"Бензин та дизель будуть дорожчими. На наших АЗС побачимо жахливо високі ціни", - паливний експерт Дмитро Льоушкін

Засновник групи компаній Prime, паливний експерт Дмитро Льоушкін пояснив УНІАН, чому на стелах українських АЗС цифри злетіли одразу з початком війни в Ірані, яких цін чекати надалі, та чи загрожує українцям дефіцит пального.

Кінець календарної зими приніс ряд поганих новин для українських водіїв. Спочатку всіх ошелешив стан доріг, на яких асфальт зійшов разом зі снігом. А потім, із початком війни на Близькому Сході, на українських АЗС шалено зросли ціни на пальне.

Цифри на стелах полетіли вгору зі швидкістю, яку не бачили вже багато років. Перепис цінників був очікуваним, бо зі зростанням цінових цін на нафту зростає собівартість пального, проте ніхто не очікував, що українські заправники відреагують на геополітичну напругу настільки блискавично – до фактичного вичерпання старих запасів, що коштували значно дешевше.

Засновник групи компаній Prime, паливний експерт Дмитро Льоушкін в інтерв’ю УНІАН розповів, чому ціни на бензин та дизель одразу полетіти вгору, чи можна було якось цьому зарадити, чи загрожує Україні дефіцит пального, та спрогнозував, якими будуть ціни на АЗС надалі.

Останніми днями ціни на бензин та дизель в Україні шалено зростають. Наскільки за останній тиждень сумарно подорожчали усі види пального на заправках?

Дійшли до 71 гривні на ОККО, WOG, решта поволі доганяють. Сьогодні (на момент розмови, 5 березня, - УНІАН) великі мережі ціни не підвищували, бо вчора трохи налякала "двіжуха" з АМКУ. Але "Укрнафта" розіслала всім листи, сказавши: "Вибачте, знижок немає". ОККО та WOG теж зменшили знижки. Тобто підвищення цін все ж відбулося, але завуальовано.

Поділіться вашими прогнозами на найближчий тиждень – до якої межі можуть злетіти ціни на українських заправках?

На сьогоднішній день, за формулою, [закупівельна] ціна в Ізмаїлі у нас - 64 гривні/літр за дизельне паливо. Бензин - 62 гривень/літр. Через зростання котирувань газойлю вартість буде зростати ще кілька днів і сягне, за моїми підрахунками, 66 гривень.

А є ще націнка та інше, тобто робоча ціна буде десь 67-69 гривень/літр. Це собівартість. Зазвичай, коли я розраховую ціну на ОККО та WOG (на стелах АЗС, - УНІАН), то до базової ціни додаю ще 15 гривень.

В ці 15 гривень, зокрема, входять логістика по країні, електроенергія, зарплати, їхній заробіток. Тому ціна в нас має йти до 85 гривень по дизелю і 80 гривень по бензину.

Але оскільки зараз зростання цін на пальне стає соціально важливим, то будуть намагатися максимально мінімізувати зростання цін на стелах, а знижки, натомість, максимально поріжуть.

Думаю, що у п’ятницю [6 березня] доріжуть знижки, а в суботу одразу докинуть 2-3 гривні, або у понеділок буде добрячий стрибок цін одразу за кілька днів.

При цьому я не виключаю, що увечері виступлять, наприклад, Марко Рубіо чи Трамп з Пітом Хегстетом та скажуть: "Все, ми відновлюємо рух Ормузькою протокою". Все ж може бути. Усі за цим спостерігають. Якщо так станеться, то зростання цін може і припинитися.

Але інакше на преміальних заправках ціна рухатиметься до 80 гривень/літр за дизель, і 77 гривень/літр - по бензину. Це станом на зараз. На звичайних АЗС – ціна буде на 5 гривень нижчою. Потім вони докрутять ще 5 гривень, за підсумками березня.

Чи могло б зарадити такому стрімкому зростанню цін державне регулювання?

Державне регулювання не зарадило б, бо воно теж враховувало зміни котирувань газойлю. Якщо б його повернули, то ціна пального теж мала б бути 80 гривень.

На сайті уряду тоді публікували індикативну ціну, від якої потрібно було зробити розрахунок, аби трейдери, не дай Боже, зайвого не накрутили. Якщо формулу змінити, то паливо зникло б, бо ніхто не буде докладати свої гроші, аби люди заправлялись дешевше.

А якщо, наприклад, купити паливо і зберігати його десь у Польщі - 500 тисяч тонн, наприклад?

Коли розробляли закон про мінімальні запаси, думали, де їх зберігати. Зрозуміло, що в Україні не можна - бо "Шахеди" літають. Тоді з’явилася ідея: а давайте оберемо країни, що до нас добре ставляться, наприклад Польшу чи Румунію. Наші функціонери, а разом з ними ОККО, WOG, "Укрнафта" поїхали з європейцями домовлятися: "Дайте нам нафтобази, ми купимо, дамо вам багато грошей і будемо зберігати наше паливо".

Для того, аби забезпечити запаси, нам необхідно скласти нафтобази якихось не дуже великих європейських країн. Просто аби вони стояли. Такого немає. У підсумку ми не отримали навіть маленької нафтобази під наші запаси, не кажучи вже про те, скільки нам треба.

Тобто Україна була приречена на стрімке зростання цін на АЗС?

В даній ситуації ми нічого не могли б зробити. Ні запасів докупити, нічого. Ми не могли цього передбачити: коли війна почнеться, та чи почнеться взагалі. Перемовини довго йшли.

Американці теж мали зрозуміти, що в разі війни Іран перекриє Ормузьку протоку, та мали б цьому протидіяти. Чому вони цього не зробили - не зрозуміло.

Всі розуміли, що американцям не потрібен дорогий бензин напередодні виборів до Конгресу, бо для американського виборця перше питання - це ціна галону бензину, як для нас – курс долара. Курс долара, до речі, теж поліз вгору, оскільки бензин подорожчав.

Як зараз на ціни впливає ажіотажний попит населення?

Ажіотаж має певну тенденцію. Він спадає. З понеділка на заправках були великі черги, всі заливалися до повного. Одні заповнили баки, поїхали. Наступні - заповнили та поїхали. Бак ще не викатали, а заправляти другий немає куди. Потроху спав ажіотажний попит, який був у понеділок-вівторок, бо попит задовольнили.

Цього разу ажіотаж був викликаний зростанням цін на паливо, а не його браком. Всі заповнилися, і ажіотаж знизився. На ціни цей попит не вплинув. Люди і так зараз злі через подорожчання бензину.

На скільки днів ще залишається ресурсу в Україні? Чи загрожує нам дефіцит?

Можемо навіть протягом 7-10 днів, я думаю, встигнути заповнити запаси палива до 20 днів. У нас середні запаси палива переважно на двадцять днів.

На якихось АЗС - дещо менше, десь прихована міні-нафтобаза. Це не означає, що всі резервуари забиті. Десь, наприклад, може бензовозик їхати, бензину виявилося трохи більше, бо місяць тому був підвищений попит на генератори - трейдери реагують швидко, а кораблик з паливом прийшов за місяць. Зараз ситуація з електрикою налагодилася, і тому залишилося зайве паливо. Його довелося поховати по різних міні-нафтобазах, сподіваючись, що їх не рознесуть.

А от ближче до кінця березня, коли обсяги постачання буде скорочено, і почнеться посівна, тоді можливий легенький дефіцит пального.

Справа в тому, що один з наших головних постачальників – польський концерн Orlen, а також Німеччина заявили, що зменшують обсяги постачань пального нам на березень і квітень. Звісно, зараз усі побігли контрактуватися, але питання далеко не вирішене, і можуть затягнути. Складно сказати, як поведуть себе трейдери. Можливо, почнуть притримувати, будуть намагатися заробити багато на маленькому обсязі. Для трейдерів буде шанс добре заробити, і вони можуть цим шансом скористатися.

Чому роздрібні ціни на АЗС злетіли за такий короткий проміжок часу, коли ще на заправках вистачає ресурсу, придбаного за старими цінами?

Як думають трейдери. В нього 1000 літрів - він хоче їх продати і купити знову тисячу, а не 800. Люди прагнуть зберегти власні обігові кошти в літрах. Вони працюють в літрах, і вони працюють з тією ціною, яка склалася зараз. У них немає машини часу, аби повернутися до ціни, якої вже немає.

З’явилася купа експертів, які говорять: "В нас були запаси, чому ж тоді паливо подорожчало? Ми ж продаємо старе паливо". Вибачте, його треба продати, аби купити нове. І за який хрін ви потім його купите задешево? За ціною, якої вже нема.

Деякі економісти говорять, що на паливному ринку є картельна змова. Чи погоджуєтеся ви з цим ?

Де тут картельна змова, якщо зараз ті ж OKKO тa WOG в мінус працюють?

OKKO, WOG зараз продають по 71 гривні той дизель, який у них на вході 65, у них собівартість однієї лише доставки - 4 гривні. Картельна мова означає щонайменше отримання прибутку.

Не можна картельними змовами домовлятися, щоб працювати в збиток.

В ситуацію на роздрібному паливному ринку втрутився АМКУ. Як це вплине на ціни на АЗС?

Ніяк не вплине. Є ж математика, 1071 долара - котирування газойлю по Лондону. Реальна вхідна ціна дизельного пального на Півдні - 65 гривень, 67 гривень - у Львові. Їм (великим АЗС, - УНІАН) без маркетингу потрібно піднімати ціну, а з маркетингом – це 86 гривень.

Дотувати ніхто довго не буде. Один раз зробили реверанс в бік уряду.

Я підозрюю, що був дзвінок з боку уряду Корецькому (голові правління НАК "Нафтогаз України" Сергію Корецькому, - УНІАН), оскільки в його підпорядкуванні знаходиться "Укрнафта", з проханням почекати кілька днів, і, мабуть, подібна розмова була з ОККО та WOG.

Для того, аби вплинути на ринок, достатньо зробити два дзвінка: на ОККО подзвонити та на "Укрнафту". І можна повпливати на ринок в ручному режимі. Але ж це не означає, що компанії повинні збанкрутувати. У Німеччині така ж ситуація. Вони давно свій місцевий Антимонопольний комітет тріпають. У США 7% зростання вартості палива - вони теж в шоці.

Розглянемо негативний сценарій. Якщо відновити судноплавство найближчим часом не вийде, як тоді зростуть ціни на нафту? І що тоді буде з цінами на стелах АЗС в Україні, за збереження поточної динаміки?

Якщо Ормузька протока залишатиметься закритою, то ціна на нафту може зрости до 90-100 доларів за барель. Далі додаткові потужності почне розконсервовувати Саудівська Аравія, збільшення обсягів видобутку у Венесуелі, Бразилії, Гайані. Китай замість втрачених обсягів купить російську нафту, і цей обсяг буде компенсовано. Але на це потрібно щонайменше 2-3 місяці.

Звісно, буде зростання ціни. На наших АЗС побачимо жахливо високі ціни.

Як себе у поточній ситуації почуває Росія? Чи на руку її нафтовому експорту та бюджету війна в Ірані?

Через блокування Ормузької протоки припинилося постачання іранської нафти до Китаю. І де Китаю замістити цей обсяг? Звичайно, лише в Росії. Чому біржове котирування Urals дійшло до 70 доларів за барель? Бо тепер на неї з’явився додатковий попит. Всю іранську нафту Китай замістить російською.

Для нас це не дуже добре. Це означає, що не РФ стане банкрутом у цьому році. І в нас війна тепер, лише через це затягнеться, щонайменше на рік.

Давайте поговоримо про удари Ірану по НПЗ країн Перської Затоки. Чи є ресурси в Тегерану, щоб зробити по-справжньому боляче нафтовидобутку сусідів?

Вони там навіть перелякатися не встигли. Там лише один "Шахед" прилетів. У росіян, свого часу, пішло десятки ракет на Кременчуцький НПЗ. Тут потрібно мінімум скільки ж.

Які поради ви б зараз дали українським споживачам пального?

Не купуйте талони на пальне на АЗС. Заправляйте додаткову каністру.

УНІАН в Google News