Ставка на енергоефективність
Ставка на енергоефективність

Ставка на енергоефективність

12:15, 30.04.2011
8 хв.

Енерговитрати України на одиницю ВВП в рази перевищують європейські показники. Чи достатньо робить наша країна для поліпшення ситуації?..

Ставка на енергоефективністьЕнерговитрати України на одиницю ВВП в рази перевищують європейські показники. При цьому левову частку нафти і газу державі доводиться імпортувати, вартість енергоносіїв зростає «не по днях, а по годинах». Чи достатньо робить наша країна для поліпшення ситуації?

Правильно поставлена мета - запорука успіху. Раніше українське керівництво багато говорило про підвищення ефективності, однак так і не змогло чітко сформулювати стратегічні завдання та проконтролювати їх виконання.

Зараз Кабінет міністрів встановив новий орієнтир - до 2015 року зменшити енергоємність внутрішнього валового продукту на 20%, а також забезпечити виробництво не менше 10% енергії з відновлюваних джерел та альтернативних видів палива. Для досягнення таких цілей розроблена Державна цільова програма енергоефективності та розвитку виробництва енергоносіїв з відновлювальних джерел.

Відео дня

Згідно з документом, на скорочення енерговитрат і будівництво, підключення альтернативних об`єктів енергетики, протягом п`яти років планують вкласти 347,82 млрд. грн. Зокрема, з державного бюджету будуть профінансовані програми загальною вартістю 3,81 млрд. грн., з місцевих бюджетів - вартістю 15 млрд. грн. Решта 319 млрд. грн. припадає на приватні інвестиції. Але чи достатньо створено стимулів для залучення таких величезних коштів?

Пряники і не тільки

Останнім часом держава зробила чимало кроків, аби зацікавити інвесторів і спрямувати грошові потоки в енергоефективне русло. Наприклад, була лібералізована система оподаткування для компаній, готових вкладати свої «кровні» в енергоефективність і відновлювальну енергетику. «Тепер ми не обкладаємо податком на прибуток кошти, які інвестор вкладає в розвиток власного виробництва, у підвищення його енергоефективності. Крім цього, ми скорочуємо ПДВ», - зазначив перший віце-прем`єр, міністр економічного розвитку і торгівлі Андрій Клюєв після прийняття Податкового кодексу.

Крім того держава звільнила від митного збору і ПДВ імпортне енергозберігаюче обладнання, а також техніку, необхідну для виробництва біопалива, електроенергії з відновлювальних джерел. Варто відзначити, що ці механізми вже працюють. «На сьогодні заявки на пільгове ввезення обладнання подали більше 20 суб`єктів господарювання. Сам же перелік енергозберігаючих матеріалів, обладнання та комплектуючих, які звільняються від сплати ввізного мита та податку на додану вартість містить більше 300 найменувань», - відзначає начальник відділу інформаційного забезпечення Держагентства з енергоефективності та енергозбереження Тетяна Коврига.

Ще одне важливе завдання, яке поставила перед собою держава - самостійне вивчення вітропотенціалу та визначення пріоритетних районів для розміщення вітроелектростанцій, дослідження поточного стану малих ГЕС. Надалі інвесторові не доведеться замовляти дорогі дослідження - інформація про те, де найвигідніше будувати «зелену» генерацію, буде загальнодоступною. До того ж держава бере на себе зобов`язання з реконструкції та будівництва електромереж для підключення «альтернативних» енергооб`єктів. Саме на ці цілі підуть бюджетні кошти, закладені в Державну цільову програму енергоефективності та розвитку виробництва енергоносіїв з відновлювальних джерел.

Ведеться робота і щодо спрощення дозвільної системи. Зокрема, проектом закону, який уряд погодив цього тижня, передбачається введення єдиного дозвільного документа для виробників «зеленої» енергії - гарантії її походження з відновлювальних джерел. Документ буде видавати незалежний орган - Національна комісія регулювання електроенергетики.

Втім, держава має намір не лише давати преференції і пільги, але й жорстко контролювати. Для цього планують розробити систему стандартів у сфері енергоефективності та сформувати державну систему моніторингу, контролю за ефективним використанням паливно-енергетичних ресурсів.

Великі купюри

Зацікавленість в реалізації енергоефективних проектів у нашій країні виявляють і міжнародні фінансові установи, які вбачають у цьому і вигоду, і користь для навколишнього середовища.

На початку квітня уряд схвалив залучення позики Світового банку (СБ) на 200 млн. дол. для пільгового кредитування проектів підвищення енергоефективності. Ці кошти будуть перераховані на рахунки Державного експортно-імпортного банку України, який незабаром почне видавати кредити під конкретні затверджені проекти, ставки за позиками будуть нижчими від ринкових.

У свою чергу, Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) в середині цього місяця схвалив нову стратегію діяльності в Україні. Одним з ключових напрямків роботи установи стало фінансування проектів з підвищення енергоефективності та зменшення викидів вуглеводню. Банк готовий вкладати кошти в промисловий, сільськогосподарський сектори економіки, і підтверджує це на практиці: вже в середині квітня ЄБРР домовився з виробником молочної продукції "Укрпродукт Груп" про надання кредиту на 11 млн. євро. Гроші спрямують на підвищення енергоефективності Старокостянтинівського молочного заводу.

Крім того, ЄБРР готовий надавати грантове фінансування з Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та навколишнього середовища (E5P) для реалізації проектів енергоефективності у сфері теплопостачання, водовідведення, відновлювальної енергетики. Отримання коштів з цього фонду стало можливим завдяки приєднанню України до числа країн-учасниць E5P в лютому поточного року.

Чималу активність на українському ринку проявляє і Міжнародна фінансова корпорація (IFC) - напередодні установа домовилося з з Ерсте Банком про реалізацію спільної програми з фінансування енергоефективних проектів. Абсолютною новинкою програми є те, що сума позики може дорівнювати 100% інвестицій, необхідних для впровадження енергоефективних технологій, а придбане обладнання буде заставою за кредитом.

Крім того, IFC веде переговори з Укрексімбанком, ОТП Банком і Прокредит Банком про спільну реалізацію проекту "Енергоефективність у житловому секторі України". У рамках цієї програми IFC планує розпочати кредитування об`єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) для здійснення широкого спектру енергозберігаючих проектів: від утеплення стін, горищ, підвалів, заміни вікон, дверей до встановлення лічильників теплової енергії та теплових регуляторів.

Держагентство з енергоефективності та енергозбереження також має намір в 2012 році спрямувати не менше 200 млн. грн. на стимулювання впровадження енергоефективних технологій індивідуальними домогосподарствами.

Великі перспективи

Ринок миттєво відчуває активізацію держави та фінансових структур в «енерго» напрямі.

Як відзначає керуючий директор компанії Jaspen Capital Partners Джон Макквін, на сьогодні, в Україні достатньо легко запустити «зелений» проект у галузі енергетики. «У вас дуже приваблива територія, і деякі компанії користуються нагодою вже сьогодні. 61 проект отримав ліцензію за останніх півтора року, а значить - це працює... Україна має дуже великий потенціал у галузі розвитку альтернативної енергетики», - підкреслює американський експерт.

За словами керівника Держагентства з енергоефективності та енергозбереження Миколи Шашкевича, на сьогодні відомство відібрало 172 проекти з 548 поданих регіонами для реалізації в рамках профільної державної цільової програми. Нові заявки продовжують надходити.

Мабуть, саме в програм енергоефективності та у відновлювальної енергетики є всі шанси вже в найближчому майбутньому стати відправною точкою для такої необхідної нашій країні кардинальної модернізації української економіки.

Гліб Іванов (для УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся