Курцям загрожує інформаційний голод?

Рада має намір прибрати геть з очей рекламу сигарет ... Але, відповідно, із загальнодоступних джерел зникне як інформація про сигарети як про продукт, так і інформація про шкоду від них. Псевдотурбота про здоров'я нації фактично перетвориться на обмеження прав споживача на інформацію...

Парламент, мабуть, серйозно має намір захистити нинішніх курців від зайвих нагадувань про існування сигарет і тютюну, а потенційних - про те, що дещо таке димляче в принципі існує. Депутати пропонують фактично ліквідувати рекламу тютюнових виробів як таку, зробивши її недоступною для масового споживача і звівши все до реклами лише в спеціалізованих «тютюнових» виданнях, на виставках, серед оптовиків.

На перший погляд - позитив і турбота про здоров'я нації. Але це якраз той випадок, коли перше враження оманливе. Нагадаємо - 30 листопада 2010 року Верховна Рада України 303 голосами прийняла в першому читанні законопроект № 5164 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів)". Відповідно до законопроекту, під заборону підпадає «будь-який вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії з метою, результатом або ймовірним результатом стимулювання продажу тютюнового виробу або вживання тютюну, прямо або побічно". Окрім того, забороняються «інші заходи прямого або непрямого стимулювання продажу тютюнових виробів та вживання тютюну».

Це означає фактичну заборону на будь-яку комунікацію між учасниками легального ринку. Причому, доходить до абсурду - під сумнів можна поставити навіть законність нанесення на пачку сигарет інформації про вміст смол і нікотину, адже ці відомості теж можуть «побічно» стимулювати курця придбати сигарети тієї чи іншої міцності та сорту.

У принципі, боротьба з курінням ведеться не тільки в Україні, а й по всій Європі. І хоча навіть у найбільш ліберальних країнах вона іноді набуває форми параної, в цілому все ж таки залишається в межах здорового глузду. У нас же, як це часто трапляється, намагаються «разом з водою виплеснути і немовля».

Справа в тому, що фактично повна заборона на інформування громадян про товар, передбачена проектом № 5164, юридично далеко не бездоганна. Адже ним порушуються як права споживача на інформацію про товар, так і права виробника інформувати про свій продукт. А відповідно до ст. 38-41 Закону «Про інформацію» та ст. 94, 177 і 505 Цивільного Кодексу, інформація є об'єктом права власності її власника і, відповідно, об'єктом його виключних прав, у відношенні якого власник має право здійснювати будь-які законні дії. Окрім того, законопроект забороняє передачу «комерційної інформації» у той час, як таке поняття в українському законодавстві взагалі не прописане (є тільки згадка про нього у ст. 30 Закону «Про інформацію»).

Так що є всі підстави говорити про «сирість» документа. Розуміння цього, до речі, є й серед самих депутатів. Так, депутат від Партії Регіонів Володимир Макеєнко справедливо вважає, що один, нехай навіть жорсткий, закон не замінить комплексну програму, «яка буде пропонувати не тільки заборони, але й розумну альтернативу цій згубній звичці». На думку В. Макеєнка, замість внесення подібних різких змін в законодавство, варто зібрати «круглий стіл» за участі представників держави та виробників тютюнової продукції та спільними зусиллями розробити широкий довгостроковий план заходів щодо зменшення куріння в Україні.

У фракції БЮТ також є незгодні із законопроектом. Член комітету ВР з питань охорони здоров'я Сергій Шевчук звертає увагу на те, що прийнятий законопроект суперечить Орхуській конвенції. Як підкреслив депутат, «її принцип такий: кожен має право на повну, неупереджену, вичерпну і точну інформацію про продукти, про навколишнє середовище, про все, що оточує людей. Оскільки сигарети є легальним продуктом, повна заборона будь-якої інформації про них є неприпустимою ». Тобто, як мінімум, у місцях продажу тютюнових виробів повинна бути інформація про продукт.

Інший представник БЮТ, нардеп Сергій Терьохін взагалі назвав цей законопроект «досить абсурдним і спрямованим виключно на відпрацювання західних грантів». На його думку, інформація «повинна бути запропонована курцям, щоб вони краще усвідомлювали наслідки куріння».

Навіть один із співавторів законопроекту - народний депутат від КПУ Євген Царьков - згоден з тим, що «інформація щодо сигарет, зокрема, про обсяг нікотину, смол і навіть рекламна інформація щодо сигарет повинна бути доступною для покупців у місцях їх продажу, а заборона такої інформації суперечить самій сутності торгівлі».

Прихильники законопроекту традиційно керуються турботою про здоров'я нації і необхідністю привести законодавство у відповідність до Рамкової конвенції ВОЗ з боротьби з тютюном.

Дійсно, Рамкова конвенція передбачає заборону на рекламу тютюну. І Закон України «Про рекламу», у дусі ст. 13 Рамкової конвенції, забороняє рекламу тютюнових виробів на радіо, телебаченні, засобами внутрішньої та зовнішньої реклами, на транспорті, у друкованих ЗМІ, а також спонсорування будь-яких заходів з використанням знаків для товарів і послуг, під якими випускаються тютюнові вироби.

Але ж очевидно, що існує різниця між рекламою сигарет та інформацією про них. Якщо перша може розглядатися як елемент розширення кола споживачів, то доступ до другої є невід'ємним правом споживача. Споживач має право на комунікацію з легальним виробником товару. Так само як і виробник - зі споживачем. Заборонивши ж її, законодавці фактично розчищають дорогу для нелегалів і контрабандистів.

За даними Держкомстату України, за 10 місяців 2010 р. виробництво цигарок в Україні знизилось на 10,5% у порівнянні з аналогічним періодом 2009 року. І це аж ніяк не свідчить про те, що українці стали менше курити. Швидше, це говорить про те, що споживач повертається на нелегальний тютюновий ринок, який експерти вже зараз оцінюють на рівні 15%.

Відзначимо також, що за 9 місяців 2010 року митники попередили 3672 випадки незаконного пересування тютюнових виробів територією України, що на 50% більше, ніж за аналогічний період 2009 року. Зростання числа припинених спроб незаконного ввезення склав взагалі 172% до аналогічного періоду минулого року.

Якщо тверезо зважити вищевикладене, то знову виникає відчуття, що автори законопроекту № 5164, відриваючись від реалій, стали жертвами шаманських заклинань грантоїдів. А реальність говорить про те, що зростання контрабанди безжально і методично знищує легальний бізнес, заганяючи його в тінь. Бізнес, який в останні роки є одним з найстабільніших наповнювачів державного бюджету.

Псевдодержавним мужам варто згадати хоча б сумний досвід розправи над гральним бізнесом. Заборона легального ведення грального бізнесу призвів до того, що зараз він існує під виглядом Інтернет-кафе, куди може зайти будь-який підліток. По суті, держава втратила реальні податкові надходження в казну і перестала контролювати галузь, яка як раз такого адміністрування та контролю вимагає.

Так що прихильникам законопроекту № 5164 не завадило б сфокусувати своє державне око на ст. 15 Конвенції, в якій мова йде про незаконні постачання тютюнових виробів, зокрема, визнається необхідність ліквідації всіх форм незаконної торгівлі тютюновими виробами, включаючи контрабанду, незаконне виробництво і підробку.

А потім, може, вони ознайомляться і зі ст. 14 Конвенції, яка пропонує широкий набір заходів щодо скорочення попиту на тютюн.

У цілому ж, Рамкова конвенція - не жорстка директива, вона лише заохочує певні дії з боку уряду, враховуючи законодавчі, адміністративні, культурні, нарешті, особливості кожної з країн, що її підписали. Тобто вона аж ніяк не вимагає «ламати через коліно» легальний бізнес, а стимулює держави шукати і знаходити розумні рішення непростої проблеми. І хоча в коридорах вітчизняної влади як і раніше хибно тлумачувана доцільність інколи превалює над правом, хочеться сподіватися, що в результаті переможе здоровий глузд. І що право рядового споживача на повну і достовірну інформацію (у тому числі і про цигарки) все-таки буде захищене.

Сергій Павлов

УНІАН в Google News