День письменника по-українськи: Спроба нагадати, що така професія існує

"Атмосфера для письменництва в Україні зараз не найкраща. Те, що відбувається можна назвати повним безправ’ям. З’являються абсолютно варварські закони, що намагаються “закопати”, а не відродити літературу", - сказала Забужко...

3 березня майстри пера відзначали свій день — Всесвітній День письменника. Українських письменників теж не оминули увагою — у одному з київських ресторанів зібрали митців на письменницьку паті.

На свято завітали письменники Оксана Забужко, Сергій Пантюк, Микита Кашницький, Ляля Ніцой, Сергій Батурин, Володимир Рутківський та інші. Також справжньою душею компанії став художній керівник кінофестивалю “Молодість” Андрій Халпахчі. У ході вечора письменники брали участь в імпровізованих конкурсах – міні-гольфі, крокодилі та інших іграх, призами котрих стали фірмові ручки Parker.

Вечірка українських письменників нагадувала зустріч однокласників “двадцять років потому” – усі в гарних сукнях, вишиванках і костюмах згадують свою останню зустріч, котра обов’язково закінчилась пригодами, не менш феєричними, ніж у епічних романах.

Було все доволі вишукано, гармонійно й затишно, так би мовити, без претензій. Між собою вони називають один одного “пісатєльськая морда” і, перш за все, дискутують на тему політики, намагаючись відгадати, які наступні сумнівні законопроекти придумає Верховна Рада, аби письменникам і читачам жилось ще важче.

– Будемо сподіватися, коли зміниться влада – хоча б у Києві, – стане легше жити й творити. А тепер потрібно не звертати увагу на владу і не виправдовувати свої проблеми її вадами, – вважає Андрій Халпахчі. – Я бажаю нашим письменникам творити незважаючи ні на кого і ні на що. Тим більше, що нам зараз необхідні кіносценарії – в Україні дефіцит сценаристів. Тож, можливо, хтось із наших літераторів скоро зробить подарунок українській кіноіндустрії і напише гарний сценарій.

Весь час у залі панувала дружня атмосфера, утворились такі собі кола за інтересами – “дорослі” письменники переважно спілкувались з “дорослими”, а дитячі – з дитячими. До речі, чимало часу зайняла дискусія саме про українську дитячу літературу, що вперто намагається знайти свого читача вже не перший рік.

– Прикро, що молодший читач звертається доволі нечасто до українського дитячого письменника, адже в Україні справжнє розмаїття дитячої літератури, яка лише починається Всеволодом Нестайком, – розповідає Наталя Марченко, одна із авторів проекту “Ключ”, що досліджує галузь дитячої літератури. – Якщо порівняти українську дитячу книжку з російською, наприклад, то відразу побачимо разючу різницю – наша книга гарно проілюстрована і в ній чудові тексти. У той час, як російська література це завжди вибір між обкладинкою і наповненням. Наші українські літератори творять з душею, а художники ніколи не жаліють часу та фантазії, аби потішити молодших читачів.

Упродовж вечора гостей тішила жива музика і неочікувані номери літераторів – пісні, літературні читання й поетичні імпровізації. Але справжньою кульмінацією свята стало читання репу на честь письменницької професії і Україна, яка виростила і загартувала таланти.

– Атмосфера для письменництва в Україні зараз не найкраща – те, що відбувається можна назвати повним безправ’ям. З’являються абсолютно варварські закони, що намагаються “закопати”, а не відродити літературу, – скаржиться письменниця Оксана Забужко. – Ще вісім-дев’ять років тому я наголошувала на тому, що Україні необхідна більша кількість книжкових магазинів. Тоді журналісти понаписували “Оксані Забужко не вистачає книжкових магазинів”, але тепер, дев’ять років потому люди прокинулись і кажуть: “Так, нам дійсно не вистачає якісних книжкових крамниць”.

Забужко переконана, День письменника необхідний і самим літераторам, і читачам:

– Це свято має нагадати всьому світу, що існує така професія, як письменник. І це дійсно професія, та більшість людей не знають, як літератори заробляють на хліб, як вони живуть і чим взагалі займаються. І просто приємно, що є такий день, коли всі ми можемо зібратися і відзначати свій життєвий вибір.

На завершення вечора українських письменників здивували солодким сюрпризом – тортом у формі розгорнутої книги, прикрашеним пером, чорнильницею і свічками. На думку спав старий афоризм від Рея Бредбері: “Є злочини гірші, ніж палити книжки. Наприклад, не читати їх”.

Катерина Зінов’єва

УНІАН в Google News