Донбас: скільки ще шахтарів поховають нелегальні копанки?

Пожежа на копанці в Луганській області, коли під землею були заблоковані чотири людини, наочно показала - незаконний видобуток вугілля в регіоні не припинився... 

Пожежа на копанці в Луганській області, коли під землею були заблоковані чотири людини, наочно показала - незаконний видобуток вугілля в регіоні не припинився. Одному гірнику вдалося врятуватися, другого знайшли мертвим, про долю ще двох нічого невідомо. Обласна влада поставила під сумнів те, що під землею ще залишилися люди і прийняли рішення зупинити їхні пошуки. Але обурені родичі зниклих безвісти наполягли на поновленні гірничорятувальних робіт. Потім з`ясувалося, що насправді людей ніхто шукати не збирається і ніякі роботи не проводяться... Родичі шахтарів змушені були цілий день чатувати рятувальників на копанці у 20-ти градусний мороз і бігати чиновницькими кабінетами.

Нори, копанки, вугільні кар`єри - так на шахтарському сленгу називають нелегальну міні-шахту з видобутку донбаського золота. Мабуть, кращу ілюстрацію копанок дав телеканал «Аль Джазіра», коли в 2010 році зняв серію документальних фільмів Working Man`s Death про країни з найбільш нелюдськими умовами праці в 21-му столітті. Поряд з Нігерією, Індонезією і Пакистаном, до цього списку потрапила і Луганська область. У 20-ти хвилинному фільмі (його вільно можна знайти і подивитися на YouTube) докладно показано роботу підпільних шахтарів з передмістя Красного Луча, весь процес вуглевидобутку в саморобній шахті. Гірники відкрито на весь світ заявили про те, що змушені працювати нелегально, тому що працевлаштуватися ніде, адже більшість шахт закрито ще з 90-х років. Географія копанок в області проста, незаконні виробки популярні в Антрацитівському, Перевальському, Краснодонському та Лутугинському районах. Умови праці на таких підприємствах нелюдські, оплата невелика, ризик у тисячу разів більше, ніж на будь-якій легальній шахті. У місцевій пресі раз у раз з`являється інформація про «кришування» копанок з боку тієї ж влади і міліції, мовляв, якщо повз постів ДАІ постійно їздять КРАЗи з вугіллям і цього ніхто не бачить, то це комусь потрібно. Але скільки гірників загинуло в кар`єрах і «норах» за весь час їхнього існування навіть журналістам невідомо...

Вранці 2 лютого в Луганській області неподалік від міста Свердловська в одній з таких «нір» довжиною 300 метрів сталася пожежа. Однак копанкою в чистому вигляді її назвати не можна, нелегали просто розкопали засипаний вхід у виробку, закриту ще в 1997 році шахти ім. Володарського. Важку техніку не використовували, видобуток вели вручну. За неофіційною інформацією, шахтарі займалися розробкою цілика - вугілля, на якому, як на колонах тримається уся виробка. Якщо його підкопувати, то обвал неминучий. Тобто люди все одно ризикували, якби не сталася пожежа, то рано чи пізно відбувся би обвал і тоді їх би точно ніхто не шукав. Організатор незаконного видобутку, ясна річ, не став би повідомляти про подію. Люди просто залишилися би похованими в шахті.

Про причини пожежі досі немає однозначної думки, за версією шахтарських профспілок у виробці могла вибухнути вибухівка, чиновники схиляються до версії загоряння сміття, неофіційні інформатори вважають, що пожежа сталася з провини несправного обігрівача.

Стовп диму побачили жителі села Павлівка, яке знаходиться неподалік, і звернулися у відділення МНС. За свідченнями очевидців, у копанці перебувало чотири людини. В області створено штаб з ліквідації наслідків спалаху і порятунку людей, який очолив губернатор Володимир Пристюк.

Уже коли рятувальні роботи почалися, один з шахтарів 30-річний Олексій Ситников самостійно вибрався і... втік. Ймовірно, боявся, що його притягнуть до відповідальності за участь в незаконному видобутку вугілля. Але в ніч на 3 лютого правоохоронці зловили і Ситникова, і організаторів «копанки». За фактом пожежі прокуратура області порушила кримінальну справу, пізніше суд заарештував трьох організаторів, які на час слідства перебуватимуть в СІЗО. Шахтар, а також родичі гірників підтвердили, що під землею знаходяться ще три людини.

На наступний день рятувальники загасили пожежу і на глибині 210 метрів виявили тіло одного з них. Шахтаря на смерть придавило вагонеткою.

Перший заступник губернатора Едуард Лозовський ще до того, як було знайдено тіло загиблого шахтаря, заявляв журналістам: «Інформація про знаходження людей під землею неперевірена і непідтверджена». 4 лютого після трагічної знахідки, обласна влада, зіславшись на дані рятувальників про те, що більше ніхто у виробці не виявлений, наказали припинити пошуки людей. Встановленням їх місцезнаходження «на поверхні» зайнялася міліція.

Це викликало обурення родичів шахтарів. Люди не розуміли, як влада може просто залишити їхніх рідних похованими під землею, і в один голос стверджували, що гірники знаходяться саме там, тому пошуки необхідно відновити.

Племінник зниклого безвісти гірника Ілля Бризгалін з моменту трагедії щодня приїжджає на копанку. Його дядько працював там всього два місяці, намагався забезпечувати сім`ю. Ілля точно впевнений, що дядько знаходиться в шахті: «Його ніде немає, ми його теж шукали, сподівалися, що він вибрався. Але його немає на поверхні. Значить він під землею, ми в цьому впевнені".

У вівторок, 7 лютого, було оголошено про відновлення пошукових робіт. «Поки є хоч найменша можливість знайти когось з людей - ми повинні намагатися зробити все можливе для їх порятунку», - заявив губернатор Пристюк.

Але вже незабаром з`ясувалося, що бійці воєнізованого гірничорятувального загону на місце події не виїжджали.

Прес-секретар губернатора Андрій Дихтяренко уточнив, що відновити пошуки - це не обов`язково означає відновити гірничорятувальні роботи, які можуть проводити тільки служби ДВГРС. За його словами, вони свою роботу завершили 4 лютого і в копанці знайшли тіло тільки одного шахтаря. «У фахівців є великі сумніви, що окрім цієї людини в копанці були ще люди. Пошуками двох зниклих займаються зараз правоохоронні органи. На місці події були розібрані госпспоруди, виставлено охорону міліції», - сказав він.

Глава незалежної шахтарської профспілки «Трудовий рух «Солідарність» Костянтин Ільченко давно проводить рейди областю і разом з однодумцями виявляє незаконні розробки надр.

«У вересні 2011 року, роблячи черговий громадський рейд свердловськими копанками, ми зняли роботу саме тієї копанки, про яку сьогодні йде мова, на якій трапилася страшна трагедія. Моторошно навіть собі уявити, що хтось з тих робітників, яких я тоді бачив через об`єктив камери, помер страшною смертю, згорівши живцем», - розповів Ільченко.

За його словами, тоді ж у вересні він передав відзняті матеріали у правоохоронні органи, але ті кримінальну справу порушувати відмовилися.

Після того, як 2 лютого незаконна шахта загорілася, родичі шахтарів 41-річного Олександра Чижева і 38-річного Віталія Бризгаліна, що перебувають під землею, звернулися до Ільченка за допомогою. 7 лютого, коли було оголошено про відновлення пошукових робіт, вони знаходилися біля копанки в очікуванні рятувальників, але нікого так і не дочекалися.

«У розмові зі мною, родичі розповіли про те, що гірники, які працювали разом із загиблими в «копанці», знали приблизне місце, де могли б знаходитися тіла товаришів. Коли почалася пожежа вони телефонним зв`язком, який на той момент ще працював, встигли поспілкуватися з тими, хто залишився в забої і передати на словах маршрут, яким люди могли б вийти до виробки, де, на їхню думку, можна було б пересидіти пожежу. Там було джерело грунтових вод і достатньо кисню.

Я спілкувався з рятувальниками з ВГСЧ, ​​вони заявили, що ми не можемо виїжджати на рятувальні роботи самостійно, має бути розпорядження від місцевої влади, але вони його так і не отримали. Навряд чи когось через стільки днів можна знайти живим», - сказав Ільченко.

Глава профспілки вважає, що подія на незаконній виробці шкодить іміджу обласної влади, яка раніше заявляла про те, що проблеми копанок не існує.

У 2011 році губернатор Пристюк дійсно неодноразово про це говорив. На початку року він у прямому ефірі заявив, що копанки в області не працюють з середини листопада 2010, до середини 2011 року Пристюк з упевненістю стверджував, що вдалося перемогти нелегалів кар`єрного видобутку, а всі інші копанки - поодиноке явище. Заступник голови Луганської облради Євген Харін теж був такої думки:

«На початку року ми могли чітко сказати, що ми це явище знищили у зародку. Ну, є там наміри, ще намагаються товариші десь щось незаконно розробляти», - запевняв Харін.

Обласна влада були так упевнена в перемозі, тому що в 2010 році затіяла масштабну кампанію з легалізації копанок. До слова сказати, ця кампанія розпочалася ще в році 2005 за губернатора Олексія Данілова, але потім затихла. У 2009 її намагався підняти на ноги губернатор Олександр Антипов, але затишшя на копанках теж було недовгим. Видаючи дозволи на розробку надр приватним підприємцям, чиновники сподівалися, що ті вийдуть з тіні і організують роботу міні-шахт з дотриманням всіх норм безпеки праці. У 2011 році було видано більше 100 таких дозволів, а на 1 лютого 2012 зареєстровано 68 міні-шахт. З яких 14 не працюють, тому що не уклали договори з ВГСЧ і Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Начальник лісництва в Перевальському районі Зосим Зуєвський розповів, що досі стоять незасипаними незаконні кар`єри глибиною 20 метрів і більше.

«Біля Брянки є кар`єр такої глибини, що якщо дивитися згори, величезні КРАЗи здаються просто мурахами, - каже начальник лісництва. - Зараз там видобуток не ведеться, але щоб рекультивувати такий кар`єр потрібні величезні кошти. Копанки завдали величезної шкоди лісовому фонду і сільському господарству. Загальна площа пошкоджених лісів тільки в нашому районі - 15 000 гектарів, це близько 30-ти тисяч дерев. Поряд з лісами теж вели видобуток, зараз ці ями засипали, але там мертва земля, на ній вже нічого не виросте, тому що верхній шар грунту знято».

У червні минулого року комісія Генеральної прокуратури була направлена ​​до Луганської області для перевірки у зв`язку з фактами незаконного видобутку корисних копалин. За словами начальника відділу нагляду за додержанням природоохоронного законодавства Генеральної прокуратури України Миколи Куликовського, існує проблема довіри з боку Генеральної Прокуратури до органів влади в області. У рамках здійснення заходів запобігання незаконного видобутку вугілля були створені мобільні групи, до складу яких увійшли працівники різних органів обласного рівня. Але робота цих груп зіткнулася з тим, що про заплановані виїзди на копанки порушників таємно сповіщали, і вони завчасно припиняли роботу шахт і прибирали техніку.

Але навіть статистика за 2011 рік, надана журналістам першим заступником губернатора Лозовським, наочно показала передчасність гучних заяв про перемогу над копанками.

Так, минулого року в Луганській області зареєстровано 198 фактів незаконної розробки вугілля, вилучено 11 екскаваторів, 81 вантажний автомобіль, конфісковано 5 тис. тонн вугільної маси. За фактами порушено 149 кримінальних справ. За січень 2012 року на території області вже зареєстровано 11 фактів незаконного видобутку вугілля.

Чи увійшов до цієї статистики трагічний випадок на копанці в Свердловську, Лозовський не уточнив, та й тепер навряд чи це цікавить дружин, матерів і дітей тих двох гірників, які шосту добу перебували під землею.

8 лютого, в день, коли влада повторно оголосила, що пошуки людей під землею поновляться, родичі зниклих безвісти шахтарів знову чергували біля копанки. Нікого з рятувальників вони так і не побачили.

Вранці 9 лютого Ілля Бризгалін разом із сім`єю знову був на копанці. До своєї радості люди нарешті побачили там автобуси ВГСЧ, ​​14 рятувальників спустилися під землю.

«Надії на те, що дядько живий, мало, але все ж вона є», - каже Ілля.

Вікторія Симбірська

P.S. Кілька годин тому стало відомо, що в незаконній виробці на шахті ім. Володарського рятувальники знайшли загиблими двох шахтарів...

УНІАН в Google News