Польщу добудова «Одеса-Броди» більше не цікавить?

Польща може відмовитися від ЄНТК. Країна «не збирається витрачати бюджетні гроші на проекти, які мають бути самоокупними". Єдино правильним рішенням є - створення на базі "Одеса-Броди" консорціуму, вважають експерти...

Очікування влади, що питання реалізації проекту будівництва євроазійського нафтотранспортного коридору (ЄНТК, Одеса-Броди-Плоцьк-Гданськ), який дозволив би постачати каспійську нафту в країни Західної та Центральної Європи, практично вирішене, підірвала сенсаційна інформація з Польщі.

Голова Бюро національної безпеки (BBN) Станіслав Козєй заявив, що влада країни не має наміру фінансувати добудову польської ділянки ЄАНТК. "Ми не схильні, на відміну від інших країн, витрачати бюджетні гроші на проекти, які мають бути самоокупними", - сказав він.

С.Козєй назвав головною умовою участі поляків у цьому проекті економічну вигоду. "З цієї точки зору даний проект досі  до кінця "не грає", - підкреслив він. Голова BBN назвав необхідними для рішення про участь Польщі в проекті гарантії постачальників і споживачів нафти, зауваживши, що за майже 20 років обговорення ЄАНТК чітких декларацій немає. Він також назвав ЄАНТК "складним проектом", відзначивши, що Польща не хоче брати на себе всю відповідальність. "Приходить час, щоб прийняти остаточне рішення: продовжуємо цей проект або відмовляємося від нього", - сказав С.Козєй, коментуючи слова президента РП про намір доручити новому уряду, який буде сформовано за результатами парламентських виборів, визначити умови участі поляків у даному проекті.

А поки Польща вирішує, що робити з ЄНТК, українська влада будує великі плани, пов’язані з трубопроводом. Приміром, оператор української нафтопровідної системи «Укртранснафта» вже цього року настроїлася на поставки азербайджанської нафти в Мозир і Плоцьк.

За словами голови правління компанії Олександра Лазорка, зараз ведуться переговори з «Гомельтранснафта» і «Пшиязнь». Підставою для таких наміток стало введення Росією в експлуатацію Балтійської трубопровідної системи-2 (БТС-2), яка з'єднує нафтопровід «Дружба» з російськими портами на Балтійському морі. Тобто, в України з'явилися профіцитні транзитні потужності в північній частині системи «Дружба», навантаження транзиту знижено на 5-8 млн. тонн. Є плани і на 2012 рік - транспортувати 1,5 млн. тонн азербайджанської нафти на нафтопереробний завод в Кралупах (Чехія). Паливо піде через «Одеса-Броди» і одну з гілок "Дружби". Причому дослідну поставку 300 тис. тонн планується зробити поточного року. За словами О.Лазорко, в даний час консультації стосовно реалізації даного проекту ведутсья з власниками чеського НПЗ, а також оператором словацької ділянки нафтопроводу "Дружба" - компанією Transpetrol (нині НПЗ в Карлупах щорічно імпортує близько 2,5 млн. тонн нафти через Трієст (Румунія), з яких близько 80% є азербайджанською легкою нафтою).

Тепер, очевидно, плани української влади під великим питанням...

А починалося все в травні 2003 року. Тоді в Брюсселі уряди України, Польщі та Єврокомісія підписали спільну декларацію про підтримку проекту ЄАНТК. ЄК навіть виділила 2 млн євро на розробку техніко-економічного обгрунтування будівництва трубопроводу Броди-Плоцьк, що дозволило б протягнути вже збудовану українську трубу з Одеси до польського Гданська. Проект оцінили від 2 до 8 млрд дол, залежно від обсягів нафти. Польща, які увійшла з 2004 року до Євросоюзу, включила проект "Одеса-Броди-Плоцьк" в список пріоритетних. Це дозволило їй розраховувати на виділення ЄС близько 125 млн євро, або 25% необхідних коштів, на добудову польської ділянки. РП може використовувати ці кошти у разі виділення зацікавленими сторонами інших 75% фінансування.

Особливу роль відіграє в цьому проекті нафтопровід «Одеса-Броди» (протяжність 674 км, потужністю - 9 млн тонн на рік). Труба з'єднує морський нафтовий термінал «Південний» (Одеська обл.) та систему магістральних нафтопроводів «Дружба» в районі м. Броди (Львівська обл.). Він був введений в експлуатацію в 2001 році. З самого початку трубопровід будувався для прокачування легкої каспійської нафти в Європу, тоді начебто всі фігуранти проекту погоджувалися на такий варіант. Але до 2004 року «Одеса-Броди» простоював. Запрацював він завдяки російській нафті в інтересах РФ - в реверсному напрямку. Аверс включили тільки в лютому ц.р., коли трубу наповнила каспійська нафта, її качали до Білорусі (танкерами нафта доставлялася до порту «Південний», а далі по нафтопроводу на НПЗ у Мозирі, нею замінювали венесуельську нафту, яку теж гнали до Білорусі). І знову ж таки, все відбулося не без участі Росії. «Нафтовий» спор Мінська і Москви змусив першого шукати інші маршрути поставок «чорного золота». Ось «Одеса-Броди» і став у пригоді.

Влада тоді голосно заявляла, що початок регулярних поставок каспійської нафти і включення аверсу «Одеса-Броди» зміцнять енергетичну безпеку України, навіть країн регіону і Європи. А все разом підтвердить роль України як надійної країни-транзитера і посилить її статус у справі диверсифікації поставок енергоресурсів. І що ж тепер, польська сторона вважає невигідним даний проект? Навіщо ж тоді 13 квітня ц.р. прем'єр-міністр Дональд Туск підтвердив зацікавленість Польщі в добудові нафтопроводу "Одеса-Броди" до Гданська.

Міжнародна трубопровідна компанія "Сарматія" вважає ключовим для створення Євроазійського нафтотранспортного коридору на базі маршруту "Одеса-Броди-Плоцьк" підписання міждержавної угоди країн-учасниць проекту. Як зазначив генеральний директор "Сарматії" Сергій Скрипка, «справа в тому, що важко вести переговори. Ми неодноразово пробували це робити, але нафтопереробники кажуть, що з вами розмовляти, якщо немає ясності, чи буде ця нафта». За його словами, попередні оцінки свідчать про те, що в Каспійському регіоні є 10 млн тонн «вільної» нафти, яка може поставлятися по ЄАНТК в Європу. «Але говорити про те, що вони гарантовані, можна тільки після того, як буде підписано міждержавну угоду».

«Не можна зараз приймати критичне рішення, думаючи про те, що раптом за 20 років не буде 30 млн тонн, якщо ми зараз можемо побудувати інфраструктуру, яка буде транспортувати 10 млн і окупить себе», - підкреслив С.Скрипка.

Він вважає, що польські нафтопереробники, які працюють з російською сировиною, можуть переробляти без додаткових інвестицій до 30% легкої каспійської нафти.

С.Скрипка наголосив, що «Сарматія» для отримання дофінансування ЄАНТК Євросоюзом повинна сформувати пул усіх інвесторів не пізніше кінця 2013 року, що дозволило б розпочати будівництво в перші місяці 2014-го.

Польський експерт з енергетичних питань Анджей Щесняк вважає, що влада РП, швидше за все, відмовиться від проекту. «Після заяви Президента Польщі мені здається, що перспективи продовження трубопроводу дуже слабкі», - сказав він.

А.Щесняк зазначив, що дії національної нафтотранспортної компанії Pern Przyjazn свідчать про намір диверсифікувати поставки нафти до Польщі за рахунок нафтопорту в Гданську. На його думку, влада РП без значних інвестицій у розвиток нафтопорту, що вже почався, може створити шлях транспортування до 30 млн. тонн нафти щорічно при близько 25 млн. тонн щорічної переробки польськими НПЗ.

Аналітик назвав «непотрібною» добудову Одеса-Броди до Плоцька або Адамової застави в умовах можливого значного скорочення прокачування російської нафти через трубопровід «Дружба». «Якщо серйозно сприйняти російські плани перенаправити нафту, що транспортується через Україну, на Північне і Чорне море, виявиться, що у нас є велика мережа нафтопроводів через Україну та Білорусь, яка не використовується або використовується в мінімальних обсягах", - зазначив експерт.

За його словами, вивільнені потужності цих трубопроводів можна використовувати для поставок каспійської нафти з використанням побудованого ще в 2001 році трубопроводу «Одеса-Броди». Використання такого маршруту дозволить заощадити близько 1 млрд доларів, необхідних на окреме з'єднання українського нафтопроводу з польською нафтотранспортною системою. Постачальником нафти за таким маршрутом міг би стати Казахстан, з урахуванням того, що один з учасників ЄАНТК, Азербайджан, практично не має вільної нафти, яку міг би направити за цим маршрутом.

А.Щесняк також зазначив, що працювати на російській сировині польським нафтопереробникам економічно невигідно переходити на більш дорогу каспійську нафту, назвавши потенційними покупцями сировини з Каспію переробників в Чехії, Словаччини та Угорщини.

На його думку, сформований після жовтневих виборів новий польський уряд прямо не заявить про відмову брати участь в проекті, але і не прийме конкретного рішення. «Все залишиться на рівні декларацій», - вважає експерт.

Провідний експерт з енергетичних питань центру Разумкова Сергій Д'яченко відзначає, що позиція Польщі - не сенсація. «Вона, по суті, концептуально не змінилася. В черговий раз польська сторона констатувала, що питання проекту ЄНТК не відпрацьовані. Йдеться, в першу чергу, про бюджетні кошти. Тобто, державні гроші будуть вкладатися тільки тоді, коли зрозуміють економіку проекту, стане зрозумілим питання окупності. Базу для прийняття рішення сформують переговори з лідерами інших держав - учасників проекту, які планує провести найближчим часом президентм Польщі Комаровський. Всі зроблені заяви - не відповідь «ні», просто сказано, що уряд РП не буде фінансувати цей проект, він і не повинен це робити. Кошти вкладаються суб'єктами, які ведуть господарську діяльність. Тому зараз стоїть завдання отримати від партнерів підтвердження зацікавленості в проекті», - зазначив експерт.

Екс-міністр палива та енергетики України (2005-2006 рр..) Іван Плачков також вважає, що новини в заяві Польщі немає - про це там говорять ще з 90-х років. «Проект хороший. Він розглядався досить серйозно, тому що дає можливість поставляти нафту, в тому числі, на переробні заводи західної України. Запланований він був ще за радянських часів. Коли ми побудували трубопровід, то повністю заплуталися, що з ним робити: аверс чи реверс. І тепер одні проблеми. Поки «Одеса-Броди» буде чисто державною власністю, ніхто не вкладе в трубопровід гроші, тому що у нас від політичної кон'юнктури залежить економічна. Єдино правильне рішення - консорціум. І вже були опрацювання, була і є підтримка Євросоюзу, Єврокомісії. До консорціуму повинні увійти як постачальники, так і споживачі. Україна продовжить брати участь у транспортуванні й на цьому заробляти гроші. А ми то об'єднуємося з споживачами, то з постачальниками. До цих пір у нас немає визначеності. Хто ж буде ризикувати вкладати гроші в проект, який політично вразливий. Немає чітких декларацій і тому для інвесторів він не цікавий.

І перспектив у нафтопроводу не буде, хоча він, з точки зору економіки, вкрай необхідний і для Євросоюзу, і для постачальників легкої каспійської нафти, і для України. Щоб проект окреслився, потрібно чітко заявити, що ми готові брати участь в консорціумі своїм власним нафтопроводом, що має бути закріплено на законодавчому рівні. До переговорів залучити постачальників, в першу чергу, Азербайджан, і обговорити питання зі споживачами - Польщею, Німеччиною, де дуже багато НПЗ, для яких транспортують нафту морем. «Одеса-Броди» був для них економічно вигідним. А під егідою ЄС, а ще краще під егідою Світового банку або ЄБРР, створити цю організаційну структуру. Українську власність вивести в окрему структуру й чітко закріпити ціну. Тоді і поляки, і всі решта будуть знати, що це економічний проект, а не політичний. А в сьогоднішньому стані нічого з трубою не вийде. Скоро буде реформовано «Нафтогаз», що буде з нафтопроводом, хто стане ним управляти замість Укртранснафти, абсолютно незрозуміло.

Незворотних процесів не буває. Нинішня заява Польщі могла бути зроблена спеціально, щоб підштовхнути Україну до прийняття конкретного рішення. Якщо ми запропонуємо економічно вигідний варіант, то думка Варшави, природно, зміниться», - підкреслив І.Плачков.

Ось і виходить, що «трубопровідна лихоманка» затіяна нами, і її тривалість залежить від вибору влади, що для України є пріоритетом...

Нана Чорна (УНІАН)

УНІАН в Google News