Пиьменник Андрій Кудін: дослідник процесів виживання

Людина має розпізнати зло, своєчасно його зупинити і перемогти, вивільнивши себе і світ довкола від негативу та проявів зла. Адже, за словами автора, «внутрішній дух шахів – це дух самопожертви...

«Ви волієте дізнатись, хто я такий? Це надзвичайно легко. Мій світ і я сам – це те, що я написав. Мене побачив той, хто читав мої книги». Так представляє себе український письменник Андрій Кудін. Це ім’я у літературному середовищі згадують не часто, одна з причин – шалений ритм життя Андрія: то він у Києві нову книгу закінчує, то у Чикаго бізнесом займається, то взагалі є поза доступом сучасних електронних комунікацій. Мандруючи віддаленими від нас куточками світу.

Моє знайомство з Андрієм Кудіним відбулось у середині буремних перерозподільних 1990-х років, коли він на власному досвіді збагнув, що означає ведення бізнесу по-українськи. «Не поділився з потрібними людьми й опинився у в’язниці, а вийшов – написав біографічно-повчальну книгу «Як вижити в тюрмі», яка, до речі, досі користується попитом серед вітчизняних бізнесменів і політиків», – розповідає Андрій. На сьогодні, ним написано дев’ять книг, з них шість його і три – написані у співавторстві. Сам Кудін найбільше з них любить «Як вижити у тюрмі», «Чорна масть» та «Сауганаш», котра побачила світ минулої зими. У центрі сюжетів усіх книжок, написаних Андрієм Кудіним – людина, котра має вижити, подолати перешкоди, пройти крізь випробування і не просто залишитися живою, а залишитись Людиною. Тобто, твори Кудіна є не чим іншим, як своєрідною школою виживання, програма якої подається читачеві – чи то учневі – у вигляді літературного твору.

«Сауганаш», наприклад, оповідає про перемогу людини над машиною у шаховій партії, це така собі психологічно-інтелектуальна шахівниця, посібник із подолання зла, в якій би ситуації чи в якому би ході шахової партії воно (зло) не переховувалось. Людина має розпізнати зло, своєчасно його зупинити і перемогти, вивільнивши себе і світ довкола від негативу та проявів зла. Адже, за словами автора, «внутрішній дух шахів – це дух самопожертви. Шахи нагадують нам про те, що задля вищої ідеї ми, люди, здатні відмовитись від повсякденних благ і піти на самопожертву». Незабаром «Сауганаш» отримає форму інтернет-книги. До речі, про інтернет-книги А. Кудін має доволі специфічне ставлення: «Головна перевага е-книг – їхня доступність. Ти текст виклав в інтернет, і за мить з ним може ознайомитись хто завгодно і звідкіля завгодно, з будь-якої точки планети. Не менш важлива і демократична ціна або ж узагалі безкоштовність е-книги. Але… чи не в цьому і ховається диявол? Адже читати книжку з монітору й читати книгу, тримаючи її в руках, гортаючи її сторінки, дихаючи свіжим запахом фарби, відчуваючи книжку «на вагу» - це принципово різні речі!».

З Андрієм Кудіним погоджуються і науковці: фізіологія людини має певні властивості, які дозволяють задіяти при читанні звичайної книжки більшу кількість органів і рецепторів людського організму. Точніше, усі органи, котрі відповідають за засвоєння інформації. У підсумку, читання звичайної книги дозволяє більш глибоко засвоїти й проаналізувати інформацію, що в ній міститься, сприяє розвиткові людського інтелекту та навіть фантазії, тренує пам’ять та вміння концентруватись. «Для мене книга – це той інтелектуальний, пізнавальний світ, який нас робить людьми. Статистика свідчить, що кількість читачів на Землі зменшується ледве не у геометричній прогресії, а отже, знижується інтелектуальний рівень та обмежуються творчі можливості людства», – визнає А. Кудін. Але виношує новий сюжет і «ліпить» подумки нових літературних героїв – щоб принаймні продовжувати традиції читання книг і пізнання світу через художню літературу зокрема.

Богдана Костюк

УНІАН в Google News