Повна реконструкція зруйнованих об’єктів потребуватиме набагато більше часу.
Україна може забезпечити технічну можливість роботи нафтопроводу "Дружба" приблизно за місяць–півтора, однак це не означає повного відновлення пошкодженої інфраструктури. Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив президент України Володимир Зеленський на брифінгу за підсумками робочої наради президента, премʼєр-міністра і уряду.
За його словами, це питання обговорювалося з президентом Європейської ради Антоніу Коштою.
"Сьогодні звучить інформація, що впродовж місяця–півтора цей нафтопровід може запрацювати", – сказав Зеленський.
Водночас президент підкреслив, що йдеться лише про можливість відновлення роботи інфраструктури, а не про повну реконструкцію зруйнованих об’єктів.
"Ми можемо передати інформацію, що впродовж цих півтора місяця відновлення можливе, якщо країни ЄС не знайдуть іншого варіанту не блокувати виділення кредиту, а лише через те, що ми повинні дати російську нафту Угорщині і Словаччині. Ми все підготуємо, а рішення буде за ними", – зазначив він.
У свою чергу голова "Нафтогазу" Сергій Корецький пояснив, що нафтопровід "Дружба" – це не лише сама труба, а ціла інфраструктура, яка забезпечує перекачування нафти.
За його словами, 27 січня внаслідок атаки дронів було суттєво пошкоджено основну перекачувальну станцію в місті Броди у Львівській області. Частину безпілотників збили, однак один із них спричинив пожежу, що призвела до руйнування резервуара ємністю 75 тисяч тонн, який був одним із найбільших у Європі.
Корецький зазначив, що відновлення такого резервуара у попередньому вигляді не має сенсу ні з технологічної, ні з безпекової точки зору, адже він може знову стати мішенню для атак. Натомість, на його думку, доцільніше будувати підземні резервуарні парки казематного типу за стандартами НАТО, які забезпечують безпечне зберігання різних сортів нафти та стійкість до обстрілів.
Він пояснив, що інфраструктура нафтопроводу включає насосні агрегати, компресори та інші елементи, тому відновлення потребує комплексних робіт. Зокрема, для безпечної експлуатації необхідно створити скидний резервуар, який дозволяє знижувати критичний тиск у трубопроводі та запобігати екологічним аваріям.
Корецький також розповів, що під час пожежі на резервуарі існувала загроза масштабного розливу нафти, тому було ухвалено рішення тимчасово перекачувати нафту в трубопровід, щоб зменшити ризик екологічної катастрофи.
"Або ми чекали б, поки десятки тисяч тонн нафти виллються, або відправляємо її в трубопровід, щоб зменшити час гасіння пожежі. Ми обрали другий варіант", – пояснив він.
За словами керівника "Нафтогазу", наразі тривають ремонтні роботи та будівництво трубопроводу-перемички, який дозволить переорієнтувати потоки нафти з пошкодженого резервуара на іншу резервуарну групу.
Очікується, що за місяць–півтора можна буде забезпечити технологічну можливість роботи інфраструктури. Паралельно готується проєктно-кошторисна документація, яка визначить реальну вартість повного відновлення та будівництва нових підземних резервуарів.
Корецький додав, що в країнах ЄС лише підготовка такого проєкту могла б зайняти від трьох до шести місяців.
12 лютого міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що внаслідок атаки РФ по нафтопроводу "Дружба" 27 січня транзит нафти до Угорщини та Словаччини було припинено.
При цьому Угорщина та Словаччина звинувачують у припиненні постачань саме Україну. Через це Угорщина блокує виділення України кредиту ЄС у 90 мільярдів доларів.
Також Словаччина і Угорщина погрожували зупинити екстрені поставки електроенергії Україні. Зокрема прем'єр-міністр країни Роберт Фіцо назвав це рішення відповіддю на припинення транзиту російської нафти трубопроводом "Дружба".