Рублева інтервенція стартувала. Далі ЄЕП?

НБУ заспокоює, що з рублевими розрахунками з РФ все буде в порядку. Аби не вийшло, що за рублевих кредитом доведеться йти саме в російські банки. А які вигідні умови пропонує Москва «братам слов`янам», ми знаємо не з чуток...

В Україні стартувала валютна диверсифікація, і згідно з обіцянками Нацбанку вона почала здійснюватися в розрахунках з «основними торговими партнерами». Під ними мається на увазі Росія. У перших числах грудня «Нафтогаз» вперше розрахувався за газ рублями. Правда, оплата була частковою. З обов`язкових 972,21 млрд. дол. компанія перерахувала "Газпрому" 210 млн. дол. і 7,2 млрд. руб. Але почин зроблено, а пізніше НБУ роз`яснив, що буде далі...

Удар «дерев`яним», щоб міцніше дружити...

«Рублезація» бере початок з вересня 2008 року. Тоді "Газпром" заявив про плани з 2009-го в розрахунках з деякими своїми контрагентами перейти на рублі (читати - почати процес «возз`єднання» імперських земель). Україні, рульова команда якої дивилася зовсім в іншу сторону - західну, було не до ідей східної сусідки. Вивченням питання впритул вона зайнялася в 2010 році, під час зміни «шапки». Міркували не довго. 26 жовтня ц.р. в Москві під час зустрічі голови Нацбанку Сергія Арбузова з виконуючим обов`язки міністра фінансів Росії Антоном Сілуановим, керівництвом Центробанку РФ і «Газпрому» досягли домовленості про оплату спожитого Україною газу в рублях.

Ось тоді НБУ заявив, мабуть, щоб не сильно «тішити» суспільство все міцнішою дружбою Києва і Москви, що планує і надалі працювати над валютною диверсифікацією в розрахунках з основними торговими партнерами, а такі є і ЄС, і Китай, і Шрі-Ланка (правда, остання країна не називалася, так для більшої наочності додала...).

В ідеї, як і годиться, є як прихильники, так і противники. Ще їх можна розділити на представників влади та опозиції. Останні заявляють, що результатом такої реформи стане повне занурення України в рублеву зону, що самою собою передбачає підготовку до інтеграції в Євразійський союз, а це повністю суперечить запевненням влади, що європейський вектор залишається для України пріоритетом. З урахуванням того, що нововведення вводиться в процесі газових переговорів (а газ - головний аргумент Росії, що все пропоноване нею не підлягає обговоренню), то не можна виключити, що твердження опонентів рублевого реформаторства мають під собою підстави. У плані «диверсифікації» інтеграційних напрямків рубль - тільки початок, хоч і чіткий лакмус...

Ряд експертів вважає, що перехід на розрахунки в рублях означає фактично валютний союз, в якому всі рахунки України будуть перебувати під жорстким контролем російського Нацбанку.

«В принципі, якщо ми втягуємося в рублеву зону, то мова йде не про торговельний і не політичний союз. Ми, по суті, поступово йдемо від національної валюти і підміняємо гривню російським рублем. Якщо ще й аграрний ринок, і машинобудування, і металургію (в частині експорту до Росії) ми переведемо на розрахунки в рублях, щоб збалансувати за обсягом потоки експорту та імпорту, то це вже обіг близько 20 млрд. грн. на місяць! Тут виникає питання можливості впливу Нацбанку на фінансовий ринок і, як наслідок, фінансової незалежності України», - заявляв раніше колишній виконуючий обов`язки міністра фінансів України Ігор Уманський.

А перший президент України Леонід Кравчук вважає, що перехід на розрахунки в рублях за газ буде вигідним для України. "Нам простіше зібрати рублі, ніж долари - це, по-перше. По-друге, ми можемо накопичувати швидше валютний запас в доларах, в євро, а розраховуватися рублями", - пояснив свою позицію Л.Кравчук.

Голова Верховної Ради Володимир Литвин взагалі вважає, що зараз потрібно говорити не про те, в якій валюті оплачувати газ, а чим взагалі розраховуватися.

«У нас негативне сальдо, і воно поступово зростає. Тому я вважаю, що потрібно задуматися про це, і замислитися над тим, аби Україна заробляла гроші. Тоді не буде мати значення, чим розраховуватися - рублями, доларами або євро», - сказав В.Литвин.

Що ж, міркування спікера парламенту не позбавлені логіки. Але як же тоді бути з тим, що в даний час торгові відносини з Росією несуть плюси тільки сусідці, тобто, рублі у нас в дефіциті. Та й в принципі вільного обігу рублів в нашій країні немає - не отримуємо ми їх за свої товари. Тоді, мабуть, доведеться міняти золотовалютні долари на рублі, а потім купувати газ. А це означає підірвати стабільність гривні, яка й так ледве-ледве утримується Нацбанком на плаву. Не покидає думка, що всі ці рублеві виверти стали результатом «демократичної» політики влади, світові політичні та фінансові організації поставлені нею в глухий кут. Яскравим прикладом є відносини з МВФ, точніше, як люблять у нас говорити, співпраця з Фондом. А вона давно на рівні діалогу, хоч і активного. Траншу як не було, так і немає...

Але глава НБУ Сергій Арбузов все пояснив. Спочатку російський рубль введуть в першу категорію валют і будуть його враховувати в золотовалютних резервах.

«Ми їх (рублі - ред.) будемо включати в розрахунок резервів, - сказав глава НБУ. - Зараз ми будемо переводити рублі в першу категорію. Як переведемо, так рубль відразу і буде зараховуватися в резерви». При цьому він підкреслив, що дане питання вже погоджене з МВФ.

За його словами, поповнення рублевого резерву буде відбуватися за рахунок використання цієї валюти в торгових операціях з Росією. Але коли все це здійсниться, С.Арбузов не уточнив.

*** У першу групу Класифікатора включені Вільно конвертовані валюти, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та продаються на головних валютних ринках світу. Це такі валюти, як австралійські долари, англійські фунти стерлінгів, датські крони, долари США, канадські долари, японські ієни, євро, СПЗ і т.д. Право Нацбанку визначати валюти інвестування передбачено Законом «Про режим іноземного інвестування».

Розповів він і про резервний долар. Його не будуть конвертувати в рублі для розрахунку за газ. За його словами, в додатковій угоді до контракту на купівлю російського газу, підписаному на початку грудня, не зафіксована пропорція в оплаті рублями і доларами. Все буде визначатися, виходячи з можливості «Нафтогазу». А рублі «знайдуться» на внутрішньому ринку.

«Сьогодні товарообіг між Україною і Росією більше 50 млрд. дол. Якщо хоча б на 10% перевести розрахунки в рублях, нам вистачить абсолютно спокійно оплатити імпорт (газу - ред.) в рублях. Тому рублі ми будемо брати з внутрішнього ринку. А раз будемо брати з внутрішнього ринку, то купувати їх будемо за гривні. Тому золотовалютні резерви зменшуватися не будуть. І це основна ключова ідея наших перетворень», - пояснив С.Арбузов.

Причому, за його словами, перший платіж у рублях за газ «Нафтогаз» провів власними силами. «Я думаю, що найближчим часом ми сформуємо ринок рубля на необхідну суму. А поки працюють свопи, запозичення і внутрішній ринок. На сьогоднішній день, я думаю, що відсотків 10 (рублів - ред.) необхідної суми знаходиться на внутрішньому ринку. А коли буде сформований попит на рублі, то з`являться і пропозиції. Поки рублі в країну не йдуть, тому що на них немає попиту. Тепер попит буде, тому що ми сформували абсолютно ринкові умови», - пояснив С.Арбузов.

Дорога в російські банки за рублем?

А тепер висновки експертів. На думку Володимира Щелкунова, президента Міжнародної торгової палати в Україні, «рублева» угода в певній мірі дозволить знизити навантаження на Україну, пов`язане з необхідністю погашення доларового боргу перед Росією за енергоносії.

«З іншого боку, цей захід буде ефективним тільки в тому випадку, якщо український уряд врахує всі можливі ризики. Одна з проблем - де брати необхідну кількість рублів. Адже за 9 місяців цього року негативне сальдо в торгівлі з Росією склало 6 млрд. дол. І якщо зараз ми платимо доларами, а будемо платити рублями, то рубль - теж валюта, і нам доведеться її брати в Росії. Треба врахувати той фактор, що наші експортери отримують виручку від торгівлі з РФ в основному в доларах або євро. Тоді нам доведеться або мати гарантії щодо того, що ми зможемо купити необхідну кількість рублів за гривню, що малоймовірно, або доведеться купувати рублі за долари і євро», - підкреслює експерт.

Іншим фактор ризику експерт називає курсову динаміку рубля. «Адже ця валюта схильна до коливань сильніше, ніж долар або євро, тому в газових договорах варто посилити страхувальні механізми, пов`язані з можливим зміцненням курсу рубля під час зростання цін на нафту. З цього боку ми можемо отримати подвійний удар - ціна газу прив`язана до нафтових котирувань. Крім того, треба врахувати ризик можливого використання Росією адмінресурсу для штучного завищення курсу рубля в моменти, коли ця валюта буде особливо затребувана Україною. Аналогічні прецеденти вже є - ситуація з польською компанією CP Energyплатіт під час купівлі газу в рублях. Проблема в даному випадку була продиктована тим, що коливання польського злотого щодо російського рубля менше, ніж до євро», - зазначив В.Щелкунов.

Начальник відділу аналізу фінансових ринків АБ «ІНГ Банк Україна» Олександр Печеріцин вважає, що «ймовірно, рішення про введення рубля в першу категорію валют та облік його в золотовалютних резервах потрібне для того, аби можна було більш-менш оперативно знаходити фінансування для розрахунків за газ. Враховуючи те, що частка російських рублів в загальному обсязі золотовалютних резервів, скоріш за все, буде незначною, прийняття такого рішення не вплине на якість резервів НБУ».

На думку економіста Міжнародного центру перспективних досліджень Олександра Жолудя, «вводити російський рубль в структуру золотовалютних резервів НБУ доцільно лише в тому випадку, якщо Україна має намір нарощувати обсяги розрахунків за зовнішньоекономічними операціями в рублях». При цьому, на його думку, на сьогодні передумов для такого збільшення немає.

Щодо впливу даного рішення Нацбанку на курсову стабільність, то О.Жолудь упевнений, що на гривні це не позначиться, тому що регулятор де-факто буде продовжувати політику прив`язки курсу нацвалюти до долара.

Так чи інакше, але всі процедури переходу на розрахунки в національних валютах вимагають технічного врегулювання, причому в документарній формі. А як підтвердив С.Арбузов, рубль не користується особливим попитом в Україні, та й торгівля з РФ для нас у мінусі. Аби не вийшло, що за рублевим кредитом доведеться йти саме в російські банки. А які вигідні умови пропонує Москва своїм «друзям», зокрема «братам слов`янам», ми знаємо не з чуток...

Нана Чорна (УНІАН)

УНІАН в Google News