Сі Бриз в Україні: чим американський крейсер так налякав Росію?

Думаю, що росіяни відчувають зв`язок невдалих переговорів про газ з появою цього красеня в Чорному морі... Нам в Україні не можна, а їм в Таганрозі, на кордоні з Україною можна... Думки експертів

Спільні навчання України і НАТО, які проводяться в Україні з 1997 року, завжди викликали у Російської Федерації особливе зовнішньополітичне хвилювання. Країні - імпортерці до України не по-добросусідськи і навіть не по-європейськи дорогого газу, войовничій розбудовниці Російського і Митного світів страшенно не хотілося, щоб українське військові разом з колегами з п`ятнадцяти країн (навчання хоч і проводяться під егідою НАТО, але проходять за участю країн-партнерів) вчилися висаджувати морські десанти, взаємодіяти в умовах міської війни, виявляти і знешкоджувати вибухові пристрої, проводити операції із звільнення заручників.

При цьому, якщо ви наберете в Інтернеті словосполучення «російсько-американські навчання», ви виявите, наскільки РФ сама досягла успіху в співпраці з США (ми пишемо про США, оскільки Штати - перша скрипка НАТО, і за їх рахунок фінансується Сі Бриз). Чого тільки спільно не навчаються російські й американські військові!.. То нейтралізовувати піратів в Аденській затоці, то проводять контртерористичні навчання на Алясці, то військово-морські навчання із зв`язку і маневрування поблизу військово-морської база США на Маріанських островах. Та в них уже на майбутній рік розписані спільні з США навчання. Але РФ з військовими США вчитися можна. А ось Україні, на їх думку, можна тільки брати участь у спільних парадах на 9 травня, які проводяться на Красній площі. Двічі, підгодувавши російські рухи в Україні, і натиснувши на проросійські сили в парламенті, Москві вдавалося відмінити проведення Сі Бриз. У 2006 році через протести громадськості (західні ЗМІ, вже тоді писали про них, як протести, керовані зовнішніми силами, а Віктор Ющенко взагалі назвав їх проплаченими) за активної участі Партії Регіонів і прогресивних соціалістів американські військові, вже приїхавши до Криму, мусили виїхати. У 2007-му, 2008-му роках, щоб знизити гостроту антинатівських настроїв, навчання були перенесені з Криму в Одеську і Миколаївську області. У 2009-му Партія регіонів, тоді опозиційна, напередодні старту президентської кампанії заблокувала в Раді рішення про проведення Сі Бриз. Тоді основним елементом навчань мала стати практики боротьби з піратством.

Цього року раз заплановані навчання почалися вчасно, 13 травня. Але МЗС РФ знову прийшов у неймовірне хвилювання. Їх стурбував крейсер «Монтерей», який зайшов у територіальні води України. Вони оприлюднили на сайті офіційну заяву, яка була процитована в прайм-таймі всіма провідними російськими і деякими українськими телеканалами.

У заяві було сказано, що захід у Чорне море для участі в українсько-американських навчаннях крейсера ВМФ США «Монтерей», обладнаного протиракетною системою «Іджис», викликає у російської сторони ряд запитань. Якщо йдеться про звичайний «візит» у цей вкрай чутливий регіон, то чому для нього був обраний корабель саме з таким варіантом озброєння? "Яку роль відводив протиракетам «Монтерея» сценарій навчань «Сі Бриз - 2011», на яких відпрацьовувалася антипіратська операція за стандартами НАТО?" (останній вираз російські дипломати взяли в лапки. - УНІАН), запитували росіяни. І при цьому підкреслювали, «що не залишать без уваги появу в безпосередній близькості від наших кордонів елементів стратегічної інфраструктури США і сприйматимуть подібні кроки як загрозу їх безпеці».

Український МЗС наступного дня запевнив, що в приході «Монтерея» немає нічого небезпечного. «Усі елементи, включені в програму «Сі Бриз-2011», жодним чином не пов`язані з відпрацюванням дій, які б могли становити небезпеку для наших сусідів. Більш того, ми розглядаємо ці навчання, до участі в яких були запрошені всі чорноморські держави, включаючи Російську Федерацію, як важливий елемент зміцнення взаємної довіри і співпраці між військовими різних країн» - було сказано у заяві-відповіді зовнішньополітичного відомства. Спікер МЗС Олександр Дікусаров у цій же заяві наголосив, що багатонаціональні військові заходи допомагають долати хибні фобії і стереотипи, успадковані від періоду «холодної війни», сприяють підвищенню рівня безпеки в надзвичайно важливому для глобальної стабільності Чорноморському регіоні, і висловив надію, що всі партнери виходитимуть з такого розуміння цих навчань.

Український МЗС відповів, хоча сильно сумніваюся, що його процитують російські канали. У нас же вчорашня заява росіян теж викликала ряд запитань. Що налякало російський МЗС? Яке діло РФ, як використовуватиметься в навчаннях Сі Бриз крейсер "Монтерей"? Як повинна реагувати на таку надмірну увагу українська влада?

Дмитро Штибліков, директор міжнародних програм центру Номос (Севастополь):

ЦЯ ЗАЯВА - НІЧИМ НЕ ОБГРУНТОВАНИЙ ВИПАД У БІК УКРАЇНИ

Мені важко зрозуміти, чим налякав крейсер російський МЗС.

У цій заяві взагалі багато незрозумілого. Прохід крейсера через протоки Босфор і Дарданелли регламентується Туреччиною. І ніяких претензій Туреччині після його проходження Росія не висунула. Більш того, після цього крейсер пішов до Румунії - і США не робили секретів, що він ішов туди задля відпрацювання майбутньої конфігурації системи ПРО. Офіційні сайти США повідомляли, що «Монтерей» був направлений в європейські води в рамках реалізації «поетапного адекватного адаптивного підходу адміністрації США до формування європейського сегменту глобальної ПРО». Але зазначимо, ні Туреччину російський МЗС в своєму зверненні не чіпає, ні Румунію... Та ось він заходить у територіальні води України, і тут з`являється звернення МЗС РФ: «До нас йде протиракетний крейсер з системою Іджис». Звучить голосно. У обивателя - очі квадратні від страху. А тим часом, системі Іджис вже більше двадцяти років, це великий сервіс, що дозволяє з`єднати всі потоки команд, і перенаправляти ці потоки, щоб не перевантажувати головний комп`ютер. Крім того, не існує такої класифікації, як «протиракетний крейсер». Так, «Монтерей» - крейсер керованої ракетної зброї може збивати ракети, у нього є системи ППО. Як і в будь-якого іншого корабля, у якого є протиракетне угруповання. Є чіткі градації морських військових кораблів і в росіян: ракетний, авіаносний, великий протичовновий. А тут у заяві нам немовби пишуть: під берегами Україна стоїть спеціальний протиракетний крейсер, ми в пастці. Ще й Іджис для колориту пригадали. Може, їм слово сподобалося.

Це заява - нічим не обгрунтований випад у бік України. Я б МЗСу РФ порадив так. Або ви обурені і пишете ноту з чітким обгрунтуванням своєї незадоволеності... А якщо вам просто щось не подобається, то хіба мало що вам не подобається... От нам газові контракти, наприклад, не до душі. Російську громадськість і українське суспільство російські ЗМІ намагаються «підбадьорити» месиджами. Мовляв, навіщо антипіратські натівські учення проводяться тут, в Україні? Та вони в нас тут все швиденько розвідають і всіх нас забомблять аж до Китаю. Такі настрої намагалися насадити і минулого року, і позаминулого. Це стандартна реакція Росії на навчання Сі Бриз.

До речі, в цей же самий час у Росії проходять спільні навчання з НАТО не де-небудь, а в Таганрозі, на березі Азовського моря. Нам в Україні не можна, а їм в Таганрозі, на кордоні з Україною можна. Дивно якось.

Анатолій Гриценко, голова Комітету ВР з питань нацбезпеки і оборони:

ЗАЯВА РОСІЙСЬКОГО МЗС ЗДАТНА ВИКЛИКАТИ СМІХ

Згадана несподівана заява російського МЗС не тільки незрозуміла, а й, скоріше, здатна викликати сміх. Не сталося нічого несподіваного, участь цього корабля планувалася наперед, російська сторона про це знала і з відкритих джерел, і з даних своєї розвідки. Замість того, щоб писати заяви, російська сторона могла б переконатися, що участь цього чи будь-якого іншого корабля не несе ніякої загрози Росії. РФ потрібно просто відгукнуться на щорічне запрошення, яке ми надсилаємо країнам-партнерам, у тому числі й Росії, для участі в тих чи інших військових навчаннях. Плюс до цього Російська Федерація має право згідно з міжнародними угодами, направити свого спостерігача, одного або двох. І Україна із задоволенням надала таку можливість. Проблема надумана. І я не бачу якоїсь необхідності для української влади її обговорювати і тим більше якось реагувати.

Владислав Лук`янов, народний депутат від Партії Регіонів:

РЕАКЦІЮ РОСІЇ ТРЕБА ПРИЙМАТИ З РОЗУМІННЯМ, АЛЕ НЕ ПЕРЕБІЛЬШУВАТИ ЇЇ ЗНАЧЕННЯ

У питаннях співпраці у сфері безпеки ми повинні враховувати інтереси третьої сторони, яка не бере участі в навчаннях. Зазвичай великі ракетоносні кораблі викликають напругу у зацікавлених людей. Військові просто зобов`язані реагувати на появу кораблів такого класу. Чорне море багатонаціональне, там є інтереси Росії. Реакцію Росії треба приймати з розумінням, але не перебільшувати її значення. Крім того, ми й самі повинні виявляти сильну позицію суверена, і коли Росія проводить навчання із США, то Міноборони повинне стежити. І в таких навчаннях Україна теж повинна брати участь. Коли будується конструкція безпеки, то Україна повинні якщо не брати участь, то посилати своїх спостерігачів.

Віктор Небоженко, політолог, керівник соціологічного центру «Український барометр»:

«МОНТЕРЕЙ» - ЦЕ ЯК МОДНИЙ КРАСЕНЬ У СІЛЬСЬКІЙ Й АГРЕСИВНІЙ ТУСОВЦІ

Яке діло РФ до крейсера? - Пам`ятаєте напад Росії на Грузію, коли були відчужені Абхазія і Південна Осетія. Тоді вперше російські кораблі ЧФ вийшли без дозволу України і попрямували до території Грузії. Вони перші порушили закон про те, щоб не проводити військових дій і не брязкати зброєю в Чорному морі. І повинна ж бути якась зворотна реакція. І ось вона наступила. Американський красень фрегат іде через Чорне море і сильно принижує Росію ще й тим, що нічого подібного в неї немає. Цей корабель більший, ніж половина всього флоту, який є на базі в Севастополі. Уявляєте, це як модний і сильний красень з`являється в сільській і доволі агресивній тусовці. Справа навіть не в американській перевазі електроніки і військової потужності. А в свіжості й новизні. І ця порівняння дратує Росію. Україну це дратувати не може. Ми навряд чи тягнемо на визначення морської держави. Ви помітили, як український МЗС втішає російський МЗС?! Загальний тон українського МЗСУ відповідає рівневі нашої дипломатії: «Не переживайте, мамо». Це як молодий зять утішає стару тещу: заспокойтеся, будь ласка.

Росіяни дуже побоюються, що коли-небудь США попросить створити військову базу в районі Східного Криму, у Феодосії, Керчі. Це страшний сон Генштабу Росії.

Думаю, що росіяни відчувають зв`язок невдалих переговорів про газ з появою цього красеня в Чорному морі. Що зробив би справжній чекіст Путін? Він би зрозумів, що йому пропонують зменшити злість, стати пом`якше, і зменшити корупцію по відношенню до України. Не вимагати продовження мафіозних посередницьких газових відносин, а негайно піти на поступки, щоб Україна зовні дотримувалася дистанції по відношенню до США. Поява «Монтерея» показує, що у України є можливість вибирати і впливати. Що ми не затуркані, ми не просто майданчик, на якому тренуються політтехнологи Кремля і представники її спецслужб, а нормальна держава, здатна знайти підтримку в різних частинах світу.

Опитувала Маша Міщенко

УНІАН в Google News