У Парку Київська Русь підняли завісу над історією ХІІІ століття

Відтворювати середньовіччя до Парку прибули реконструктори з України, Росії і Білорусі. Понад 500 бійців взяли участь у виставах, двобоях і суто чоловічих змаганнях.

Центр культури та історії «Парк Київська Русь» напередодні літа відкрив фестивальний сезон масштабним середньовічним дійством «Київська Русь ХІІІ століття».

Відтворювати середньовіччя до Парку прибули реконструктори з усіх куточків України, Росії і Білорусі. Понад 500 бійців брали участь у театралізованих виставах мегафестивалю, видовищних двобоях і суто чоловічих змаганнях.

- Це честь для нас приймати так багато гостей тут, у нашому відбудованому Києві, - розповідає автор проекту, президент “Парк Київська Русь” Володимир Янченко. – Цього року ми святкуємо одразу кілька визначних історичних річниць: 1530-річчя з дня заснування Києва - у Парку цю дату буде вшановано окремою подією; 1150-річчя держави Київська Русь і 1130-річчя проголошення Києва її столицею. Головною метою всіх наших заходів залишається нагадати людям величну історію нашої Батьківщини, наших пращурів, які боролись за цю землю і будували нашу державу.

За традицією відвідувачам фестивалю нагадали історію заснування Києва: від пророкування Андрія Первозванного - до приходу на пагорби, яким судилося стати колискою слов’янських народів, трьох мужніх братів Кия, Щека і Хорива з тендітною сестрою Либідь.

Варто зазначити, що сама театралізована вистава пережила неймовірну еволюцію з часів своєї першої демонстрації: з кожним разом вона набуває все більшої деталізації, а режисерська робота викликає справжнє захоплення у всіх глядачів.

Тут відточений кожен рух, типаж кожного героя реалістичний, а костюми і реквізит якомога наближені до тогочасних. Найромантичнішим моментом стало привселюдне освідчення одного із витязів своїй коханій. Після продемонстрованої лицарем звитяги на полі бою під сльози радості дівчина відповіла “так”, викликавши шквал аплодисментів у публіки. Ведучі відразу згадали інший знаковий випадок – на фестивалі “Билини стародавнього Києва” одна з відвідувачок народила сина прямо у Парку. Хлопчика назвали Олегом на честь одного з київських князів.

Згодом історія повертається знову до ХІІІ століття – глядачам пропонують зазирнути у часи міжусобиць, окремого історичного періоду Київської Русі, коли держава ослабла через постійні війни синів і онуків Ярослава Мудрого, кожен з яких мав на меті зайняти місце князя київського. На ристалищі Парку було тричі відтворено масові битви князівських військ. У яскравих боях брали участь понад десять клубів історичних реконструкцій з України, Росії і Білорусі.

- Історична реконструкція – це справжнє мистецтво, це навіть не вид спорту, не хобі, не можливість якось вбити вільний час. Це дійсно мистецтво, - вважає росіянин Олександр Зимів. – Займаюсь реконструкцією майже сім років, і приблизно п’ять років я витратив на те, щоб довести своїм батькам і друзям, що це не просто заняття для вихідних, а це справжній стиль життя. Так, тут також іноді бувають травми, але легкі – майже ніхто з реконструкторів, як би ми жорстоко не бились, не зазнає травм по-справжньому. Іноді це небезпечно, але нам подобається битись, спостерігаючи за реакцією глядачів.

Справжнє видовище розпочалось пізніше, коли лицарі почали виходити на двобої – у масовій бійці важко детально розгледіти, що ж насправді відбувається, а от у двобоях реконструкторам випадає шанс продемонструвати весь свій бійцівський хист. Від імпровізованої арени увагу глядачів не зуміла відволікти ані травнева спека, ані тимчасові дощі, ні навіть чарівні аромати шашлику.

Проте, вже скоро відвідувачі попрямували на іншу локацію Парку – за вали Дитинця, де розташувалась ще одна місцева цікавинка – середньовічне требуше, яке ще називають “королем камнеметів”. Всі охочі змогли спостерігати за роботою величезної катапульти, а скоро знову повернулись до ристалища спостерігати за виставою “Князівські вершники”, де свої уміння вміло показали учасники кінного театру “Анкор”.

Розсудивши, що бойові забави потрібно підсолодити чимось дійсно екзотичним і тендітним, організатори подарували відвідувачам Парку Київська Русь можливість спостерігати за справжніми східними танцями у виконанні загадкових карооких красунь. Вони виявились дружинами султана Хокіма, для чиєї юрти також знайшлося місце в одному з куточків Парку. Київські богатирі, помітивши красунь, вирішили визволити їх з полону султана, забравши з собою до гостинного Києва.
Після серйозної сутички із султаном настав час богатирських забав – тут члени клубів реконструкцій змагались не на мечах, а буквально голими руками. Спочатку чоловіки кидали дерев’яний брусок, пізніше – важкий камінь, який зі сторони здається взагалі непіднятним, а “на десерт” влаштували змагання у швидкісному випиванні пива, в якому, як і годиться, перемогли українці.

Весь цей час для відвідувачів Парку працювала Вулиця майстрів, де кожного разу збирається все більше і більше віртуозів у найширших галузях – свічкарі, стельмахи, гончарі, склодуви, ковалі, кравці, ювеліри, волхви, малярі, художники й інші умільці, які радують гостей рідкісними оригінальними сувенірами ручної роботи.

Крім того, вже розпочав свою роботу кемпінг на території Парку Київська Русь – до уваги любителів активного відпочинку пропонуються намети з різною кількістю місць, отже, тепер залишати Парк не обов’язково навіть вночі. Тим більше, що це дає змогу милуватись дивовижними феєрверками після гучних фестивалів.

Продовжують відвідувати Парк і українські школярі – Центр культури і історії дотримується минулорічної акції, у рамках якої школярі з навчальних закладів Києва і Київської області мали змогу відвідувати історичні локації безкоштовно. Тепер дитяча благодійна акція “Новий древній Київ” розширила свої межі і запрошує відвідати Парк всіх українських школярів 24 областей України і АР Крим.

Потрапляючи на територію «Парку Київська Русь», на мить забуваєш, у якому столітті насправді знаходишся – тебе оточують вали Дитинця, що не мають навіть натяку на ХХІ століття, навколо у своїх справах поспішають богатирі у важких обладунках з мечем на поясі і прекрасні княгині у пишних вінках з польових квітів, і лише випадковий дзвінок мобільного телефону в одного із середньовічних персонажів може вирвати із тимчасового забуття, нагадавши, що з тих пір колесо історії зробило вже вісім сторічних обертів. І невпинно продовжує свій рух, залишаючи вчорашній день в історії, а завтрашній – за завісою незвіданості.

Катерина Зінов’єва
 

УНІАН в Google News