Fort.missia-2009: Місько їздив на квадроциклі, Іздрик загубився, Матіяш збирала звіробій...

На українсько-польському кордоні відбувся новий нешаблонний фестиваль, який поєднав літературу, музику та лендарт... Репортаж

10-12 липня на українсько-польському кордоні відбувся новий нешаблонний фестиваль Fort.missia-2009, який поєднав літературу, музику та лендарт.

Місце для фестивалю було обране унікальне: на українсько-польському кордоні серед фортів Першої Світової війни. Це - закрита територія, і оглянути форти стало можливим лише під час проведення фестивалю.

Лендарт, енвайронмент проекти, мультимедійні та інсталяційні проекти презентували митці з України та Польщі: Влодко Кауфман, Сергій Петлюк, Олексій Хорошко, Володимир Топій, Мирослав Вайда, група «ТОТЕМ», Лабораторія Актуальної Творчості з Вінниці, Юрій Бараннік із Запоріжжя, Іван Небесник з Ужгорода, Ганна Надуда з Києва, відомі люблінські інсталятори Jaroslaw Koz`ara і Katarzyna Szczypior та митці з Варшави Piotr Wysocki і Dominik Jalowinski.

Поєднання різних стилів та жанрів спостерігалось у всьому: літературний проект «Кабі.net», виступи гуртів на Малій та Великій сценах, природне та штучне в проектах ленд-арту.

«Kabi.net» залучив до літературних читань як молодих поетів, так і практично "живих класиків": Василь Герасим`юк, Юрко Іздрик, Олега Лишега, Світлана Поваляєва, Богдан-Олег Горобчук, Андрій Любка, Григорій Семенчук, ось далеко не повний список учасників "літературних забав".

Творчі дуети народжувались прямо на сцені: солістка етноджазового гурту «ShoсkolaD» Дана Винницька та поет Остап Сливинський гармонійно поєднували вірші та музику під час виступу.

Величезна кількість гуртів, колективів і формацій різних стилів і жанрів творили музичну складову фестивалю: "Зелені сестри", "Electrostatic Death", "ZSUF", "Dalai Lama", "Дивні" "Shockolad"... Публіці було з чого вибирати.

Хедлайнером і магнітом фестивалю став виступ львівсько-харківсько-київського гурту «Мертвий Півень», який потішив своїх прихильників піснями з нового альбому «Made in Ю.А.», а також старими добрими хітами.

Розігріта публіка навіть винесла фронтмена гурту Михайла Барбару зі сцени на руках.

Описувати фестиваль – справа, звісно, невдячна: занадто багато подій, спробуй усюди встигнути... Краще своїми враженнями поділяться безпосередні учасники:

Юрко Іздрик

Як Вам атмосфера фестивалю, пане Юрію?

Атмосфера - чудова, передовсім, тому що камерна. Небагато людей, проте багато затишних місць, уламків форту колишнього, де можна навіть усамітнитись задля якоїсь мистецької акції. В одному з таких гротів я робив свою акцію ("Анатомія світу") – було затишно.

Як Вам ідея поєднати літературу і музику в рамках одного фестивалю?

Думаю, що ідея добра, хоча й не нова. Додам, що тут не лише музика й література, а ще й візуальне мистецтво. Це важливо тому, що ті твори візуального мистецтва, які тут експонуються, органічно та безпосередньо вписуються в ландшафт. Я думаю, це непоганий мікс.

Чи відчуваєте Ви магію цього місця?

Все таки про магію говорити ще рано, це все ж таки перший фестиваль. Але з тих фестивалів, на які мені вдавалось потрапляти, цей чи не найсимпатичніший. В кожному разі мені би хотілось, щоб цей початок був успішним і фестиваль тривав.

Чи трапився з Вами якийсь кумедний випадок під час фестивалю?

Випадки зі мною трапляються стереотипно – я постійно гублюся. Вчора я примудрився загубитись прямо в полі. Я пішов за якимось велосипедистом, вирішив, що він поїде найкоротшою дорогою. Ця дорога була короткою, але вела не туди.

Богдана Матіяш

Ви вже другий день на фестивалі. Як Вам атмосфера?

Дуже гарно, бо все дуже легко, дуже невимушено, не напружено, дуже спокійно тут бути. На цьому фестивалі можна робити, що забажаєш: можна слухати виступи, дивитись проекти, слухати музику, а можна... чути як пахне трава, збирати звіробій, ходити по багнюці після дощу, і це не менш приємно, ніж слухати поезію.

Місько Барбара

Ваші перші враження від фестивалю, від аудиторії?

Фантастично...Фантастично. Дякую.

Чи можна порівняти цей фестиваль з іншими, наприклад, у Підкамені?

Можна його порівнювати, можна не порівнювати. Я б не порівнював радше.

В чому особливість цього?

По перше, розташування. По друге, мікс такий чудовий. Тільки «Дзига» на таке наважується поєднати літературу, рок, джаз, перформенси,  інсталяції. У цьому свій кайф, я думаю. Такого ще ніколи не було. Останнім часом Ви потішили своїх шанувальників великою кількістю нових композицій. Збираєтесь запропонувати щось новеньке?

Насправді, так. Нове буде до кінця року. Перша робоча назва - "Радіо Афродіта". Не смійтесь, Радіо Афродіта – так називалася підпільна радіостанція УПА, яка була в 1943 – 44 роках. І це будуть наші версії таких пісень як, наприклад, «Гуцулка Ксеня» та інших улюблених народних пісень. Там будуть і пісні 50-60-их років цього кола. Це така спроба Радіо Афродіта як би це було у 2009 році.

Що цікавого з Вами трапилось на фестивалі?

Подією номер 1 цього літа було те, що Маркіян Іващишин нас возив на квадроциклі по лісі до фантастичних інсталяцій. Дуже сподобалось.

Тетяна Давиденко, Альона Міхо

Фото - Т. Давиденко