Забруднення Сейму та Десни: хто винен та чим це загрожує Києву

Річки Сейм та Десна оговтуються від забруднення, а його джерело достеменно невідоме. Існує версія, що це - промислові стоки з російських підприємств. УНІАН дізнавався про ситуацію, чи дійде брудна вода до Києва та що робить влада.

Повідомлення про забруднення річки Сейм на території Росії з’явились ще у середині серпня. Йшлося про те, що брудна вода, знищуючи все живе, рухається вниз за течією - в Україну. Однак на звернення УНІАН до деяких відомих українських еко-організацій, відповідь була одна: отруїти річки неможливо, не розганяйте паніку.

Але буквально за кілька днів після цього Сейм, який протікає Сумщиною та Чернігівщиною і є однією з приток Десни, перетворився на мертву річку. Вода в ній стала чорною та мала неприємний запах, відбувся масовий мор риби. З часом забруднення дісталося Десни та Чернігова.

29 серпня Міндовкілля вийшло з заявою, що ситуація з якістю води у річках Сейм та Десна контрольована, а загрози питному водопостачанню немає.

"Попередня оцінка якості води встановила, що жодних перевищень хімічних та високотоксичних компонентів в річках Сейм та Десна не виявлено. Це – забруднення органічними речовинами", - розповів в ефірі одного з телеканалів заступник профільного міністра Олександр Краснолуцький.

За його словами, жителям прибережжя заборонено брати воду з річок для технічних потреб, ловити рибу та купатися.

"Ми сподіваємось, що ситуація з якістю води у річках Сейм та Десна має покращитись за кілька днів", - додав він.  

Але дні минали, а загроза ширилась. Врешті, мова зайшла й про Київ, водозабір для якого частково здійснюється з Десни. Заступник директора "Київводоканалу" Володимир Костюк заявив, що через забруднення річки Десна Київ може залишитися без основного джерела постачання питної води. Мовляв, якою вода прийде на водозабір за кілька днів – спрогнозувати неможливо. Але якщо чинна технологія очистки не буде здатна очистити воду, то, ймовірно, доведеться задіяти інші джерела, зокрема, Дніпровську станцію водозабору та артезіанські джерела.

"Втім, ця альтернативна система не зможе на 100% забезпечити водопостачанням все місто Київ", - констатував він.

Десна смердить, як стічна канава

"Речовини в забрудненій воді вбивають все живе - рибу будь-яких розмірів і видів, раків, молюсків. Десна вмирає", - розповідає Олександр Ісаченко - рибалка з багаторічним досвідом, який проживає у Менській громаді Чернігівської області.

За його спостереженнями, всюди, куди доходить брудна вода, риба гине стовідсотково. Тож, на його думку, варто рятувати ще живу рибу, переносячи її в чисті водойми.

"Риба "лізе" в усі затони і заплави, аби вийти з Десни", - зауважив пан Олександр і додав, що варто рятувати рибу "на випередження" - в селах нижче Чернігова за течією Десни.

Місцевий журналіст Віталій Назаренко погоджується з такою ідеєю й розповідає, як небайдужі чернігівці виловлюють рибу з Десни та випускають її в заплави і озера навколо річки.

"Ввечері риби вже майже не було, а от раків – повно. Десна смердить, як стічна канава. Аераційних установок ніде не видно. У чиновників знову все за планом – спостереження і контроль… Одним словом, кінець річці. Загине все живе", - написав він в одній з соцмереж.

На рівні державних органів дійсно діють інакше. Мертву рибу в громадах просто збирають та утилізують. Як розповів секретар Менської міськради Юрій Стальниченко, найбільше зроблено в селі Макошине.

"На цих вихідних зібрали десь по півтори тонни", - зазначив він.

Начальник Держекоінспекції у Чернігівській області Сергій Жук зазначає, що перенесення риби в інші водойми – не панацея: "Там виживе лише частина риби, інша – загине й отруїть цю водойму. Тому це є сумнівним і небезпечним. Це матиме ефект поширення забруднення далі в навколишньому середовищі і, повірте, здоровʼя та безпека людей цінніші, аніж риба".

Дійсно, голова Куликівської громади Юлія Постернак зазначає, що екологічне лихо у річці – це ще один виклик для придеснянських сіл під час війни, адже люди бояться, що це зашкодить їх здоров’ю: "Дехто із старожилів памʼятає великий мор риби кілька десятків років тому і каже, що тоді були технічні причини. Однак нині ми не знаємо достеменно, що за речовини потрапили в річку і чим вони небезпечні".

Хто та чим отруїв річки?

Державне агентство з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм назвало ситуацію із забрудненням Сейму екологічним злочином росіян. У відомстві заявили, що, починаючи з 14 серпня, ймовірно, скидаючи відходи невідомих речовин у річку Сейм, країна-агресор спричинила масштабне забруднення водойми.

За результатами гідрохімічного аналізу поверхневих проб води, було зафіксовано значне перевищення гранично допустимих концентрацій, зокрема, амонію та завислих речовин. Як результат - масова загибель риби внаслідок критично низького вмісту розчиненого у воді кисню.

Своєю чергою директор Інституту гідробіології НАН України Сергій Афанасьєв в ефірі телемарафону заявив, що причиною мору річкової фауни в Україні є потрапляння в Сейм забруднених промислових вод із російських цукрових заводів.

"Після того, як були відпрацьовані перші проби, фактично, стало зрозуміло, що це стоки з цукрових заводів, розташованих у Тьоткіно (Курська область)", - зазначив він.

В Держекоінспекції у Сумській області також зазначають, що, за наявною у них інформацією, внаслідок бойових дій на території Курської області в смт Тьоткіно були зруйновані або пошкоджені цукровий та спиртовий заводи. І додають, що також там є шкіряне виробництво.

"Точно визначити джерело забруднення неможливо. Адже для цього необхідно мати доступ до річки Сейм для відбору проб та обстеження території вище за течією. А ці території розташовані або у прикордонній зоні з обмеженим доступом та особливим режимом, або на території країни-агресора", - пояснили в інспекції.

"Версія про викид води з очисних споруд, з моєї точки зору, має право на існування. Адже в Тьоткіно Курської області є цукровий завод, що працює з кінця 19 століття. І викид його стоків цілком можливий", - додає начальник Державної екологічної інспекції у Чернігівській області Сергій Жук.

Як рятують ситуацію

На сьогодні у Чернігівській, Сумській та Київській областях заборонено купання, вилов та продаж риби, використання річкової води для господарських потреб на річці Сейм та Десна. Посилено моніторинг якості води. Також продовжується збір та захоронення загиблої риби.

Окрім того, на Десні застосовують аераційні станції, які насичують поверхневий шар води киснем. Начальник Держекоінспекції у Чернігівській області Сергій Жук розповідає, що це допомагає рибі вижити, і порівнює це з кисневою підтримкою хворих під час ковіду.

"У місцях роботи аераційних станцій масово скупчується риба, яка намагається мати доступ до кисню", - пояснює спеціаліст.

За його спостереженнями, на Десні поблизу Чернігова мор риби дещо менший, аніж у селах, розташованих вище за течією – Максаки, Мокошине та інших. Але останніми днями мор риби сповільнився і там.

Про токсичність речовин у брудній воді Жук говорить, що їхня дія на все живе є швидкою, оскільки при вході забрудненої води в область, коли концентрація була вищою, аніж зараз, загибель риби відбувалася упродовж години-двох.

"Якщо гине риба, раки, молюски, це небезпечно. Я не знаю, як відреагував би людський організм, але, на щастя, водозаборів із Сейму і Десни на території Чернігівської області немає. Місцеві жителі не вживають річкову воду", - уточнив фахівець.

Він вважає, що на території області вчасно вжиті превентивні заходи щодо заборони купання, вилову риби, використання води для поливу і господарчих потреб.

У Міністерстві довкілля та природних ресурсів України також заявили, що Держводагентство напрацює варіанти перекидання додаткових обсягів чистої води для розбавлення концентрації забруднюючих речовин у Десні. Окрім того, для недопущення вторинного забруднення річки доручено встановити бар’єрні рубежі – сітки для вилову мертвої риби за течією річок.

Загроза для столиці

Станом на 10 вересня, за даними Міндовкілля, у річці Сейм у Сумській та Чернігівській області поступово відбувається покращення ситуації, вміст розчиненого кисню повільно зростає, проте все ще перебуває нижче норми. Випадків замору риби не фіксується. По Десні у Чернігівській області триває процес переміщення забруднення по руслу річки. Найгірші показники фіксуються у селі Боромики та Чернігові.

Однак у міністерстві підкреслили, що ситуація контрольована: в районі Чернігова фіксується покращення ситуації та поодинокі факти загибелі риби. У відомстві уважно слідкують за рухом забруднення Десною у напрямку Києва.

За даними Укргідрометцентру, забруднена вода орієнтовно може досягнути Київщини 14-16 вересня. Тож в Мінекології запевняють, що над стабілізацією ситуації працюють усі служби. А навіть у випадку можливого погіршення якості води біля питних водозаборів, "Київводоканал" проведе заходи з її очищення.

"Але наголошуємо, що на сьогодні такі ризики відсутні", - переконують у міністерстві.

Наразі у відібраних пробах питної води в контрольних точках централізованого водопостачання Києва перевищення за санітарно-хімічними та бактеріологічними показниками не виявлені.

Еколог Володимир Борейко також вважає, що значної загрози водопостачанню столиці зараз немає, а надалі все залежатиме від погоди.

"Якщо буде спекотно і без дощу, то до Києва дійде більше брудної води. Якщо будуть холодні ночі і дощ, кисню у воді стане більше, наслідки будуть меншими - дійдуть залишки брудної плями", - зазначає він.

Борейко зауважує, що водопостачання Києва здійснюється на 30% з Дніпра, на 60% – з Десни і 10% – із артезіанських свердловин. Якщо якість води в Десні значно погіршиться, є можливість брати більше води з Дніпра.

Загалом, на думку фахівця, наслідки цієї екологічної катастрофи найбільше позначилися на річковій фауні. Зокрема, висока ймовірність, що повністю загине популяція червонокнижної стерляді, яка жила в Десні.

"Ця риба перебувала на дні річки, а забруднюючі речовини осідали здебільшого там, не даючи їй шансів на виживання. Стерлядь може загинути повністю", - стверджує Борейко.

Відновлення річок, як говорить еколог, триватиме кілька років. Він апелює до схожих ситуацій, які вже траплялися раніше, хоча й не в таких масштабах.

Ірина Синельник

УНІАН в Google News