Премію імені Михайла Коцюбинського здобув Петро Перебийніс

Перерісши з обласної у всеукраїнську, літературна премія ім. Коцюбинського набуває все більшого престижу й розголосу. Так, номінантами на її здобуття цього року стали аж дванадцять літераторів з різних областей держави...

Перерісши з обласної у всеукраїнську, літературна премія імені Михайла Коцюбинського набуває все більшого престижу й розголосу. Так, номінантами на її здобуття цього року стали аж дванадцять літераторів з різних областей держави.

Першим лауреатом цієї премії став Анатолій Бортняк, згодом почесний список поповнили Дмитро Дереч, Григорій Усач, Михайло Каменюк, Наталка Поклад, Віктор Тимчук, Василь Кобець, Володимир Рабенчук, Михайлина Коцюбинська, Віктор Мельник...

А цьогоріч журі віддало перевагу творчості киянина Петра Перебийноса. Його поетичний двотомник “Чотири вежі” висунула на здобуття премії імені Коцюбинського обласна організація Конгресу української інтелігенції.

Народився Петро Перебийніс 6 червня 1937 року в Слободі-Шаргородській, випускник факультету журналістики Львівського держуніверситету, працював у калинівській райгазеті, в редакції “Вінницької правди”, в “Комсомольському племені”, очолював колектив молодіжної газети Тернопільщини. Перебравшись до столиці, був інструктором відділу культури ЦК КПУ, заступником головного редактора журналу “Дніпро”, керівником однойменного видавництва, згодом очолив редакцію “Літературної України”.

В активі пана Петра вже є державні нагороди, літературні премії імені братів Лепких, Миколи Островського, Володимира Кобилянського та “Благосвіт”. Тепер, у поетів ювілейний рік, до них додається ще й відзнака імені великого класика-земляка.

У передмові до дилогії “Чотири вежі” Михайло Слабошпицький визначає найприкметніші ознаки Перебийносової поезії: “Домежний лаконізм (іноді навіть здається, що він сповідує естетику й поетику літературного мінімалізму), світлий мінор і та ненав’язлива сумна іронія, що більше характерна для стоїків, які вже не чекають від життя великої радості, однак і не заламують у відчаї руки... Поет говорить гідно. Спокійно. Стримано. Стисло...”

У баладних, лаконічних і динамічних поезіях добрим і ностальгійним сяйвом постає непроста історія України, постаті пращурів (“Перебийніс. Кривоніс, Імена. Козацькі лиця...”), рідна Слобода, воєнне дитинство, мамині сльози, спогади про рано втраченого тата... А ще - Великдень, небо, цвіт картоплі, коні, сінокоси, сади, Карпати, рушники, дитячі кроки, кохані очі, освідчення, прощання, спогади. Власне, усе життя концентрується в цій книзі, в цих чотирьох вежах, чотирьох порах року і віку, адже до двотомника увійшли вірші, створені Петром Перебийносом за десятки літ.

...Я звідтілля, де Бог

з Дністром гуляє.

Поміж річок обох

свята земля є...

Так трепетно пише поет про головне джерело свого натхнення - рідне Поділля над Бугом-рікою. А нині він мав іще одну нагоду відвідати батьківський край, адже премію імені Коцюбинського традиційно вручають у день народження великого Сонцелюба - урочисто, велелюдно, на площі біля пам’ятника Михайлові Коцюбинському.

Високий літературний рівень притаманний і книгам решти номінантів. Так, молода викладачка Уманського педуніверситету і лауреатка вже чималої низки відзнак Марина Павленко представила на розгляд журі книжку зворушливих новел “Як дожити до ста” і поетичну збірку “Душа осики”. Вінницький поет і журналіст Дмитро Пічкур номінувався за восьму свою книгу - збірку вибраних поезій “За крок до обрію”. Книжку психологічних оповідань педагогічної тематики “У затишному кубельці” надіслав учитель із Дніпропетровщини Олександр Басанець, а зі Львова надійшла грунтовна праця із літературної критики авторства Марії Якубовської. Документально-публіцистичну повість про Голодомор на Полтавщині “Тіні незабутих предків” представила Софія Денисенко, а прес-секретар Києво-Могилянської академії Дмитро Дроздовський номінувався як автор праці “Код майбутнього. Криза людини в Європейській філософії: Від екзистенціалізму до українського шістдесятництва”. А найширше серед претендентів були представлені поети: Зінаїда Дударчик із Краматорська, Михайло Кожедуб з Ніжина, Іван Немченко, Віктор Лупейко та Микола Скрипець з Києва.

Коло номінантів із кожним роком ширшає - і кількісно, й географічно. Зростає і художній рівень представлених видань. Може, за кілька років започаткована у Вінниці літературна премія імені вінничанина Михайла Коцюбинського набуде і міжнародного статусу.

Юрій Сегеда, член журі Всеукраїнської премії імені Михайла Коцюбинського.