Резервне живлення розбрату: як сусідам домовитись про генератор

Чим ближче зима, тим більше лячних прогнозів щодо майбутніх відключень світла. Найбільша загроза нависла над жителями багатоповерхівок. Як уникнути сварок з сусідами та обрати найкраще рішення для енергетичної автономності квартири, розбирався УНІАН.

"У серпні у нашому будинковому чаті розпочалася якась вакханалія. Усі розуміють, що до зими треба готуватись, адже жителям верхніх поверхів буде непереливки при довгих відключеннях світла. Але градус обговорень перейшов усі розумні межі через те, що понад сто квартир не можуть ні про що домовитися. Вже доходить до абсурду. Хтось згоден скидатися грошима, інші ж просто мовчать. Більшість охочих взяти участь у фінансуванні хоче заживити лише ліфти, але ж куди важливіше водопостачання… Заживити і те, і те – дуже дорого. Ситуація нагадує басню "Лебідь, рак та щука". Чи зможемо ми такими темпами зробити хоча б щось – велике питання", - ділиться з УНІАН власною історією киянка Надія.

Така історія далеко не одинична. Після неочікуваних відключень світла влітку українці зрозуміли, що у холодну пору року може бути ще гірше. І якщо минулу зиму, попри страшні прогнози, ми пройшли з мінімальними відключеннями, цьогоріч вже може так не пощастити. До цього громадян готують не лише енергетичні експерти, але й чиновники, хоч і у більш м’якій формі.

"Треба бути готовими до будь-яких сценаріїв. Я це казав і минулого року, і позаминулого. А ми зі свого боку зробимо все, щоб це устаткування вам не знадобилося, як це було минулої зими", - сказав УНІАН міністр енергетики Герман Галущенко.

Жителям приватних будинків найпростіше – виходячи з власного бюджету, вони можуть самостійно для себе обрати пріоритетний варіант автономного живлення будинку. Або ж не робити нічого, допоки не виникне нагальної потреби – і це буде їхній власний вибір і законне право. Куди складніша ситуація у великих багатоповерхівках, де мешкає понад 100-150 родин, різного рівня доходу, і бажання лише однієї квартири не може бути вирішальним – потрібен консенсус серед усіх мешканців. Більшість людей намагаються гуртуватись, проте коли мова заходить про великі гроші – тут вже кожен сам за себе, тому багато багатоповерхових будинків досі так і не змогли дійти згоди щодо того, як готуватись до зими. І чи готуватись взагалі.

Ситуацію ускладнює те, що навіть якщо певна частина квартир згодна інвестувати у проект з автономності, якісь квартири можуть бути незаселеними, а отже платити за них доведеться іншим, десь мешкають пенсіонери, для яких навіть кілька тисяч гривень  - непідйомні кошти, десь – квартиранти, які не згодні інвестувати у оселю, що їм не належить, тоді як справжнім власникам байдуже, а інші мешканці банально не можуть дійти згоди, що саме і за які кошти встановлювати. Одні збирають гроші на генератор, інші інвестують у сонячні панелі на даху. А хтось досі не може визначитись, яке з рішень буде найбільш ефективним. У таких умовах домовлятися про що-небудь – задача із зірочкою.

УНІАН поспілкувався з експертами, аби з’ясувати, яке рішення буде найбільш ефективним для жителей багатоповерхових будинків за співвідношенням ціна/якість, у яку копієчку воно влетить, чи є законні способи примусити усіх сусідів скидатися грошима, і, навпаки, чи можливо оскаржити нав’язування послуг, які оплачувати не бажаєте.

Як готуватися до зими

В першу чергу, енергетичні експерти радять мешканцям багатоквартирних будинків подбати про автономне живлення насосної групи, яка забезпечує подачу тепла і води. Особливо це стосується квартир вище 5-го поверху.

"В принципі, усе, що вище 5-го поверху: подача гарячої та холодної води, опалення - воно робиться за рахунок електроенергії. Тобто насоси живляться електроенергією. І без них будинок залишається без опалення, води і, фактично, без систем життєдіяльності. Тому, в першу чергу, потрібно про це потурбуватись", - розповідає УНІАН голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

Попенко наголошує, що у випадку довготривалих відключень електроенергії необхідна наявність генератора. Він підтримуватиме критичні системи будинку, одночасно заряджаючи акумулятори, які можуть працювати у перервах між роботою генератора.

Енергетичний експерт Генадій Рябцев, у свою чергу, розставляє такі пріоритети для жителей багатоповерхівок: найпершу увагу потрібно приділити каналізації, потім водопостачанню, електричній енергії та тепловій енергії.

"Якщо зверху у 24-поверховому будинку всі будуть зливати гівно, і воно буде накопичуватися в системі без можливості його відкачування, то уявіть собі, що це буде. Якщо насос зупиниться в мороз -15 і нижче, то система водопостачання і водовідведення взагалі вийде з ладу. І просто потрібно буде замінювати всю систему", - говорить УНІАН Рябцев.

За словами директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченко, для автономного живлення будинку необхідна відносно невелика кількість електроенергії, але вона визначається індивідуально для кожного будинку. Вартість установок, які можуть її забезпечити, варіюється в залежності від потреб будинку.

Для багатоповерхівок із великою кількістю мешканців потрібно заздалегідь розраховувати потужність генераторів та акумуляторів, а для цього знадобиться допомога професіоналів.

"Це залежить від фінансових можливостей мешканців будинку і тієї суми, яку вони готові витратити. Тому що технічно можна поставити резервне обладнання, яке забезпечить живлення на дві доби. І це не є чимось виключним чи дуже спеціальним", - каже нам Харченко. 

Олег Попенко додає, що на прикладі будинку в Дарницькому районі Києва, один генератор може коштувати близько двох мільйонів гривень.

"В будинку тисяча квартир, тобто кожній квартирі потрібно по дві тисячі гривень скинутися окремо тільки на генератор. А окремо ще кошти на бензин, або на дизпаливо, окремо ще кошти на людину, яка буде охороняти, щоб ніхто не приїхав та не вкрав це вночі", - ділиться з УНІАН порадами Попенко.

Автономне живлення: що обрати

Експерти зазначають, що, в першу чергу, українцям треба звернутися до своєї регіональної електричної компанії з проханням виділити їм чергового електрика для обстеження обладнання їхнього будинку.  

"Коли електрик їм допоможе зрозуміти, яка саме потужність в них споживається, скільки їм потрібно, як це в них влаштовано, тоді вони зможуть далі діяти більш ефективно. І той самий електрик їм, скоріш за все, порадить, де взяти підрядника, який виконає ці роботи, або, можливо, навіть сам організує їх виконання", - повідомляє УНІАН Олександр Харченко.

Він підкреслює, що встановлення систем живлення має проводитися професійними електриками, адже будь-яка помилка може призвести до серйозних наслідків, таких як коротке замикання або навіть пожежа.

Найпопулярнішими варіантами автономного живлення є генератори та акумуляторні станції. Вибір залежить від фінансових можливостей мешканців та від особливостей конкретного будинку, адже навіть середній генератор для великої багатоповерхівки коштує чимало.  

"В одних випадках буде легше поставити генератор, а в інших - більш ефективно буде батарея. Це завжди буде вирішуватися індивідуально для кожного будинку, і це має вирішувати той електрик, який буде встановлювати обладнання", - говорить експерт Харченко.

Крім того, сонячні панелі також часто розглядають як альтернативу, проте їхня ефективність взимку, на думку експертів, викликає сумніви.

"В деяких будинках роблять, наприклад, так: зарядна станція плюс сонячні батареї на даху. Як на мене, взимку це працювати не буде, тому що багатоквартирному будинку взимку сонячна батарея на даху дасть не більше 10% від потужності, яку вона може давати влітку. Тому сенс її встановлювати, якщо вона не буде працювати", - ділиться з УНІАН своїми сумнівами Попенко.

Пошуки фінансування та роль ОСББ

Встановлення резервних джерел живлення для багатоповерхівок виявляється фінансово обтяжливим, але є кілька варіантів, як цей тягар полегшити. Олег Попенко зазначає, що в Україні є програми підтримки, однак вони працюють переважно для будинків, де створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ).  

Наприклад, у Києві діють місцеві програми, які покривають до 75% вартості генератора чи іншого обладнання, якщо мешканці зібрали решту 25%. Проте скористатися ними зможуть далеко не усі охочі.

"У Києві кошти за цими програмами розлітаються як пиріжки. Задовольнити вони можуть 10%, а то і менше 5% від загальної кількості багатоквартирних будинків. Цих коштів вкрай мало", - розповідає редакції Попенко.

За його словами, державні банки, такі як "Укргазбанк", пропонують кредитні та грантові програми для фінансування енергоефективних рішень, проте і тут є ложка дьогтю у банці меду: через складну процедуру оформлення документів не усі ОСББ зможуть скористатись цією можливістю.

"Є Фонд енергоефективності, який також фінансує ці всі програми, але, як показує практика, дуже обмежена кількість людей може цим скористатись", - зазначає експерт.

Тому він підкреслює, що розраховувати на державну підтримку не варто. Більшість мешканців повинні самостійно знаходити джерела фінансування для встановлення резервних систем, оскільки програми вже вичерпали значну частку коштів, і надія на нові великі проекти від держави під час війни є мінімальною. Українцям варто об’єднуватися та діяти самостійно, не очікуючи на допомогу ззовні. Але, як показує практика, у більшості випадків сказати простіше, аніж зробити.

"Покарання" боржників

Ключовою проблемою у підготовці багатоповерхівок до зими є те, що не всі мешканці готові брати участь у фінансуванні генераторів чи інших резервних систем. Часто-густо це призводить до конфліктів, оскільки відмова бодай однієї квартири від участі у фінансовому проекті пропорційно збільшує фінансове навантаження на решту мешканців. Орендарі, люди, які живуть на перших п’яти поверхах (для яких питання резервного живлення не є актуальним), або ті, хто виїхав за кордон, відмовляються робити свій вклад, оскільки ці витрати не є для них першочерговими. І зрозуміти у ці ситуації можна обидві сторони.

За словами мешканки Броварів Катерини, в її будинку вже встановили генератор, який забезпечує роботу ліфта та насосів води. За її словами, мешканці збирали по 1000 грн з квартири, що не є великою сумою для забезпечення власного комфорту взимку. Втім, здали гроші далеко не всі власники квартир, через що в чаті регулярно йдуть баталії щодо виявлення і стягнення коштів з боржників. До того ж потрібно регулярно здавати гроші на пальне для генератора, що теж роблять не усі.

"Тому все частіше лунають заклики покарати боржників встановленням спеціального приладу на ліфт, за яким він працюватиме під час відключень світла за картками чи магнітними ключами, які будуть лише у сумлінних платників", - ділиться своїм досвідом Катерина.

Проте ситуації бувають різні. Як розповідає киянка Людмила, на загальних зборах її будинку було прийнято рішення встановити сонячні панелі на даху. Цьому передувало надскладне обговорення, в якому навіть не обійшлося без погроз. Зрештою, коли більшістю голосів це рішення таки було підтримане, ОСББ включило у платіжки усіх жильців будинку не багато не мало – 17 тисяч гривень. А це вже доволі велика сума, яка під силу далеко не кожному середньостатистичному жителю столиці.

"По-перше, я не розумію, чому панелі, якщо усі кажуть, що взимку вони не ефективні. По-друге, у будь-якому випадку, для нашої родини це велика сума. Наскільки взагалі законно примушувати людей платити за те, чого вони не хочуть? Моральних сил сперечатися зараз не маю, але і як виходити з цієї ситуації, не уявляю", - розповідає свою історію Людмила.

Як зазначає у коментарі УНІАН адвокат юридичної компанії Investment Service Ukraine Володимир Пищида, такі дії ОСББ є законними. Відповідно до закону про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, рішення загальних зборів є обов'язковим для виконання. При цьому, якщо власник квартири з ним не згоден, він може оскаржити його у суді. Проте якщо людина не може взяти участь у фінансуванні через банальний брак коштів, то і витрати на адвоката виявляться для неї непосильними. А отже ситуація виглядає безвихідно.

"Якщо немає ОСББ, а питання порушується просто ініціативними мешканцями – змусити здавати гроші незгодних не можна", - додає адвокат.

Якщо у будинку немає ОСББ, єдиним виходом для тих квартир, які хочуть подбати про резервне живлення будинку, є заплатити гроші за усіх. А потім обмежити доступ до оплачених благ тим мешканцям, які кошти не здавали. За словами голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенко, в деяких будинках пропонують встановлювати на ліфт спеціальні картки або магнітні ключі, які дозволять користуватися ним під час відключень світла лише тим мешканцям, які регулярно сплачують за утримання генератора.

Часу на підготовку мало

Експерти попереджають, що мешканці багатоповерхівок мають дуже обмежений час на підготовку до зими. Опалювальний сезон зазвичай починається в середині жовтня, а перебої з електропостачанням можуть виникати ще раніше. Тому кожному мешканцю важливо подумати про власний комфорт і безпеку вже зараз.

"Загалом місяць залишився. Опалюваний сезон починається стабільно в Україні десь 15-20 жовтня. Включають опалення в більшості міст України, окрім північних, 1-го листопада. Максимальний термін, щоб прийняти рішення, зібрати кошти, закупити обладнання і підключити його в людей є до першого листопада", - попереджає редакцію Попенко.

За його словами, тим українцям, у яких є така можливість, варто розглянути варіанти переїзду на випадок складної зими до родичів чи друзів у приватний сектор.

"Якщо в Україні цей опалюваний сезон буде скрутний, буде занизька температура, тобто мінус 10 і нижче, і вона буде триматися два-три тижні, то це буде величезна проблема для більшості українців, тому що багатоквартирні будинки не витримують таких погодних умов, і відключення будуть по 18-20 годин", - говорить експерт. 

Навіть якщо не всім мешканцям вдасться встановити автономні системи живлення, експерти радять подбати про альтернативні способи забезпечення життєво важливих потреб: придбати павербанки, зарядні станції, зробити запаси технічної води. Ця зима обіцяє бути холодною і темною, а для багатоповерхових будинків без резервного живлення це може стати справжнім викликом. Втім, з 2022 року нам до викликів не звикати, подолаємо і цей.

УНІАН в Google News