Енергетичний експерт Володимир Омельченко розповів УНІАН про наслідки останніх російських обстрілів, де ситуація критична, чи варто киянам розглядати "евакуацію", та коли Україна вийде з жорстких графіків відключень.
У ніч на 20 січня Російська Федерація вчергове масовано атакувала Україну, націлившись передусім на енергетичну інфраструктуру. Внаслідок нічної атаки ворог частково залишив без світла Київ та шість областей України. Тисячі будинків у столиці лишилися без опалення, світла і води.
Головне управління розвідки повідомляло, що Кремль вивчає варіанти нанесення ударів по підстанціях передачі електроенергії, які забезпечують роботу українських атомних електростанцій (АЕС). Пізніше це підтвердив і президент України Володимир Зеленський.
Директор енергетичних програм Центру Разумкова, енергетичний експерт Володимир Омельченко в інтерв’ю УНІАН розповів, наскільки критичною нині є ситуація з енергозабезпеченням Києва, як довго можуть тривати жорсткі відключення світла й тепла в Києві та регіонах, і скільки ще ракетних атак здатна витримати українська енергосистема.
Сьогодні Росія здійснила черговий масований ракетний удар по енергосистемі України. Якими були наслідки цієї атаки?
Зараз у Києві загалом відключено більше трьох тисяч будинків від тепла. Але це не означає, що повністю не будуть подавати надалі це тепло. Скоріше за все, це превентивні відключення, і щойно стабілізується ситуація з енергопостачанням, то відновлять поставки тепла, мабуть, для 90% відсотків будинків.
Знову були нанесені удари по київським ТЕЦ і по іншим електроенергетичним об'єктам. Також обстрілювали Дніпро, Одесу, Харків, Сумщину, Чернігівщину. В цілому, ситуація складна.
Які об’єкти постраждали найбільше?
В Києві вчергове постраждали ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6. За попередніми оцінками, наслідки, на мій погляд, менші, ніж за попередніх атак.
Також були атаковані підстанції з видачі потужності атомних станцій. У зв'язку з пошкодженням видачі АЕС, деякі атомні енергоблоки було переведено в режим обмеженої потужності. І в результаті збільшились графіки відключень. Не тільки в Києві, а навіть в Івано-Франківську та інших регіонах України.
Немає інформації про ступінь пошкоджень підстанцій з видачі потужності АЕС. Мабуть, це інформація секретна. Але це факт, що на сьогодні у нас великий дефіцит потужності - більше 40% від потреб споживачів.
І також у нас є мережеві обмеження. Ці проблеми будуть достатньо глибокими у найближчі декілька діб.
Як довго кияни можуть залишатися без світла й тепла в умовах морозів?
Потрібно розібратися, що саме пошкоджено, які засоби відновлення, в якому стані знаходяться будинки. Але повністю ТЕЦ-5, наприклад, неможливо буде відновити, як мінімум, до закінчення цього опалювального сезону. Можемо говорити лише про часткове відновлення - а це Голосіївський, Печерський райони, Теремки.
Ситуація складна, але це ж було передбачувано, що росіяни будуть наносити удари в мороз насамперед по системі теплозабезпечення.
Попередні кілька днів офіційні особи постійно попереджали про можливі удари Росії по критичних підстанціях АЕС. Що, власне, і відбулось. До чого взагалі вони можуть призвести, і наскільки це небезпечно?
Росія вже наносила удари по таким об'єктам десятки разів, починаючи з листопада 2022 року. Просто чомусь про це не говорили. Боялися, можливо, щоб не було паніки. Росія постійно наносить удари по підстанціям видачі потужності атомних електростанцій.
Яку тактику обстрілів української енергетики наразі обрала Росія? Які об’єкти представляють для них найвищий інтерес?
Спочатку в них була мета до нового року розділити українську енергетичну систему мінімум на три частини: Лівобережну, Правобережну і Одеський регіон. Вони її не досягли. Зрозуміло, що і не досягнуть. Виправданням для таких ударів була фейкова атака українських дронів на резиденцію в Валдаї. Путін сам організував цей фейковий наліт для виправдання потужної кампанії обстрілу критичної інфраструктури Києва, Дніпра та інших міст.
Насамперед концентрують удари по Києву, тому що це центр прийняття рішень. У них надія на те, що люди не витримають, почнуть просити владу капітулювати і піти на російські умови. Хочуть посіяти паніку, хаос, соціальне напруження. Тому насамперед б'ють по найбільш чутливим місцям Києва. Це системи теплозабезпечення в морозну погоду, які важко захистити. Це критична інфраструктура взимку для мільйонів людей. Навколо Києва є енергетичне кільце. В основному, це 330 кіловольт лінії напруги проходять. Вони наносять удари по підстанціям для того, щоб залишити Київ без внутрішнього енергозабезпечення і без зовнішнього.
Чи вистачає нам обладнання для ремонтів пошкоджених об’єктів? Яке обладнання є найкритичнішим і чого бракує найбільше?
Це секретна інформація. В нас обладнання частково залишилось для критичної інфраструктури, а частково вичерпалось. Уряд веде роботу, щоб отримати та закупити необхідне.
Але коли зруйнували ТЕЦ-5, то тут обладнання навіть може не допомогти швидко відновити, коли такі сильні пошкодження.
У яких регіонах України нині найскладніше і чому саме там? Яка загалом ситуація з електропостачанням по країні?
Найскладніша ситуація в Києві, тому що тут більше всього будинків залишилося без тепла. І плюс екстрені відключення. Чому гірше? Тому що це столиця і її більше всього обстрілюють.
Також традиційно складна ситуація в прифронтовій зоні: Харків, Дніпро, Полтавщина, Запоріжжя. В Херсоні особливо складно, тому що там вибили теплову генерацію, зруйнували ТЕЦ.
На Заході України ситуація набагато краща.
Скільки в українській енергосистемі бракує генерації?
Президент казав, що в нас потреба - 18 ГВт, а маємо на сьогодні є 11 ГВт. Тобто 7 ГВт у нас дефіцит. Ми можемо, мабуть, імпортувати частину, але все рівно у нас критично не вистачає потужності в енергосистемі, тому що вона зруйнована.
Чи погоджуєтесь ви, що ця зима є для столиці найважчою за всі роки незалежності і чому?
Мабуть, так. Але я не знаю чи дійсно за всі роки незалежності, тому що 90-ті роки теж були складні. Особливо 1992-1993 роки. Хоча з енергетикою було краще, але людям просто не було за що жити і за що їсти.
Думаю, що можна співставити ту ситуацію, що зараз, і те, що було в 1992-1993 роках. Можливо, зараз навіть більш складна ситуація для людей.
Чи достатньо, на вашу думку, Київ підготувався до такої складної зими? Що варто було зробити ще?
Думаю, що недостатньо. Але це задача не тільки Київської адміністрації. Зараз хочуть сказати, що у всьому винна Київська адміністрація, мер міста. Вони збудували десь 50 МВт генераційних потужностей. Зараз добудовують проєкт, має бути близько 100 МВт. Могли б побудувати більше.
Але Київ - це місто, де знаходиться величезна кількість державних органів та установ. Візьмемо державні компанії, такі як "Укрнафта", "Укртранснафта", "Енергоатом", "Укрзалізниця", "Укргазвидобування", центральний офіс "Нафтогазу" - це все компанії з грошима. Чого вони лише дивилися і не фінансували когенераційні потужності?
За яких умов мешканцям Києва або інших міст варто серйозно розглядати тимчасовий виїзд чи евакуацію?
Тим людям, які мають фінансові можливості і приміщення в інших містах, чиї будинки залишаються без теплозабезпечення 3-4 доби і більше, в яких температура в квартирі нижча 8 градусів по Цельсію, є сенс переміщатися, безумовно.
Але ж є люди, які не можуть евакуюватись. Я кажу саме про будинки, які втратили опалення і де немає перспектив відновити. Люди похилого віку, люди з інвалідністю, матері з дітьми, малозабезпечені. Тобто це потрібно такі будинки визначити, визначити таких людей. Київська адміністрація, ДСНС, державні органи мають виділити фінанси для переміщення таких вразливих категорій. Але це не масова евакуація Києва. Це точкове тимчасове переміщення певної кількості людей вразливих категорій.
Зважаючи на поточну динаміку обстрілів, скільки ще здатна протриматись українська енергетика?
Вічно вона не може триматися, це зрозуміло. Але важливо протриматися до весни. Там вже буде легше, оскільки буде тепліше і запрацюють сонячні панелі. У нас багато сонячних електростанцій - близько 9 ГВт. У нас є імпорт електричної енергії, атомні станції. Тобто на якомусь мінімально необхідному рівні для життєзабезпечення критичної інфраструктури вона ще може протриматися певний час. Але це залежить від дуже багатьох чинників.
Коли Україна зможе вийти з жорстких графіків відключення світла?
Можливо, легше стане вже з початку лютого, після Дня Бабака (2 лютого 2026 року - УНІАН). А відчутно ситуація може покращитися десь на початку березня.
Що, на вашу думку, можна і потрібно зробити вже зараз, аби зменшити навантаження на систему та покращити ситуацію для споживачів?
В першу чергу потрібно зняти бар'єрний імпорт електричної енергії. Для цього потрібно прайс-кепи, які зараз НКРЕКП встановило, привести у відповідність до стандартів Європейського Союзу. Це дуже важливо, тому що без цього комерційно невигідно буде використовувати імпортну електричну енергію. Це ми зараз десь лише близько половини можливості імпортних використовуємо, тому треба використовувати 100%, а це 2,5 ГВт – за потужністю як 2,5 атомних блоки. Це велика кількість. Зараз десь в середньому 50% ми імпортуємо.