Ядерна енергетика України - заручник "газового" бізнесу?
Ядерна енергетика України - заручник "газового" бізнесу?

Ядерна енергетика України - заручник "газового" бізнесу?

15:09, 10.09.2010
10 хв.

Російський концерн "ТВЕЛ" визнаний переможцем конкурсу з відбору партнера для будівництва в Україні заводу з фабрикації ядерного палива. Тепер залежність України від РФ в ядерній енергетиці буде 100% на довгі роки, вважають експерти...

Російський концерн "ТВЕЛ" визнаний переможцем конкурсу з відбору партнера для будівництва в Україні заводу з фабрикації ядерного палива. Разом з росіянами у конкурсі брала участь американська компанія Westinghouse, але "перевершити" росіян їй було не дано. І це зрозуміло... Ще навесні, точніше 5 травня, прем'єр-міністр Микола Азаров заявив, що Україна домовилася з Росією про спільне будівництво заводу з виробництва ядерного палива.

Тепер міжвідомча комісія надасть документацію про підсумки конкурсу на затвердження Кабінету міністрів з "певною" рекомендацією, уряд, як говорять джерела, на найближчому засіданні затвердить "ядерного партнера". Угода з будівництва заводу після вердикту КМУ може бути підписана протягом місяця.

За словами представника "Росатому" Сергія Новикова, держкорпорація вже отримала підтвердження про перемогу концерну. "Нині Мінпаленерго України погоджує проект відповідного рішення Кабінету Міністрів України, яким передбачається укладення в місячний термін угоди про створення в Україні підприємства з виробництва ядерного палива між ДК "Ядерне паливо" (Україна) і ВАТ "ТВЕЛ", - зазначають в "Росатомі".

Відео дня

Раніше голова "Росатому" Сергій Кірієнко заявляв, що держкорпорація готова в стислі терміни створити у формі спільного підприємства виробництво ядерного палива в Україні. І це усього лише частина спільної роботи, підкреслив він, маючи на увазі партнерство щодо паливного заводу.

***Згідно з Енергетичною стратегією, Україна планувала до 2014 року побудувати власний завод з фабрикації ТВС (тепловиділяючих зборок). Згідно з затвердженою у вересні 2009 року Кабінетом Міністрів державною цільовою програмою "Ядерне паливо України", будівництво заводу з виробництва ядерного палива планується завершити у 2013 році. Вартість будівництва оцінюється в 1,679 млрд. грн., з яких 1,092 млрд. грн. планують залучити як інвестиції.

Що стосується "вибору конкретного партнера", то усе гранично зрозуміло. Переможець був визначений "за замовченням". Та все ж, залишаються питання: чи обгрунтоване таке рішення, які плюси і мінуси цієї співпраці, а головне - чи можливі будуть експортні постачання з українського заводу в ЄС і чи можливе розміщення росіянами на українському заводі виробництва ТВС-квадрат для експорту в ЄС?..

Як вважає екс-міністр палива і енергетики Іван Плачков, Україна і РФ зможуть спільно поставляти ядерне паливо в треті країни після запуску такого виробництва на українській території. "Постачання, природно, можливі в ті країни, де побудовані атомні станції з реакторами російського виробництва", - сказав він.

Експерт не виключає, що після ліцензування в Європі палива ТВС-квадрат для реакторів PWR "ТВеЛ" може розмістити лінію з їх виробництва на українському заводі, оскільки Україна розташована ближче до Європи. "При організації спільного виробництва ядерного палива української компанії з "ТВЕЛ", природно, пріоритетом для вибору місця виробництва елементів буде цінові параметри, у тому числі і логістика", - зазначив І. Плачков.

Директор експертно-консультаційної групи "ЕФЕН-Київ" Михайло Ватагін також вважає, що Росії вигідніше буде розмістити виробництво ТВС-квадрат в Україні, щоб скоротити транспортні витрати. "Україна зможе організувати у себе випуск такої наукомісткої продукції: якщо ми виробляємо ракети, то і ТВС-квадрат також зберемо", - зазначив фахівець. Він підкреслив, що, вибравши "ТВЕЛ" як партнера для будівництва заводу з фабрикації ядерного палива, Україна "отримає необхідну технічну документацію і гарантію виробника, який сертифікував свою продукцію і в Росії, і в Україні, і в Європі".

Що ж до американської компанії, яка претендувала на місце, яке тепер займає "ТВЕЛ", то, як зазначив головний інженер інжинірингової компанії "Укратоменергобуд" Володимир Нікітін, можливо конкурент "Твелу" просто хотів позбавитися від нерентабельних технологій виробництва палива для ВВЕР і не цікавився подальшою долею виробництва і перспективами його розвитку. "Для "Твел" цікаво створити в Україні максимально компактне і ефективне виробництво в найсучаснішому виконанні. Це пов'язано з тим, що "ТВЕЛ" за рахунок своєї участі в цьому проекті зможе долати в перспективі обмеження, які існують у різних країнах на постачання російських компонентів, послуг і ядерних матеріалів", - вважає В. Нікітін. На його думку, "ТВЕЛ" має серйозні наміри в цьому проекті і не розглядає його як інструмент утримання українського ринку".

"У результаті реалізації цієї і ряду інших програм у рамках масштабної інтеграції атомних промислових комплексів Україна і Росія зможуть досягти синергетичного ефекту, який, у свою чергу, кратно підвищить конкурентоспроможність спільно вироблюваної продукції на світовому ринку ядерного палива", - упевнений експерт.

Але є діаметрально протилежні думки… Так, головний науковий співробітник Інституту проблем національної безпеки при Раді національної безпеки і оборони Ольга Кошарна вважає, що позитивним моментом співпраці з ТВЕЛ є те, що ТВС виробництва цієї компанії мають ліцензії від Держатомрегулювання на промислову експлуатацію в реакторах ВВЕР, якої доки не має "Вестингауз".

Між тим, на її думку "вибір на користь ТВЕЛ матиме довгострокові негативні наслідки для розвитку ядерної енергетики України в майбутньому. Україна буде позбавлена можливості будувати нові енергоблоки за проектами інших виробників, оскільки з економічної точки зору за наявності заводу з російською технологією виробництва ТВС буде невигідно купувати паливо у західних виробників для реакторів західного проекту. Тобто про диверсифікацію реакторних технологій і, відповідно диверсифікації джерел постачань ТВС можна забути. І Україна буде приречена будувати енергоблоки за застарілими російськими проектами, які до того ж нестандартизовані (на відміну від американського АР- 1000, наприклад, який є реактором третього покоління, сучаснішим)".

Експерт вважає, що залежність від РФ в ядерній енергетиці буде 100% на довгі роки (мінімум 100 років), що суперечить Енергетичній стратегії України, Стратегії національної безпеки і не відповідає національним інтересам. "Не варто забувати, що РФ сьогодні значно відстає від інших країн у частині розробки нових типів реакторних технологій і використовує напрацювання ще радянських часів. З цієї точки зору про інноваційність розвитку ядерної енергетики в Україні теж можна забути", - підкреслює експерт.

Що стосується російського проекту виробництва ТВС-квадрат, то поки, на її думку, проведення дослідно-промислової експлуатації в реакторах західного проекту не виглядає найближчою перспективою. "Не бачу стимулів, які спонукали б операторів АЕС в країнах, що експлуатують реактори PWR, погодитися на заміну "рідного" референтного палива на російське. Навіть якщо російський ТВС-квадрат дивом отримає ліцензію, виробництво його навряд чи буде організовано на українському заводі", - зазначила О.Кошарна.

Що стосується компанії "Вестингауз", яка має найбільший парк діючих реакторів у світі серед водо-водяних під тиском (близько 240), то, на думку експерта, у разі її перемоги в конкурсі, було б можливим виробництва палива не лише для реакторів типу ВВЕР, але і реакторів типу PWR.

"Вестингауз" має досвід передачі технологій виробництва палива (Китай), ніколи не заявляла, що хоче мати права на власність в українському заводі. На відміну від ТВЕЛ, "Вестингауз" має ліцензію на промислову експлуатацію ТВС для реакторів типу ВВЕР- 1000 від чеського регулювальника ядерної і радіаційної безпеки і ліцензії в багатьох країнах для реакторів власного виробництва. Проекти енергоблоків з реакторами цієї компанії стадартизовані і референтні. Україна для нового будівництва могла б вибрати проект АР- 1000, і виробляти паливо на своєму заводі як для ВВЕР- 1000, так і АР-1000", - підкреслює О. Кошарна.

Експерт з енергетичних питань Богдан Соколовський вважає, що рішення про те, що "ТВЕЛ" будуватиме в Україні завод з виробництва ядерного палива - прогнозоване і тільки формалізує політичні домовленості, досягнуті двома урядами у 2008-2010 роках.

"Це рішення створює серйозні погрози національної безпеки України, нівелює досягнення багатьох українських урядів у сфері диверсифікації і провокує стагнацію російської ядерно-енергетичної галузі", - переконаний експерт.

Затвердивши російського монополіста на українському ядерно-енергетичному ринку, зазначив Б. Соколовський, "держава передає контроль над ключовою галуззю іноземному партнерові і втрачає можливість впливати на її розвиток конкурентними ринковими методами. Таким чином, влада формує невиправдані проблеми нації, сама собі і своїм наступникам".

"Західні компанії, зокрема Westinghouse Electric Company (США), втратять інтерес до України, і розвиватимуть потенціал інших держав. А росіяни безальтернативно зміцнюватимуть свою присутність в Україні, що неодмінно приведе до втрат конкурентоспроможності їх колись провідної ядерної галузі", - заявив Б. Соколовський.

Він упевнений, що Україна на багато років залишатиметься полігоном для використання ще радянських ядерних технологій, які стали базовими в Росії.

Підсумовуючи усе вищесказане, хочеться процитувати О. Кошарну : "Можна констатувати, що ядерна енергетика і атомна промисловість України стали заручниками "газового" бізнесу українських чиновників. Викопний енергоресурс і технології 19 століття з виробництва електроенергії були обміняні на наукомісткі ядерні технології, які могли стати локомотивом інноваційного розвитку країни в 21 столітті. Це свідчить про відсутність здатності до стратегічного державного мислення українських чиновників, усі сили яких спрямовані виключно на рішення миттєвих власних проблем. Усе це на довгі роки прирікає Україну бути серед країн третього світу".

Поживемо, побачимо…

Оксана Павловська (УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся