Як варять пиво? Подивіться власними очима...

Ми продовжуємо нашу серію репортажів про те, як виготовляють продукти, які ми щодня бачимо на полицях магазинів. Ми вже знаємо, як печуть хліб, тепер вирішили подивитися, як варять “рідкий хліб”, тобто пиво.

Ми продовжуємо нашу серію репортажів про те, як виготовляють продукти, які ми щодня бачимо на полицях магазинів. Ми вже знаємо, як печуть хліб, тепер вирішили подивитися, як варять “рідкий хліб”, тобто пиво.

Це продукт обрали не випадково. Доволі часто доводиться чути, що пиво в Україні не варять, і дехто помилково вважає, що достатньо якусь таблетку розчинити у воді для того, щоб отримати пляшку цього напою. Отже, щоб переконатися в тому, що це не так, ми звернулися до одного з найбільших українських виробників пива – компанії “Оболонь”.

Головний заавод компанії "Оболонь"

Головний завод компанії, який будували за межами міста, зараз знаходиться в одному з престижних районів столиці – Оболонському. Коли приходиш на завод, перше враження, ніби потрапив на якусь космічну станцію – величезні сталеві циліндри, наче ракети, тягнуться вгору... Що це таке, для чого вони і що в них відбувається, ми попросили розповісти екскурсовода ЗАТ «Оболонь» Юлію Цись.

Як ми вже згадали, пиво називають рідким хлібом, і це не з проста. Як і під час приготування звичайного хліба, для виробництва пива використовують зерно (ячмінний солод), воду та дріжджі (пивні). А ще додають хміль.

Отже, основною сировиною для приготування пивного сусла є ячмінний солод, хміль та вода. “Оболонь” використовує воду з власних 14 артезіанських свердловин глибиною 290-295 метрів. Це дозволяє забезпечувати високоякісною водою як виробничі, так і технічні потреби. Солод “Оболонь” використовує теж власного виробництва. До речі, компанія «Оболонь» єдина із великих виробників пива має власне виробництво солоду: на головному заводі компанії та на потужній солодівні у Хмельницькій області. Солод готують шляхом штучного пророщування найкращих сортів пивоварного ячменю. Цікавий факт – якби ячмінь не використовували у пивоварінні, то його вирощували б у світі в 16,5 разів менше, ніж зараз.

Ячмінь

Ячмінь очищують, сортують, миють і дезінфікують. Далі він замочується в спеціальних замочних апаратах на 34-40 годин. Потім передається до спеціальних «грядок» солодорощення. Це величезні басейни з нержавіючої сталі із дном у вигляді сита. За класичною технологією протягом 6-7 діб ячмінь проростає в заданих умовах. У нього виростає паросток і корінець, і називається він зеленим солодом. До речі, якщо понюхати пророщений ячмінь, він пахне свіжим огірком.

Солод

Грядка солодорощення

Далі зелений солод поступає до сушарок. Температура висушування може бути різною, після цього отримують різні види солоду – світлий, темний, палений або карамельний. Спеціальна машина відбиває паростки та корінці, і готовий солод надходить до елеватора, де зберігається 30-40 днів в силосах, в яких підтримується спеціальна температура та вологість. Тільки після цього він поступає до варильного відділення, де потім очищується і подрібнюється.

Також використовується хміль – це ліаноподібна рослина, довжина якої може сягати 5-8 метрів. Для приготування пива використовують шишечки винятково жіночих окультурених рослин. На жаль, українське хмелярство пивоварну галузь забезпечує лише на 15%, тому нашим пивоварам доводиться використовувати імпортований хміль.

Варять пивне сусло у варильному відділенні. На підприємстві приготування пивного сусла повністю автоматизоване. Починається все з заторних апаратів, в яких затирається (змішується) дроблений солод із водою.

Дивитися можна лише через віконечко

Суміш нагрівають і витримують певний час у заданому температурному режимі. Потім перекачують до фільтраційного чану, в якому відокремлюють пивне сусло від дробини. До речі, пивну дробину нікуди не викидають, а продають сільським господарствам на корм великій рогатій худобі. Пивна дробина дуже корисна, і нещодавно “Оболонь” почала висушувати та гранулювати її.

Тим часом в апараті збирається відфільтроване пивне сусло. Після цього в наступному чані  вариться пивне сусло з хмелем. Називається процес - охмеління пивного сусла. Саме хміль надає пиву притаманного йому смаку, аромату, гіркоти, сприяє піноутворенню та піностійкості.

Далі суміш перекачується до гідроциклонного апарату, в якому за допомогою дуже високого тиску освітлюється готове пивне сусло – осаджуються білки, які містяться в ньому, і тільки після цього відбувається процес охолодження.

Після цього сусло надходить до циліндро-конічних бродильних апаратів, які називають танками.

Є на виробництві і старі варильні порядки, чани яких виготовлені з чистої міді. Ще в 1980 році їх встановлювали чехи. І зараз тут теж варять пивне сусло, але для історії залишили тільки мідні каркаси, а під ними апарати з нержавіючої сталі, і приготування сусла повністю автоматизоване.

Як багато років тому...

Охолоджене пивне сусло закачується до циліндро-конічних танків (ЦКТ), куди одночасно подаються пивні дріжджі. Всього на території заводу 101 ЦКТ, і найбільші з них по 600 тисяч літрів кожен, діаметром – 7,2 метри – це найбільший показник в Україні. Ну чим не космічні ракети?

У цих ємностях триває бродіння та доброджування пива. В залежності від того, який сорт пива готують, термін приготування в цих ємностях триває від 15 до 25 діб. Для пива важлива тривала і холодна витримка, тому ЦКТ постійно охолоджують.

Коли закінчився основний процес бродіння, після якого пиво називається «зеленим» (молодим), пивні дріжджі осідають на дно і їх відбирають з танка. Далі пиво фільтрують, а тоді передають до форфасного відділення, де під тиском при низькій температурі приблизно 1-2 доби зберігається готове відфільтроване освітлене пиво. Після “відпочинку” воно по трубах надходить до цехів розливу.

Пиво розливають у пластикові та скляні пляшки, жерстяні банки, у кеги  і бочонки.

Для розливу у пластикові пляшки, спочатку з пластикової преформи видувається звична для нас пляшка. За секунду може видуватися 10 пляшок ємністю по 2л. Далі, рухаючись повітряним транспортером, ці пляшки потрапляють у кімнату цеху, де їх миють, тоді в них наливають напій, закручують кришкою та наклеюють етикетку. Далі готова продукція проходить суворий контроль і пакується в упаковки.

Розлив у ПЕТ-пляшки

Для розливу у скляні пляшки спочатку тару завозять на виробництво, пляшки миють у спеціальному розчині. Вимита пляшка проходить перевірку на спеціальному апараті-інспекторі, який за 21 параметром перевіряє порожню тару – за кольором скла, товщині стінки, горла тощо. Тару, яка не відповідає вимогам, забраковують. А ті пляшки, які пройшли контроль, надходять до апарату, який розливає напій та укупорює кришкою. Після цього продукція надходить до автоматів, що наклеюють етикетку.

Розлив у скляні пляшки

Спеціальний апарат слідкує за тим, щоб у пляшках була потрібна кількість напою, і якщо автомат не долив пиво у пляшку, вона бракується.

Розлив у банки

Розлив пива у КЕГ

Виявляється, що для того, щоб виготовити пляшку пива, потрібно в середньому від 16 до 25 днів. І немає ніякої чарівної таблетки, яка б могла перетворювати воду на пиво. Процес приготування цього шляхетного напою довгий, точний та клопітний.

За виробництвом спостерігала Оксана Голуб (УНІАН)