Робінгудський турнір у «Парку Київська Русь»

Запорука успіху у стрільбі - спокій, рівновага і зібраність. Та найголовніше – стріляти з гарним настроєм... Береза, зліплена риб’ячим жиром, надає зброї особливу пружність... Фоторепортаж

У «Парку Київська Русь» 9 жовтня відбувся «Турнір лучників» - унікальна подія – як для України, так і для карїн СНД. З українцями у влучності змагалися члени клубів історичних реконструкцій з Росії та Білорусі.

Взагалі, стрільба з лука не така вже й легка справа, як могло б здаватись на перший погляд, чи, навіть, дотик. Взявши лука до рук, всі кіношні стереотипи про тетиву до обличчя і пильний погляд вдалину відступають, залишаючи місце невпевненості. Лишень один неправильно покладений палець і стріла не тільки не влучить у ціль, а й просто впаде додолу. До того ж, при натузі тетиви, в залежності від луку (конкурсанти користувалися аутентичними луками та стрілами), руки і спина приймають на себе масу від 15 - до 80 кг. Варто було не забувати і про техніку безпеки: натягнута тетива по пальцям б’є доволі боляче.

Але, маючи вдосталь терпіння і рішучості, нарешті влучивши ціль, відчуваєш справжній романтизм стрільби і неабияку гордість за себе. Недарма лук завжди вважався хоч і не такою практичною у близькому бої, але все ж – найважливішою зброєю. Успіх лучника залежить від зосередженості і холоднокровності.

Окрім традиційних змагань на лучників чекали і екзотичні – стрільба по повітряним кулькам, котрі завдяки вітряній погоді були майже невловимі, і стрільба з п’яти рівнів дерев’яних колод, на яких дійсно було важко встояти. Турнір відбувався у двох категоріях – чоловічій та жіночій.
- Стиль жіночої та чоловічої стрільби нічим не відрізняється, - стверджує лучниця Тамара Курушкіна. – На турнірах проходить поділ на категорії за однією просто причиною – чоловіки вважають жінок слабкішими. А іноді і самі жінки просять відділити їх від чоловіків, у котрих, як правило, і лук за натягом важчий, і кращий ефект у підсумку. Але стрільба з луку – справа тренувань, досвіду і терпіння.

За словами дівчини, запорукою успіху у стрільбі є спокій, рівновага, зібраність. Треба правильно цілитись, хоча приціл, насправді, у кожного свій. Та найголовніше – це стріляти на рівному диханні та з гарним настроєм. А такі якості доволі індивідуальні, тож за гендерними ознаками поділяти конкурентів, здається, справа марна.

Також свої уміння у стрільбі на турнірі змогли спробувати і удосконалити всі відвідувачі Парку. Окремим турніром стали змагання між дорослими і дітьми, які у боротьбі за перемогу рятували принцесу та цілили у невеличку капустину з різних відстаней. Перемогли досвід і сила. Як відомо, для дітей головне не перемога, а участь.

Гостям «Парку Київська Русь» продемонстрували не лише техніку стрільби, а й кілька основних різновидів лука. Були тут англійські луки, що відрізняються своєю довжиною, яка іноді сягає 220 см. У перевагах цього виду лука – дальнострільність, у недоліках – вага натягу, що становить біля 80 кг. Руські луки мали висоту приблизно 180 см і натяг у 60-65 кг. Чималу роль грала і деревина, з котрої виготовляли лук – наприклад, береза, зліплена риб’ячим жиром, надавала зброї особливу пружність. Монгольські луки - легші та менші у розмірі за інші: їх вага натягу - 25 кг, а довжина приблизно 120 см.

Для турнірної стрільби використовуються і спеціальні турнірні стріли, менш загострені за свій оригінал. До речі, у ті часи, коли лук активно використовувався у полюванні, його володар користувався затупленими стрілами, при цьому хутро тварини залишалось майже не пошкодженим.

- Лучник – це не професія, а стан душі, - вважає президент «Парку Київська Русь» Володимир Янченко. – Це вже зараз романтика, коли ми не змушені ходити лісами і луком добувати собі їжу. Зараз це чудовий спорт, чудовий відпочинок, спосіб розслабити і м’язи і мізки. Коли людина стріляє, вона думає зовсім про інше, вона зливається зі своїм минулим, зі своїми предками. Тож це чудовий вид спорту, котрий дає нам не забувати наше коріння, традиції та історію. Лук дає нам можливість стати більш чутливими до всього, що відбувається навколо нас.

Лучний турнір – останній культурний захід III Міжнародного фестивалю «Парк Київська Русь» у цьому році. Офіційне закриття сезону відбудеться 17 жовтня. Та Володимир Янченко запевняє – це зовсім не означає, що «Парк Київська Русь» прощається зі своїми гостями аж до квітня: у зимовий період на проект чекають виставки, а на сам Парк – подальша розбудова. Тож у квітні наступного року «Парк Київська Русь» зустріне своїх відвідувачів новими заходами та унікальними подіями.
Катерина Зінов’єва
 

УНІАН в Google News