Боротьба з вітряками. Коли на українських АЗС зникне "бодяжний" бензин та "скрутки"

До 30 відсотків українського паливного ринку знаходиться в тіні. Недобросовісні АЗС продають неякісне паливо і проводять платежі повз касу, ухиляються від сплати податків і отримують цінову перевагу над легальними мережами. УНІАН розібрався, які схеми використовують "сірі" АЗС, і що необхідно зробити вже зараз, аби "бодяжне" паливо зникло з продажу.

Нафтогазова асоціація України ще в 2019 році представила карту нелегальних автозаправних станцій України. Згідно з проведеним дослідженням, в" тіні " в нашій країні знаходилося від 30 до 50 відсотків роздрібного ринку палива, в залежності від регіону і виду продукції. Відтоді минуло вже два роки, проте, за даними експертів, ситуація з тих пір слабо покращилася.

З хорошого - якщо в 2019 році експерти нарахували близько 1500 повністю "чорних" АЗС, то тепер їх практично не залишилося. Цьому сприяли масові перевірки, в результаті яких частина порушників демонтувалася самостійно, а частину – демонтували правоохоронці.

Але, на жаль, це не означає, що український паливний ринок очистився і запрацював абсолютно легально, оскільки значна частина "чорних" заправок просто мімікрувала під "білі".

"Вони, не будучи нормально спроектованими, введеними в експлуатацію з дотриманням всіх нормативних вимог, у тому числі, містобудівних, санітарних, екологічних, земельних, податкових, протипожежних, з незрозумілих підстав отримали ліцензії, але як і раніше залишаються тими ж "підпарканними бочками". Ми їх називаємо "сірі" точки". На сьогодні таких "підпарканних бочок" в Україні експерти налічують близько 600-800 " - розповідає президент нафтогазової асоціації України Неля Привалова.

"Бодягу" ж, пропоновану на "сірих підпарканних бочках", а так само на цілком пристойно виглядаючих АЗС, як правило, виробляють невеликі нафтобази, так звані "міні-НПЗ", і обсяги їх виробництва з року в рік ростуть. Згідно з експертними оцінками, за 2020 рік такі міні-НПЗ виробили близько 300 тисяч тонн неякісних нафтопродуктів.

"Сьогодні в Україні" міні-НПЗ "може називатися будь-яка нафтобаза, де є можливість змішувати" щось "з"чимось". При цьому, її розташування, виробничі установки, технологічна інфраструктура, як правило, не відповідають промисловим вимогам до виробництва палива, якість якого відповідає стандартам, встановленим в Україні", - зазначила Привалова.

"Бодягу" можуть розливати навіть на цілком пристойно виглядаючих АЗС / Фото УНІАН

Такі маленькі нафтобази можуть переробляти якусь частину купленої або вкраденої сировини і виробляти нафтопродукти, що не відповідають стандартам Євро-5, встановленим в Україні. Для підвищення октанового числа виробленої "бодяги", вони використовують різні безакцизні октанові добавки, присадки, суміші. Отриманий "продукт" виробники називають по-різному. Іноді-це "бензин " або" дизель", які згодом продаються на АЗС повз касу, а іноді – "розчинник", щоб уникнути сплати акцизу.

Згідно з дослідженням Консалтингової групи "А-95", за п'ять місяців 2021 року в Україну завезли 50,7 тисяч тонн безакцизних октанопідвищуючих компонентів під виглядом розчинників для лакофарбової промисловості, що більш ніж в два рази перевищує імпорт за той же період 2020 року. Очевидно, що не всі розчинники з цього обсягу використовувалися за цільовим призначенням.

"Пояснюється такий підйом лакофарбової галузі просто: ці розчинники - суміш октанопідвищуючих компонентів, використовуваних при виробництві бензинів, – МТБЕ, метанолу, толуолу, ортоксилолу, бутилового спирту. Нюанс в тому, що якщо дані компоненти окремо обкладаються акцизним збором за "бензиновою" ставкою 213 євро за 1000 літрів, то за кодом розчинників відносяться до безакцизних", - пояснює подібний феномен директор консалтингової фірми "А-95" Сергій Куюн.

Така економія дозволяє міні-НПЗ і "сірим" заправкам отримувати цінову перевагу перед іншими учасниками ринку, які сумлінно дотримуються стандартів якості палива і справно платять податки.

"За розрахунками Консалтингової групи "А-95", нелегальне виробництво нафтопродуктів забирає з бюджету до 4 мільярдів гривень акцизу на рік " - оцінює експерт.

Куюн додав, що в умовах пошуку коштів під реалізацію "великого будівництва" в Україні українській владі логічно було б зайнятися реальною детінізацією ринку нафтопродуктів, оскільки боротьба з недобросовісними міні-НПЗ і мережами заправок дозволила б залучити багатомільйонні кошти до бюджету.

"Бодяга" в баку

Прикладів того, як недобросовісні заправки реалізовували "бодягу" і були спіймані на цьому – безліч.

Один з останніх - у травні 2021 року Служба безпеки України повідомила про ліквідацію схеми з торгівлі неякісним паливом, яка включала 3 підприємства, зареєстрованих у західних областях, і 8 нелегальних АЗС в Івано-Франківській області. Власник цих заправок купував "бодягу" безпосередньо з підпільних заводів, а фальсифікат реалізовував поряд з якісним сертифікованим товаром.

"В ході обшуків в офісі фірми-власника АЗС, сховищах нафтопродуктів підприємств-постачальників і мережі АЗС правоохоронці вилучили: записи чорнової бухгалтерії, що підтверджують протиправну діяльність, печатки, майже 150 тисяч літрів дизпалива і бензину орієнтовною вартістю 4,7 мільйона гривень", - зазначалося в повідомленні СБУ.

Варто зазначити, що крім звичайних водіїв, клієнтами зазначених заправок були також об'єкти критичної інфраструктури.

І подібний випадок далеко не одиничний.

Боротьба з недобросовісними міні-НПЗ і мережами заправок дозволила б залучити багатомільйонні кошти до бюджету / Ілюстрація REUTERS

Гроші повз касу

Одна з найпоширеніших схем на недобросовісних заправках, яка завдає удару по українському бюджету, і з якою нерідко стикаються українські споживачі – так звані скрутки. І практикувати їх, в теорії, можуть не тільки маловідомі в широких колах "сірі припарканні бочки", а й імениті АЗС.

За оцінками президента нафтогазової асоціації України Привалової, скрутками промишляють близько 40 відсотків українського роздрібного ринку палива. При цьому, втрати бюджетів становлять до 15 мільярдів гривень на рік.

Виглядає типова схема скручування так. Людина підходить до каси АЗС, щоб розрахуватися за паливо. Віддає касиру готівку, але той або взагалі не проводить операцію через касовий апарат, або підміняє дані покупця, видаючи "лівий" чек. Фактично, касир продає паливо людині, що приїхала на заправку, а за документами це паливо йде промисловим споживачам, які нібито купили його у оптового трейдера і використовували у своїй господарській діяльності.

В результаті таких нехитрих маніпуляцій учасники схеми ухиляються від сплати податків.

"Єдина мета цієї скрутки - не платити ПДВ і податок на прибуток до бюджету. Така собі "вигода" для реального сектора економіки. Але задіяні в схемі АЗС отримують неконкурентну цінову перевагу. Їх ціна може бути нижчою за рахунок заробітку не на паливі, а на продажу документів на липові нафтопродукти. А страждаємо всі ми", - сказала Привалова.

Як зазначав директор Консалтингової групи "А-95" Куюн, саме махінації з кешем і документами на паливо при продажу через АЗС є основною статтею втрат державного бюджету через нелегальне виробництво і реалізацію нафтопродуктів.

"Тільки за рахунок детінізації ринку нафтопродуктів і "акцизної" реформи можна отримати під 30 мільярдів гривень податків. Але це ще не все. Зникнення бодяги і схем дасть імпульс компаніям легального сектора, які, в цілому, добре платять податки. Сумарний ефект може бути дуже вражаючим!..",- писав він у своїй колонці.

Близько 40 відсотків українського роздрібного ринку палива промишляють скрутками / Ілюстрація REUTERS

Як вирішити проблему

Про існування проблем з розливанням "бодяги" в баки і скрутками українські експерти паливного ринку говорять вже не перший рік. Також не перший рік вони пропонують досить прості способи їх вирішення. Однак, попри масові перевірки АЗС, здійснені за останні пару років, про які регулярно звітують податківці і силовики, українській владі поки не вдається навести на ринку порядок і ліквідувати "сірий" сегмент.

Перш за все, як відзначають експерти, для реальної боротьби з нелегальними і напівлегальними заправками слід перевірити документи, які ті подавали ще на етапі отримання ліцензій.

"Влада має законні інструменти, щоб провести інвентаризацію всіх документів, які "сірі" АЗС подавали на отримання ліцензії. У разі виявлення порушень, є прямі норми закону, що дозволяють анулювати ці ліцензії. Треба застосувати санкції до тих, хто обдурив державу", - зазначає Привалова.

Що ж стосується "розчинників", які використовують міні-НПЗ при виробництві контрафактного палива, їх слід обкладати акцизом. Це зв'яже руки міні-НПЗ, що виробляють ці речовини, зробить схему нерентабельною, надасть владі більше інструментів контролю за діяльністю недобросовісних гравців ринку, а за махінації винних можна буде притягати до відповідальності. Законопроекти, що передбачають відповідні правки до Податкового кодексу, вже розроблені і в даний час розглядаються на рівні Міністерства фінансів і податкової служби.

Роботу ж маленьких нафтобаз, що постачають на заправки "бодяжний" бензин, необхідно вводити в законодавчі рамки.

"У 2019-2020 роках були впроваджені нові інструменти і механізми обліку і контролю, які є тільки для нафтопродуктів. Вони припускають можливість в кожному місці, де відбувається якийсь оборот палива, бачити, скільки, звідки прийшло, скільки зараз є в залишку, і скільки куди пішло. Було б бажання у правоохоронних і контролюючих органів, інструментів в законодавстві достатньо", - підкреслила Привалова.

Припинити скрутки, в свою чергу, може автоматизована аналітична система, яка дозволяє в щоденному режимі бачити проведені транзакції з паливом. Дані для її наповнення надають учасники ринку. На сьогодні вона існує і знаходиться в податковій службі, але, на жаль, повною мірою не використовується.

Крім того, експерти виступають за скасування мораторію на перевірки підприємств, що виробляють паливо і реалізують його під виглядом розчинників промисловим споживачам. Тому що саме після введення мараторію на перевірки у зв'язку з пандемією COVID-19 було зафіксовано зростання виробництва і реалізації нелегальної продукції без сплати податків.

Ще одна ініціатива, яку підтримують багато легальних гравців ринку - публічність інформації про розмір сплачених податків кожним учасником ринку.

"Це буде дуже показово, якщо кілька компаній з однаковою мережею АЗС, приблизно однаковим рівнем самих АЗС, покажуть суми сплачених податків тією чи іншою станцією. Ці суми точно не можуть відрізнятися в 100 разів, і навіть в 10 разів. Вони можуть відрізнятися на кілька відсотків, тому що у кожного своя особливість бізнес-моделі", - додала Привалова.

Для реалізації цієї ініціативи необхідно внести деякі зміни до законодавства.

І, звичайно ж, одна з основних назрілих змін - ментальна. В Україні досі для безлічі водіїв, переважно старих автомобілів, все одно, яким паливом заправляти свій транспорт. Головне - щоб дешевше. Коли переважна більшість українців реально почнуть замислюватися про те, за бензин, дизель або газ якої якості вони платять, як це відбивається на економіці, а також екології та якості повітря, яким вони дихають, робота нелегальних АЗС просто стане нерентабельною. Адже саме попит народжує пропозицію.

Тим часом, уряд позначив курс на ліквідацію "чорних" і "сірих" АЗС, незаконну діяльність міні НПЗ і боротьбу зі "скрутками" і регулярно звітує про виконані успіхи. Тим часом, легальним учасникам ринку і рядовим споживачам, які піклуються про якість продукту, що купується, залишається сподіватися, що ця боротьба буде реальною, а не лише на папері.

Тетяна Стежар

УНІАН в Google News