Закон про ринок газу: чи “нагодують” всіх одним “Нафтогазом”?

Ринок газу чекає лібералізація, перш за все, реструктуризують “Нафтогаз”. А це означає відмову від практики субсидування споживачів, підвищення тарифів, а також внутрішньоелітні конфлікти...

Кабінет міністрів України схвалив і вже передав до парламенту законопроект «Про ринок газу», який, за словами глави Мінпаливенерго Юрія Бойко, пройшов попередню експертизу у Єврокомісії. Вже найближчим часом документ має бути розглянутий Верховною Радою. Його суть полягає в лібералізації внутрішнього ринку газу, в рамках якої, перш за все, буде проведена реструктуризація «Нафтогазу» з виділенням у фінансово-самостійні бізнеси різних видів діяльності цієї найбільшої держкорпорації.

Ліберали “через нехочу”

Як визнають розробники й ініціатори даного законопроекту, основною причиною актуалізації питань реформування українського газового ринку стали зовнішні чинники: вимоги МВФ, а також активізація переговорного процесу щодо європейських інвестиціяна базі ГТС трибічного (українсько-російсько-європейського) консорціуму.

Імплементація норм європейського енергетичного (і особливо газового) законодавства залишається незмінною вимогою ЄС до офіційного Києва. У пряму залежність від  цього ставляться, зокрема, приєднання України до Енергетичного співтовариства і перспективи участі Євросоюзу в модернізації нашої ГТС. Так, торішня Брюссельська декларація враховує українські зобов`язання реструктуризувати «Нафтогаз» з виділенням з нього газотранспортної складової.

Солідаризувався з вимогами реформувати наш газовий ринок і МВФ, який вимагає припинення практики субсидування «Нафтогазом» внутрішніх споживачів, через що, за твердженням НАК, її фінансовий дефіцит досяг минулого року 2,5% ВВП.

Тобто, основною метою законопроекту є «приведення законодавства України у відповідність з основними положеннями законодавства ЄС, регулюючими відносини на газовому ринку».

У Кабміні декларують, що реалізація цього закону дозволить:

* ліквідовувати монополію на газовому ринку і сформувати конкурентне середовище;

* забезпечити недискримінаційний доступ до газотранспортної мережі;

* формувати економічно обгрунтовані тарифи на послуги суб`єктів ринку природного газу;

* підвищити рівень рентабельності вищезазначених суб`єктів.

Зрозуміло, що ці завдання припускають кардинальну зміну не тільки корпоративного, але і фінансово-бюджетного статусу «Нафтогазу», а також відмову від практики перехресного субсидування споживачів, істотне зростання тарифів для комунальної енергетики, бюджетної сфери і населення.

Форсувати непопулярні реформи офіційний Київ не буде і, найімовірніше, в остаточній редакції закону передбачать достатньо тривалий «перехідний період». Іншими словами, конкретика реформації по суті безпосередньо залежатиме від успішності інвестиційного  діалогу з ЄС, отримання російсько-європейських довгострокових гарантій транзиту газу територією України, зокрема, перегляду планів РФ по «Південному потоку». Не далі, як у понеділок прем`єр-міністр РФ Володимир Путін, виступаючи на засіданні президії уряду повідомив, що Росія готова у разі потреби переорієнтовувати постачання газу до Європи на газотранспортну систему (ГТС) України.

При цьому не виключено, що українська тарифна політика буде синхронізована з російською практикою підвищення внутрішніх газових цін з метою «вирівнювання» до 2014 року рентабельності зовнішньої і внутрішньої торгівлі "блакитним паливом". Це особливо актуально, оскільки така «рівнодохідність» сформує фінансові передумови для часткової демонополізації російського газового експорту, повністю контрольованого «Газпромом». Тим часом, це багато в чому вихолощує переваги конкурентної моделі для вітчизняного газового ринку.

Зісвого боку Росія цілком може піти на «ексклюзивну» демонополізацію газового експорту для України, що гарантує їй сумарне збільшення частки на нашому внутрішньому ринку. На користь такої версії свідчить надання другому в РФ виробникові газу – компанії«Новатек» права на незалежний від «Газпрому» транзит свого ресурсу через Казахстан. І хоча поки не йдеться про міжнародну торгівлю (газ споживатиметься усередині РФ), сам факт надання таких преференцій незалежним газодобувачам формує вагомий прецедент. До того ж, коли обговорювався варіант здешевлення газу для України, російські товариші піднімали питання про повноцінне входження на наш газовий ринок.

До того ж, якщо вірити анонімним джерелам в «Газпромі», яких цитує російська преса, компанія позитивно сприйняла наміри України лібералізувати свій внутрішній ринок в надії збільшити сумарну частку прямих поставок газу російськими компаніями. Сьогодні квота працюючої в Україні дочки «Газпрому» - компанії «Газпром збут Україна» складає 7,5 млрд кубометрів газу (при рівні реальних продажів в минулому році 2,8 млрд. кубометрів).

Буде боляче, але не всім

Хворобливим для української влади буде розмежування функцій транспортування і розподілу природного газу. Згідно з «третім енергетичним пакетом», компанія, що володіє енергомережами (газопроводи або електромережі) і що реалізовує роздрібну торгівлю, повинна розділити бізнеси і вибрати один з трьох варіантів:

* продати «супутній» бізнес;

* передати оперативне управління енергомережами незалежному операторові;

* підкорятися спеціальним правилам щодо незалежного управління різними видами бізнесу.

Через неформальні відносини, що склалися, між партією влади і найбільшим власником облгазів в особі бізнес-групи Дмитра Фірташа , реструктуризація, а тим більше прагнення до прозорості цього бізнесу, провокуватимуть внутрішньоелітні конфлікти (навіть, не зважаючи на трирічний термін, передбачений європейськими нормами для реформування компаній-монополістів). Вже перші кроки у цьому напрямі загострять об`єктивно існуючі суперечності між соратниками співвласника “РосУкрЕнерго” і командою першого віце-прем`єра Андрія Клюєва, що займається енергетикою.

У цілому, складається враження, що на даному етапі процедура ухвалення законопроекту «Про ринок газу» розглядається владою як багато в чому вимушений і переважно іміджевий крок. Так, в президентській «Програмі економічних реформ на 2010–2014 рр.», оприлюдненою буквально напередодні схвалення Кабміном законопроекту, документ, який ми розглядаємо, навіть не згаданий, а програму реструктуризації  «Нафтогазу» передбачається розробити до кінця поточного року. А прем`єр-міністр Микола Азаров в своєму коментарі факту схвалення законопроекту, відзначивши, що «по суті справи, наш уряд відкрив дорогу до реформування «Нафтогазу» і створенню на його базі нового формування», визнав потрібним додати багатозначне «як розвиватимуться події - подивимося».

Проте, найімовірніше, в першому читанні закон «Про ринок газу» буде прийнято ще до парламентських літніх канікул. Це дозволить підсилити позиції українських парламентерів в газовому діалозі з Брюсселем і, побічно, з Кремлем. Основні ж події в газовій сфері розвиватимуться восени, на яку заздалегідь призначено підписання нового (цього разу – тристороннього) інвестиційного меморандуму щодо модернізації української ГТС.

Не останню роль у процесі грає об`єднання «Газпрому» і «Нафтогазу», про що вже давненько говорять влада України і Росії. Причому в даному питанні важко визначитися з істиною. Кожен «є» відвертим на свій лад. Наприклад, глава російського газового монополіста Олексій Міллер заявив, що створення СП ВАТ "Газпром" і НАК "Нафтогаз України" буде можливе тільки у разі досягнення домовленостей по другому етапу, що припускає об`єднання двох компаній. За його словами, досягнута домовленість щодо етапності процесу об`єднання, і у "Газпрому" є ідеї відносно добувних активів, які можуть бути передані російською стороною в СП. З боку України - газотранспортна система і добувні активи. При цьому А.Міллер відзначив, що питання об`єднання компаній дуже політизується в Україні.

А прем`єр-міністр України Н.Азаров, коментуючи вислови А.Міллера заявив, що злиття "Нафтогазу" і "Газпрому" не буде, «але буде пошук організаційної форми, яка дозволить, як наш Президент сказав, синтезувати ефект роботи нашого "Нафтогаза" і "Газпрому".

Напрошується висновок, що переговори таки йдуть. Але тоді постає питання, реформування НАК проведуть ще до ухвалення закону про ринок газу, щоб якомога швидше дати збутися мрії північної сусідки – стати повноцінним господарем нашого газового ринку, чи процес затягнеться у очікуванні «післязаконових» перипетій?

Валентин Єрмоленко (для УНІАН)

УНІАН в Google News