Дочекались - започаткування бізнесу "спрощено"

Якщо у Вас немає знайомого реєстратора, то і сподіватися на спрощення процедури реєстрації бізнесу не варто. І не дивуйтеся, якщо одного дня виявиться, що Ви є власником декількох компаній з не дуже хорошою репутацією...

Влітку цього року мало б полегшитись створення і ведення бізнесу в Україні.  Верховна Рада України 21 квітня 2011 р. прийняла два закони про внесення змін до деяких законодавчих актів (3263-VI та N 3262-VI ), які покликані спростити умови започаткування ведення бізнесу в Україні. Процес має два етапи. Так, перший документ  набрав чинності 7 червня, другий запрацює з 28 серпня нинішнього року. Отже, на сьогодні відкривати власний бізнес, як стверджує ініціатор прийнятих законів - Кабінет міністрів - має бути простіше та менш затратно.

Реєструй за знайомством 

Таким чином, з 7 червня ц.р. для реєстрації створення юридичної особи не потрібно формування статутного капіталу (раніше засновниками повинно було бути сплачено 50% статутного капіталу до моменту реєстрації юридичної особи). Слід нагадати, що до прийняття вказаних змін мінімальний розмір статутного капіталу для товариства з обмеженою відповідальністю було встановлено на рівні однієї мінімальної заробітної плати, діючої на момент його створення (ст. 52 Закону «Про господарські товариства). Також встановлюється, що розмір статутного капіталу державного комерційного підприємства та унітарного комунального підприємства визначатиметься їх засновниками самостійно.

Зазначена зміна на практиці дійсно повинна спростити умови започаткування власного бізнесу, оскільки раніше складнощі виникали, починаючи з визначенням розміру статутного капіталу при створенні товариства. Між тим, розмір мінімальної зарплати змінюється декілька разів на рік, хоча формально в законі була норма, що статутний капітал визначається на дату створення товариства. Проте згідно з ч. 4 ст. 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Таким чином, виникала ситуація, коли на дату прийняття рішення про створення та підписання статуту засновниками він відповідав вимогам закону, проте на дату реєстрації, якщо збільшувалась мінімальна заробітна плата, реєстратор не приймав документи в такому вигляді, оскільки вони виявлялися такими, що суперечать чинному законодавству. 

Отже, засновники були змушені заново підписувати статут, затверджувати інший розмір капіталу. Тут і виникала ще одна проблема, оскільки потрібно було до моменту реєстрації внести 50% статутного капіталу, то і, відповідно, засновникам додатково потрібно було поповнювати тимчасовий рахунок в банку до необхідної суми.

Усунення цих проблем та надання повноважень засновникам самостійно вирішувати потрібний їм розмір статутного капіталу при створенні товариства є позитивним кроком до спрощення створення суб’єктів господарської діяльності. Без сумніву, статутний капітал у розмірі однієї мінімальної заробітної плати не може бути основою для ефективного започаткування і ведення бізнесу.

Разом з тим, в кожному конкретному випадку необхідний різний початковий капітал. Наприклад, створення юридичної особи для торгівельної діяльності в окремому кіоску потребує значно менших затрат, ніж створення туристичного оператора чи окремого заводу. Крім того, надання засновниками можливості сплатити його протягом першого року роботи підприємства дозволить, з одного боку, спростити створення товариства, оскільки не потрібно буде витрачати часу і коштів на відкриття тимчасового рахунку в банку.

Інша частина норм, що набула чинності з 7 червня, покликана спростити порядки подачі таких документів реєстратору та реєстрації юридичної особи. Проте в цьому випадку важко однозначно стверджувати, що ці норми є позитивними та спростять умови ведення бізнесу. Так, вказаним законом внесено зміни до ряду норм Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» щодо відміни обов’язковості подання нотаріально засвідчених документів, та передбачено, що в окремих випадках засновники можуть подавати «ксерокопію, нотаріально засвідчену копію».

Отже, головна зміна, що з 7 червня непотрібна справжність підписів засновників засвідчувати нотаріально, достатньо подати реєстратору письмово оформлений установчий документ - прошитий, пронумерований та підписаний засновниками.

На перший погляд, це дійсно спрощує процедуру, оскільки засновникам непотрібно витрачати свій час та гроші на нотаріальне оформлення установчих документів, що, як правило, коштує дорожче, ніж донедавна встановлений мінімальний розмір статутного капіталу для товариства з обмеженою відповідальністю.  Разом з тим, фактично ця «спрощена» процедура відкриває ряд можливостей для зловживань і шахрайства. Так, на жодній із стадій створення юридичної особи не перевіряється наявність волевиявлення конкретного засновника щодо створення юридичної особи. Тобто, фактично, маючи копію паспорта особи та її ідентифікаційного номера, який ми досить часто здаємо в усі органи (від банків і нотаріусів, до окремих суб’єктів, з якими укладаємо угоди чи влаштовуємося на роботу), не задумуючись про наслідки. Особа записує дані так званих засновників, підробляє підпис і подає ці документи державному реєстратору для реєстрації юридичної особи. При цьому відповідальність за результати діяльності такої юридичної особи будуть нести її засновники, а тому не дивуйтеся, якщо одного дня виявиться, що ви є власником декількох юридичних осіб з не дуже доброю репутацією. Більше того, якщо така юридична особа виявиться причетною до певних злочинів (наприклад, ухилення від сплати податків, легалізація грошових коштів, одержаних злочинним шляхом), то крім формально директора та бухгалтера, які відповідатимуть за таку “роботу”, вам вкрай складно буде довести, що ви нічого не знали про цей злочин і не були учасником злочинної групи.

Крім того, хоча відповідальність за відповідність установчих документів вимогам закону несуть засновники, здійснюючи їх нотаріальне посвідчення вони могли розраховувати на консультацію нотаріуса і його перевірку документів, що спрощувало б процедуру їх реєстрації чи переоформлення декілька разів через допущені помилки. Зокрема, діяльність туристичних операторів, посередницька діяльність у сфері страхування є виключною,  тому якщо засновники, забувши про це, впишуть ще інші види діяльності, вони не зможуть отримати ліцензію для роботи, відповідно, змушені будуть вносити зміни в документи. А тому в даному випадку буде не спрощення започаткування бізнесу, а навпаки.

Ми спробували дізнатися у реєстратора, чи можна зареєструвати нову юридичну особу по звичайному письмовому статуту, враховуючи такі зміни. Проте самі реєстратори ще не знають, як їм діяти, а тому порадили нам подати всі документи «по-старому», оформивши їх нотаріально.

Щодо інших документів, то у тексті Закону «Про державну реєстрацію…» передбачено, що заявники мають право подавати поряд з оригіналами документів їх нотаріально засвідчені копії, чи просто копії. Аналогічне роз’яснення було надано також державним реєстраторам. Але з тексту відповідних норм закону незрозуміло, чи це право заявників подавати документи, які вони бажають (з перерахованих вище), чи право реєстратора обирати форму з переліку, а для заявників - лише обов’язок надати такі документи. Скоріш за все, реєстратор самостійно вирішуватиме це питання за власним бажанням. А тому, якщо у вас немає знайомого реєстратора, то і сподіватися на спрощення процедури реєстрації не варто...

Модельний статут: окремі специфічні положення  під питання?

Перейдемо до іншого закону, який набирає чинності з 28 серпня цього року. Він  надаватиме можливість суб’єктам господарювання діяти на основі модельного статуту, який буде додатково розроблений Кабінетом міністрів для кожного виду суб’єкта господарювання. Важко сьогодні говорити про позитиви чи негативи такого підходу, не маючи форми такого модельного статуту. Тим не менше, така модель повинна спростити започаткування та ведення бізнесу в Україні, оскільки засновники не завжди знають всі вимоги до оформлення установчих документів юридичної особи та особливості їх формування, а тому змушені звертатися до спеціальних компаній, які за плату підготують їх. Якщо ж засновники готують документи самостійно, є ризик, що через певні допущені помилки державний реєстратор може відмовити у проведенні реєстрації, а тому засновники будуть змушені витратити додатковий час та кошти на доопрацювання документів.

Разом з тим,  вирішуючи працювати на підставі модельного статуту, засновники повинні бути готові до того, що в ньому не будуть врегульовані окремі специфічні положення, які іноді доцільно передбачати в установчих документах (зокрема, обмеження для директора щодо укладення окремих угод: відчуження майна, отримання позик тощо).

Таким чином, вказаними змінами передбачено як позитивні, так і негативні зміни для суб’єктів господарювання, а їх ефективність, доцільність та дієвість в умовах сьогодення ми з вами зможемо побачити вже найближчим часом.

Зоряна Топорецька, старший юрист ЮК «Jurimex» (для УНІАН)

УНІАН в Google News