Ілюстрація REUTERS

Бути "органік". Як Європа планує покращити здоров’я європейців якісною їжею

Європейський союз має одних із найжорстокіших у світі стандартів безпеки їжі, але розробляє стратегію у найближчі п’ять років покращити їх ще, поступово відмовляючись від використання «хімії» й переходячи на органіку. Це – гучний «дзвіночок» для аграрної України, яка експортує в ЄС органічні продукти, продовжуючи годувати власних громадян різноманітними пестицидами.

Ілюстрація REUTERS

Європейський союз має одних із найжорстокіших у світі стандартів безпеки їжі. Усе, що потрапляє тут на тарілку, проходить моніторинг цілої мережі контролю. Навіть якщо їжа вироблена, або вирощена в іншому куточку світу, експерти у режимі реального часу бачать, хто виростив, хто купив, хто перевіз, хто продає. І втручаються, щойно виникає проблема. Мешканці Старого Світу навіть не уявляють собі, що може бути по-іншому.

«Закупи у магазинах у західній Європі сильно відрізняються від того, до чого я звик в Україні. Приміром, тут я уже майже не читаю етикетки. Якщо це молоко, то це – молоко. Уявити собі, що з бельгійського магазину я можу принести якийсь незрозумілий молочний десерт під виглядом йогурту, або пальмову олію під виглядом вершкового масла — ну… це практично неможливо», - для ТСН.Тиждень розповідає кореспондент «Радіо Свобода» Григорій Жигалов.

Якщо хтось вирішить схитрити і намалювати на упаковці зелений листочок «органічна продукція» та продавати звичайні продукти під виглядом «еко», виробник заплатить штраф. І замість його продукції на полках швидко з’явиться товар від конкурентів.

Такі ж враження від походів за продуктами у Тетяни Коваленко, яка п’ять років живе у Бельгії. Інколи у неділю, за бабусиним рецептом, готує десерти із домашнього сиру. Їй не потрібні етикетки і сертифікати, щоби зрозуміти — молоко на її столі справжнє і якісне.

У магазині, на фермі, або, може, просто сусід тримає корову — різниці немає, контроль той самий / Фото УНІАН

«Нормальне молоко, хорошої якості, добре скисає. В нього є хороший шар сметани, - розповідає вона ТСН.Тиждень. - Знаючи те, як вони це контролюють, я собі намагаюсь не отруювати життя, думаючи, що мене надурили. В Україні, ясна річ, ситуація інакша».

В Бельгії молоко часто беруть прямо з ферми. Як і м’ясо, яйця, борошно… Це не данина моді, просто бельгійські родини звикли мати «своїх» продавців, і купують у них продукти десятиріччями. У магазині, на фермі, або, може, просто сусід тримає корову — різниці немає, контроль той самий, розповідає місцева мешканка Марі-Жан: «Усе, що знаходиться у продукті, має бути сто відсотків задекларовано! А коли я щось купую напряму з ферми, я часто бачу, що приїжджає інспекція, спеціальні люди, із відповідною освітою… Та навіть якщо хтось тримає корову, чи порося просто для себе, раз на рік все одно приїжджає людина, перевіряє, щоб були дотримані всі правила. Штрафи за порушення — дуже високі».

Євросоюз подолав проблему із безпекою харчових продуктів і  зробив наступний крок -  пішов ще далі від того що їмо ми в Україні - тепер в ЄС бум на органічні продукти. Головна їх відмінність від звичайних - ніякої «хімії» (пестицидів, регуляторів росту чи добрив) при вирощуванні.

За десять років цей ринок виріс на сімдесят відсотків. На органіку переходять і великі ферми, і маленькі господарства. Так, на городі Віллі Дурса дозріває полуниця, зав’язалися груші, про врожай яблук Віллі вже не переживає багато років. Ось його секрет — він ще на початку літа стежить, щоб яблук на гілках не було забагато. Тоді їх щосезону буде вдосталь. Те саме із виноградом. «Треба обривати. Буде менше, але він буде кращим… Усе, що я роблю в саду, я записую у книгу. Тридцять, сорок, п’ятдесят років — мені шістдесят п’ять вже! І щороку я веду записи. Тому я можу дивитися, що працює, що не працює», - розповідає фермер-любитель Віллі Дурс.

За десять років цей ринок виріс на сімдесят відсотків. На органіку переходять і великі ферми, і маленькі господарства / Фото УНІАН

Він відмовився від «хімії» на своєму городі свідомо, одразу після того, як вирішив стати фермером.

Адміністратор органічного кооперативу Фредерік Моранд розповідає, що «хімія» збільшує врожаї, але вбиває довкілля. Шкідники виробляють стійкість до отрути, тож науковцям доводиться шукати нові і нові хімікати. Виходить замкнене коло. Фредерік вирішив дозволити природі самій піклуватися про себе: «Монокультури дійсно небезпечні. У нас тут ростуть різні. Є дерева. Є злаки. Є овочі. Це все — дім для птахів і для інших тварин, які у безпеці, бо ми не використовуємо пестициди. А вони, своєю чергою, знищують шкідників».

Таким чином отруйне замкнене коло в ЄС поступово розривається. Сьогодні майже кожен десятий томат, яблуко, огірок, чи інший фрукт або овоч в Європі — органічний. А в Брюсселі один за одним відкриваються супермаркети органічної продукції. Тут не побачиш ні яскравих наліпок, ні  відомих брендів. Майже всі продукти, крім екзотичних, з ферм на околицях Брюсселя.

«У кожного магазина є кілька ферм, з якими він співпрацює. Ми, скажімо, працюємо із фермою, яка тут, недалеко, під Брюсселем. Із власницею ферми ми постійно на зв’язку, вона сама привозить нам продукцію», - розповідає менеджерка магазину органічної продукції Наджат Ель-Массауді.

В Україні теж в моді фермерська і органічна їжа. Особливо серед  тих, хто отримує зарплату в доларах, чи по курсу. Але, будемо чесними, «зелений» символ на упаковці в Україні часто нічого не значить. Український закон забороняє використовувати позначки «еко», «біо» та «органік» без сертифіката. Однак покарання за порушення ще ніхто ніколи не бачив.

Натомість у Євросоюзі «органік» — це гарантія. За цим тут суворо стежать. Уся продукція обов’язково має сертифікат, його номер можна знайти на упаковці.

Втім, у Брюсселі вже вирішили йти далі.  Протягом п’яти років у країнах ЄС планують радикально скоротити використання «хімії» на полях. «Ми зробимо кроки, щоби захистити довкілля, зменшивши використання та вплив пестицидів на п’ятдесят відсотків. Також ми зменшимо використання добрив, щонайменше, на двадцять відсотків, та будемо розвивати альтернативні способи захисту врожаю від шкідників та хвороб», - говорить єврокомісар з питань охорони здоров’я та безпеки продуктів харчування Стелла Кіріякідес.

Тож до 2030-го року на четвертій частині сільськогосподарських земель в Євросоюзі будуть рости органічні овочі і фрукти.

Раціон європейця має стати «здоровим, і економічним», кажуть у високих кабінетах Брюсселя. Плани чиновників можуть перевернути уявлення про кулінарні звички Старого світу. Навіть такий універсальний продукт, як… чизбургер, за п’ять років може змінитись до невпізнаваності. Видання «Politico» склало його майбутній рецепт. Отже, ароматна м’ясна котлета буде частково виготовленою з… рослин, або із хробаків. У західній Європі вони вже набувають популярності. Єврокомісія хоче, щоб європейці їли менше червоного м’яса, бо вважає його причиною проблем зі здоров’ям, і забруднення повітря.

Далі - сир. Постачатиметься із ферм, де виробники дбають про… благополуччя тварин. Євросоюз визнає, що тварини мають почуття. А отже вони мають право відчувати себе щасливими.

Ілюстрація REUTERS

Наступний крок – соуси. Забагато жиру, солі і цукру. У майбутньому технологи мають знайти їм заміну. Звісно - овочі. Більше овочів! І булочка. Має бути щойно випеченою, а не розмороженою, і ще - виготовленою із місцевої пшениці. Нова продовольча стратегія передбачає: Європа має більше вирощувати своє, і менше закуповувати чуже.

В Брюсселі також визнають: органічна продукція буде дорожча за звичайну. Тому пропонують підтримати фермерів пільгами та дотаціями.

На перший погляд — де ж логіка? Але в Старому світі вміють рахувати. Здорова їжа означатиме менші витрати на медицину. Чисте довкілля — ще менші витрати на медицину, а згодом - кращі врожаї і менші дотації на фермерів.

У результаті — ще одне замкнене коло. Тільки на цей раз, це коло сприятиме розвитку, сподіваються в Брюсселі. В тому числі — одним із двигунів, що відновить економіку після коронавірусу.

«Стратегія важлива для нашого здоров’я. Важлива для нашого добробуту», - запевняє віце-президент Єврокомісії Франс Тіммерманс.

Все це - дуже гучний сигнал для аграрної України. Адже може мати прямо протилежні наслідки. Виробники хімікатів, які втрачатимуть мільярди, шукатимуть нові ринки. Вгадайте, куди попливуть сотні тон невикористаних пестицидів, прикрашених яскравою рекламою і обіцянками супер-врожаїв?

До речі, українські фермери теж успішно опановують сучасну органічну технологію, тільки не для українських споживачів. На цьому тижні Євростат оприлюднив нову статистику. Україна — на другому місці у світі після Китаю, звідки Євросоюз купує органічні продукти. Переважно це зерно, з якого тут печуть… та ті ж самі органічні круасани. Тож українські фермери можуть, і знають, як зробити так, щоб і врожай вцілів, і бджоли вижили, і люди не труїлися небезпечною «хімією». І вправно застосовують усі ці технології, коли мова йде про продажі у західну Європу.

Григорій Жигалов, Марек Гайдук

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter