Запровадження податку на продаж валюти відклали... ненадовго

В Україні знову збираються запровадити податок на продаж валюти. Таким чином хочуть знизити доларизацію економіки і підвищити довіру населення до гривні. В експертів дієвість заходів, які ухвалюють, викликає сумнів

Незважаючи на запевнення Національного банку, що введення податку на продаж валюти - питання дискусійне і вимагає вивчення, проект відповідного закону в швидкісному режимі був поданий до Верховної Ради. Але 20 листопада - на останній сесії в нинішньому складі - парламентарії відклали розгляд документу (законопроект № 11433 від 16.11.2012 «Про внесення змін до деяких Законів України про операції з іноземною валютою». Автор - Віталій Хомутинник (ПР). Питання навіть не було внесене до порядку денного за «порадою» спікера Володимира Литвина. Він пояснив, чому цього не слід робити - не виключена ситуація, що 4 грудня законопроект буде проголосований. І це дійсно можливо, враховуючи особливу "турботу" останнім часом народних обранців щодо «проектів» НБУ.Тільки на попередньому засіданні 6 листопада ВР наділила Нацбанк правом запроваджувати протягом 6 місяців обов'язковий продаж валютної виручки і скорочувати строк її повернення, який регулятор уже застосував.

Автор законопроекту Хомутинник повідомив, що документ буде відкликаний і «доопрацьований з урахуванням узгодження позицій Кабінету міністрів, Національного банку і громадськості» (цікава тенденція простежується - швидко подати до ВР "дуже важливий" законопроект, а потім також швидко його відкликати через "профнепридатність". Подібна історія була з законом про наклеп, автором якого теж був "регіонал" Віталій Журавський).

Запропоноване Хомутинником «старе» нововведення є наступним кроком влади для досягнення головної мети - збільшити надходження до Пенсійного фонду, засіки якого на сьогодні порожні, а також знизити доларизацію економіки. Крім того, таким заходом влада хоче підвищити довіру населення до національної валюти.

Але насправді Кабмін і НБУ продовжують шукати нові можливості мінімізації відпливу валюти. Останнім часом регулятор те й робить, що видає в цьому руслі постанови, Кабмін схвалює нові закони, Рада їх активно бере. І все заради «ефективної програми розвитку економіки як на довгострокову, так і на короткострокову перспективу».

Ось тільки дієвість вжитих заходів викликає сумнів. Уроки минулих років правління влади нічому не навчили. Якщо згадати досвід запровадження цієї міри, то стає зрозуміло - знову ручне управління фінансами, а все ручне завжди буде в програші перед ринковим.

Збір з безготівкових та готівкових валютних операцій в Україні ввели в 1998 році як тимчасовий захід. Незабаром збір до Пенсійного фонду з купівлі-продажу валюти фізособами скасували, але збір з безготівкових валютних операцій проіснував до 2011 року. Правда, змінювалися ставки відрахувань. До 2006 року ставка становила 1,5%, потім скоротилася до 1,3%, у 2007 р. - до 1%, у 2008 р. - до 0,5%, а в 2009 р. - до 0,2%.

Зараз від сплати збору пропонується звільнити операції фізичних осіб з продажу отриманої шляхом переведення з-за кордону іноземної валюти в сумі, що не перевищує в гривневому еквіваленті 150 тис. протягом календарного місяця.

Мине сплата збору та продаж іноземної валюти, яка знімається фізичною особою зі свого депозитного рахунку, притому, що строк вкладу був щонайменше 30 днів.

Операції з продажу іноземної валюти, отриманої під час виплати купонного доходу і від продажу або погашення казначейських зобов'язань, облігацій внутрішньої державної позики, номінованих в іноземній валюті, також звільняються від сплати 15% збору.

«До того ж звільнення від сплати збору відбуватиметься лише у разі того, коли належні громадянину суми в іноземній валюті будуть продані їм за готівкову гривню безпосередньо в момент отримання», - уточнюється в законопроекті.

На думку експерта інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB Марії Сальникової, запровадження податку з продажу готівкової валюти може призвести до тінізації валютного ринку.

«Населення проводитиме менш легальні, але дешеві валютообмінні операції для особистих потреб як для заощадження своїх коштів, так і для використання валюти при виїзді за кордон. І, дійсно, максимального ефекту зі зміцнення гривні це не принесе, але може бути одним з елементів підтримки гривні», - вважає Сальникова.

Керівник аналітичного підрозділу групи «Інвестиційний Капітал Україна» (ICU) Олександр Вальчишен відзначає, що введення подібного податку виправдано тільки в тому разі, якщо «влада дійсно зважилася на реформу монетарної політики, спрямованої на таргетування інфляції, а не політики стабільного обмінного курсу».

Якщо ж Нацбанк має намір продовжити політику фіксованого курсу, то, на думку О.Вальчишена, введення податку буде просто черговим кроком із «закручування гайок», який не має перспективи.

На думку старшого аналітика ІК «Трійка Діалог Україна» Євгена Гребенюка, банки є основними операторами роздрібного ринку валюти, і тому основною проблемою при введенні будь-яких додаткових податків на роздрібні валютообмінні операції буде визначення того, хто буде виступати податковим агентом.

«Тобто, мова йде про те, хто буде обчислювати і сплачувати цей податок, і головне - хто буде відповідальним у разі неправильного обчислення цього податку? Адже якщо відповідальним - це з часом може створити основу для колосальних порушень прав людини, як це було в 90-х з «валютними» статтями Кримінального кодексу», - сказав Гребенюк.

Мабуть, усвідомлюючи «тіньовий» підсумок введення збору, Національний банк створив комітет із запобігання проведення недобросовісних валютних операцій.

«З метою врегулювання проведення валютних операцій, запобігання ажіотажного попиту на іноземну валюту, усунення умов для спекуляцій інвалютою і здійснення інформаційно-роз'яснювальної роботи серед населення створено комітет із запобігання проведення недобросовісних валютних операцій», - йдеться в повідомленні регулятора.

Так що, контроль очікується жорсткий. До речі, закон, у разі його ухвалення, набуде чинності тільки через 60 днів після офіційного оприлюднення. Це наводить на думку, що розрахований він на «панікерів», які кинуться здавати «безкоштовно» «американців і європейців». А через два місяці про нього забудуть, точніше від нього відмовляться, враховуючи «доцільності». До того ж «небезгрошовим» українцям взагалі хвилюватися нема про що. Вони давно використовують інші схеми розрахунків. А ось середньостатистичному українцеві нерви попсують.

Нана Чорна (УНІАН)

УНІАН в Google News