Захистіть себе від фальсифікату. Як правильно вибирати ковбасу?

Купуючи ковбасу на ринку чи в магазині, ми сподіваємося на те, що вибраний продукт свіжий і складається з м’яса. Однак, приблизно 80% ковбасної продукції не відповідає якісним параметрам...

Купуючи ковбасу на ринку чи в магазині, ми сподіваємося на те, що вибраний продукт свіжий і складається з м’яса. От тільки одними надіями ситий не будеш, а зашкодити власному здоров’ю не так уже й складно. Продавці радять орієнтуватися на ціну, адже справжня ковбаса ніколи не буде дешевшою, ніж м’ясо. Покупці переконують, що головне дивитися на розріз і колір продукту. Але, на жаль, ані одне, ані інше не завжди гарантує, що ви купуєте м’ясну ковбасу, а не продукт із соєвого білка та інших бозна-яких добавок.

З чого роблять ковбасу?

За всіма встановленими правилами ковбаса – це продукт, основу якого складає м’ясо зі спеціями та смаковими добавками. Але виявляється, не все так просто. Із розвитком технологій, з’явилося чимало можливостей виготовляти ковбасу із ще безлічі різноманітної сировини, з-поміж якої м’ясом, здебільшого, і не пахне.

«Неякісна продукція трапляється дуже часто, можливо, навіть у 80% ковбасна продукція, залежно від різновиду звичайно, не відповідає якісним параметрам, - розповідає директор Науково-дослідного центру незалежних споживацьких експертиз "Тест" Валентин Безрукий. - Тобто ковбаса, яка мала би бути виготовлена винятково із м’яса, солі та пряностей, виготовляється із багатьох інших продуктів, серед яких і крохмаль, і соєвий білок. Таким чином зменшується собівартість виробництва».

Отже, нам пропонують продукт, який називається ковбасою, але не відповідає вимогам, які висувають до ковбасних виробів. При цьому в державних стандартах чітко передбачене визначення сортності ковбасних виробів залежно від використаної сировини. Зокрема, ковбаси вищого ґатунку повинні бути виготовлені з 100% м`ясної сировини, в тому числі не менше 50% м`ясної сировини повинно бути вищого ґатунку. Цілком зрозуміло, що ковбаса, яка виготовляється за вимогами державних стандартів має бути дорожча ніж м`ясо (варені ковбаси – на 15-20%, напівкопчені – на 25-30%), оскільки до вартості сировини ще включають витрати, пов`язані з її виробництвом.

А на наших ринках та в магазинах запросто можна знайти ковбасу, ціна якої за кілограм може бути вдвічі меншою за вартість м’яса. І не варто тішити себе ілюзіями, що хтось працює собі у збиток. Просто продукт, який манить низькою ціною – не ковбаса, а просто неякісна сукупність жирної сировини разом із емульгаторами та стабілізаторами, приправленими ароматичними добавками та барвниками. Додають до таких ковбас і манну чи рисову крупу, кристалічну глюкозу, ароматизатори м’яса, натрій пірофосфатний чи й інші складники, про які ми, можливо, ніколи й не чули.

«Особливої шкоди здоров’ю неякісний продукт в принципі не несе, оскільки у його складі використовують нешкідливі крохмаль, соєвий білок. Але за такі фальсифікати повинна бути кримінальна відповідальність, - переконаний В.Безрукий. – Коли ми купуємо якусь продукцію, то розраховуємо на те, що отримаємо від неї достатню кількість корисних елементів. Якщо це м’ясо, то ми чекаємо отримати від нього його корисні властивості. Якщо ж там не м’ясо, то користі, відповідно, не отримуємо. А отже, нас позбавляють повноцінного збалансованого харчування. У цьому випадку загроза здоров’ю очевидна».

Як себе захистити?

Мабуть, кожен із нас хоча би раз купував неякісний продукт, в тому числі й ковбасу. Але мало хто опісля повертався до магазину, щоби повернути покупку та захистити свої права. Причина у недостатній поінформованості людей про те, як вони можуть себе захистити від неякісної чи протермінованої продукції – переконана в.о начальника Управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області Світлана Висоцька. За її словами, протягом 2010 року в управління скарги від споживачів щодо якості і безпеки ковбасних виробів не надходили. «Але це не означає, що на ринку реалізують ковбасні вироби якісні та безпечні. Перевірки, які проводить управління, показують інше, – розповідає С.Висоцька. – За перше півріччя 2010 року перевірили 6,3 тонн  м’ясотоварів, з яких забракували та зняли з реалізації 3,5 тонни, що складає  51,4% відсотки». Основними порушеннями були не лише відсутність документів про якість та безпеку чи відсутність достатньої інформації для споживача, а й закінчений термін придатності до споживання, поганий запах, присмак.

«Споживач, придбавши неякісні ковбасні вироби, в першу чергу повинен звернутися із заявою до керівництва підприємства чи зробити запис в книзі відгуків та пропозицій. Якщо його вимоги не будуть задоволені, покупець має право звернутись до управління», - пояснює С.Висоцька. Або ж самостійно віддати продукт на експертизу. За словами експерта, якість ковбасної продукції перевіряють у харчових лабораторіях міста, області, акредитованих та атестованих на дані види продукції; санітарно-епідеміологічній службі, центрі стандартизації, метрології та сертифікації. Щоправда, така перевірка буде не безкоштовною і ціна залежатиме від складності аналізу. За словами С.Висоцької, експертизи у лабораторіях зараз коштують дуже недешево. Для прикладу, перевірка лише на один метал обійдеться орієнтовно у 300 гривень. «Але якщо споживач доведе, що продукт є поганим і не відповідає якісним показникам, він повинен звернутися до нашого управління і вартість експертизи йому буде компенсована за рахунок виробника», - додає вона. Безкоштовно перевірити ковбасу можна лише в екстрених ситуаціях у лабораторіях на ринку, якщо, для прикладу, відразу після покупки ви запідозрили серйозні відхилення від норми у вашій покупці. Проте таке трапляється дуже рідко, оскільки покупці заздалегідь уважно не оцінюють те, що купують.

Однак, усі ці інстанції, за запевненнями Валентина Безрукого, перевіряють лише за мікробіологічними показниками, тоді як з’ясувати склад продукту, або ж наявність у ньому ГМО, значно складніше. «Якщо є бажання перевірити ковбасу на мікробіологію, то, теоретично, споживач може звернутися у СЕС і на платній основі перевірити продукт. Якщо ж йдеться про складнішу перевірку, то гістологічний аналіз, для прикладу, добре проводить в Україні лише одна лабораторія в столиці. На ГМО теж перевіряють у Києві, але уже близько 5-6 лабораторій», - розповідає В.Безрукий. А на таку тяганину через палку ковбаси навряд чи наважиться хоча б один споживач. 

Щоправда, як запевняють в Управлінні у справах захисту прав споживачів у Львівській області, мовчати у випадку купівлі фальсифікату не варто. Саме контроль споживачів і їхні скарги допомагають інспекторам виявляти недобросовісних виробників та притягати їх до відповідальності. Окрім того, дуже часто неякісну покупку продавці без зайвих скандалів міняють на якіснішу, уникаючи подальших проблем із вищими інстанціями.

Як правильно вибирати ковбасу?

Як каже народна мудрість: береженого Бог береже. А тому замість надіятися на чесність продавців та совісність виробників, йдучи в магазин за ковбасою, варто знати кілька основних правил для того, аби вибрати якнайкращий варіант із запропонованої продукції. «Під час купівлі ковбасних виробів споживач повинен звертати особливу увагу на умови зберігання та умови реалізації, термін споживання, наявність інформації про виробника, склад продукції, а за найменшого сумніву вимагати документи про якість та безпеку», - радить споживачам С.Висоцька. У свою чергу, В.Безрукий застерігає від купівлі ковбасних виробів на ринках, де, за його словами, немає відповідних умов для їх правильного зберігання. «По-перше, на ринках значно легше можна натрапити на кишкову паличку, аніж у хорошому магазині.  По-друге, завжди потрібно читати етикетку. Тому що є багато виробників, які за класичними найменуваннями, хоча це і заборонено, ховають власні вироби. Для прикладу, ковбаса «Лікарська» подається великими літерами, а внизу дрібненька приписка «люкс». Вважаючи, що ми купуємо «Лікарську» ковбасу, насправді отримуємо абсолютно інший продукт», - розповідає експерт. Окрім того, є ще кілька простих та практичних порад, які допоможуть вам придбати хороший продукт і не розчаруватися у його якості опісля. Отже:

Необхідно звертати увагу на інформацію щодо харчової та енергетичної цінності, а саме: на вміст жирів та білків. М`ясна сировина, яка містить жирової тканини більше 50% (свинина) і більше 20% (яловичина) належить до низькосортної м`ясної сировини і використовується для ковбас ІІ та ІІІ сортів.

Під час вибору ковбаси слід звертати увагу на поверхню продукту. Вона має бути чистою, сухою, без пошкоджень, проколів і напливів фаршу. Колір — однорідним, без різких переходів від одного відтінку до іншого. Оболонка повинна щільно прилягати до вмісту, інакше перед вами стара й пересушена ковбаса. На розрізі не має бути хрящів, блискучого сухожилля і сала жовтого забарвлення.

Копчені ковбаси можна відрізнити від фарбованих за кольором. Підфарбовані – більше рудого та коричневого, а копчені – вишневого кольору. Варена ковбаса має мати злегка рожевуватий, неяскравий відтінок. Коли вона насичено-рожева, це має насторожити покупця. Адже у ній, швидше за все, є багато різних добавок, які хочуть заховати під рожевим кольором.

Під час покупки уважно дивіться на упаковку, маркування, дату виготовлення і термін придатності. На ковбасі має бути вказана назва виробу, нормативний документ, за яким його виготовлено, склад із зазначенням усіх використаних харчових добавок і консервантів, назва і координати виробника. Окрім того, ви маєте право вимагати документи про якість та безпеку товару.

Наталя Чиж (для УНІАН)

УНІАН в Google News