Аналітики зазначають, що вплив геополітичних ризиків на вартість "чорного золота" зростає.
Ціни на нафту зранку 29 вересня знижуються після відновлення експорту нафти з Іракського Курдистану до Туреччини та на тлі очікування нового збільшення видобутку країнами ОПЕК+, повідомляє Reuters.
За даними порталу Іnvesting, станом на 10:28 за київським часом ф'ючерси на нафту марки Brent подешевшали на 74 центи, до 68,48 долара за барель. Американська нафта марки WTI торгувалася по 64,93 долара за барель, втративши 79 центів з початку торговельної сесії 29 вересня.
27 вересня сира нафта вперше за два з половиною роки потекла трубопроводом з Іракського Курдистану до Туреччини, повідомило міністерство нафти Іраку. За словами іракського міністра, це дозволить постачати від 180 000 до 190 000 барелів нафти на добу до турецького порту Джейхан. Очікується, що відновлення експорту нафти з Іракського Курдистану поверне на ринок 230 тисяч барелів нафти на добу.
Посприяло зниженню цін і ймовірне чергове збільшення видобутку нафти країнами-членами ОПЕК+. За даними джерел Reuters, картель планує збільшити видобуток нафти щонайменше на 137 тисяч барелів на добу, бажаючи відновити свою частку на ринку. Водночас видання зазначає, що члени картелю видобувають на 500 тисяч барелів на добу менше, ніж очікувалося.
Аналітики RBC Capital Markets наголошують, що учасники ринку починають більше враховувати геополітичні ризики.
"Хоча влітку домінував наратив про надлишок пропозиції в 4 кварталі 2025 року, учасники ринку починають враховувати ризики, пов'язані з Росією та Іраном", - зазначають аналітики.
Видання зазначає, що за період з 22 по 26 вересня ціни на нафту Brent і WTI зросли більш ніж на 4%, що стало найбільшим тижневим зростанням котирувань з червня, оскільки атаки українських безпілотників на енергетичну інфраструктуру Росії призвели до скорочення експорту палива з країни.
Тим часом ООН відновила ембарго на постачання зброї та інші санкції проти Ірану через його ядерну програму.
Ціни на нафту вдень 26 вересня зростали на тлі атак українських безпілотників по російській нафтовій інфраструктурі, а також попередження НАТО реагувати на майбутні порушення повітряного простору Альянсу з боку Росії.
Посприяли зростанню вартості "чорного золота" і українські вибухові нафтові санкції стосовно російської сировини. За даними Генштабу, в ніч на 26 вересня підрозділи Сил безпілотних систем ЗСУ, у взаємодії з іншими складовими Сил оборони, знову запалили "бавовну" на Афіпському нафтопереробному заводі.
За дві дні до цього стало відомо, що дрони СБУ долетіли до Башкортостану та вдруге за тиждень вразили нафтопереробний комплекс "Газпром Нефтехим - Салават". Це один із найбільших у РФ нафтопереробних і нафтохімічних заводів.