Світязь міліє. Чи можна врятувати унікальний природний об’єкт

Вигляд найбільшого озера України – Світязя – сьогодні жахає навіть місцевих: цієї осені через обміління в ньому утворилося три нових острови. Активісти б’ють на сполох, намагаючись врятувати унікальний природний об’єкт. УНІАН дізнавався, що спричинило таке обміління і чи можна врятувати озеро.

На минулому тижні на сайті президента України було зареєстровано петицію про порятунок Світязя. Її авторка, Ольга Іменинник, звернулася до голови держави з проханням «негайно вжити заходів, щодо порятунку озера». Мова йде про виділення коштів на капітальний ремонт місцевих шлюзів, які наразі не працюють, а також на зведення «шлюзу-регулятора для усієї системи Шацьких озер».

За перші дні після розміщення петиція зібрала вже понад 6700 підписів з 25 000 необхідних.

Читайте такожНайглибше озеро України обміліло більше, ніж на півметра (відео)

Вигляд Світязя сьогодні й справді жахає. Цієї осені на озері через обміління утворилося три нових острови.

«До основного острова тепер можна добратись пішки. Таке вже було колись, старі люди розповідали, що були часи, коли до острова можна було дійти пішки, тому що в деяких місцях глибина не перевищувала 1,5 м. Тепер ситуація повторюється», - написав в одній з соцмереж місцевий мешканець Cepгiй Цвид.

На його переконання, найперша з причин обміління Світязя – свердловини власників плантацій з вирощування лохини, які за останні три роки з’явилися навколо шацьких озер.

«Один кущ лохини потребує 10 літрів води щодня. Прикинемо, що всього є 1 млн кущів. Тобто в день для їх підливу потрібно 10 млн літрів води. Таким чином, за місяць лише на лохину йде 300 млн літрів. Звідки взяти таку кількість води, якщо нема опадів і ставки призначені для поливу не наповнюються? - Правильно, зі свердловин», - розмірковує Цвид.

Втім, начальник наукового відділу Шацього національного природного парку Василь Матейчик зазначає, що проблема – у відсутності опадів. Адже таких сухих років, як зараз, давно не було.

Цієї осені на озері через обміління утворилося три нових острови / фото resource.com.ua

«Подивіться, яка у нас середня температура червень-серпень. За даними метеостанцій, щодня було 1 см випаровування» - бідкається науковець.

За його словами, цьогоріч середня температура повітря в літні місяці була на 2-3 градуси вище середньо багаторічної.

«До мене знайомий поляк приїздив, казав, що Віслу можна вбрід перейти - води по коліна. Буг теж впав наполовину. Стир в Луцьку, кажуть, змілів. Прип’ять теж можна перейти вбрід», - розповідає Матейчик.

Тож обміління – тенденція не окремого озера, а проблема всієї країни. «Просто по Світязю дуже помітно», - запевняє місцевий науковець.

Читайте такожНа Волині катастрофічно обміліло найбільше озеро України (відео)

«Грішать» місцеві й на Хотиславський кар’єр, який розробляють неподалік українсько-білоруського кордону, на території Білорусі. Власником підприємства «Трайпл», яке з 2008 року взялося за родовище крейди, є бізнесмен Юрій Чиж, наближений до президента Білорусі Олександра Лукашенка.

Це родовище вважається чи не найбільшим у Європі, а поклади піску та крейди - унікальні за своїм складом. Білоруси заявляли, що це єдине родовище крейди на їхній території, тож для них воно конче необхідне. Ба більше, за три кілометри від покладів вони збудували завод із виготовлення силікатної цегли і блоків. Розробляти кар’єр планують до 2040 року (на площі 50 гектарів і на глибині 45 метрів).

Провідний науковий співробітник Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Олена Цвєтова, як ініціаторка та багаторічна дослідниця впливу Хотиславського кар’єру на Волинські озера, в тому числі Світязь, переконана, що без природоохоронних заходів зона впливу кар’єру на пониження ґрунтових вод буде поширюватись.

«У 2016 році, коли ми проводили свої спостереження щодо впливу кар’єру, рівні вод знижувалися і фіксувалися зміни у складі підземних вод, спостерігалося збільшення вмісту магнію. А це свідчить про те, що в тих водоносних горизонтах відбувається процес залуження. Тож я вважаю, що, окрім зміни клімату, відбувається і вплив Хотиславського кар’єру», - запевняє вона.

За словами науковця, перш за все в регіоні потрібно відновити моніторингову мережу. Для повноцінної роботи потрібно приблизно 17 свердловин на четвертинний горизонт, 5 – на крейдяний, до п’яти гідропостів на озерах.

«Спостереження потрібно вести систематично. Ми в 2016 році провели спостереження, і більше ніхто нічого не робить», - зауважила Цвєтова.

У Волинській облдержадміністрації запевняють, що займаються цією проблемою і підходять до неї комплексно. За словами начальника управління екології та природних ресурсів Дмитра Новохатського, щоб залучити фахівців Інституту водних проблем і меліорації до досліджень з приводу обміління Світязя та інших озер, прийнято рішення подати пропозицію до обласної ради про перерозподіл коштів обласного бюджету. Посадовець запевняє, що на основі наукових обґрунтувань буде розроблена програма порятунку Шацького поозер’я.

«Ми передбачили 150 тисяч гривень на проведення досліджень, на підставі яких плануємо розробити регіональну програму збереження та розвитку Шацього поозер’я на 2020-2023 роки», - повідомив Новохатський.

Окрім того, за його словами, було профінансовано розробку проектно-кошторисної документації щодо капітального ремонту гідротехнічної споруди, яка знаходиться на балансі Шацької ОТГ. На це пішло 50 тис гривень.

«Наскільки мені відомо ця документація отримала позитивний висновок і найближчим часом розпочнуться роботи. На цей ремонт із загального фонду обласного бюджету виділено 330 тис грн. До кінця поточного року ці роботи будуть завершені. Наступного року плануємо ще одну гідроспоруду відновити. Вона на балансі регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області. Стосовно фінансування робіт, ми не можемо фінансувати ремонт з обласного фонду, але фінансування буде», - пообіцяв посадовець.

Начальник наукового відділу Шацького національного природного парку Василь Матейчик не береться стверджувати, що головною причиною обміління Світязя є розробка білорусами кар’єра, хоча підозри щодо цього мають під собою підґрунтя. Науковець зазначає, що причиною обміління може бути навіть меліорація, яка проводилась у 60-80 роки минулого сторіччя.

«Невідомо, як себе поведе природа, ми вже й так «влізли» в ту природу… Спочатку «спасали» болотні гектари задля продовольчої програми, а тепер, можливо, це відгукується. Тож на фоні глобального потепління та глобальних змін і меліорація дається взнаки», - розмірковує він.

Однак, за його словами, не можна виключати, що, якщо надалі підуть «мокрі роки», в регіоні не буде підтоплення. Адже, за даними гідрологів, «мокрі роки» чергуються з «сухими» через семирічний цикл.

В Регіональному офісі водних ресурсів у Волинській області нині розглядають декілька версій обміління / фото УНІАН

Що ж до глобальних змін клімату, то Василь Матейчик звертає увагу: цього літа на поозер’ї зафіксували богомола, великого баклана, великого крохаля.

«Ці види не притаманні для нас. Але вони спокійно себе почувають. Вже зі сходу прилетіла амброзія», - розповідає науковець.

В Регіональному офісі водних ресурсів у Волинській області нині розглядають декілька версій обміління. Головна - посушливе літо. Друга причина - несправний шлюз, який стоїть на одному із трьох каналів. Версію про те, що обміління спричинила розробка білоруського Хотиславського кар'єру після візиту в Білорусь на початку вересня майже відкинули. Керівник Регіонального офісу Ростислав Кравчук, який був у складі делегації, розповів, що українці змогли пересвідчитися: впливу на обміління Шацьких, а також Ратнівських озер, які знаходяться в радіусі 6 км, кар’єр не має.

Втім, сторони все ж домовилися обмінюватись інформацією й проводити спільний моніторинг поверхневих та підземних вод. А чи врятує це Світязь від обміління і появи нових островів? Побачимо вже наступного літа.

Світлана Мех

УНІАН в Google News