Спрощенка: Кабмін «погуляє» за рахунок місцевих бюджетів...

ВР прийняла урядовий закон про «спрощенку». Кабмін пом`якшив позиції через бажання підняти свій авторитет у бізнес-середовищі. Та й збитків не матиме від подібних поступок. Усі витрати ляжуть на місцеві бюджети...

Верховна Рада після тривалих доопрацювань таки внесла зміни до Податкового кодексу і ряд законодавчих актів щодо спрощеної системи оподаткування (законопроект № 8521). Якщо Президент підпише прийнятий минулого тижня закон, то вже з 2012 року українським платникам єдиного податку необхідно буде кардинально перебудувати свою роботу.

Цей закон повинен був бути прийнятий ще в першому кварталі 2011 року, але уряд і парламент затягнули процес більш ніж на півроку. Причому затримка завдала Україні серйозної шкоди. Ще до схвалення документа Верховною Радою глава Ради підприємців при Кабінеті Міністрів Леонід Козаченко під час засідання Економічної ради громадських об`єднань, асоціацій промисловців, підприємців та роботодавців констатував, що введення Податкового кодексу призвело до відходу в «тіньовий» сектор більше 30% малого бізнесу країни. Озвучена цифра, швидше за все, є перебільшеною, але той факт, що після набуття чинності норми про заборону відносити витрати на товари і продукцію, придбані у платників єдиного податку, багато «спрощенців» через втрату значної частини клієнтів змушені були згорнути свою діяльність, є безперечним.

На фоні таких тенденцій прийняття закону є позитивом, оскільки дає чіткий сигнал підприємцям щодо їхніх перспектив. Між тим, документ досить суперечливий. У порівнянні з нинішньою моделлю, він суттєво ускладнює систему оподаткування. Але ключовим нововведенням є те, що підприємці мають ширший діапазон варіантів «спрощенки».

Закон встановлює чотири групи бізнесу, які зможуть працювати за спрощеною системою.

До першої групи належать дрібні підприємці з розміром доходу до 150 тис. грн., які не мають найманих працівників і займаються торгівлею на ринках та наданням побутових послуг (перелік послуг затверджено законом). Ставка податку для таких підприємців встановлюється в розмірі від 1 до 10% мінімальної заробітної плати.

До другої групи підприємців, до яких застосовується спрощена система, належать фізичні особи, які мають розмір доходу 1 млн. грн. і право наймати 10 працівників. Сплата податку визначена на рівні від 2 до 20% мінімальної заробітної плати.

До третьої групи належать фізичні особи-підприємці з розміром доходу, який не перевищує 3 млн. грн., і кількістю найманих працівників до 20 осіб. Сплата податку - 3% (якщо суб`єкт є платником ПДВ) або 5% (якщо суб`єкт не є платником ПДВ).

До четвертої групи належать підприємці або юридичні особи, розмір доходу яких не перевищує 5 млн. грн., вони можуть наймати 50 працівників. Сплата податку - 3% або 5%.

Новацією закону стало також скасування жорстких норм відповідальності за перевищення ліміту виручки, що дає право на використання спрощеної системи оподаткування. Відтепер платник єдиного податку не ризикує втратити своє свідоцтво, а буде зобов`язаний заплатити додатковий податок з обсягу виручки, що перевищує ліміт. Для фізичних осіб - 15%, для юридичних - подвійна ставка єдиного податку.

Законом також визначено сфери діяльності, на які спрощена система оподаткування не поширюється. До числа таких належать: проведення азартних ігор; обмін іноземної валюти; виробництво і продаж підакцизних товарів, дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння; діяльність у сфері фінансового посередництва (крім діяльності у сфері страхування); діяльність з надання послуг пошти та зв`язку; діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату; діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

Крім того, окремі обмеження встановлені для фізичних осіб - підприємців. Відтепер спрощена система оподаткування не поширюється на діяльність у сфері аудиту, операції з надання в оренду земельних ділянок, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлових приміщень, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів. Для юридичних осіб введено додаткове обмеження: не можуть використовувати спрощену систему оподаткування суб`єкти, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%.

Позитивним нововведенням для підприємців також є отримання «права на відпустку». Законом передбачається, що платники єдиного податку першої та другої груп, які не використовують працю найманих працівників, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також на період хвороби, підтвердженої копією листа (листами) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Загалом, закон про спрощену систему оподаткування вийшов досить сприятливим для підприємців. Пом`якшення позиції уряду в цьому питанні, очевидно, зумовлено його бажанням хоч трохи підняти свій авторитет в бізнес-середовищі. Однак не менш важливе значення відіграє той факт, що з набуттям чинності Податкового кодексу єдиний податок зараховується до місцевих бюджетів. Кабмін не матиме ніяких збитків від подібних поступок підприємцям в плані зниження фіскального навантаження. Усі витрати ляжуть на місцеву владу, а за «чужий рахунок» можна і «погуляти»...

Олексій Левицький (для УНІАН)

УНІАН в Google News