Нові ініціативи Кабміну від "бюджетної безвиході": фіскальний тиск посилиться

Новий закон, швидше за все, викличе сплеск незадоволення. Звинувачення матимуть вагомі аргументи – взявшись за приборкання «тіні», Кабмін "забув" спростити роботу легального бізнесу...

У нинішніх умовах компенсувати падіння доходів держбюджету без збільшення фіскального тиску на економіку, який і так є достатньо високим, можна тільки за рахунок активної боротьби з мінімізацією сплати податків. Український уряд розробив комплекс заходів щодо припинення і ліквідації найбільш поширених схем «зниження» оподаткування. Поданий до парламенту законопроект об`єднав більшість ініціатив і пропозицій, які Мінфін і ДПАУ напрацювали за останні роки. Незважаючи на те, що документ містить ряд спірних норм, він все ж таки є вельми актуальним для країни.

Бюджетні дірки провокують...

Причина такої пильної уваги до цієї проблеми полягає в необхідності збільшення податкових надходжень до бюджету. Минулого року Кабмін вичерпав можливості боргового та емісійного фінансування витрат, а зібрані наперед податки і невідшкодований ПДВ в теперішньому бюджетному періоді додатково звузять фінансові ресурси уряду цього року. Кабміну доведеться або йти на підвищення податків (і введення нових), або підсилити боротьбу з мінімізацією оподаткування і тіньовим сектором економіки, що справді містить безмежний фіскальний потенціал.

Податкова служба і Мінфін останніми роками намагалися локально перекрити окремі схеми зменшення оподаткування за допомогою нормативно-правових актів, проте часто натрапляли на протидію бізнесу, який вбачав в цьому  перевищення повноважень органами виконавчої влади. Варто пригадати долю розпоряджень КМУ № 757-р «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов`язкових платежів)» від 01.07.2009 р. і № 838-р «Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на додану вартість» від 17.07.2009 р., дії окремих положень яких припинив Президент України В.Ющенко після бурхливих протестів підприємців.

Безумовно, очевидним було те, що КМУ дійсно виходить за рамки своїх повноважень, оскільки ті проблемні питання, які він намагався врегулювати своїми актами, насправді вимагали внесення змін до податкового законодавства. Усвідомивши той факт, що обійтися без рішення парламенту неможливо, Кабмін таки подав в Раду законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань оподаткування» (реєстраційний номер 5513). Формально, ініціатором виступив народний депутат С.Власенко, проте нормативно-правовий акт готували Мінфін і ДПАУ.

Основні нововведення

Серед ключових нововведень, які істотно змінюють норми діючого правового поля, варто виділити такі:

Впровадження інституту звичайних цін. Формально він давно виписаний в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», проте до цих пір важко реалізовується на практиці. Через неврегульованість порядку застосування він використовується контролюючими органами. У законопроекті № 5513 пропонується чіткий вичерпний перелік обставин, за яких контролюючі органи можуть застосовувати цей інститут для визначення бази оподаткування і донарахування податків. Згідно з ним, звичайна ціна застосовуватиметься у випадку здійснення платником податків:

а) будь-яких операцій за зовнішньоекономічними договорами (контрактами);

б) бартерних операцій;

в) операцій із зв`язаними особами;

г) операцій з платниками податків, які застосовують інші правила або ставки оподаткування, ніж такий платник податків (як правило, спрощені).

До речі, саме за допомогою цих інструментів здійснюватиметься більшість схем мінімізації оподаткування через зниження бази оподаткування податком на прибуток підприємств і роздування податкового кредиту. Тепер ДПАУ самостійно може встановлювати витрати підприємств за деякими статтями (включаючи витрати по обслуговуванню боргових ресурсів, що також є нововведенням), а відповідно коректувати базу оподаткування податку на прибуток підприємств.

Особливо важливо, що інститут звичайних цін розповсюджується на операції з суб`єктами господарювання, які працюють за спрощеною системою оподаткування. Досить часто вони використовуються для емісії податкових накладних (за ПДВ), які потім пред`являються іншими учасниками даного ланцюжка для формування податкового кредиту. Для того, щоб роздути величину ПДВ, дані суб`єкти (СПД за спрощеною системою) реалізують своїм «партнерам» продукцію за цінами, вище ринкових.

Законопроект фактично ліквідовує цю схему, оскільки дозволяє контролюючим органам самостійно визначати базу оподаткування, а також здійснювати позапланові перевірки, якщо платник податків має відносини з подібними суб`єктами.

Наступний пункт - посилення боротьби з мінімізацією прибутку до оподаткування. Окрім вищесказаного, в законопроекті є ще ряд важливих нововведень, які повинні підсилити боротьбу з тотальною збитковістю українських підприємств. Якщо зараз підставою для позапланової перевірки суб`єкта підприємницької діяльності, який декларує негативне значення об`єкту оподаткування, є подача відповідних декларацій впродовж чотирьох податкових періодів підряд, то законопроектом № 5513 встановлюється, що перевірці досить однієї декларації з негативною базою оподаткування. З одного боку, це - посилення фіскального тиску, з іншої - нинішня система створює широке поле для того, щоб ухилятися від перевірок, оскільки досить декларувати збитки три звітні періоди, а на четвертий показати мінімальний прибуток. У цьому випадку у ДПАУ сьогодні немає підстав для позапланової перевірки такого підприємства.

А ось куди менш конструктивним і зрозумілим є нововведення, згідно з яким, починаючи з податкового періоду (перший квартал 2010 року), непогашений збиток 2009 року не підлягає обліку у складі валових витрат платника цього податку в першому кварталі 2010 р. Іншими словами, прибуток до оподаткування цього року підприємства можуть коректувати на збиток 2009 року тільки за результатами всього року, а в першому кварталі зобов`язані платити податок на прибуток без урахування збитку 2009 р. Дана норма носить кон`юнктурний характер, оскільки її наявність продиктована необхідністю наповнити бюджет в першому півріччі, який буде дуже напруженим з погляду збалансованості прибуткової і витратної частини.

Ще однією вельми неоднозначною нормою є дроблення податкового періоду для сплати податку на прибуток. Законопроект 5513 включає новели законопроекту О.Ляшко, згідно з яким підприємства, за винятком нерезидентів і виробників сільськогосподарської продукції, повинні платити до бюджету щомісячно (до 20 числа кожного місяця) податок на прибуток, визначений як 1/12 суми нарахованого податку на прибуток за попередній календарний рік, проіндексований на індекс інфляції попереднього календарного року. Зараз українські підприємства платять податок на прибуток щокварталу і на підставі фінансових показників за даний період.

У цій ситуації уряд правильно ставить питання про впровадження так званого «мінімального податку», який виконує не тільки фіскальну функції, але й покликаний вирішити проблему неефективних підприємств, проте такий спосіб виглядає не найефективнішим.

Ще один розділ - протидія спробам роздування податкового кредиту. У законопроекті № 5513 істотна увага приділена одній з ключових проблем в Україні – мінімізації сплати ПДВ. Даним документом пропонується істотно звузити розміри потенційного податкового кредиту. По-перше, він передбачає створення Єдиного реєстру податкових накладних, без виписки з якого накладні не враховуватимуться під час розрахунку податкового кредиту. Реєстрація в Єдиному реєстрі впроваджується для платників ПДВ, у яких його сума в одній податковій накладній складає: понад 1 млн. грн. – з 1 січня 2010 року; понад 500 тис. грн. – з 1 квітня 2010 року; понад 100 тис. грн. – з 1 червня 2010 року.

По-друге, проектом закону встановлюється, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції постачання товарів (послуг), на вимогу їх одержувача лише за умови фактичного відвантаження (наданні) таких товарів (послуг). Більшість експертів чудово знають, що роздування податкового кредиту здійснюється якраз під час операцій без фізичного постачання товару.

По-третє, згідно з проектом закону, обмежується використання в розрахунку податкового кредиту прострочених накладних. Як би не протестували підприємці, але ситуація коли для формування податкового кредиту надається накладна трирічної давності, не є нормальною.

Окрім основних перерахованих нововведень, законопроект містить багато технічних нюансів, які дозволяють розширити базу оподаткування податку на прибуток, а також скоротити можливість необґрунтованого роздування податкового кредиту. Не викликає сумніву, що як тільки проект закону потрапить на розгляд парламентаріїв, в країні почнеться масовий сплеск незадоволеності, заяв про посилення фіскального тиску на економіку, утиску підприємців та ін. Частково, ці звинувачення матимуть вагомі аргументи, адже ускладнюючи роботу тіньового сектора економіки, уряд не запропонував механізми, що спрощують роботу легального. У даному контексті цей важливий законопроект розглядатиметься тільки як односторонній тиск уряду, а не спроба створити нормальний бізнес-клімат у країні.

Олексій Молдован, Центр антикризових досліджень (для УНІАН)

УНІАН в Google News