Перед деякими країнами світу постала реальна загроза голоду, тому що наше вітчизняне зерно та інша продукція годували сотні мільйонів людей / фото УНІАН

Зерновий коридор життя: як Україна повертає статус світової житниці

07:00, 06.10.2022
10 хв. 2605

Угода про відновлення експорту продовольства морським шляхом дала змогу Україні знов вийти на міжнародні продовольчі ринки та допомогла з наповненням бюджету, проте дія договору може завершитися через кілька тижнів. Чи є шанси у нашої країни продовжити "зерновий коридор життя"?

Повномасштабне вторгнення російських загарбників на терени України та морська блокада наших портів майже зупинили поставки української аграрної продукції закордон. Варіантами для експорту лишались дунайські порти, залізниця та автотранспорт. Проте цими шляхами неможливо було вивезти довоєнний обсяг продукції.

Неможливість експорту зерна з України болісно вдарило як по світовій продовольчій безпеці, так і по економіці нашої держави. Перед деякими країнами світу постала реальна загроза голоду, тому що наше вітчизняне зерно та інша продукція годували сотні мільйонів людей. І це крім населення України. Тому перед світовою спільнотою та українською владою гостро постало питання розблокування морських шляхів та повернення українського збіжжя на закордонні ринки.

Після довгих та складних перемовин за участі ООН, урядів України, Туреччини та представників влади в РФ 22 липня в Стамбулі була підписана "Зернова угода" терміном на 120 днів з можливістю пролонгації. Завдяки цій домовленості було розблоковано для експорту аграрної продукції три українські чорноморські порти і Україна знов повернулася на світову торговельну арену.

Наша країна, завдяки своїм родючим землям та працьовитим громадянам, завжди була одним із провідних експортерів зерна в світі. А ще й в минулому році ми отримали рекордний врожай зернових, зернобобових та олійних культур - понад 106 млн тонн.

"20 років тому Україна годувала всього 40 млн людей у світі. Сьогодні ж внесок України еквівалентний харчуванню близько 400 млн осіб, не рахуючи наше населення. Наша стратегія розвитку до 2030 року передбачає забезпечення продовольством 1 млрд населення світу", – повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства.

Кривава війна рашистів проти нашої країни поставила життя цих 400 мільйонів під загрозу.

З відкриттям на початку серпня портів “Одеса”, “Чорноморськ”, “Південний” експорт аграрної продукції вийшов на новий рівень / фото УНІАН

Скільки зараз експортуємо

У перші місяці повномасштабного російського вторгнення і блокування морських портів Україні вдавалось вивозити від 200 тисяч тонн зернових в березні до 2 млн тонн - в червні. Коли довоєнні показники складали 5-6 млн тонн на місяць.

Але з відкриттям на початку серпня портів "Одеса", "Чорноморськ", "Південний" експорт аграрної продукції вийшов на новий рівень. За підрахунками Мінагрополітики, у липні цього року наша країна експортувала близько 2,8 млн тонн агропродовольства, а у серпні цей показник виріс до 4,6 млн тонн, з яких 1,7 млн тонн вивезено через морські порти. За оперативними даними, на кінець вересня морським транспортом вже експортовано понад 3,7 млн тонн продукції.

Згідно з даними відомства, загальний обсяг відправок на світовий ринок за 7 воєнних місяців у розрізі культур складає: 7,9 млн тонн – кукурудза; 3,4 млн тонн – пшениця; 1,7 млн тонн – насіння соняшника; 1,9 млн тонн – соняшникова олія; 1,6 млн тонн – ріпак; 1,081 млн тонн – шроти; 741 тисяч тонн – соєві боби; 843 тис. тонн – ячмінь; 126 тис. тонн – соєва олія.

"Що стосується попередніх очікувань, то з української сторони спочатку висловлювалися сподівання на вивезення максимально 3 млн тонн продукції на місяць морським транспортом. Вже у вересні ця цифра була помітно перевищена, тому подальші перспективи сприймаються з обережним оптимізмом. На даний час, при збереженні існуючих темпів експорту за допомогою "зернового коридору" Україна сподівається щомісяця стабільно експортувати до 4 млн тонн аграрної продукції", - сказав агенції УНІАН старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва "Інституту аграрної економіки" Богдан Духницький.

Він підкреслив, що з врахуванням наземних перевезень, до завершення дії зернової угоди в листопаді цього року ми можемо вивезти з портів все зерно минулорічного урожаю.

За попередніми оцінками Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), за результатом роботи 120 днів "зернового коридору" можна буде експортувати близько 9,5 млн тонн продукції. Це дасть можливість країні значно збільшити валютну виручку та покращить фінансову спроможність вітчизняних аграрних виробників.

Як зберегти врожай

Руйнівна війна разом з проблемами з експортом агропродукції також спричинила нестачу зерносховищ для нового врожаю. Частину елеваторів було знищено або окуповано загарбниками, що також тисне на українських аграріїв.

В результаті цього, за оцінками науковців "Інституту аграрної економіки", в Україні з урахуванням прогнозу урожаю зернових та олійних 2022 року і перехідних минулорічних запасів може не вистачити потужностей для зберігання 10-15 млн тонн збіжжя.

Саме тому Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) ще в липні розпочала новий проект, щоб допомогти українським фермерам зберегти очікуваний урожай.

"У межах реалізації нового проекту, що фінансується Японією, ФАО займеться розв’язання проблеми дефіциту сховищ через забезпечення дрібних виробників поліетиленовими рукавами для зберігання зерна, обладнанням для завантаження та розвантаження зерна, а також постачання середнім виробникам і асоціаціям різних модульних контейнерів для зберігання. Підтримку буде надано фермерам у десяти областях України: на сході, півдні, центрі та півночі країни", – зазначив голова офісу ФАО в Україні П’єр Вотьє.

Попереду збирання насіння соняшнику та кукурудзи, які мають значні обсяги фото УНІАН

Як повідомила УНІАН аналітик УКАБ Світлана Литвин, наявних потужностей для зберігання поки що вистачає для залишків минулорічного врожаю та зібраного врожаю пшениці та ячменю. Однак попереду збирання насіння соняшнику та кукурудзи, які мають значні обсяги.

"Гарні темпи експорту та залучення всіх можливих варіантів для зберігання (альтернативних приміщень, мобільних сховищ, поліетиленових рукавів тощо) дає підстави сподіватися, що весь врожай буде де зберігати. Виключення може стосуватися лише кукурудзи, валовий збір якої найбільший – близько 25 млн тонн. Однак ця унікальна культура може зимувати в полі незібрана і при сприятливих погодних умовах лише частково втратити свої якісні показники", - зазначила Литвин.

Складні переговори

Підписання "зернової угоди" для розблокування трьох українських портів послабило ризики, але не повністю прибрало їх з життя наших аграріїв. Адже, як ми всі добре знаємо, будь-які домовленості з агресивною Росією не дають гарантії їх повного виконання. Підтвердження цьому є обстріл російськими окупантами морського порту в Одесі, в якому готувалось до експорту українське зерно, на наступний день після укладення угоди.

Протягом 2 місяців дії "зернової угоди" з боку російських чиновників кілька разів звучали погрози про припинення її дії. Тому існує загроза, що по закінченню 120 днів чинності домовленості Кремль не захоче її продовжувати, та почне щось собі традиційно виторговувати.

"Поки що орієнтиром виступає 19 листопада, коли, за існуючими домовленостями, спливуть перші чотири місяці імплементації "угоди". В будь-якому разі, подальший розвиток подій тут передбачити практично неможливо, хоча Україна й має однозначну підтримку ООН", - наголосили в "Інституті аграрної економіки".

З метою нівелювання ризиків експерти закликають продовжувати розвивати альтернативні шляхи експорту. За їх оцінками, найбільший потенціал до нарощення експорту має залізниця, де наразі існує низка питань, які необхідно вирішити для оптимізації її функціонування.

"Наразі система планування "Укрзалізниці" не враховує технічної спроможності перевезення і переходу вантажів, що створюють величезні черги на пунктах пропуску. Як результат, станом на зараз є низка звернень від агрокомпаній про зриви контрактів через затримку поставок вантажів, задорогу логістику, і крім того, є випадки втрати якості зерна в процесі його тривалого перевезення в вагонах, які потребують оновлення", - наголосили в асоціації Український клуб аграрного бізнесу.

"Зернова угода" про деблокування трьох вітчизняних чорноморських портів дала змогу Україні вийти на довоєнні обсяги експорту аграрної продукції. Ще два місяці чинності цих домовленостей дають надію вивезти з портів все зерно врожаю минулого року.

Проте існують високі загрози непродовження цієї "зернової ініціативи, зважаючи на підступну політику Росії. Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк повідомив західним журналістам, що Київ наразі веде складні переговори з Туреччиною та ООН щодо продовження Стамбульських зернових домовленостей про відкриття морського "зернового коридору" для експорту української продукції АПК до третіх країн.

"Ми сподіваємось на продовження мандата на вивезення зерна з портів України", - сказав Подоляк в інтерв'ю агенції Bloomberg.

Зменшений обсяг експорту з України на початку повномасштабної війни, знищення та загарбання окупантами зерносховищ призвело до нестачі елеваторів для зберігання наступного врожаю. Проте за сприяння іноземних партнерів ця проблема поступово вирішується.

Попри загрози наша країна продовжує боротися за право залишитись одним з ключових експортерів на світовому ринку продовольства. Іноземна спільнота розуміє, яку гуманітарну проблему для багатьох країн несе обмежений експорт з України. Російські варвари зі своєю війною та геополітичними іграми штовхнули багато бідних країн світу на межу реального голоду. Тому наближаємо перемогу та віримо, що наша держава й надалі залишиться світовою житницею.

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся