Ілюстрація REUTERS

Україна на порозі чергової тютюнової кризи

13:04, 06 листопада 2020
10 хв. 10242

За два місяці в Україні може початися чергова тютюнова криза. Причому цього разу вона буде пов’язана з подорожчанням не сигарет, а т.зв. ТВЕНів – тютюнових виробів для електричного нагрівання, які активно набувають популярності в Україні. З 1 січня 2021 р. депутати запланували підвищити акциз на ТВЕНи відразу в 4,2 рази. Часу на виправлення цієї помилки залишається все менше.

Тридцять років тому – у 1990 р. – у передостанній рік існування Радянського Союзу почалися легендарні тютюнові погроми. Імовірно, через зупинку 16 з 24 тютюнових фабрик, що працювали тоді в СРСР, при паралельному різкому зниженні імпорту сигарет з Болгарії.

Навіть в Москві, де постачання товарів для населення було найкращим в СРСР, лише за серпень 1990 р. відбулося більше сотні «нікотинових» погромів – люди перекривали вулиці, перевертали пусті тютюнові кіоски і останніми словами проклинали бездарну владу.

На «чорному ринку» пачку дешевої «Яви» вартістю у 40 копійок продавали за 3-5 рублів. Вартість недопалка складала 10-15 копійок – ціна буханки хліба на той час.

Ситуацію вдалося хоча якось врегулювати, лише коли і без того економічно надломлений СРСР закупив у США сигарет на 300 млн. доларів.

Тотальний дефіцит, антиалкогольна компанія і тютюнові погроми абсолютно вбили рейтинги і будь-яку повагу населення до тодішньої влади.

За часів незалежності найближче до подібної тютюнової кризи Україна підійшла минулої осені. Коли в законопроект, який абсолютно не стосувався тютюнового ринку, було включено гарантовану маржу для оптового (7%) і роздрібного (13%) продажу сигарет. Наступного дня після скандальної поправки парламент прийняв законопроект в цілому.

У тютюнових компаніях, трохи здивувавшись такій суміші наглості і безпосередності, порахували економічний ефект від такої «вишуканої» законодавчої ініціативи – і почали зупиняти виробництво – першою на кілька тижнів прикрила фабрику в Прилуках British American Tobacco.

Інший великий виробник – компанія Japan Tobacco International теж призупинила роботу своєї фабрики в Кременчуку і повернула державі акцизні марки на 350 млн. грн.

Можлива кількість звільнень – не лише на фабриках, але і в компаніях-партнерах оцінювалася в 50 тис. робочих місць.

До повномасштабної тютюнової кризи і сигаретних погромів вдалося не дійти лише через втручання в ситуацію особисто Президента України – відбулися переговори з тютюновими компаніями, закон було ветовано, а уряд підписав з тютюновою галуззю меморандум – про прозоре і прогнозоване регулювання тютюнової галузі.

«Прозорість» і «прогнозованість» - що влада обіцяла і не зробила

Найбільш масштабне порушення урядової обіцянки «прозорого і прогнозованого» регулювання тютюнової галузі очікується з 1 січня 2021 р. В цей день, згідно із вже прийнятим законом №466, акцизи на тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕНи) мають зрости відразу в 4,2 рази.

Виробники, імовірно, спробують максимально пом’якшити ціновий шок від цього кроку, але вартість т.зв. хітсів або стіків для нагрівання зросте мінімум в півтора рази.

Зараз частка тютюнових виробів для електричного нагрівання на тютюновому ринку складає лише 6-7%. Але загальна кількість споживачів, які перейшли з традиційних сигарет на ТВЕНи доволі стрімко зростає і впевнено наближається до 1 млн. осіб.         

І тут Україна йде шляхом багатьох країн Євросоюзу, а також США і Японії, де курці навіть ще більш активно, ніж в Україні, переходять на альтернативні засоби доставки нікотину. Наприклад, в Польщі при меншій кількості населення і курців, ніж в Україні, вже більше споживачів ТВЕНів.

При цьому в Польщі, як і в інших країнах Євросоюзу держави опосередковано стимулюють перехід на ТВЕНи. Адже це вигідно і для державних бюджетів, і для громадського здоров’я. Контроль за якістю ТВЕНів є вищим. Виробничих центрів ТВЕНів ще не так багато. Суттєвої контрабанди ТВЕНів (ані в країни ЄС, ані в Україну) поки що не зафіксовано – а отже і з точки зору зменшення контрабанди і збільшення доходів державних бюджетів це позитив.

Крім того, у світі вже почали офіційно визнавати, що ТВЕНи потенційно менш шкідливі для здоров’я, ніж традиційні сигарети. Щодо цього вже є навіть офіційний висновок Управління з безпеки харчових і фармацевтичних товарів Сполучений Штатів Америки.

На відміну від іншого ринку альтернативних систем доставки нікотину – ринку електронних сигарет і вейпінгу – ринок ТВЕНів значно більш структурований, більш прозорий. І що найбільш важливо – найбільш безпечний. На жаль, контролю над вмістом рідин для вейпінгу поки що замало – були випадки, наприклад, в США, додавання канабіоідів в такі рідини. І в окремих випадках це закінчувалося трагічно. Щодо ТВЕНів все набагато безпечніше. Можливо, саме тому в усіх країнах ЄС акцизи на ТВЕНи в 2-4 рази нижчі, ніж на традиційні сигарети.

Цим же шляхом йшла і Україна. Але лише одна законодавча зміна може цей шлях абсолютно перекреслити, повернувши споживачів ТВЕНів на контрабандні сигарети або на вейпінг.

А на кордонах України вже готуються до виявлень не лише традиційної контрабанди сигарет, але і до контрабанди ТВЕНів. Тим більше, що і маржа по контрабанді ТВЕНів буде високою, і товар більш компактний – можна більші обсяги провозити.

REUTERS

ТВЕНи: отримає доходи держава чи тіньовий ринок?

Як різке підвищення акцизів на ТВЕНи вплине на ринок тютюнових виробів, на доходи державного бюджету від тютюнового акцизу, на поведінку споживачів і обсяги нелегального ринку, ми розпитали в експертів.

Андрій Забловський, Керівник Секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України:

Зараз складається трохи парадоксальна ситуація: Кабінет Міністрів Украіни, окремі міністерства налаштовані значно ліберальніше і демонструють значно більше розуміння до проблем українського бізнесу – тим більше під час коронавірусної кризи, ніж окремі народні депутати. І як раз історія з цим законом чітко на це вказує. Рада підприємців при КМУ чітко висловлювала свою позицію ще на стадії прийняття цього закону – ми були і є категорично проти закону №466. 

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України також вже офіційно висловилося проти різкого підвищення акцизу, вказавши, що більш правильним є поступове підвищення з запланованим графіком підвищення на кілька років, як це зроблено щодо традиційних сигарет. Схожу позицію висловили і в Інституті економіки та прогнозування НАН України, вважаючи, що поступове підвищення акцизів принесе держбюджету на 18,7 млрд. грн. більше доходів, ніж різке одномоментне підвищення.

Олександр Яворський, директор департаменту Федерації роботодавців України:

         Федерація виступила категорично проти підвищення акцизів на ТВЕНи. І є кілька важливих причин, чому ми проти. По-перше, ми впевнені, що це буде черговий удар по державному бюджету – доходи від акцизів знизяться. Але державним бюджетом все не обмежиться – через механізми дотацій, субвенцій держбюджет міцно пов’язаний із місцевими бюджетами – отже це вдарить і по місцевих громадах. Відповідно, створення додаткових проблем для держбюджету, тим більше на фоні вже наявних проблем через коронакризу – вкрай небажане.

По-друге, великі тютюнові компанії – це не лише ТОП-платники податків, це також великі потужні інвестори в розвиток регіонів і регіональної економіки. Це підтвердять керівники місцевої державної влади і місцевого самоврядування – зокрема, в Харківській, Чернігівській, Полтавській областях, де працюють такі компанії. Хоча зараз в цих регіонах виробляються сигарети, але із розширенням ринку ТВЕНів не виключено виробництво нової, більш високотехнологічної продукції і в Україні. Не випадково, навіть кілька днів тому уряд затвердив окремі акцизні марки на ТВЕНи, вироблені в Україні. Але ці плани зараз поставлено під загрозу різким збільшенням акцизу на цю продукцію.

Тетяна Кощук, кандидат економічних наук, експерт з питань оподаткування, НДІ фіскальної політики Університету державної фіскальної служби України

У разі реалізації такого різкого підвищення акцизного оподаткування тютюнових виробів для нагрівання, ціна на них може зрости в півтора рази.

Відповідно, можна прогнозувати, по-перше, стрімке поширення контрабанди тютюнових виробів для нагрівання в Україну. Порушиться паритет цін у країнах-сусідах (у лютому 2020 р. ціна пачки стіків «Heets» становила у Білорусі – 1,55 євро, Молдові – 1,82, Росії – 1,97, Україні – 1,86 євро). Це стимулюватиме контрабанду ТВЕНів в Україну з країн-сусідів.

Також можлива поява в Україні китайських та корейських підробок популярних ТВЕНів, контрабанда яких морем може стати економічно привабливою з огляду на великий розмір вітчизняного ринку.

Контрабанда ТВЕНів може стати навіть більш привабливою, ніж контрабанда сигарет. Основним каналом реалізації нелегальних ТВЕНів будуть продажі через Інтернет, що ускладнить виявлення фактів зловживань.

По-друге, є висока ймовірність переходу частини споживачів на порівняно дешевші електронні сигарети. Проблема ринку електронних сигарет у тому, що на ньому вже присутня доволі велика частка нелегальних рідин, із невідомим вмістом, з яких податки часто взагалі не платяться.

По-третє, можливе повернення частини споживачів на помітно дешевші контрабандні сигарети, при курінні яких до організму людини потрапляють порівняно більші обсяги низки небезпечних і потенційно небезпечних речовин.

По-четверте, як свідчить досвід окремих країн Європи, в умовах високих цін на сигарети є стимули для розвитку ринку самокруток. Зараз в Україні він складає лише близько 2% ринку тютюнових виробів, але у разі зростання цієї частки (особливо за рахунок самокруток з нелегального тютюну) це також може зменшити надходження від тютюнового акцизу.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

+
Погоджуюся
Продовжуючи переглядати www.unian.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом , і погоджуєтеся c Політикою конфіденційності