Україну знову спробують заморозити: як пережити зиму

До початку сезону холодів залишилось кілька тижнів, і ворог вже почав атакувати українську енергетику. УНІАН дізнався, чого найбільше бояться українці, розібрався, які з цих жахів можуть справдитися, та ділиться власним досвідом - як до них підготуватися.

Більшість українців з великою напругою очікують на прийдешній опалювальний сезон, бо вже абсолютно очевидно: ворог повторить минулорічні обстріли енергетичної інфраструктури, і ми, як і торік, сидітимемо без світла, тепла і води. Російський енергетичний терор вже розпочався: в ніч на 6 вересня ворожий дрон влучив в енергетичний об’єкт на Одещині, внаслідок чого частина споживачів регіону залишилась без світла.

В інших регіонах, навіть попри відсутність уражень енергетичної інфраструктури, частина громадян так само вже страждає від довготривалих відключень електрики.

Автор цих рядків нещодавно провів без електроенергії дев’ять годин у своєму будинку в Київській області. А справа в тому, що напередодні зими енергетики проводять планове техобслуговування електромереж, і для цього на весь робочий день відключають окремі вулиці та навіть цілі райони містечок і сіл. Що найнеприємніше, відбувається це раптово, без попередження споживачів заздалегідь. Українців ніби з усіх боків готують до майбутніх відключень – навіть психологічно.

Співрозмовники УНІАН поділились з редакцією своїми найбільшими острахами та побоюваннями перед настанням сезону холодів, до якого, по-суті, лишилось усього кілька тижнів.

"Мене бентежить, що знову повторяться відключення світла і доведеться користуватися газовим пальником, якого я боюся. Бо минулого року були випадки, коли вони вибухали і зносили людям пів квартири. Але я планую підлаштуватись під графік відключень світла і готувати заздалегідь у мультиварці, яка довго зберігає їжу теплою", - поділилася із нами своїми думками мешканка Київської області Наталя.

Студент Віктор з Кривого рогу також переживає за те, що в разі кількаденної відсутності світла готувати і зберігати продукти буде майже неможливо.

"Коли довго немає світла, також немає ні води, ні опалення, і це важко. А те, що буде погодинний графік, мене мало хвилює. Єдине, доведеться слідкувати, щоб всі прилади були заряджені, та готуватись до кардіонавантаження, бо я живу на вісімнадцятому поверсі",  - сказав він.

Мешканка приватного сектору на Одещині і молода матуся Світлана переймається, що через довготривале знеструмлення її будинок буде складно прогріти:  котел і водопостачання не працюватимуть. Проте, наявність газової плити трохи полегшуватиме цю задачу.

"Нещодавно у нас народилась дитинка і я дуже переживаю, що взимку через довгі відключення світла хата не буде прогріватись, і стіни з вікнами підуть цвіллю, як минулого року. Крім того, самі розумієте, малечу потрібно часто підмивати, а тут потрібно буде заморочитись з набиранням та нагріванням води на газу", - поділилась вона.

Куди битиме ворог

Військові експерти переконані, що ракетного терору об'єктів енергетичної інфраструктури не уникнути. У розмові з УНІАН вони дали свої прогнози щодо того, яку стратегію ударів може вибрати ворог, та як Україні цьому протистояти.

Військовий експерт, льотчик-інструктор, полковник ЗСУ у запасі Роман Світан вважає, що цьогорічна зима приблизно повторить сценарій минулого року.

"Номінальний сценарій - наша енергосистема витримає усі пошкодження, які будуть завдані росіянами, ми встигатимемо усе вчасно відновити. І, в принципі, може повторитися трохи покращений варіант минулого року", - сказав Світан.

Військовий експерт Павло Нарожний розказав УНІАН, що енергетична інфраструктура України, з одного боку, централізована – це атомні і теплові електростанції, які виробляють найбільше електроенергії. Але, з іншого боку, вона одночасно й розосереджена – через магістралі, трансформаторні підстанції. Захистити усі ці об’єкти практично нереально, бо не вистачить наявних засобів протиповітряної оборони.

"Блекаути стовідсотково будуть. Достатньо подивитися на мапу електричних магістралей, і все стає зрозумілим. У нас нема такої ситуації, що, ось, у Києві знаходиться одна електростанція, яка забезпечує тільки столицю, і вона захищена. Забезпечення Києва - це Трипільська і Дарницька ТЕЦ. Дарницька ТЕЦ – не може забезпечити все місто, а Трипільська – це Нова Українка, яка розташована на 15 кілометрів від Києва, це кілометри магістралей, і вона може бути ціллю", - сказав він.

І схожа ситуація – у кожному українському місті. Усі вони можуть бути мішенями, і жодне з них не може називатись абсолютно захищеним в енергетичному плані.

Готуємось до зимових "сюрпризів"

Енергетичні експерти погоджуються з військовими і вважають, що багато в чому успішне проходження опалювального сезону залежатиме від успішної роботи протиповітряної оборони. Проте, окрім ворожих обстрілів, випробуванням для української енергосистеми стануть навіть низькі температури.

Директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко вважає, що найбільшою проблемою буде дефіцит генерації. Нанесені ворогом удари, перш за все, по вугільним теплоелектростанціям були, на жаль, дуже руйнівними, тож Україна втратила більше 50 відсотків доступного генераційного запасу, який мала ще минулого жовтня.

"Взимку, наприклад, якщо температури будуть мінус 10 градусів, і навіть жодних обстрілів не буде, ми ходитимемо як по лезу: може пройдемо, а може і не пройдемо. Кожен блок, який пішов в аварійний ремонт (бо йому і без обстрілів 50 років), буде хитати те лезо у бік того, що когось треба буде відключити", - сказав він.

Харченко впевнений, що відключень світла взимку не уникнути у будь-якому випадку, проте довготривалих апокаліпсисів, які продовжуватимуться по два-три дні, ми оминемо.

Він вважає, що найбільша загроза нависає над двома містами – Києвом та Одесою.

"Ці два регіони, по-перше, потребують великої кількості енергії. А, по-друге, вони є абсолютно дефіцитними. В Києві є генерація, але вона покриває в кращому випадку не більше тридцяти відсотків споживання. В Одесі взагалі немає нічого", - зазначив експерт.

Крім того, проекти, які можуть покращити ситуацію у цих регіонах, будуть реалізовані не в листопаді, як планувалось раніше, а у січні-лютому. А до того часу ще дожити треба…

Крім цих міст-мільйонників, досить напружена ситуація із електропостачанням буде в Запоріжжі, Житомирі, Кропивницькому і Кременчуці. Очевидно, що під максимальним ризиком перебуватимуть і прифронтові регіони: Харків, Суми, Чернігів, Херсон, Миколаїв, Запоріжжя.

Водночас, експерт Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев вважає, що ця зима буде легшою за попередню, оскільки українців вже складно чимось здивувати. Адже минула зима, що була далекою від казкової, дала нам безцінний досвід, який дозволить краще підготуватись до прийдешніх випробувань.

"Нічого нового порівняно з минулим опалювальним сезоном нас не чекає. Може трошки легше буде тому, що несподіванок якраз не очікується, і абсолютна більшість споживачів розуміє, що на них чекає, та як на це реагувати", - розповів Рябцев УНІАН.

У свою чергу, військовий експерт Павло Нарожний вважає, що держава не зможе попіклуватися одночасно про всіх громадян, тому кожен повинен подбати про себе самостійно.

"Варто робити утеплення будинків чи квартир. Треба бути готовими до відключення електроенергії та можливого зниження температури (теплоносія - УНІАН) десь до 18-19 градусів", - додав він.

Як українцям вижити

Маємо надію, що погода знову змилостивиться над Україною, і зима буде м’якою, без довготривалих морозів. Це дозволить нам пройти холодний сезон із мінімальними втратами. Але одними сподіваннями не зігрієшся.

Українцям, які ще з минулого року мають генератори, експерт Харченко радить викликати електрика для проведення технічного обслуговування цього приладу. Також варто перевірити, як працює електрика у всій хаті. Бо в умовах холоду на мережі лягає величезне навантаження.

Якщо генератора немає, то ви ще маєте час його купити за більш-менш адекватною ціною. Магазини почнуть "задирати" ціни на цей ходовий товар після перших же влучань в енергетичні об’єкти.

Також на випадок відключень варто потурбуватися про те, аби в будинку були акумуляторні пристрої, які накопичують енергію. Не варто забувати й про запас води.

"Мешканцям багатоповерхівок хочеться порадити одну річ: навіть якщо буде достатньо електрики для того, щоб в місті працювала критична інфраструктура (каналізація, тепло і водогін), потрібно забезпечити роботу самих насосів, які встановлені в будинку, для того, щоб мати змогу качати воду до верхніх поверхів. Якщо не поставити там генератори, то під час тривалих відключень у вас в будинку не буде, по-перше, води, по-друге, буде холодно", - розповів УНІАН Харченко.

Автор цього тексту також активно готується до суворих зимових умов, які от-от настануть. Влітку наша родина придбала зарядну станцію, яка обійшлась нам у 9 тисяч гривень. Дорого, проте завдяки цьому приладу ми можемо не переживати за стабільність інтернету, адже роутер буде заживлений. А ще девайс підживлюватиме телефони та ноутбуки, необхідні для роботи з дому. Також з минулого року залишились різні види ламп та декоративного освітлення, яке працюватме на батарейках або від павербенку.

Одеситка Світлана, яка має новонароджену дитину, має намір створити у своєму будинку так звану "кімнату тепла", в якій мінімізує теплові втрати для комфорту малечі. Для гігієнічних процедур її сім’я закупить бак для води, який можна бути підігрівати на газовій плиті в разі потреби.

Українцям також варто подумати про те, щоб мати запас готівкових грошей. Адже далеко не всі магазини та кіоски зможуть забезпечити розрахунок банківською картою під час відключень світла та обстрілів.

Піклуємось про себе і про ближнього

Особливу увагу потрібно приділити літнім людям, які, очевидно, не зможуть дозволити собі придбати альтернативні джерела тепла чи освітлення за свої мізерні пенсії. Тож, кожному з нас варто попіклуватись хоча б про сусідок-бабусь та дідусів. Можливо, принести продуктів, коли не працюватимуть ліфти, чи теплий одяг. Більш жвавим стареньким варто розказати, де знаходяться найближчі пункти обігріву (якщо, звичайно, місцеві чиновники не осоромляться з організацією "Пунктів незламності", як минулого року).

Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев вважає, що громади самі, в першу чергу, мають забезпечити свою енергетичну незалежність: мати свої власні міні-станції, які виробляють електроенергію та тепло. Це вимога не тільки воєнного часу - це вимога енергетичного переходу, який реалізується у всіх державах Європейського союзу.

"Автономність кожного домогосподарства допомагає нормальному функціонуванню всієї енергетичної системи. Це децентралізація, розукрупнення енергетичних компаній, збільшення кількості генеруючих установок і раціональне споживання енергії. Це є запорукою не лише наявності енергії, а й можливістю після війни позбутися залежності від енергетичних монополістів. І забути про те, що хтось збирається підіймати ціни і тарифи", - додав він.

Українцям не варто плекати свої страхи про "зимовий апокаліпсис". Так, із настанням холодів наше життя, скоріш за все, стане менш комфортним, втім це не смертельно. Ми неодмінно переживемо це випробування, і вже знаємо, як його проходити.

Ганна Бредіхіна

УНІАН в Google News