Sumno.com відсвяткував другу річницю укрсучкультури (фото)

Вечір відкрила дискусія жіночого й чоловічого начала української культури. "Мертвий прівень" разом з уже відомими піснями на слова Андруховича «100 баксів на місяць», «Знову, курва, радіо» виконав й нові імпровізації... Репортаж

День народження некомерційного культурного проекту

Соліст гурту «Мертвий Півень» Михайло Барбара

У суботу, 20 жовтня, близько 19:00 під стінами «Мистецького Арсеналу» у Києві зібралося чимало людей. Незважаючи на те, що подія, яка була анонсована, мала розпочатися лише о 20:00, в натовпі можна було почути окремі репліки про Жадана та «Мертвого півня». Саме в такій іпостасі постала того вечора укрсучкультура в стінах Арсеналу, де інтернет-проект про українську культуру Sumno.com святкував своє друге день народження.

Незважаючи на те, що це всього лише річниця заснування сайту, амбіційності та впевненості у перспективності такого проекту засновникам було не позичати. Головний редактор Sumno.com Богдан Логвиненко заявив, що усі присутні зібралися тут святкувати другий день народження української культури. «Коли був перший день народження, ми не знаємо», – продовжив він, припустивши, що, можливо, ще за часів печерних людей та перших наскельних малюнків. Але, переконав присутніх Логвиненко, сьогоднішній вечір стане перезавантаженням української сучасної культури.

Про «перезавантаження» укрсучкульту свідчило й оформлення «Мистецького арсеналу» – стіни завішані соняшниками (не думайте, це не елемент шароварщини, а лого сайту Sumno), гітарами та символічно пробитим ножами популярним чтивом російських мас культових письменниць – Марініної та Устінової.

Початок святкування затягнувся десь на півгодини, продемонструвавши, що «перезавантажена» укрсучкульт не претендує на пунктуальність. Однак, вочевидь, у неї на це були певні причини. У кам’яних стінах Арсеналу було холодно і нарід, якого зібралося тут близько півтори тисячі, намагався грітися аплодуючи й скандуючи назву довгоочікуваного львівського гурту. Серед публіки, здебільшого молодої та амбіційної, якій, безперечно, і доведеться творити та пошановувати українську культуру, були помічені і метри укрсучліту, зокрема, Юрко Покальчук, Світлана Поваляєва, Михайло Бриних, молоді поети й письменники та багато інших, які так і лишилися непоміченими в просторому приміщенні Арсеналу.

Сергій Жадан

Вечір відкрила дискусія жіночого та чоловічого начала української культури. Вони сперечалися про те, хто з них є митцем, генієм та українською культурою. На щастя, консенсусу таки досягли, розійшлися полюбовно. Богдан Логвиненко благословив їх на добрий путь, побажавши творчих звершень і подарував соняха.

Дещо розігрів і розворушив публіку, спраглу таки почути укрсучліт і побачити одного з його виразників, – Сергій Жадан, заради якого багато хто сюди й прийшов. Жадан, як зажди неперевершено, продекламував декілька поезій зі своєї нової збірки «Марадона». На закид із зали, не підглядати в книжку і звинувачення тому, що поет «не пам’ятає», Жадан вдало парирував удар: «А ти, пам’ятаєш?». Український письменник і поет читав із притаманною лише йому артистичністю, викликаючи серед публіки сміх – або як реакцію на лайливі слова чи вдалі фрази з поезії, або на власні жарти. «Відчуваю себе Аллою Пугачовою», – пожартував Жадан, коли естрадний дим став дедалі густішим, заслоняючи його від публіки.

Після цього Sumno.com презентували новий проект RadioLive під назвою «Віршотанці у напівтемряві». Суть перформансу полягала у подачі літературних текстів у музичному супроводі за допомогою радійних засобів. Тобто – усі чують, але ніхто не бачить виконавців-читців. Під музику маловідомих гуртів «Андерсон» та «Вперше чую», втрапляючи (або не дуже) у такт свої вірші десь з-за сцени зачитали молоді поети-двотисячники, а саме Павло Коробчук, Вікторія Черняхівська, Галя Ткачук, Артем Захарченко, Олеся Мамчиш та інші. «Такий метод, – стверджує організатор проекту RadioLive Артем Захарченко, – допомагає сприймати тексти на більш психологічному рівні». Паралельно на стелі демонструвалися відеофрагменти, підготовані художником Дмитром Єрмоловим. Кадри були різними – від монумента Леніна з непристойним написом позаду до повчальних кліпів про те, як ламають стереотипи та написів «Сними носки жлоб».

Цього разу в якості експерименту до таких музичних декламацій

Юрко Покальчук

запрошувалися і присутні, тобто слухачі, які й мали бути «танцювальною» складовою цього масштабного проекту. Вочевидь, віршотанці не дуже зігріли публіку, яка встигала трохи змерзнути, але продовжувала стійко триматися у надії дочекатися за анонсованого «Мертвого півня» з новою програмою.

Очікування тих, хто дочекався, були виправдані – вони мерзли недаремно. Лідер гурту «Мертвий півень» Місько Барбара просто на сцені почав знімати з себе куртку, тим самим натякаючи, що зараз тепло стане всім. Разом з уже відомими піснями на слова Андруховича «100 баксів на місяць», «Знову, курва, радіо», «All soldiers are very drunk» були виконані й нові імпровізації, зокрема, разом із письменником Юрієм Покальчуком. Поціновувачі творчості львівського гурту дочекалися і знайомого переспіву відомого хіта «Пікардійської терції» «Старенький трамвай», який у виконанні «Мертвого півня» звучав як «Старенький харлей».

Після чергових яскравих виступів та декламацій з’являється віра в те, що українська сучасна культура відсвяткує ще не одне день народження. Особливо, якщо в неї буде поціновувачів не менше, аніж зібралося того вечора в «Мистецькому арсеналі».

Євгенія Ковалевська