Дефолт України - реальність?..
Дефолт України - реальність?..

Дефолт України - реальність?..

20:47, 01.03.2012
5 хв.

Якщо і порівнювати фінансову ситуацію в Україні, то, скоріше, з Ірландією, ніж з Грецією, що теж не дуже тішить, але й не створює ажіотаж, який не до місця, а також не породжує всілякі необґрунтовані чутки...

І знову про дефолт... Коли говорять про його ймовірністі щодо тієї чи іншої країни, фахівці посилаються на показники кредитно-дефолтних свопів (кредитних деривативів або угод). На світовому ринку вважається, що вони демонструють оцінку міжнародних інвесторів державних цінних паперів. Високий показник свопів відображає ризик їх непогашення. І хоча є ряд критичних зауважень, що кредитно-дефолтні свопи є небіржовими ф`ючерсними договорами, які схильні до залежності від спекуляцій на фінансовому ринку, але в цілому іншого більш-менш зрозумілого індикатора дефолту в світі не придумали.

На шляху до Ірландії...

На кінець лютого 2012 року кредитно-дефолтні свопи України знаходилися на рівні 770 пунктів, що навіть нижче, ніж у січні - 845 пунктів. Але варто відзначити, що в першому півріччі 2011-го показник не перевищував рівень в 500 пунктів і мав тенденцію до зниження. З приходом осені свопи стали зростати, досягнувши піку в 1000 пунктів. Потім почалося падіння показника, що продовжується і на сьогоднішній день.

Відео дня

Якщо кредитно-дефолтні свопи України зараз перебувають на рівні 770 пунктів, то кредитно-дефолтні свопи Греції, долю якої, що досить дивно, все частіше пророкують нашій країні, знаходяться біля позначки 12700 пунктів. Різницю вловлюєте?..

Згідно з даним показником, ймовірність дефолту України оцінюється на рівні 41%, в той час як ймовірність дефолту Греції знаходиться у планки 93%, незважаючи на вжиті заходи Євросоюзом. Ймовірність дефолту Португалії - 62%, Ірландії - 39%, Угорщини - 30%, Італії - 29%, Бельгії - 23%, Пакистану - 45%, Аргентини - 43%, Венесуели - 42%, США - 3%.

Як бачимо, якщо і порівнювати ситуацію в Україні, то, скоріше, з Ірландією, що теж не дуже тішить, але й не створює ажіотаж, який зовсім не до місця, а також не породжує всілякі необґрунтовані чутки.

До кризи кредитно-дефолтні свопи України були на рівні близько 200 пунктів. В окремі моменти знижувалися до 180 пунктів. В кінці 2008 року кредитно-дефолтні свопи почали різко зростати і в березні 2009 року досягли рівня майже 5000 пунктів. У цей момент дійсно можна було говорити, що Україна на межі дефолту. Пік небезпеки пройдено, залишилося подалі відійти від цієї грані.

Врятують вибори...

Головна проблема на сьогодні полягає в тому, що інвестори, які купують українські єврооблігації, завжди під час розрахунку бажаної прибутковості враховують кредитно-дефолтні свопи. Україні, виходячи зараз зараз на міжнародний ринок з продажем єврооблігацій, доведеться їх реалізовувати з прибутковістю близько 10-12% річних в євро, що досить таки дорого. Ще недавно ми розміщували ці цінні папери з прибутковістю близько 6%. Тобто, для продажу час невдалий, і це, дійсно, проблема, але не ймовірність дефолту.

Крім того, погашення зовнішніх боргів цього року не принесе Україні особливих незручностей, як це було в 2009-му і навіть 2011-му. До кінця року ми повинні погасити перед нерезидентами позики й виплатити відсотки за ними на суму близько 7 млрд. дол. Причому з початку року вже виконані зобов`язання перед нерезидентами на суму понад 1 млрд. дол. Велика частина повернень припаде на осінь-зиму.

І якщо з боргами перед нерезидентами все більш-менш зрозуміло, то залишається загадкою, де взяти валюту для оплати імпорту. Можна скільки завгодно будувати моделі та прогнозувати зниження дефіциту зовнішньої торгівлі, як це робить влада, але дані на початок 2012 року не обіцяють планованих успіхів. Природний газ в Росії закуповується у великих обсягах і за цінами вищими, ніж у 2011 році (до того ж «газове» питання далекий від вирішення), в той же момент вартість металу, який займає левову частку експорту, у світі падає. Швидше за все, цього року відбудеться не зниження, а зростання дефіциту зовнішньої торгівлі, оптимістичний прогноз - 10 млрд. дол. І це дійсно проблема, причому хронічна - до кризи у нас була така ж картина, але тоді дефіцит перекривав профіцит завдяки зарубіжним інвестиціям. Купівля вітчизняних банків і компаній атакувала Україну, закидаючи валютою. Стан речей зараз круто змінився. Інвестори не розглядають нашу країну як цікавий об`єкт для вкладень, а посилення фіскального тиску з введенням нового Податкового кодексу призвело до того, що іноземний бізнес почав йти з України. До того ж, податкова пільга під час переведення грошей в офшори посприяла «перечисленням» тільки за 9 місяців 2011 року українськими компаніями і банками нерезидентам доходів за прямими інвестиціям на суму понад 6 млрд. дол., у той час як за весь докризовий 2007 рік даний показник склав 2,8 млрд. дол. Торішня ситуація досить дивна - виплачено більше, ніж отримано. Швидше за все, тенденція збережеться.

Залишається надія на приплив валюти «під вибори». Уже традиційно в цей період надходження з офшорів зростають. Як не парадоксально, але саме прагнення ряду кандидатів стати народними обранцями може простимулювати українську економіку.

Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру (для УНІАН)

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Азаров продовжує запевняти, що в Україні немає навіть натяків на дефолт

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся