Інсинуації із зарплатою, або Хто говорить правду за владним столом

Плоди «засекречуванння» інформації все більше дають про себе знати. Цифри з виступів «сильних світу цього» не просто непослідовні, вони навіть не відповідають даним, які називав той самий оратор, тільки трохи раніше.

Плоди «засекречуванння» інформації все більше дають про себе знати. Цифри з виступів «сильних світу цього» не просто непослідовні, вони навіть не відповідають даним, які називав той самий оратор, тільки трохи раніше. Що ж до Президента та Кабміну, то складається враження, що джерела інформації про стан нашої економіки у них «сидять» не те що на різних вулицях, а знаходяться в  різних півкулях. Прикладом може служити хроніка засідання Кабміну та заяв Президента. Обидві «важкі владні категорії», напевно, все ж таки повинні навчитися спілкуватися живцем, щоб не вводити людей в оману, а скоріше, нашу економіку в безвихідь.

Почнемо з боргу по зарплаті. Так, міністр праці та соціальної політики Людмила Денисова 8 липня  заявила, що заборгованість по зарплаті на підприємствах, підлеглих державним інституціям, центральним органам влади, міністерствам, за травень знизилася на 26%, або на 76 млн. грн. – до 212 млн. грн.

При цьому вона відзначила, що це стосується як економічно активних, так і неактивних підприємств і підприємств-банкротів. Заборгованість економічно активних підприємств, підлеглих міністерствам, за травень знизилася на 42% і станом на 1 червня складала 81 млн. грн. За її словами, повністю ліквідована заборгованість по зарплаті на підприємствах, підлеглих Мінвуглепрому і Мінпаливенерго. Зниження заборгованості зафіксоване на підприємствах Міноборони, Мінтрансзв’язку, Мінагрополітики і Мінпромполітики. А 18 червня на брифінгу у Вінниці Денисова заявила, що  до червня заборгованість в Україні складає 1 млрд. 300 млн. грн.

І тут же міністр висловила свою точку зору: "В принципі, можна сказати, що працівники підприємств, окрім підприємств, які знаходяться у сфері Міністерства промислової політики, одержують заробітну плату своєчасно".

А тепер процитуємо прес-секретаря Президента Ірину Ванникову для прояснення ситуації, що ж у нас «в принципі» виходить. 7 липня вона заявила журналістам, що Ющенко надіслав лист Юлії Володимирівні, в якому просить, чому «просить» незрозуміло, здається, потрібно використовувати слово «вимагає», прийняти невідкладні заходи для погашення заборгованості по зарплаті. Так от, в цьому листі Президент називає такі цифри, напевне, вважаючи, що прем`єр не зовсім знайома зі ситуацією: з початку року заборгованість на підприємствах країни збільшилася на 26,8% і на 1 червня перевищила 1,5 млрд. грн.

«Особливу стурбованість голови держави викликає зростання з початку 2009 року в 1,4 рази боргу економічно активних підприємств, а це майже 70% загального боргу», - цитувала Президента Ванникова. Погіршується, за даними Ющенка,  ситуація і на державних підприємствах, заборгованість яких збільшилася на 21% і складає 180 млн. грн.

Не думаю, що потрібно закінчувати університети для того, аби побачити разючу відмінність між цифрами з опусів Денисової та заяв Ющенка. 

Між іншим, в своєму листі Президент згадав збагачувальну фабрику «Янівську» з Луганської області, працівники якої не отримують зарплату півроку.

А зараз порівняємо дані про борг Юлії Володимирівни. Тільки питання, як вона звітуватиме в липні по активних підприємствах, якщо особисто доручила до 1 червня ліквідовувати в цьому секторі заборгованість. Звісно, підлеглі знову «підведуть». І так, 3 червня прем`єр заявила, що заборгованість з виплати зарплат на економічно активних підприємствах в травні скоротилася на 166,5 млн. грн., що складає майже 18% загальної заборгованості. Загальної суми немає, але різниця є.

Тут варто навести дані Держкомстату. На 1 червня цього року загальна заборгованість по зарплаті складала 1 млрд. 507 млн. 289 тис. грн. На активних підприємствах – 1 млрд 43 млн. 655 тис. грн. (69,2% загального боргу), на неактивних – 73 млн. 11 тис. грн. (4,9%).  А ось на 1 травня, також за даними Держкомстату, загальна заборгованість  складала 1 млрд. 404 млн. 600 тис. грн. На економічно активних підприємствах - 935 млн. 900 тис. грн. Тобто, борг не скоротився, а фактично зріс майже на 100 млн.грн., якщо вірити головному статистові країни. А якщо не йому, то тоді кому?..

Хочеться відзначити, що в своїй промовах наші керівники частіше наводять дані тих держпідприємств, на яких борги дійсно потихеньку скорочуються. Але обходять десятою дорогою великих виробників. Адже, саме вони є, точніше, були до кризи, основними годувальниками країни. На цих підприємствах ситуація не поліпшується, а просто катастрофічно погіршується. Про їхнє становище говорять цифри: майже 70% всього боргу припадає саме на активні підприємства. Ось і виходить, що зведеннями про малі підприємства замилюють очі, всіма шляхами «захищаючи» нас від неприємностей у великому бізнесі.

В одному наше керівництво одностайне: найгірша ситуація на промислових підприємствах. Міністр промислової політики Володимир Новицький пояснює напруженість ситуації з виплатою заробітної плати в галузі закриттям зовнішніх ринків збуту. Тим часом, за його словами, в травні заборгованість з виплати заробітної плати вдалося понизити. Але це тільки в травні, а надворі липень... 

«І у червні, і в липні є проблеми із заборгованістю – на одних (підприємствах – ред.) вона збільшується, на інших – зменшується, і ми вимушені зараз вживати необхідні заходи, які полягають не в тому, щоб знайти кошти. Сьогодні потрібна така система заходів, яка відновила б виробництво продукції і її постачання на зовнішні ринки», - підкреслює В.Новицький.

У цій ситуації зрозуміло, що криза робить свою чорну справу. Підприємства не мають ринку збуту, до цього додається зниження попиту, а за цим скорочення, звільнення і тривалі відпустки саме тих, хто став заручником ігор в економіку. Якщо не продав товар, чим платити працівникам будеш? І не треба прикрашати ситуацію. Від цього легше не стане. І не так страшно, що наші верхи плутаються у цій ситуації в мільйонах, набагато гірше, що вони погано розбираються з мільярдами (банківська система, газова та бюджетна сфери). Головне, що за всім цим наступає пік соціальної напруги, який має, як вчить історія, небезпечні  наслідки.

Криза все частіше перевіряє «проводирів» на професіоналізм, шкода, що результати не тішать. Та ще й ще песимістичні прогнози експертів. Думаю, не варто все перераховувати, вистачить навести думку Всесвітнього банку. Експерти вважають, що перспективи світової економіки залишаються «невизначеними». Банк знизив 22 червня прогноз для більшості економік на 2009 рік. На його думку, світова економіка в цьому році скоротиться на 2,9%, а не на 1,7%, як він прогнозував в березні. Всесвітній банк закликав влади всіх країн світу проявити «пильність» і вчасно відмовитися від безпрецедентних антикризових заходів - при перших ознаках відновлення економічного зростання.

Залишається дочекатися цих  самих ознак життя, якщо «сильні світу цього» не перешкодять своїми «безпрецедентними» заходами, а, скоріше, правилами гри, тільки для них зрозумілими... 

Оксана Павловська (УНІАН)

УНІАН в Google News