Енергетичні закони: Президент проти ВР

Янукович ветував відразу п`ять законів, прийнятих ВР. Основні серед них стосуються ПЕК. Або Президент став на шлях реформування галузі, або депутати обрали помилкові методи її оздоровлення...

Відразу п`ять законів, прийнятих Верховною Радою, ветував Президент України. Найбільш значущими з них виглядають два, які регламентують держзакупівлі нафти і нафтопродуктів, а так само погашення заборгованості перед держбюджетом енергогенеруючими компаніями. Вважається, що енергетика залишається для української економіки найбільш болючою сферою, що вимагає невідкладного і глибокого реформування. Відповідно, будь-законодавчий акт, що стосується паливно-енергетичних питань, варто розглядати саме з точки зору того, чи поліпшить його реалізація ситуацію в галузі. Теоретично з таких же позицій повинні підходити до подібних документів як депутати, так і Президент. У випадку з ветованим законом, або Президент став на шлях реформування ПЕК, або депутати обрали помилкові методи оздоровлення паливно-енергетичного комплексу...

Що хотіли узаконити...

Почнемо з Закону «Про внесення змін до Закону «Про здійснення державних закупівель» (щодо нафти і нафтопродуктів, № 3681-VI). Документом скасовувалися обов`язкові тендери під час закупівлі нафти і нафтопродуктів за державні кошти, а також під час держзакупівлі послуг із переробки, виробництва, транспортування, вантажних перевезень, зберігання нафти, зливу/наливу, інспекції кількості та якості, митно-брокерських послуг, інформаційно-аналітичних, фінансових і послуг страхування. Авторами законопроекту є народні депутати Ірина Горіна (ПР) і Ксенія Ляпіна (НУНС). Як відзначають у пояснювальній записці до документа, він був розроблений з метою посилення енергетичної стабільності в країні шляхом підвищення ефективності роботи вітчизняного нафтопереробного комплексу. Сказано також, що законопроект передбачає зняття бюрократичних бар`єрів для забезпечення постачання додаткових обсягів нафти на вітчизняні нафтопереробні підприємства, що дозволило б задовольнити потреби паливного ринку України в доступних нафтопродуктах.

Все прописано саме так, як і має бути - депутати ратують за підвищення енергетичної стабільності в Україні. Більше того, розробляючи законопроект, вони врахували і виконання Плану заходів всебічного співробітництва між Україною та Азербайджаном на 2011-2015 роки, підписаного президентами обох країн 28 квітня цього року. І.Горіна та К.Ляпіна переконані, що реалізація їхнього законопроекту дозволила б зменшити вплив подорожчання нафти на світових ринках на український ринок бензину і дизпального, і не допустила б зростання цін на паливо у зв`язку з сезонним підвищенням попиту або змовою учасників ринку.

Знову таки досить актуальна проблема. Лише місяць тому оператори мереж бензозаправок і власники українських НПЗ розгорнули інформаційну війну, звинувачуючи один одного в необґрунтованому роздуванні цін та створенні штучного дефіциту. Автори закону вважають, що скасування обов`язкових тендерів на закупівлю нафти і послуг з її переробки за держкошти прискорить модернізацію вітчизняних НПЗ, про яку останнім часом так багато говорять. Так що ж не влаштовує в прийнятому законі Президента?

У своїх пропозиціях до поверненого у ВР законопроекту Віктор Янукович звертає увагу на те, що набуття чинності цього документа призвело б до суттєвого обмеження конкуренції у сфері державних закупівель нафти і послуг з її переробки. І тут з ним важко не погодитися, адже виходить, що якийсь чиновник із «Нафтогазу», відповідальний за закупівлю послуг з переробки, наприклад, тієї ж азербайджанської нафти, зможе на власний розсуд визначати, якому НПЗ довірити ці операції. В.Янукович рекомендує Верховній Раді повністю відмовитися від внесення змін до закону про держзакупівлі і врегулювати це питання окремим документом.

Ще один закон щодо енергетики, який потрапив під президентське вето, - "Про внесення змін до Закону "Про державний бюджет України на 2011 рік" щодо погашення заборгованості перед державним бюджетом по субкредитах, наданих енергогенеруючим компаніям" (№ 3683-VI). Тут ситуація дещо простіша, хоча зі своїми нюансами. Автор законопроекту народний депутат Ігор Глущенко (ПР) пропонує спрямувати 162 млн. грн. заборгованості енергогенеруючих компаній перед держбюджетом по субкредитах у рамках бюджетної програми «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості» підприємствам вугільної галузі для погашення заборгованості за спожиту електроенергію. Тобто, закон передбачав, що борги виб’ють в одних і віддадуть на погашення боргів інших. Правда, для цього пропонувалося збільшити дохідну частину спеціального фонду держскарбниці на 162 млн. грн.

Бюджетний комітет ВР ще під час розгляду документа виступав проти його прийняття, оскільки збільшення обсягу надходжень до спецфонду держбюджету за запропонованими джерелами є необґрунтованим і нереалістичним. За даними Державної казначейської служби, за січень-червень ц. р. планові показники за цими джерелами були виконані всього на 65,1%.

Тим часом, як зазначалося у пояснювальній записці до закону, його реалізація дозволила б частково врегулювати питання погашення енергогенеруючими компаніями заборгованості перед держбюджетом за наданими їм субкредитами, а також питання погашення заборгованості підприємств вугільної галузі за спожиту ними електроенергію.

Відхиливши цей закон, Президент зазначив, що його прийняття призвело б до розбалансування доходів держбюджету. У зв`язку з чим, глава держави пропонує відкоригувати відповідні показники в проекті закону з урахуванням вже внесених змін до держбюджету-2011.

Енергетичні закони, позбавлені життєвої енергії

Закон про скасування тендерів під час закупівлі нафти підтримало 265 народних депутатів з 320, зареєстрованих на той момент у сесійній залі. Зі 192 депутатів, що входять до фракції Партії регіонів, «за» проголосувало 185, а також 9 парламентаріїв від НУНС, 25 комуністів (тобто, одноголосно) і 6 позафракційних депутатів. Фракція Народної партії та депутатська група «Реформи заради майбутнього» віддали всі свої ресурси - 20 голосів від кожної. Не рахуючи фракції БЮТ, всі парламентські сили доклали свою руку до прийняття даного документа.

Схожа ситуація з голосуванням щодо «боргового» закону. Фракція Партії регіонів практично одноголосно проголосувала «за». У цьому регіоналам допомогли фракція Народної партії та депутатська група «Реформи заради майбутнього».

В принципі, ситуація з ветуванням цих законів цілком нормальна і, начебто, демонструє високий рівень демократії, тому що по суті Віктор Янукович не схвалює законотворчість своїх же однопартійців, що контролюють парламентську більшість. Адже зрозуміло, що без узгодження з Партією регіонів протягнути будь-який законопроект через ВР сьогодні дуже проблематично, якщо взагалі можливо. Проте тут виникає питання - а чи може парламент, враховуючи нинішню розстановку сил у ньому, подолати вето Президента? Теоретично так, але практично ймовірність того, що хоча б частина депутатів з партії влади відкрито збунтується проти глави держави, близька до нуля.

Отже, закони з президентськими поясненнями повернулися до ВР, їхня подальша доля виглядає сумно. Законотворчість у даному випадку нагадує гру в рулетку - спочатку зрозуміло, що документ «не дуже», але може в Адміністрації Президента не будуть надто уважно вчитуватися. А не пройшов, ну й нехай, ніхто особливо переживати не буде.

Як відзначає незалежний експерт з енергетичних питань Олександр Нарбут, закон про скасування тендерів під час держзакупівель подавався аж ніяк не тими людьми, які є традиційними лобістами інтересів «Нафтогазу» в парламенті. «Автори законопроекту, за великим рахунком, люди далекі від енергетики. В принципі, закон пахне приватними інтересами, завуальованими під посилення впливу НАК на ринок нафтопродуктів України. Прийняття даного документа жодним чином не позначилося б на економічному балансі «Нафтогазу», а могло б лише підвищити ефективність комерційної діяльності окремих компаній, які зайняті у нафтопереробному бізнесі і працюють з НАК».

Що ж до закону про борги енергогенерацій, то, на думку експерта, він також не приніс би ніякої реальної користі українському енергетичному сектору. «95% законів в економічній сфері приймаються сьогодні, виходячи з приватних інтересів, хоча в їхніх назвах обов`язково присутні згадки про «поліпшення» або «підвищення» чогось», - зазначив О.Нарбут.

Він припустив, що ті, хто був зацікавлений у прийнятті ветованих законів, спробують проштовхнути потрібні їм законодавчі акти іншими способами. «У Верховній Раді дуже популярні законопроекти «братські могили», де за правильними заголовками статей ховаються лобістські функції окремих положень», - додав експерт.

Як ілюстрацію можна навести законопроект під зовсім «неенергетичною» назвою «Про гарантії держави щодо виконання рішень суду» (№ 7562). Він був внесений на розгляд ВР Кабміном 14 січня ц. р. Тільки уважно вивчаючи його, можна знайти пункт, який фактично залишає за Кабміном право приймати рішення про передачу української газотранспортної системи в концесію або проводити її приватизацію. Документ пройшов тільки перше читання, але, враховуючи ту легкість, з якою наші депутати віддають свої голоси за закони з «подвійним» дном, ризик того, що ця норма просочиться в українське законодавство, дуже великий. Так було раніше, так відбувається і зараз - народні обранці тиснуть кнопки на прохання своїх зацікавлених товаришів, практично не вникаючи в те, за що вони голосують.

Сумно, звичайно, але нічого страшного, скажете ви, адже ми переконалися в тому, що Президент стоїть на сторожі національних інтересів і уважно стежить за «витівками» нардепів, незважаючи на їхню партійну приналежність. У даному випадку це дійсно так, але якщо хтось в Адміністрації Президента скооперується з законодавцями, то ніякий гарант не в змозі встежити за всіма їхніми хитрощами. Енергетичний комплекс чекає реформаторських законів, але поки що може розраховувати лише на документи, які нічого, по суті, не міняють, та ще й з лобістським душком.

Антон Лосєв (УНІАН)

УНІАН в Google News