Добудова ХАЕС: атомна енергетика боргів не пробачає

Екологи заявляють про навмисне введення в оману громадськості щодо технічних деталей проекту добудови блоків на ХАЕС і його економічної обґрунтованості...

Завершення «атомного» довгобуду на Хмельницькій АЕС стає ближчим з кожним днем. Залишилося лише вирішити питання з ціною російського кредиту на добудову 3-го і 4-го енергоблоків і процес піде по наростаючій. Нам обіцяють, що в результаті країна отримає два новеньких російських реактори підвищеної безпеки, а разом з ними - дешеву електроенергію. Всі задоволені, а найбільше «Росатом» з «Енергоатомом», як то кажуть, дружбі - міцніти. Тільки екологи продовжують повторювати свою мантру про шкоду ядерної енергетики. До того ж, у випадку з добудовою енергоблоків ХАЕС екологічні організації заявляють і про навмисне введення в оману громадськості щодо технічних деталей проекту та його економічної обґрунтованості. Існує думка, що відносно недорога електроенергія, що виробляється АЕС, залишається такою тільки до того моменту, поки не включена в її ціну реальна вартість робіт з демонтажу ректорів, які відпрацювали свій термін Таким чином, російський кредит на добудову ХАЕС ще більше ускладнить для України питання виведення з експлуатації старих енергоблоків. Простіше кажучи, поки ми позичаємо в атомної енергетики, навішуючи на неї ще й кредити, але час розплати прийде рано чи пізно.

На жаль, у ситуації з українсько-російською добудовою енергоблоків простежуються малоприємні аналогії з питанням газових взаємин. Вибираючи за високою ціною явно непотрібні країні обсяги газу, Україна в кризовий для всіх час фактично фінансово підтримує Росію (і її газові держмонополії). В атомній енергетиці, схоже, все аналогічно - добудовуючи блоки, ми завантажуємо замовленнями і роботою російських атомників. За існуючого надлишку електроенергії! Багата країна - Україна?!

Як оцінимо, так і вплинемо?

Коли мова йде про добудову ХАЕС, не можна не згадати про основні претензії екологів до цього проекту. Як заявив координатор енергетичних програм Національного екологічного центру України Артур Денисенко, на громадських слуханнях були представлені документи, які не відображають реальних загроз можливих аварій на ХАЕС.

За його словами, найважливіший з них - Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) - існує у двох варіантах: один «пом`якшений» - на сайті Хмельницької АЕС, інший, більш жорсткий - на сайті НАЕК «Енергоатом». «Нам невідомо, який саме з них показали жителям Хмельницької області, тому можна говорити про фальсифікації громадських слухань у травні. Це є приводом для скасування їхніх результатів», - вважає А.Денисенко.

Якщо розібратися, громадські слухання з добудови ХАЕС є формальністю, якої згідно з законом необхідно дотриматися. До того ж, як відзначають в «Енергоатомі», процес обговорення з громадськістю даного питання ще не завершений. Таму обурення екологів навряд чи буде мати якісь реальні наслідки для проекту. Тим не менше, на деяких технічних нюансах зупинитися все ж таки варто. У першу чергу, на думку екологів, обрана для реалізації на ХАЕС реакторна установка є експериментальною, в світі немає досвіду її експлуатації.

Експерт з ядерної енергетики російського екологічного об`єднання «Беллона» Андрій Ожаровський зазначає, що українські фахівці з «Енергоатому» визнають невідпрацьованість системи безпеки реакторної установки В-392, пропонованої «Росатомом» для встановлення на 3-му і 4-му енергоблоках ХАЕС, які загалом будуть представляти собою вже випробувану конструкцію енергоблоків типу ВВЕР-1000. «Корпус ректора абсолютно новий, ніколи раніше такий не виготовлявся. Головні циркулярні насоси, що є ключовим елементом безпеки реактора, не випробувані. Не відомо, буде нова циркулярна установка, що охолоджує працюючий реактор, кращою за ВВЕР-1000, або гіршою», - зазначив експерт.

Кричущим фактом введення громадськості в оману, на думку А.Ожаровського, є прописані в ОВНС показники викидів радіонуклідів у випадку аварії. «Це один із найважливіших параметрів, що дають можливість оцінити ризики в разі запроектної аварії, такої як у Чорнобилі або на Фукусімі», - відзначає експерт. При цьому, на його думку, українські атомники перебувають сьогодні в дуже дивному становищі, тому що вони змушені некритично відтворювати рекламні проспекти корпорації «Росатом». «Людей намагаються на повному серйозі переконати в тому, що нові реактори на ХАЕС навіть у випадку аварійного руйнування не будуть небезпечні для навколишнього середовища на відстані понад 30-40 кілометрів. Насправді це не так, як доказ можна навести європейські проекти, що обговорювалися ще до Фукусіми. Зокрема, фінська компанія «Фенновойма» у своєму проекті нового реактора заявила чітку цифру викидів радіонуклідів у випадку запроектної аварії - 10 в 14-му степені бекерелів цезію-137. Законом Фінляндії встановлено, щоб атомники не применшували загрозу у випадку руйнування реактора. При цьому в ОВНС для 3-го, 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС викиди в разі аварії применшуються, в порівнянні з фінськими розрахунками, в 2000 разів», - стверджує російський еколог.

Він також зазначив, що в ОВНС відсутні розрахунки щодо того, чи витримає захисний ковпак енергоблоку падіння будь-якого літального апарату. За його словами, хоча ймовірність такої ситуації не така вже й велика, але в багатьох країнах цьому питанню приділяють дуже серйозну увагу.

Якщо небезпечно, то має бути хоча б вигідно

Враховуючи високу ступінь небезпеки, яку представляють АЕС у випадку аварії, логічним було очікувати досить обґрунтованих економічних передумов для їх будівництва. Але і тут є питання. В черговий раз демонструючи, що екологам повністю чужий «помилковий патріотизм», А.Ожаровський закликав українську владу не дозволяти «Росатому» впроваджувати свої експериментальні проекти на території України. «Поки не підписаний договір з Ощадбанком РФ про фінансування добудови енергоблоків на ХАЕС, ніякі штрафні санкції за відмову від цього проекту Україні не загрожують. Економічний ефект від відмови добудовувати енергоблоки на ХАЕС буде для України виключно позитивним. Ви не потрапите в кредитну залежність від Росії. Потрібно пам`ятати про те, що «Росатом» не дає фіксовану ціну цього проекту, а пропонує працювати згідно з логікою відкритого кошторису. Такий підхід дозволить Росії переглядати вартість добудови ХАЕС вже під час реалізації робіт. Світовий досвід говорить про те, що атомна промисловість йде на все, аби спочатку кошторис замовлення знизити, а потім підняти. Приклад - французька корпорація AREVA, яка вже на 2 млрд. євро перевищила початкову кошторисну вартість (3,2 млрд. євро) будівництва АЕС «Олкілуото» у Фінляндії», - додав експерт.

Варто відзначити, що НАЕК «Енергоатом» попередньо оцінив будівництво 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС у 33 млрд. грн. Тож і в нас, в разі роботи за «відкритим кошторисом», перевищення вартості проекту може скласти досить пристойну суму.

Керівник інфоцентру Української екологічної асоціації "Зелений світ" Сергій Федоринчик переконаний, що в електроенергії, яку будуть виробляти нові блоки ХАЕС, відсутній ринок збуту. «У період до 2020 року південно-західна енергосистема України буде надлишковою навіть без урахування нових енергоблоків ХАЕС. Тобто, економічної необхідності в цих енергоблоках немає. В ТЕО добудови енергоблоків її спробували придумати, зокрема, передбачається експортувати електроенергію ХАЕС у Росію, Білорусь, Молдову і країни ЄС. Але ці плани нічим не обґрунтовані, бо немає жодних гарантійних листів від урядів цих країн або ЄС з підтвердженням їхньої зацікавленості в українській електроенергії», - сказав С.Федоринчик. На його думку, «всі наші припущення вилами по воді писані, тому що зараз той же Європейський Союз багато вкладає в відновлювальні джерела електроенергії та енергозбереження. Потреби ЄС в електроенергії будуть постійно скорочуватися, і задовольнятися за рахунок поновлюваної енергетики - вітрової, сонячної і так далі. За прогнозами експертів, в Європі вже до 2015 року вартість електроенергії з поновлюваних джерел зрівняється з електроенергією з традиційних, а далі вона буде тільки дешевшати».

Якщо говорити про внутрішньоукраїнське споживання електроенергії ХАЕС, то, за даними А.Ожаровського, встановлена потужність атомних станцій України становить 26% загальної потужності електрогенерації країни. «Проте, фактично електроенергія, вироблена на українських АЕС, становить близько 47%, це говорить про те, що інша енергетика не використовується, аби дати роботу атомникам», - зазначив експерт.

Доповнимо ці думки загальновідомим фактом. Електроенергія українських АЕС, будучи найдешевшою, міксується на енергоринку з ціною електроенергії, які виробляють вугільні теплоелектростанції. Останні ж постачають електроенергію за максимально високою для ринку ціною. Так що, скоріш за все, тут мова йде не стільки про бажання дати роботу АЕС, скільки про необхідність за рахунок атомної енергетики дозволити українській економіці переварити занадто дорогу вугільну електроенергію. Загалом, незважаючи на обґрунтовану критику з боку екологічних організацій, атомникам теж є що сказати на своє виправдання.

В атомників є привід ображатися на екологів

Щодо відпрацьованості технології реакторної установки В-392 генеральний директор «Атомпроектінжинірингу» Володимир Бронніков сказав, що на кожній АЕС є нове обладнання, яке пройшло тільки стендову перевірку. «Для того, аби провести випробування в умовах діючого енергоблоку, доведеться змоделювати аварію в натурному масштабі, але зрозуміло, що цього ніхто робити не буде. Таким чином, довести надійність деякого обладнання можна тільки експериментальним шляхом, що й було зроблено щодо систем безпеки на В-392», - пояснив гендиректор «Атомпроектінжиніринг».

За його словами, окремі зразки нового обладнання російської розробки, яке планують встановити на 3-му і 4-му енергоблоках ХАЕС, зараз випробовуються на атомних станціях у Китаї, а потім будуть застосовуватися в індійському проекті. «Ми вважаємо, що до того моменту, коли реакторна установка на В-392 буде введена в експлуатацію на енергоблоках ХАЕС, вона буде вже достатньо випробувана і вивчена в процесі експлуатації», - підкреслив В.Бронніков.

У свою чергу, директор з проектів та інвестицій «Атомпроектінжиніринг» Геннадій Сазонов визнав, що атомна енергетика досить дорога і в Україні на її розвиток грошей немає. «Чому ми власне і працюємо з Росією за кредитом. Сьогодні позиція основних європейських інвесторів, які вкладають в енергетику, залишається невизначеною. Західна Європа метається між різними видами енергетики, щороку міняючи плани, в Росії теж саме. Головне питання - а що ж будувати? Немає сьогодні чіткої позиції ні в однієї держави, як же забезпечити енергією своє майбутнє. Навіть якщо ви запропонуєте проект теплоелектростанції замість атомної, то не факт, що вам на нього гроші дадуть, саме виходячи з екологічних міркувань», - зазначив Г.Сазонов.

Ніхто не сперечається - справді, за рівнем шкідливих викидів в атмосферу деякі українські ТЕС у звичайному робочому режимі дадуть величезну фору АЕС. Інша справа, що аварії на ТЕС не призводять до таких глобальних катастроф, як на атомних станціях. Екологи в усьому світі чудово усвідомлюють недосконалість теплоелектростанцій з точки зору шкоди для навколишнього середовища та їхнього внеску в глобальну зміну клімату. Але все ж атомні станції в очах «зелених» є безумовним злом, тоді як право на існування всіх інших видів електростанцій цілком може обговорюватися навіть з найбільш радикальними захисниками екології. Напевно, це не зовсім виважена позиція і вона, безумовно, ображає українських атомників. Як зазначив В.Бронніков, сьогодні українська енергетична стратегія в значній мірі орієнтована на розвиток вугільної енергетики. «Але що нас найбільше дивує, так це те, що на тлі всіх «за» і «проти», наведених в енергетичній стратегії щодо атомної енергетики, цього абсолютно не зроблено щодо вугільної промисловості». Тоді, як відомо, видобуток вугілля в Україні вкрай важкий, і питання модернізації українських вугільних електростанцій стоїть вкрай гостро. Я впевнений, що якщо до вугільних станцій будуть пред`явлені такі екологічні критерії, як до атомних, то ми вийдемо на дуже високу ціну електроенергії, що виробляється ТЕС, яка навряд чи виявиться нам по кишені», - підкреслив голова «Атомпроектінжинірингу».

Європейська практика та українська теорія

Супротивники добудови ХАЕС особливо наголошують на тому факті, що після аварії на Фукусімі в Європі всерйоз заговорили про повну відмову від атомної енергетики. Нагадують вони і про те, що Німеччина прийняла рішення не пізніше 2022 закрити всі АЕС, а також радять Україні брати з неї приклад. У той же час, в Брюсселі вважають, що за реалізації даного плану Берлін зіткнеться з "фінансовими проблемами", оскільки йому доведеться інвестувати колосальні суми в розвиток альтернативних джерел енергії. Крім того, Єврокомісія побоюється, що за умов розширення мережі вугільних електростанцій Німеччина може не досягти заявлених нею цілей з охорони клімату. Якщо згадати про величезну різницю в розмірах німецького та українського ВВП, то для України такий досвід стає абсолютно неприйнятним.

До того ж деякі держави Євросоюзу, зокрема Франція і Великобританія, розцінюють політику Берліна як "істеричну" і вважають, що Німеччина хоче нав`язати її всім іншим країнам. Водночас, французька влада переконана, що атомна енергетика - "рішення майбутнього", без якого неможливо виконати зобов`язання із захисту клімату. Як відомо, Франція задовольняє чотири п`ятих своєї потреби в електроенергії за рахунок АЕС. Цікаво, що навіть прихильники рішення Німеччини прогнозують збільшення імпорту електроенергії в країну не звідки-небудь, а саме з Франції.

У зв`язку з цим варто звернути увагу на Енергетичну стратегію України до 2030 року, яка зараз знаходиться в стані коригування, а її ухвалення в новому варіанті очікується до кінця цього року. В.Бронніков, зокрема, зазначив, що зараз АЕС виробляють близько 50% усієї української електроенергії. За його прогнозом, у найближчі 20 років частка атомної енергетики буде становити не менше 60%. Він припустив, що подібне співвідношення буде відображено і в Енергетичній стратегії. З цього випливає, що Україна явно тяжіє до французької енергетичної моделі.

Перспективи українських АЕС - не вводимо, але й не виводимо

Але якщо Франція має ресурси і науковий потенціал для постійного вдосконалення технологій та будівництва нових енергоблоків, то для України ключовою проблемою залишається виведення з експлуатації реакторів, які відпрацювали свій термін. На цьому тлі знаковою виглядає заява екперта-консультанта Людвіга Литвинського, який переконаний, що виведення енергоблоків українських АЕС з експлуатації якщо і почнеться, то ближче до 2030 року. «Ми вже продовжили термін експлуатації двох найбільш старих енергоблоків на Рівненській АЕС на 20 років. Таким чином, у період до 2030 року, якщо виведення енергоблоків з експлуатації і почнеться, то станеться це в кінці цього періоду. За наступні 20 років очікується продовження термінів експлуатації 1-го і 2-го блоків Южно-Української АЕС, а це означає, що у розумно осяжний період зняття з експлуатації енергоблоків відбуватися не буде. Але єдине, що нам потрібно зробити до 2030 року - накопичити кошти для виведення енергоблоків АЕС з експлуатації», - зазначив експерт.

Зрозуміло, що більшість з функціонуючих на сьогодні 15 енергоблоків 4-х українських АЕС доведеться виводити з експлуатації в 2030-му, а решта - до 2040-го. Винятком можна вважати 4-й енергоблок РАЕС, зданий в експлуатацію в 2004 році, ну і, звичайно, 3-й і 4-й енергоблоки ХАЕС, якщо вони будуть добудовані. При цьому Л.Литвинський переконаний, що нижня межа частки електроенергії, виробленої в Україні атомної генерацією, становить 40% загального обсягу виробленої електроенергії. «В іншому випадку, ціни на електроенергію у нас стануть такими, що економіка просто ляже. Як би ми не хотіли розширювати частку «зеленої» електроенергетики, у нас просто немає альтернативи. Верхня межа частки атомної електроенергії становить 70% і це вже можна назвати складанням яєць в один кошик. Якщо межа атомної енергетики перевищує 70%, то країна ризикує опинитися без енергозабезпечення у разі зупинки ядерних об`єктів з якої-небудь причини. Зокрема, мова може йти про те, що буде потрібно різко підвищити безпеку атомних реакторів, а до цього моменту тимчасово зупинити їх роботу. Тому оптимальний варіант для українських АЕС - 50% загального обсягу всієї української електроенергії», - переконаний Л.Литвинський.

Виникає питання - яким чином без введення нових потужностей зберегти за атомною енергетикою 50-ти відсоткову частку на українському енергоринку? З одного боку, можна сподіватися, що в новій редакції Енергетичної стратегії до 2030 року на нього дадуть відповідь.

Але от проблема - якщо кредитну угоду з Росією на добудову двох енергоблоків ХАЕС буде підписано, а потім виявиться, що в Енергетичній стратегії не буде передбачено введення інших нових енергоблоків, то що тоді? Найбільш ймовірний сценарій виглядає таким чином: атомна енергетика продовжить працювати на збереження прийнятної ціни електроенергії, підтримуючи тим самим існування вугільної промисловості України. Природно, для цього атомникам доведеться зберігати низькі тарифи на свою енергію. При цьому на них буде висіти кредит за добудову ХАЕС. У цих умовах розраховувати на наповнення фонду виведення українських АЕС з експлуатації не те що важко, а, напевно, навіть нерозумно. У підсумку, після 2030 року старі реактори будуть зупинені, а їхній демонтаж і поховання ядерних відходів відкладуть до кращих часів. То чи не краще почекати з добудовою ХАЕС, а для початку розібратися, чи будемо ми продовжувати розвивати атомну енергетику і чи є у нас для цього кошти. Інакше ризикуємо отримати замість однієї ЧАЕС цілих п`ять заморожених атомних станцій з дуже непевними перспективами появи на їхньому місці горезвісних «зелених галявинок», які нам колись обіцяли. Зате ті, кому вигідно продавати дороге вугілля на українські ТЕС, залишаться не в накладі, ну і "Росатом" навряд чи дасть себе скривдити. А це, напевно, головне.

Петро Черних (УНІАН)

УНІАН в Google News