Посівна-2010: за браком грошей заощадимо на технологіях...
Посівна-2010: за браком грошей заощадимо на технологіях...

Посівна-2010: за браком грошей заощадимо на технологіях...

18:35, 03.03.2010
12 хв.

Цього року агросектор навряд чи зможе спрацювати так само, як торік. Тривала криза і «нельотна» погода внесли свої корективи і в строки проведення посівної, і в її якість. Сподіватися на рекордні врожаї Україні цього року не варто.

З незначним, але впертим підвищенням температури українські аграрії готуються вийти в поле. Однак тривала криза і «нельотна» погода внесли свої корективи і в строки проведення посівної, і в її якість. Тому сподіватися на рекордні врожаї Україні цього року не варто. Якість і кількість зерна, яке Україна може зібрати цього року, напряму залежать від милості природи і товщини гаманців у кишенях аграріїв. Ні перше, ні друге, на жаль, не радує...

Озимі: тремтять, але сходять...

Південні регіони України зазвичай стартують першими і починають посівні роботи у третій декаді лютого, однак цієї весни посівна почалася пізніше традиційних строків через несприятливі погодні умови. «Сьогодні можна говорити про те, що є певна затримка з початком і виконанням весняно-польових робіт. Торік на кінець лютого в нас уже було посіяно кілька сотень тисяч гектарів, а цього року ми тільки почали у найпівденніших регіонах підгодівлю озимих», – заявив міністр аграрної політики України Юрій Мельник.

Відео дня

При цьому Міністерство аграрної політики довго і вперто не озвучувало свій прогноз щодо посівних площ ярових на 2010 рік, відбуваючись розмитими фразами «структура площ особливо не зміниться» і т.п.

Однак, за отриманими агентством УНІАН даними, міністерство розраховує на збереження площ посівів ярових зернових культур приблизно на рівні минулого року – 7,3 млн. га, що разом з озимими забезпечить зерновий клин площею 15,9 млн. га. А от структуру ярових міністерство все ще тримає в секреті...

При цьому не варто забувати, що площа посівів буде напряму залежати від перезимівлі озимих культур: що більше посівів загине, то більші площі доведеться пересівати. Наразі Укргідрометцентр озвучив попередній прогноз про пересівання близько 1 млн. га, або 13% посівів озимих культур. За словами начальника відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяни Адаменко, «якщо у 2009 році пересіяли 5%, то цього року, за прогнозом, така площа може становити близько 1 млн. га, або 13%. Ми не говоримо про їхню цілковиту загибель, а говоримо, що ці посіви зріджені, малорентабельні, і щоб одержати нормальний врожай, їх треба пересівати», – пояснила Т.Адаменко. Крім того, за інформацією Гідрометцентру, можливе підтоплення полів, що не страшно, якщо це триває менше восьми днів. «Усе буде залежати від того, як швидко розвиватимуться весняні процеси. На сьогодні вони мляві, і якщо для стримування весняного паводка це добре, то для нас (аграріїв – авт.) – не дуже. Нам було б краще, щоб сніг швидше розтанув і почалася весна, бо така тривала зима виснажує рослини», – відзначила Т.Адаменко.

При цьому Гідрометцентр прогнозує стислі строки для проведення посівної кампанії. «При такому характері зими (з великими опадами – авт.) не буває ранньої весни. Тому ми будемо мати дуже короткий період для сівби ярових. Короткий за поєднанням оптимального зволоження і температури», – сказала Т.Адаменко. При цьому фахівець наголосила, що весняне зволоження ґрунту дуже хороше. «Це була найбільша кількість опадів у холодний період за останні 15-20 років. Ми можемо говорити про те, що на початок весняних робіт 99% полів будуть оптимально зволоженими», – повідомила Т.Адаменко. За її словами, вологи в ґрунті вистачить надовго, «навіть якщо гіпотетично припустити, що буде такий же сухий квітень, як торік, коли він був історично сухим». «Навіть у такому разі озимі культури спокійно це переживуть», – додала фахівець.

Посівна-2010: грошей мало, міндобрив і пального – вдосталь

Якщо зі зволоженістю ґрунтів все чудово, то із забезпеченням аграріїв коштами для проведення робіт усе значно гірше. І «фінансову спрагу» нашим селянам угамувати навряд чи вдасться...

За словами першого заступника міністра аграрної політики України Юрія Лузана, для проведення весняних польових робіт сільгосппідприємствам необхідно понад 24 млрд. грн. При цьому власними коштами аграрії забезпечені лише на 50% – у їхньому розпорядженні є близько 12 млрд. грн. Решту доведеться шукати, позичати, просити.

Поповнити ресурси, на думку міністерства, аграрії зможуть, реалізувавши товарні запаси – зерно, сою, рапс. Підсобити зможе й Аграрний фонд, якому доручено провести форвардні закупки зерна приблизно на 1,3 млрд. грн., і він уже оголосив про початок цієї роботи. Однак нашкребти потрібну суму без допомоги банків аграріям навряд чи вдасться. За словами Ю.Лузана, міністерство прогнозує, що банківська система виділить аграріям виключно під весняні польові роботи близько 5 млрд. грн.

Втім, ці сподівання видаються занадто оптимістичними. За інформацією директора департаменту фінансів Міністерства аграрної політики України Григорія Зуба, на середину лютого сільгосптоваровиробники залучили тільки 157,2 млн. грн. кредитних коштів, що майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період 2009 року, коли було залучено 276,3 млн. грн.

А з огляду на те, що південні райони вже почали сівбу, а північні розпочнуть через півмісяця-місяць, сподіватися, що банки проллють на аграріїв золотий дощ, не доводиться. Та й кредити надаються на «д-у-у-уже вигідних» умовах – під 20-37% річних. Банки не поспішають ділитися грошима з аграріями, які й так заборгували їм, та ще й мало що можуть надати у заставу за кредитами. Згідно з даними Мінагрополітики, на сьогодні загальний обсяг кредитів агропромисловому комплексу становить понад 56 млрд. грн., причому половина з них – кредити сільгоспвиробникам.

При цьому великі компанії здебільшого мають пристойне фінансове забезпечення, а от дрібніші, які раніше залучали кредити, сьогодні не зможуть це зробити, і саме ця група дрібних і середніх сільгоспвиробників, які щороку давали країні близько 10 млн. тонн зерна (читай – майже чверть усього валу), тепер під загрозою.

Але Міністерство агрополітики сподівається, що фінансова ситуація покращиться. За словами Ю.Лузана, з банками ведуться переговори. «Ми розраховуємо, що буде все-таки прийнятий закон про бюджет (на 2010 рік – авт.), і ми подали заявку близько 2 млрд. грн. виділити на здешевлення вартості кредитів, щоб частково компенсувати відсоткові ставки. Я думаю, це теж буде важливою допомогою», – додав він.

Ситуація із забезпеченням аграріїв мінеральними добривами та пальним виглядає трохи краще, ніж з грошима. За словами Ю.Лузана, мінеральних добрив аграрії накопичили навіть більше, ніж на аналогічну дату минулого року. Попри те, що уряд ще в грудні минулого року вжив застережних заходів – здешевив вартість газу для виробників азотних добрив і встановив на нього фіксовану ціну 205 дол. за 1 тис. куб. м, ціни на мінеральні добрива все-таки поповзли вгору й зросли вже на 15%. Міністерство заявило, що до приборкання цін має намір залучити Антимонопольний комітет, цінові інспекції та всі причетні до цього органи. «Якщо буде потрібно, будуть вживатися заходи на рівні держави, щоб стабілізувати ситуацію», – запевнив Ю.Лузан, додавши, що треба нормально організувати ринок мінеральних добрив, аби він був насичений. Для цього уряд вже ухвалив рішення про припинення антидемпінгового розслідування імпорту міндобрив із Росії. Відіграти роль стабілізатора на ринку міндобрив зможе й Аграрний фонд, який має у своєму розпорядженні майже 50 тис. тонн мінеральних добрив (у діючій речовині) і планує почати їх реалізацію.

Пальне теж традиційно дорожчає під час проведення польових робіт. Але у міністерстві впевнені, що розпорядження Кабміну про реалізацію дизпального та бензину за фіксованими цінами для сільгоспвиробників допоможе уникнути стрибків цін на пальне. Та й з готовністю техніки, за інформацією міністерства, ситуація навіть краща, ніж торік. Цікаво тільки, звідки у кризовий рік в аграріїв з’явилися гроші на нову техніку, хіба що стару, зношену на 90%, полагодили та підлатали. «Ми розраховуємо, що весняні польові роботи пройдуть організовано й в оптимальний термін», – зауважив заступник міністра агрополітики Сергій Мельник.

Кабінет Міністрів України навіть прийняв «на допомогу аграріям» розпорядження «Про затвердження плану додаткових заходів із підготовки та проведення комплексу весняно-польових робіт у 2010 році», яким доручив Мінфіну збільшити видатки з держбюджету на підтримку АПК, Аграрному фонду – провести форвардні закупки зерна, а ДПА – відшкодувати ПДВ на 1,5 млрд. грн. через Аграрний фонд. Однак ефективність такого документа сумнівна. Основна причина – порожній бюджет. Та й раніше уряд багато чого обіцяв своїми документами, однак реальна підтримка була в рази нижча за обіцяну. «2009 рік багато кого й чого навчив – у плані надій на кредитні ресурси, на програми державної підтримки, тому більшість виробників розраховують більше на власні сили», – зауважив керівник групи експертів асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимир Лапа.

Останнім часом держава взяла собі за правило ніяк не допомагати виробникам, а потім ставити умови, наприклад, хліб повинен коштувати стільки-то й стільки-то. Хоча завдання бізнесу – заробляти гроші, а не дбати про населення. Останнє власне і є завданням держави. А якщо виробники будуть працювати собі на збиток і займатися благодійністю, то за кілька років сіяти зерно в Україні буде нікому...

Український урожай: «засіваємо» старі технології...

Фахівці не поспішають озвучувати прогнози обсягів урожаю і т.д. Надто вже багато невідомих у цьому рівнянні. Однак перша цифра все-таки з`явилася – 40 млн. тонн. Такі прогнозні дані опублікував Секретаріат Президента ще Віктора Ющенка з посиланням на експертні оцінки. І ця цифра далека від рекордних 53 млн. тонн 2008 року, та й від 46 млн. тонн минулого року.

Фахівці галузі вважають цей показник цілком закономірним. На думку В.Лапи, дефіцит коштів вплине скоріше не на площі посівів, а на рівень технологій. «Посівна – це не просто кинути насіння в ґрунт. Перше питання – яке насіння. Можна посіяти елітне насіння, а можна кинути зерно з минулого врожаю. Якщо заощаджуєш на насіннєвому матеріалі, то зрозуміло, що продуктивність буде нижчою. Те саме і з мінеральними добривами, і з засобами захисту рослин», – пояснив В.Лапа.

Глобальна економія коштів на технології не дає змоги піклуватися про стан ґрунтів і зберігати родючість українських чорноземів. «Якби ситуація з кредитуванням і державною підтримкою покращилася, я думаю, це вплинуло б на рівень технологій, бо за браком коштів економити починають в першу чергу на цьому», – вважає В.Лапа.

При такому «дбайливому» ставленні навіть така дійна корова, як аграрний сектор, протягне недовго. А в умовах невиконання всіх агротехнологій Україна може розраховувати лише на низький і неякісний врожай зерна. Виникає питання – навіщо нашій країні рекорди з вирощування зерна, яким можна в найкращому разі годувати худобу? Але ж саме інвестиції в технології забезпечують високу врожайність, хорошу економіку бізнесу і, відповідно, конкурентоспроможність на зовнішніх ринках, що є головним пріоритетом для виробників, особливо країни, яка претендує на звання житниці.

Проте В.Лапа застерігає – велика проблема чекає Україну ближче до збору врожаю. «Якщо до моменту збору не буде вирішена проблема з відшкодуванням ПДВ, якщо не зміниться ситуація з кредитуванням і державною підтримкою і якщо ці всі фактори накладуться, можуть бути проблеми зі збутом продукції за прийнятними цінами вже у літній період. Але я сподіваюся, що поступово ці проблеми почнуть вирішуватися», – сказав В.Лапа.

Уряду варто задуматися – якщо заборгованість із відшкодування ПДВ зростатиме, зернотрейдери і далі будуть згортати свою роботу в Україні, а тоді наше місце на експортних ринках охоче займе Росія, де ПДВ автоматично компенсується через три місяці. Тоді навіть з такими труднощами вирощений український врожай продавати буде нікому.

Хочеться сподіватись, що сьогоднішня відставка Кабміну Тимошенко і початок нових кадрових перестановок не змусять чиновників «забути» про необхідність системного та оперативного вирішення проблем агросектору.

Лілія Коваль (УНІАН)

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся