Зовнішня торгівля: стабільність гривні під питанням?...

Про курс гривні, торговельний дефіцит, втрачені можливості і туманні перспективи...

В Україні на сьогоднішній день курс гривні по відношенню до долара відносно стабільний. Невеликі коливання істотно не турбують, велика частина населення і бізнесу вже звикла до показника 8 грн./дол. і закладає його в свої розрахунки та оцінки. Багато в чому - це заслуга Національного банку, за рахунок інтервенцій і «стерилізації» гривневої маси він забезпечує баланс попиту та пропозиції на валютному ринку. І хоча попит на «зелений» зростає, в цілому головним орієнтиром залишається стійкий міжбанк. Але це - оперативна інформація, якщо ж говорити про перспективу, то ситуація має не дуже оптимістичний вигляд. НБУ за підсумками березня ц.р. для забезпечення такої стабільності витратив чимало золотовалютних запасів. Їх обсяг скоротився на 248 млн. дол. Сума загалом невелика, але варто зазначити, що з 2009 року золотовалютні резерви лише зростали. Аби тільки процес не став перманентним ...
*** За даними НБУ, міжнародні валютні резерви Нацбанку в березні ц.р. (за оперативними даними) зменшилися на 0,7% - до 36 млрд. 428,6 млн. дол. Обсяг операцій на міжбанківському валютному ринку України (купівля та продаж у доларовому еквіваленті) становив 23 млрд. 401,2 млн. дол. (з урахуванням операцій Держказначейства України). Обсяг операцій на готівковому ринку України (купівля та продаж іноземних валют за гривню в доларовому еквіваленті) становив 4 млрд. 208.1 млн. дол., в т.ч.: обсяг валюти, купленої банками у населення - 1 млрд. 552.1 млн. дол. ; обсяг валюти, проданої населенню - 2 млрд. 656 млн. дол. Банківські вклади фізичних осіб у ВКВ (у доларовому еквіваленті) зросли на 224,4 млн. дол. і 31 березня 2011 р. становили  17 млрд. 117,9 млн. дол. У лютому 2011 р. реальний ефективний обмінний курс (РЕОК) гривні знизився проти грудня 2010 р. на 3,2%. В основному, це було викликано змінами в динаміці номінального ефективного обмінного курсу гривні, який зменшився на 3% переважно через знецінювання долара по відношенню до євро. В цілому інфляційний диференціал знизився на 0,2%, оскільки інфляція в Україні була нижчою, ніж її середньозважений рівень у країнах - основних торгових партнерах.

Дефіцит зовнішньої торгівлі. Що провокує?

Стан справ у торговельній сфері продовжує залишатися невтішним. За даними Держкомстату, в січні-лютому ц.р. дефіцит зовнішньої торгівлі товарами становив понад 2 млрд. дол. Роком раніше даний показник був на рівні всього 656 млн. дол. Зростання, м'яко кажучи, насторожує. Фактично, щоб покрити торговий дефіцит, необхідні інші джерела валютних надходжень, які в нас останнім часом зводяться до запозичень за кордоном. Доводиться брати у борг у нерезидентів, щоб потім цими ж грошима оплатити покупки товарів у тих же нерезидентів...
Ряд політиків і аналітиків висловлюють думку, що збільшення дефіциту зовнішньої торгівлі на початку 2011 року викликане зростанням доходів населення, результатом чого стало підвищення попиту на імпортні товари. Але, згідно з даними Держкомстату, в січні-лютому ц.р. частка в імпорті закупівлі продуктів харчування становить лише 8%, близько 2% - товари легкої промисловості, автомобілі - близько 5%. Головним же фактором, який впливає на зростання імпорту, є закупівля природного газу і нафти - 44,4%.
Для України «блакитне паливо» стало проблемою номер один. Тільки за січень-лютий п.р. розтрати на його придбання становили 3,26 млрд. дол. Для порівняння: у січні-лютому 2008 року - 1,53 млрд. дол. При цьому, якщо даний показник збільшився більш ніж у вдвічі, то обсяги закупівлі скоротилися.
Варто зазначити, що вважати Росію головним винуватцем у підвищенні цін на її ж природний газ було б не коректно. Вона не зобов'язана продавати нам його з «дружньою» знижкою - світова економіка не терпить благодійності. Інше питання, чому Україна так багато закуповує «блакитного палива». Великою мірою це пов'язано зі специфікою вітчизняної економіки. Нашим основним експортним потенціалом є метал і продукція хімпрому, для яких і необхідний природний газ у величезних кількостях.
За логікою речей, зростання витрат на закупівлю природного газу має компенсуватися збільшенням експорту металу та хімічної продукції. При цьому на світовому ринку зростання цін на даний товар має стабільний характер. Але реальна ситуація за січень-лютий п.р. має зовсім інший вигляд - металу продано на суму 3,244 млрд. дол., що на 7% менше, ніж за аналогічний період 2008 року. Правда, експортна виручка хімпрому за січень-лютий 2011-го зросла на 4,5%. Але цього явно не достатньо, щоб компенсувати двократне зростання витрат на купівлю природного газу.
Теоретично компенсувати витрати на імпорт енергоресурсів, що зросли, можна було б за рахунок збільшення експорту інших видів товарів. На жаль, істотно наростити поставки продуктів харчування не виходить - заборонні заходи покупців не на користь українських експортерів, також на порядку денному необхідність захистити наш внутрішній ринок продовольства від зростання цін, що може спровокувати збільшення імпорту. Тим часом, на світовому ринку для агропрому склалася дуже сприятлива ситуація, яка здатна радикально змінити ставлення в Україні та забезпечити цю сферу бізнесу високими доходами. Але можливості Україна упускає...
Можна збільшити надходження валютної виручки від експорту української машинобудівної продукції. І хоча за січень-лютий 2011 року цей показник збільшився на 3,5% порівняно з аналогічним періодом 2008 року, але цього явно не достатньо. На жаль, товари нашого машпрому не користуються великим попитом. Головними їх покупцями є Росія, країни Азії та Африки. При чому, щоб збільшити експорт у даному сегменті необхідно підвищити імпорт комплектуючих та інших складових. У результаті - на даний момент загальна сума імпорту машинобудівної продукції перевищує на 1 млрд. дол. експортну виручку українського машпрому...

Чи вистачить Україні валютних запасів?

Основне питання - чи вистачить нам валюти і далі вести такий спосіб життя. Згідно з даними НБУ, загальна сума золотовалютних резервів на 1 квітня 2011 р. дозволяє в разі критичної ситуації протягом 5,2 місяця повністю розрахуватися за імпорт товарів і послуг. Це досить високий показник, хоча він нижчий, ніж до кризи. В цілому, золотовалютні запаси дозволяють фінансувати дефіцит зовнішньої торгівлі, але перспектива є дуже непевною. Якщо Україна продовжить і далі так торгувати, то валютний курс можна не втримати...

Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру (для УНІАН)

УНІАН в Google News