Газове «табу», або В Україні вичерпалися подарунки для Росії?
Газове «табу», або В Україні вичерпалися подарунки для Росії?

Газове «табу», або В Україні вичерпалися подарунки для Росії?

18:48, 28.10.2010
9 хв.

Обіцяному не судилося збутися. Газове питання на українсько-російських зустрічах в Києві не обговорювалося. І добре, що розрекламоване зниження ціни на газ не відбулося. А то залишилося б лише здогадуватися, в якій сфері нас знову здали, який ще актив «подарували»...

Українсько-російські зустрічі, які за нинішньої владі б`ють рекорди щодо частоти, завжди «символічні» - то дощ до грошей, то цифра сім до частих зустрічей і обіцяє успіх у справах. Однак не можна повністю довіряти прикметам, вони деколи абсолютно не відповідають реальним подіям. Це підтверджують підсумки СЬОМОГО засідання українсько-російського міжурядового економічного комітету. Замість обіцяних рішень з особливо важливих питань, ми одержали гору проблем і видимість співпраці. Мабуть, спрацювала приказка, але ми її злегка перефразовуємо для більшої виразності картинки – дружба дружбою, але газ і нафта – нарізно.

І справді, якісь дивні враження залишилися за підсумками візиту російського прем`єра. Як правило, практично кожен приїзд російських колег Миколи Яновича і Віктора Федоровича в Україну знаменується  якщо не якою-небудь "знаковою угодою на благо братського українського народу" (з розряду "обухом по голові"), то, як мінімум, пам`ятною реплікою ВВП, який намагається бути дотепним. А цього разу – наче нічого й не було, начебто й не Путін зовсім в Україну приїздив – ні тобі убивчих документів, ні тобі спроб гострословити -  практично "німий" протокол відчутно спантеличив журналістів, які працювали над висвітленням візиту. Утім, повернемося зі сфери нематеріальних вражень до питань насущних... Практично всі важливі рішення були відкладені "на потім" і від цього залишається багато незрозумілостей...

Якщо з нафтою, збільшити обсяги якої для прогону територією України відмовилася Росія, нас хоч якось виручать постачання з Казахстану, Азербайджану, а також венесуельська нафта, хоча все це досить примарна перспектива, то «блакитне» паливо - проблема номер один.

Відео дня

Газовий "менталітет" 

Напередодні зустрічі з російським колегою Володимиром Путіним прем`єр-міністр України Микола Азаров заявив про необхідність перегляду газових контрактів, зокрема, скорочення базової ціни у формулі розрахунку.

«Перш за все, ми підтвердимо російським партнерам прямо висунуту позицію про те, що діюча угода на постачання газу до України не може нас влаштовувати. Реалії ринку змінилися, а тому і базове значення у формулі за визначенням ціни вимагає перегляду», - сказав М.Азаров.

Він відзначив, що Україна приєдналася до Європейської енергетичної хартії і прийняла закон про ринок газу. «Таким чином, змінилася і міжнародна правова, і внутрішня законодавча база, які враховуються при складанні і виконанні угод про постачання і транзит газу. Таким чином, угода, підписана минулим урядом, зараз не відповідає чинному законодавству України, і це реальність, яку не можна проігнорувати. Потрібно шукати компроміс, і з урахуванням відновленого рівня взаєморозуміння і взаємної довіри з Росією упевнений, що компроміс ми знайдемо", - сказав прем`єр-міністр.

Вагомі аргументи і рішучий настрій української влади не позбавляли надії, що кабальні газові умови і визначені ними «газові» ціни, які тиснуть на нашу економіку важкою брилою, будуть переглянуті. Та, як співається в пісні, а у відповідь – тиша. Жодного слова щодо газових питань після засідання не було сказано.

Міністр енергетики РФ Сергій Шматко, начебто мимохіть відзначив, що позиція Росії залишається незмінною – формула є справедливою, і взагалі – це справа господарюючих суб`єктів.

Залишилося незрозумілим, на що сподівалася українська влада, якщо всі месседжі з Москви, що передували засіданню комісії, полягали в тому, що Кремль не налаштований на зміни. І ще питання: як пояснити бойовий дух уряду. Та дуже просто – передвиборними деклараціями. Влада чудово розуміє, що вимоги МВФ, без коштів якого, скільки би влада не доводила зворотного, ми вижити не зможемо, довести ціни на газ на внутрішньому ринку до доцільної відповідності, реально означають чергове подорожчання життя українців. А електорат і без того вже на межі. Ось і намагаються нас переконати, що курс «Україна для людей» залишається непорушним.

Харківські угоди, які, на переконання керівництва країни, обіцяли нам здешевлення газу і масу інших преференцій, а також економічний підйом провідних галузей, у результаті виявилися діркою від бублика. Насправді замість пролонгації перебування Чорноморського флоту на території України до 2042 року і здачі маси підприємств під контроль північної сусідки ми домоглися лише газової знижки в 30%, але не більше ніж на 100 дол. за тисячу кубометрів.

Малоперспективне майбутнє можна було спрогнозувати ще в серпні. Тоді у розпал підвищення внутрішніх тарифів на газ М.Азаров заявив, що Україна наполягає на перегляді контрактів з Росією і має намір переконати російську сторону в необхідності це зробити. Володимир Володимирович парирував - Україна одержала достатню знижку - «ми продаємо газ Україні за європейською ціною. А зараз ще зробили знижку – від європейської формули скинули 100 дол. Ну куди ще? І так достатньо». Як кажуть, без коментарів.

Що ж до відносин з ЄС, то вони, як свідчать останні події, теж ідуть прямою дорогою в безвихідь. Європейський Союз, мабуть, втомився від наших обіцянок і еквілібристики на двох стільцях. Яскравим прикладом є Угода про зону вільної торгівлі. Умови украй жорсткі, навіть входження в Енергетичну хартію, що наша влада представляла у вигляді козиря перед носом Росії, не рятує ситуацію. У ході зустрічі з комісаром ЄС з торгівлі Карелом де Гухтом, яка відбулася наступного дня після візиту до України Володимира Путіна, М.Азаров, озвучуючи ряд принципових питань, які вимагають вирішення для встановлення ЗВТ, заявив, що виключення із зони вільної торгівлі енергетичних послуг «робить практично недоцільною нашу участь в Енергетичній хартії».

Дуже символічна заява. Може, Росія в обмін на зміну формули газової ціни поставила Україні умову виключити з кола спілкування Євросоюз? Усе можливо, оскільки національні ресурси для подарунків Російській Федерації вже майже вичерпалися.

"Не треба засмучуватися"...

Тим часом, експерти вважають, що газові інтереси України необхідно відстоювати, адже на нашій стороні ряд обставин.

Так, експерт енергетичних програм з нафти і газу Центру економічних і політичних досліджень ім. О.Разумкова Володимир Омельченко вважає, що «зараз справді виникла ситуація на газовому ринку Європи, якої не було, коли наш горезвісний контракт був укладений. Почав розвиватися спотовий ринок газу, і вартість скрапленого природного газу на 30% нижча, ніж трубопровідного, хоча у той час, коли підписувався даний контракт, було все навпаки».

В.Омельченко підкреслює, що «основні партнери «Газпрому» – EON і GDF домоглися переукладення контрактів, російський монополіст пішов на певні поступки у зв`язку зі зміною ситуації на газовому ринку Європи».

«У контракті є пункт, який передбачає, що якщо змінюються економічні умови, то сторони можуть переукласти даний контракт», – відзначив експерт. На його думку, Україна не може сподіватися на якусь благодійність з боку Росії, а має зайняти чітку позицію і запропонувати РФ змінити даний контракт. А якщо Росія на це не піде, то, відповідно до положень контракту, необхідно звернутися до Стокгольмського суду.

***19 січня 2009 року ВАТ «Газпром» і НАК «Нафтогаз України» підписали два контракти: купівлі-продажу на період з 2009 по 2019 роки і про обсяги і умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки.

24 листопада 2009 року ВАТ «Газпром» і НАК «Нафтогаз України» підписали доповнення до контракту купівлі-продажу природного газу, відповідно до якого, річна контрактна кількість газу на 2010 рік була знижена до 33,75 млрд. куб. м.

21 квітня ц.р. у Харкові голова правління НАК «Нафтогаз України» Євгеній Бакулін і голова правління «Газпрому» Олексій Міллер підписали додаток до контракту від 19 січня 2009 року між «Газпромом» і «Нафтогазом» про купівлю-продажі природного газу в 2009-2019 роках, а також додаток до контракту від 19 червня 2009 року про обсяги і умови транзиту природного газу через територію України на 2009-2019 роки.

А провідний експерт з енергетичних питань центру Разумкова Сергій Дяченко вважає позитивним той факт, що широко розрекламована урядом зміна ціни на газ не відбулася. «І добре, що не відбулася. Якби Росія погодилася на нову базову формулу, то нам би залишилося лише здогадуватися, в якій сфері нас знову здали, який ще актив забрали».

З ним повністю згоден президент Київського міжнародного енергетичного клубу «Q-Club» Олександр Тодійчук. «Ціна на газ буде знижена, але за рахунок великих поступок з боку України», - відзначив він.

Експерт з енергетичних питань Богдан Соколовський додає: «Не для того російська сторона підписувала контракти 19 січня 2009 року, щоби так просто, через братерські відносини, знижувати ціну. Цифру, можливо, і дещо знизять, але від цього вартість нашої співпраці з Росією не знизиться».

Отже, в будь-якій ситуації можна знайти позитивний момент. Шкода тільки, що історія на цьому не закінчується. Газова пластинка – довготривала. І якщо зараз ми залишилися при своєму, то не виключено, що завтра змусять «поділитися» останнім.

Нана Чорна (УНІАН)

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся