Україна відновлює атомне будівництво після семирічної паузи
Україна відновлює атомне будівництво після семирічної паузи

Україна відновлює атомне будівництво після семирічної паузи

16:15, 07 вересня 2012
2 0

Парламент дав згоду на добудову 3 і 4 блоків на Хмельницькій АЕС, роботи на яких припинилися в 90-му році. Відповідно до прийнятого закону, перший кіловат енергії найвідоміший і найдорожчий довгобуд повинен дати вже через шість років. Востаннє Україна запускала атомний блок у вересні 2005 року

Прийняття парламентом закону про добудову на Хмельницькій атомній електростанції (ХАЕС) третього і четвертого блоку - радше, формальність. Після п'яти останніх років дискусій і розмов на цю тему тепер мають приступити до практичних речей. Насамперед, завершити складні переговори з російською стороною щодо фінансування проекту. Адже, згідно із затвердженим урядом його техніко-економічним обґрунтуванням, на завершення робіт на блоках-довгобудах знадобиться майже 40 млрд грн.

Ще у грудні 2010 року Сбербанк Росії виявляв готовність надати Україні кредитну лінію під будівництво блоків на ХАЕС. Але переговори так і зависли на рівні узгодження ставок та розмірів позики між фінансовими відомствами двох країн.

Варто нагадати, що навесні 2010 року, коли Янукович тільки-тільки зайняв крісло президента, прем'єр Росії Путін привіз до Києва низку пропозицій економічного характеру. Серед них - співпраця у сфері атомної енергетики. «Йдеться про великомасштабну кооперацію наших ядерних галузей. Ми пропонуємо створити великий холдинг, який включав би в себе об'єднану генерацію, атомне машинобудування і паливний цикл», - сказав тоді Путін, уточнивши, що Росія могла б взяти активну участь у добудові двох блоків на ХАЕС.

Віктор Янукович у відповідь посміхнувся і назвав пропозицію цікавою, але питання з того часу не зрушилося із мертвої точки. Щоправда, того ж року Україна і Росія насилу, але все-таки уклали міжурядовий договір, за яким північний сусід бере на себе 80% фінансування проекту, надаючи Україні кредит. Решта 20%, а це 8 млрд грн, наша країна вишукує сама. Миттєво було знайдено рішення - необхідну суму закласти в тариф на електроенергію «Енергоатома» для споживачів.

Одразу після прийняття «атомного» закону в парламенті генеральний представник «Росатому» на території України і Республіки Білорусь, директор представництва ЗАТ «РуСат Оверсіз» Олександр Мертен в коментарі УНІАН заявив, що Росія підтверджує серйозність своїх намірів брати участь у будівництві 3-го і 4-го енергоблоків ХАЕС.

«Вже досягнуто домовленості з українськими партнерами щодо деталей майбутньої співпраці. Готовий контракт на розробку технічного проекту реакторної установки. У процесі підготовки - контракт на виробництво обладнання з тривалим циклом виготовлення», - уточнив Мертен.

Де взяти 8 мільярдів

"Вічне" питання "де взяти гроші" несподівано виникло в ході прийняття закону в Раді. Голова НКРЕ Сергій Тітенко раптом заявив, що комісія не готова закласти необхідні для будівництва 8 млрд грн в тариф ["Енергоатому" для споживачів]. «8 млрд грн в тарифі "Енергоатома" на ці цілі не буде», - сказав він на засіданні профільного комітету Верховної Ради. За його словами, дані кошти можуть бути кредитом або інвестиціями. Не виключено, що така позиція НКРЕ носить кон'юнктурний характер і продиктована наміченими на осінь виборами до парламенту. Після їхнього завершення комісія під тиском бізнесу може «заспівати» іншу пісню.

Тим паче, що останнім часом влада дедалі більше говорить про невідповідність нинішніх цін на електрику реальним. Мовляв, на даний момент Україна має найнижчі тарифи на електроенергію для населення в Європі та СНД. Обсяги перехресного субсидіювання, на думку чиновників, досягли колосальних розмірів - близько 30 млрд грн на рік. Про те, що саме такий сценарій найбільш вірогідний, свідчить ще один факт - не за горами зміни правил на ринку електроенергії.

Утім, добудову блоків це вже навряд чи зупинить. Тим паче, що ситуація в атомній енергетиці погіршується з кожним днем. До 2020 року закінчуються терміни експлуатації 10 з 15 працюючих блоків. Таким чином, запуск 3 і 4 блоків на ХАЕС буде вельми доречним.

Як заявив УНІАН Мертен, підготовчі роботи на ХАЕС йдуть повним ходом. Але питання доцільності таких дій залишається актуальним. Це доводить той факт, що хоч процес прийняття «атомного» закону в парламенті і тривав буквально кілька хвилин, були і такі, хто сумнівався, щоправда, їх були одиниці. Зокрема, народний депутат Юрій Ганущак ("Батьківщина") з приводу рішення Ради заявив: «Ми знову сідаємо на голку Росії. Ми лягаємо під їхню технологію по повній програмі і в цьому відношенні говорити що-небудь про диверсифікацію неможливо». Він ще раз нагадав парламентаріям про перспективу залучення російських реакторів: «Вже зараз не вистачає води для охолодження перших двох блоків на ХАЕС».

Чи підійдуть конструкції

Вузькопрофільні фахівці обговорюють і більш специфічні питання безпеки енергоблоків ХАЕС після їх такої тривалої добудови. Спочатку на 3 і 4 блоках планувалося поставити реакторні установки В-390. Однак, в останні роки Росія дещо удосконалила даний тип установок, назвавши його ВВЕР-1000/В-392 і саме цей тип визначено для встановлення на ХАЕС (принаймні, так зафіксовано в щойноприйнятому законі). Базові принципи роботи реактора залишилися незмінними - на теплових нейтронах з водою під тиском. Удосконалення торкнулись пасивної системи безпеки. Але у випадку надкритичної аварії, блоки усе одно не матимуть пастки розплаву активної зони реактора, яка дозволила б їх опустити під землю.

Довгий час дискутувалося питання, чи можна використовувати будівельні конструкції, зведення яких призупинили ще в 1990 році. Адже тоді третій блок ХАЕС був готовий практично на 75%, а 4-ий - на 28%. У підготовленій Міністерством енергетики та вугільної промисловості пояснювальній записці до закону відсутня чітка відповідь на це питання. У документі сказано, що остаточне рішення, чи підходять конструкції, буде прийнято на стадії проектування. Якщо ж з'ясується, що їх необхідно знести, то тоді вартість будівництва блоків збільшиться.

Залишається тільки нагадати, що блоки ХАЕС із «показовою» частотою виводяться з роботи, причому не тільки у зв'язку з плановими ремонтами, але і як прийнято офіційно говорити «поточними». Так само, варто сподіватись, що в процесі добудови атомного довгобуду будуть зведені до мінімуму всі можливі ризики.

Артем Білоусов (УНІАН)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

+
Погоджуюся
Продовжуючи переглядати www.unian.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом , і погоджуєтеся c Політикою конфіденційності