Обережно! Ви купуєте для дитини...
Обережно! Ви купуєте для дитини...

Обережно! Ви купуєте для дитини...

18:20, 02.07.2010
11 хв.

Більшість батьків, купуючи товари для свого чада, покладаються на дві речі – ціну і склад. Але на це в нашій країні ставку робити не варто. Продукція може виявитися не просто поганої якості, а небезпечною для здоров`я...

Усе краще дітям. До цього прагнуть батьки, це декларує держава, під таким гаслом працюють виробники. Часи дефіциту минули, зараз полиці українських магазинів тріщать від кількості і різноманіття товарів для дітей. Здавалося б, будь-який, навіть найвимогливіший покупець може задовольнити свої запити. Але, на жаль, продукція для наших малюків далеко не найвищої якості, а багато що з представлених на ринку товарів несе відверту загрозу їх здоров`ю. І навіть чинник ціни не може допомогти у виборі...

Удень з вогнем...

Більшість батьків, купуючи товари для свого чада, покладаються на дві речі – ціна і привабливість. Наприклад, як відзначає киянин Андрій, батько півторарічного сина, «якщо не можу визначити, що краще - беру те, що дорожче. Для іграшок важлива краса, для харчування - склад». Тим часом, фахівці не рекомендують покладатися виключно на вартість – зараз фальсифікатори не гидують дорогим оформленням навіть неякісної продукції. Що ж до складу, то і з ним проблеми. Контролюючі органи ніяк не можуть навести лад на ринку, етикетки часто не дають повної і достовірної інформації про продукт. Можливо, тому в усесвітній павутині такі популярні форуми, де споживачі можуть обговорити якість, скажімо, сирка і підгузків, а також поділитися корисними порадами.

Відео дня

Не довіряючи вітчизняному контролю виробників, багато хто при нагоді купує товари за кордоном, де безпека дотримується незрівнянно вище. «Половина речей куплена або за кордоном (окремий «пункт» при поїздці куди-небудь), або замовлена в зарубіжних інтернет-магазинах з доставкою поштою», - розповідає Андрій, додаючи, що в Європі дитяче харчування і «дріб’язок» коштує приблизно стільки ж, як і в Україні, а одяг, взуття й іграшки - раза в 2-3 дешевше.

Батьки, вибираючи місце для покупок, зазвичай відмовляються від так званого базарного способу, віддають перевагу крупним супермаркетам. Але доведеться засмутити – перевірки показали, що якість товару, як на ринку, так і в магазині практично не відрізняється. Тобто, контроль мереж не виправдовує очікувань споживача.

Що, в чому і скільки...

Розібратися в тому, як захистити свою дитину від небажаних сюрпризів виробників допоможуть результати дослідження Всеукраїнського державного науково-виробничого центру стандартизації, метрології, сертифікації і захисту прав споживачів . На жаль, їх не можна назвати обнадійливими...

Почнемо по порядку. Як і минулого року, проблемною залишається якість згущеного молока: з перевірених взірців тільки один на 100% складався з молочного жиру, у решті випадків склад пальмових олій досягає 90%. «Картина мало в чому змінилася – як були основні фальсифікатори, так вони і залишилися, хоч були перевірки, штрафні санкції. Але того прибутку, який вони одержують від фальсифікації, напевно, вистачає і на штрафні санкції, і на інші витрати», - відзначає начальник Науково-дослідного центру випробувань продукції «Укрметртестстандарту» Володимир Семенович.

Як пояснюють фахівці, пальмова олія має жовтуватий колір, а «умільці», щоб досягти необхідного зовнішнього вигляду продукції, додають до неї двоокис титану, так звані титанові білила, які не можуть входити до складу харчових продуктів, а їх наявність – грубе порушення технології.

Перевірили і напої, зокрема гранатовий сік, який вважається суперкорисним для організму. Одним з найбільших його постачальників в Україну є Азербайджан. Як пояснив В.Семенович, всі фрукти містять природні антоціани, але у кожного з них вони мають свій специфічний вигляд. За їх умістом й ідентифікацією і визначають, чи є рідина соком. У результаті перевірок встановлено, що 90% гранатового соку - фальсифікат. «Це суміш води, барвників, консервантів і ароматизаторів. Більшість азербайджанських соків взагалі не містить природних антоціанів», - підкреслив він.

А зараз про цукати. З ними теж велика проблема. «Перевіряли, знімали з реалізації, але все, як у приказці – «А Васька слухає та їсть». На ринку, в магазинах і супермаркетах маса цієї продукції», - нарікає В.Семенович. За його словами, даний продукт містить синтетичні барвники, від використання яких має намір відмовитися сьогодні міжнародна спільнота. «Учені провели випробування синтетичних барвників і виявили, що вони негативно впливають на дітей, викликаючи у них гіперактивність. Тому в ЄС поставлене питання про їх заборону», - відзначив експерт.

Та все ж, повернімося до молочних продуктів, які для малюків є основним харчуванням. Як кажуть, пийте діти молоко – будете... «Минулого року якістю молочних продуктів займалася прокуратура, було розпорядження прокуратури Києва заборонити реалізацію неякісної продукції, яку ми перевірили, і вилучити її», - але, розповідає В.Семенович, основний фальсифікатор продовжує виробляти «смакоту», замінюючи молочну сировину пальмовою олією, використовуючи величезну кількість консервантів і т.д. При цьому деякі «кулібіни» вказують на упаковці відсутність консервантів у принципі, хоча фахівці підкреслюють – кисломолочні продукти не можуть бути без них, оскільки в цих складових міститься бензойна кислота, яка утворюється в процесі ферментації і є консервантом природного походження.

Також фахівці застерігають від придбання солодких газованих напоїв, які містять підсолоджувачі – добавку, яка нічим не поступається синтетичним барвникам.

У цукерках і вафлях виявлені трансізомери, які негативно впливають на організм людини. В Україні їх вміст в кондитерських виробах не нормується, на відміну від розвинених країн.

З дитячими іграшками ситуація теж не краща, багато що з перевірених зразків не пройшло випробування за фізико-механічними показниками – оголяються електродроти, можливий доступ до наповнювача, відриваються дрібні деталі, утворюються гострі окрайці.

І результати перевірок дитячого одягу розчаровують. У більшості перевірених взірців виробник фальсифікує матеріал. Практично у всіх випадках були виявлені синтетичні добавки, які заборонені для використання при виробництві дитячої продукції. Фахівці пояснили, що полімерні матеріали при старінні виділяють небезпечні для організму людини речовини.

Законодавцям ніколи...

Головний винуватець ситуації, що склалася, на думку В.Семеновича, – недолугість законодавчої бази. «Є закони, і кажуть, вони дуже хороші, але, на жаль, вони не виконуються, та і законів недостатньо. Наше законодавство вимагає реформування, доопрацювання», - відзначив експерт.

Фахівці нарікають на діяльність, а точніше бездіяльність Міністерства охорони здоров`я, яке, згідно із Законом «Про безпеку і якість харчових продуктів», затверджує параметри безпеки продуктів харчування і координує діяльність органів влади в даному питанні. Проте, як відзначають в Укрметртестстандарті, при визначенні цієї самої безпеки МОЗ дотепер користується Медико-біологічними вимогами і санітарними нормами якості продовольчої сировини і харчових продуктів, затвердженими у 1989 році(!). Природно, вони не відповідають сучасним реаліям, оскільки значна частина вказаних в них забруднювачів, в першу чергу, пестицидів, гормональних препаратів, антибіотиків і мікотоксинів, давно не використовується. А нові препарати, що активно застосовуються в сучасній промисловості, у них не враховані. Мало того, в Україні дотепер не розроблений жоден нормативний документ, що регламентує в продовольчій сировині і харчових продуктах особливо небезпечні елементи, до яких відноситься діоксин, бенз(а)пірен, трансізомери і т.д.

Також в нашій країні відсутні єдині державні санітарні норми щодо вмісту в продуктах важких металів, гормональних препаратів, антибіотиків та інших небезпечних речовин, а діючі правила не враховують препарати, широко вживані в нових технологіях.

«У нас немає ні кодексу Аліментаріуса, який обіцяло Міністерство охорони здоров`я, ні нових державних санітарних прав і норм, тільки проекти, проекти, проекти», - обурюється В.Семенович.

«Незрозуміла політика МОЗ відносно дозволу на використання харчових добавок. Замість проведення послідовної політики з недопущення неякісної і небезпечної продукції в Україну, міністерство видає дозволи на використання під час виробництва широкого спектру харчових продуктів, до складу яких входить карбоксиметилцеллюлози натрієва сіль (Е 466), яка є основним компонентом під час виробництва шпалерного клею. У поєднанні із соєвим білком Е 466 імітує м`ясо. Така політика МОЗ узаконює розповсюдження фальсифікованої м`ясної продукції», - відзначають фахівці Укрметртестстандарту.

І ще одна проблема – фінансування. Без нього які б прекрасні закони не були прийняті, ефективного контролю їх виконання не буде. «Як раніше не фінансувалася робота з захисту прав споживачів, з державному нагляду, так і в бюджеті на 2010 рік жодного рядка про таке фінансування немає. Хоча приймалися постанови, наприклад, на 2010 рік планувалося виділити з держбюджету 10 млн. грн. для контролю продукції на ринку і захисту прав споживачів», - констатує В.Семенович.

В умовах, які склалися, коли одні державні органи не можуть контролювати якість продуктів, а інші – принципово не хочуть цим займатися, споживачам залишається сподіватися тільки на себе. Пригадайте 90-і роки. Тоді багато в чому саме свідомий бойкот споживачів "витіснив" з ринкових прилавків місиво зі шкіри і хвостів ВРХ, що продається в консервних банках з етикеткою “тушковане м`ясо". І незатребувані праски зі шнурами від звичайних настільних ламп, які плавилися від щонайменшого дотику до підошви приладу, просто перестали виробляти. Прислухайтеся до "дитячих" порад:

- цілеспрямовано відстежуйте інформацію, яка так чи інакше стосується якості продуктів і товарів;

- не ведіться на невелику економію в грошах: якщо продукт неякісний, потім витратитеся на ліки;

- не купуйте продукцію тих виробників, яких викривали у фальсифікаціях – можливо, тоді вони перестануть її випускати, або підвищать якість;

- уважно читайте етикетки, дивіться, мацайте, нюхайте: надмірно яскраві або гостропахнучі речі й іграшки - не для дитячого асортименту. Реальний випадок з преси - дитині стало погано у новорічній масці, спрацював хімічний запах барвників пластикового ширпотребу. Аналогічно: барвисті черевички зі "шкіри молодого дермантину" чи гуми вбивають ноги дитини;

- не для дітей продукти, які в часи "радянського дитинства" псувалися через 2-3-7 днів, а зараз вражають надмірно тривалим терміном зберігання – особливо молочні і солодощі, напої (за винятком консервів). Може, пам`ятаєте - лимонад "Буратіно" у скляній пляшці мав термін придатності 1 тиждень (!). Зараз газована вода зберігається і 4 місяці, і півроку, причому, у пластиковій тарі. Не згадуватимемо про кефір, сметану і кисле молоко - "старші товариші" нарікають, що у жодному з сучасних продуктів так і не вдається уловити "радянський" натуральний смак;

- звертайтеся у громадські асоціації з захисту прав споживачів – вони можуть дати Вам, як мінімум, корисну інформацію. Особливо державні органи, які відповідають за захист ваших прав, - вони живуть на ваші податки і зобов`язані реагувати.

Освічуйтеся самостійно. Іншого виходу у нас немає, і допомоги чекати нізвідки. У влади інші проблеми...

Лілія Коваль (УНІАН)

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся