Як російське вторгнення перекроїло ринок пального та вплине на ціни на АЗС у 2023 році

Обстріли та руйнування Кременчуцького нафтопереробного заводу й вітчизняних нафтобаз, тимчасовий дефіцит пального й ліміти на заправках, повна переорієнтація імпорту та підвищення цін - ринок пального України у 2022 році змінився до невпізнання. На що чекати українцям у новому році?

Війна, спричинена божевільним рішенням російського диктатора Путіна, перекроїла усі сфери життя нашої країни, згуртувала український народ, змінила звичний устрій кожного, переналаштувала національну економіку й ринок, зокрема - пального.

Українські трейдери, великі та малі мережі автозаправних станцій, логістичні компанії, виробники вітчизняного пального - усі вони, одразу після того, як перші російські танки в’їхали на територію України 24 лютого, опинилися в нових, насправді скрутних умовах.

Слова вождя рашистів про початок так званої "спеціальної військової операції", а насправді - війни проти України, відрізали нас від 70 відсотків імпорту пального, яке раніше традиційно завозили з Росії та Білорусі. Водночас російські пірати перекрили морську логістику, заблокувавши вітчизняні порти.

Позбутися в один момент таких значних обсягів постачання, а згодом, від російських бомбардувань, - зруйнованих виробничих потужностей та нафтобаз, в умовах, коли ресурс потребують взагалі усі: Збройні сили, знервовані громадяни, та аграрії - дійсно надзвичайно складна ситуація, яка згодом призвела до тимчасового дефіциту палива. Але, не дивлячись на усі виклики, які спричинила руйнівна війна, ми увійшли у новий рік повністю забезпечені ресурсом.

"Весною ми зіштовхнулися з паливною кризою, але завдяки нашій синергії у роботі з бізнесом цей надзвичайний виклик ми також подолали. Імпорт палива, порівняно з березнем, зріс у десять разів, і тепер ми веземо його з усього світу", - сказав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Ці  нелегкі 11 місяців ми - споживачі та підприємці - пережили. Тому саме час підбити певні підсумки, згадати те, як українцям вдалося впоратися з усіма перешкодами, чого це коштувало та спробувати дати прогноз: що очікувати у новому 2023 році робітникам галузі, трейдерам, автомобілістам та пасажирам.

• Переорієнтація на Європу
• Держрегулювання цін та тимчасовий дефіцит палива
• Дефіциту немає, а ціни високі
• Нова логістика - нові виклики
• Прогнози на 2023 рік
• Необхідний мінімум пального

Переорієнтація на Європу

Ситуація паливного ринку на кінець лютого – початок березня вимагала швидких рішень для покриття втрачених обсягів імпорту. Вітчизняні мережі АЗС одразу почали переорієнтовувати логістичні ланцюги зі сходу на захід, передусім, на Польщу та Румунію.

"Здебільшого порти цих країн використовуються для транзиту. Через Польщу йде постачання з Литви… Румунія, своєю чергою, - це основний порт Констанца, туди потрапляють вантажі майже з усього світу", - сказав у коментарі агенції УНІАН директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.

Швидко змінити напрямки імпорту у той час заважало багато факторів: і відсутність постійних постачальників пального, яких потрібно було ще знайти у Європі, і великі черги на прикордонних пунктах, які створювали перелякані громадяни, втікаючи від війни, і українська та європейська бюрократія, яка інколи заважала завозити своєчасно достатню кількість бензину та дизпалива.

"Ми з першого дня агресії розуміли, що залишилися без палива, оскільки Білорусь та Росія – це 70 відсотків постачання нафтопродуктів у довоєнний період. Ми розуміли, що йдемо в глибоку кризу", - розповів кореспонденту УНІАН засновник групи АЗС Prime Дмитро Льоушкін.

Тоді, представники галузі та енергетичні експерти запропонували уряду зменшити оподаткування та скасувати акциз. Це, за усіма правила економічної теорії, дозволило б підприємцям купувати більше пального, зберігаючи ті ж ціни. Також, дискутували про полегшення державного регулювання цін.

З часом, уряд таки зменшив податок на бензин та дизель з 20 до 7 відсотків й скасував акциз. Через це буквально за день ціни на пальне впали на 5-10 гривень. Водночас урядовці, задля збільшення обсягів імпорту, дозволили підприємцям завозити пальне низького стандарту якості.

Але ухвалення цих рішень зайняло майже увесь березень. Якщо держава дійсно зменшила свій тиск на бізнес, що дозволяло збільшити у перспективі обсяги постачання, то ситуацію з пальним ускладнили російські ракетні атаки на нафтобази. Окупанти намагалися позбути нас можливості зберігати пальне.

Держрегулювання цін та тимчасовий дефіцит палива

Хоча уряд і пішов на зустріч бізнесу, скоротивши, але не скасувавши контроль над паливною галуззю, у справу насичення вітчизняного ринку пального втрутились рашисти. Вони почали бити по українських нафтобазах та найбільшому у країні нафтопереробному заводу у Кременчуці, який надавав автозаправним станціям дешевий вітчизняний продукт. Це моментально викликало різкий дефіцит.

Знищення росіянами частини запасів палива вимагало від власників АЗС збільшити обсяги імпорту, щоб покрити попит. Наростити обсяги постачання та впустити до України нових гравців заважало тоді державне регулювання цін, стеля якого не відповідала ринковим умовам, які склалися на той час.

"Нових трейдерів не існувало через жорстке регулювання цін, що зробило цей бізнес збитковим. Ми терпіли до останнього, поки "смажений півень не клюнув". А клюнув він тоді, коли різко розтрощили всі запаси", - розповів Дмитро Льоушкін.

За його словами, український бізнес мав конкурувати за кожен літр пального, перекуповуючи його у європейців, розгортати дорогу логістику. Щоб цим займатися, потрібен був "маневр" у ціновій політиці.

"Держрегулювання встановлювало чіткі рамки, за які ми не могли вийти. Воно загальмувало на два місяці розвиток нових гравців, які спромоглися переламати ситуацію у майбутньому. Якби його не було, то перехід відбувся набагато плавніше, і в нас не було б цих найжорсткіших місяців", - продовжив експерт.

Через гострий дефіцит продукту та регулювання цін реалізації пального великі й малі мережі АЗС вимушені були запровадити ліміти на заправках. Підприємці мали обирати: продавати собі на збиток чи не продавати паливо взагалі. Часто навіть на великих АЗС не було ресурсу.

Дефіциту немає, а ціни високі

Згодом державний контроль над цінами скасовували й ринок почав поступово насичуватися продуктом. Наслідком гострого дефіциту стали великі ціни на пальне, які протягом весняно-літнього періоду активно зростали. Зокрема, дизель з 32 гривень за літр за пів року сягнув 55-56 гривень і досі тримається на такій позначці. Бензин марки А-95 майже так само – з 33 до 52-53 гривень.

Повністю трейдери забезпечили споживання в країні вже з початком осені, але навіть зараз, ціни не вертаються на старі показники. Причин цьому декілька. Перша, - це змінення формули ціноутворення. Увесь минулий рік, за словами експертів, ми мали рекордні з 2008 року ціни на нафту на світовому ринку, яка у березні сягнула 140 доларів за барель. Цей ресурс є основним у виробництві пального.

"Раніше формула ціноутворення виглядала так: світове котирування плюс 20-40 доларів за тонну. Зараз ми маємо наступну формулу: світове котирування плюс 200 доларів за тонну. І, крім того, ми маємо дуже дороге транспортування", - розповів директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн.

Майже 40 відсотків пального надходить до України автомобільним транспортом – це дорожче за усі інші види постачання, підкреслив експерт. Також, треба розуміти, що імпорт через західний кордон коштує більше, ніж від довоєнних постачальників палива на вітчизняний ринок. I, відповідно, це все теж відбивається на ціні.

"Ми веземо зараз чорти звідки: у нас 4 гривні націнки на літр – це просто доставлення, а то й 6 гривень, якщо везти паливо на схід країни", - відмітив Дмитро Льоушкін.

На пальному відзначається і девальвація гривні. Через війну, яку розв’язала Росія, наша національна валюта ослабла до 40 гривень за долар проти довоєнних 25-27 гривень. Крім того, свій внесок у високі ціни на бензин та дизель мало і повернення урядом наприкінці літа акцизу на пальне.

Нова логістика - нові виклики

Нова схема постачання ресурсу гарно показала себе під час теплих місяців минулого року. Але з приходом зими у наших продавців пального з’явилися нові проблеми. Перша – це нафтове ембарго Європейського союзу на купівлю російської кривавої нафти. Річ у тому, що так, як ми маємо постачання із Європи, то й усі проблеми регіону відображаються й на нас.

"Система вийшла досить непогана, безпечна й гнучка. Але ми дублюємо світову проблематику. Чого варта відмова Європи від російської нафти. З 5-го лютого буде ембарго на нафтопродукти, й ми бачимо, що Європа дуже нервує і нервує весь світ", - розповів Сергій Куюн.

На європейському ринку ми не є постійними покупцями й через це в очах великих нафтопереробних компаній ми стоїмо ніби "з боку". Через це нам доводиться перекупляти пальне у європейців, пропонуючи вищу ціну. Враховуючи ажіотаж у регіоні через нафтове ембарго, це додає проблем українським підприємцям.

Як зазначили експерти, на насичення вітчизняного ринку також впливають й погодні умови, які цієї зими можуть позначитись на наявності нафтопродуктів у країні. Так, у грудні через снігопади, було сповільнено рух великих вантажівок у Польщі. У Чорному морі, через шторми й туман, йдуть затримки танкерів у румунських і болгарських портах.

"По залізниці інші фактори. У тій же Польщі пріоритет – перевезення вугілля для опалення, пальне відійшло на другий план. Це теж затримки. Це все вимагає реагувати на нові для нас виклики, які ми навіть не здогадувалися, що вони можуть бути", - продовжив паливний експерт Куюн.

Всередині країни ускладнюють логістичну ситуацію постійні відключення світла й повітряні тривоги. Буває так, що оформлення вантажівок триває кілька днів, коли пальне на заправках, зазвичай, закачується на тиждень. Якщо "випадають" декілька днів, то вже можуть виникнути певні труднощі з ресурсом на АЗС. Зрозуміло, що це не було б проблемою, якби росіяни на початку квітня не розтрощили більшість наших нафтобаз.

Прогнози на 2023 рік

Зважаючи на усі можливі виклики експерти прогнозують, що у першому кварталі на вітчизняному ринку пального може спостерігатися певний ажіотаж. Додатково до погодних умов і відключень світла додається закупівля дизелю аграріями, які, зазвичай, починають готуватися до посівної наприкінці лютого.

"Я думаю, що у нас буде важкий перший квартал, бо протягом першого кварталу будуть відбуватися пошуки нових обсягів, які замінять російські обсяги в Європі. Відповідно, коли ми в Європі купуємо, то ми будемо дублювати ці проблеми. Надалі, я вважаю, що ринок досить швидко адаптується і перелаштується", - сказав Сергій Куюн.

Експерти зазначили, що взимку дуже багато залежатиме від румунської частини Дунаю. І це не дивно, бо, через блокування вітчизняних чорноморських портів, для нас ця річка має дуже велике значення. Зараз пальне завозять до країни не тільки через західний кордон. Для цього активно використовують ще й дунайські порти.

"У лютому, якщо замерзне Дунай, буде ажіотаж. Якщо заміліє, тоді лише дрібні човни зможуть зайти у гирла річки. Це також ускладнить ситуацію. Якщо Дунай повноводний, то великі човни заходитимуть, постачання буде краще", - відмітив власник АЗС Prime Льоушкін.

Але зважаючи погодні умови які були на новорічних святах та у перші дні січня, припущення, що повноводний Дунай може цієї зими повністю замерзнути – малоймовірно, бо для цього в південному регіоні потрібно встановлення стабільно мінусової температури.

Льоушкін розповів, що прийдешня весна може зустріти споживачів та власників мереж АЗС "жорстким" періодом з підвищенням цін на пальне через необхідність проведення посівної кампанії. Після Великодня, на травневих святах, буде затишшя. Взагалі, цей рік пройде під знаком погоди, багато що буде від неї залежати.

Представники паливного бізнесу також говорять, що зараз, через різні проблеми, бензовози на кордоні з Україною стоять і чекають до 4 днів, щоб перетнути його. А для країни без великих нафтобаз, і яка покладається на сховища автозаправних станцій, це суттєва затримка.

Необхідний мінімум пального

У 2023 рік ми увійшли з новою логістичною системою й одномоментною відмовою від російського й білоруського ресурсу, що не робила ще жодна країна світу. Європа зараз відмовляється від російських нафтопродуктів, які ще нещодавно займали у балансі споживання частку у 40 відсотків. Ми ж були вимушені відмовитися від усього пального країни-агресора одразу – за кілька годин, і завершили минулий рік без дефіциту, але з більшими цінами на заправках.

На зростання попиту цього року також може вплинути активна закупівля бізнесом та громадянами дизельних та бензинових генераторів, які в умовах постійних відключень світла споживають додаткові обсяги пального.  Левова доля генераторних установок – більше 85 відсотків працює на бензині. Інші – здебільшого на дизельному горючому.

Експерти оцінюють, що масове використання генераторів збільшило попит на пальне від 10 до 20 відсотків. Як наслідок, у листопаді - грудні ціни на бензин та дизельне пальне в Україні зросли на дві гривні за літр.

Також не треба забувати, що на цінах нафтопродуктів будуть відбиватися світові котирування на нафту. Хоча наразі побоювання світової рецесії та відповідне загальне зниження попиту тримають ціни більш менш стабільними - на рівні 76-84 доларів за барель (згадаємо, що у березні 2022 року нафта злетіла до 140 доларів за барель), але коштовність чорного золота протягом року може змінюватися. У самій ж Європі пального зараз достатньо, і у разі необхідності ми зможемо докупити його.

Важливо також взяти до уваги й курс долара цього року, як важливий фактор впливу на національний ринок пального. Спрогнозувати точно, яким він буде, складно, але уряд заклав в цьогорічний прогноз повільну девальвацію національної валюти. Урядовці вважають, що середньорічний курс буде складати приблизно 42,2 грн/дол., а на кінець року буде на рівні 45,7 грн/дол. Якщо прогноз здійсниться, то таке послаблення гривні відіб’ється помірним зростанням ціни палива на наших АЗС.

З огляду на отриманий у минулому році досвід, влада поставила за мету цього року створити необхідний мінімум запасів нафти та нафтопродуктів.

"У 2023 році буде створено законодавчу базу, аби провести реформу Державного резерву, зокрема це питання стосується формування мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів із метою забезпечення безперервного її постачання на внутрішній ринок", - розповів прем’єр-міністре України Денис Шмигаль.

Дуже важливо не просто створити запаси, а й вміти захистити їх від можливих російських ракетних атак. Для цього владі та нашим захисникам потрібно сконцентрувати свою увагу й на закритті повітряного простору України новітніми протиповітряними системами оборони. Благо подібні системи, як американський "Patriot", вже їдуть на захист нашої країни

Цей рік готує для нас нові виклики, але, схоже, що для паливної галузі він буде дещо легшим за попередній, бо тепер наші спеціалісти готові до усього: великий транспортний парк, досвід та розуміння, де брати пальне, та як його доставляти по всій країні. Зокрема, експерти зазначають, що повторення минулорічного гострого дефіциту дуже малоймовірне, бо українські підприємці готові до можливих проблем.

Відтак, з наявного, що заважає нам спокійно жити, це дикі російські окупанти. Але зважаючи на успіхи на фронті та підтримку союзників України, зрозуміло, що незабаром рашистських загарбників виженуть з нашої землі героїчні Збройні сили. Тоді, ми зустрінемо перемогу у повністю зміненій, загартованій країні. І палива вистачить на реалізацію усіх наших великих планів.

Артур Крижний

УНІАН в Google News