Назад до СРСР: за валютне «виживання» хочуть саджати

Влада знову намагається повернути кримінальне переслідування «валютників», яких, враховуючи запропоновані новаторства з 15% збором до Пенсійного фонду з продажу валюти, з'явиться чимало. Але законодавець не запроваджує спеціальну норму. І тут слід виправити допущену «понятійну» помилку...

В Україні зростає психопіраміда на валютному ринку. Держава посилює контроль обігу «іноземців», експортери, які не мають «даху» у владі, звикають до нових правил гри, а пересічні українці готуються повернутися в радянські та ранішні пострадянські «кримінальні» часи. І все це відбувається на тлі рішень Нацбанку, які продиктовані повним безгрошів'ям на державному рівні.

Головні нововведення Національного банку, низка яких вже набула чинності, змушують український ринок «зануритися» у 90-ті роки і згадати вже призабуті терміни: "міняйли" і добре з ним римується "кидали". Тобто, працювати на валютному ринку ми будемо, у принципі, за світовими стандартами та згідно з низкою порад Міжнародного валютного фонду (що має сенс), а жити - за принципами часів розвалу СРСР, тобто, за прикладом 90-х років. І що цікаво, мета усього зазначеного представлена як цілком вірна – будь-якими заходами поповнити бюджет і всохлі золотовалютні запаси, а ось механізми її дії навівають, не дай Боже, «ностальгію».

Нацбанк уповноважений заявити

Нацбанк накреслив основні принципи роботи на валютному ринку в період повного безгрошів'я, або згідно з програмою «партії» з мінімізації доларової залежності (читати - вилучити валюту будь-яким чином). Ними виступають: обов'язковий продаж валютної виручки експортерами, перехід до плаваючого курсу (екс-глава НБУ Володимир Стельмах порушив це питання у 2008 році - розквіт кризи, зараз на цьому наполягає МВФ), запровадження податку на продаж валюти (що досі стоїть під питанням – яким чином «нові» депутати відзвітують «про турботу» перед виборцями.

І головне для влади, щоб реалізувати все зазначене - захистити ринок від «тіньових» схем (що неминуче) під час роботи в новому режимі, заснованому на ручному механізмі. Для цього «запроваджується» тісна співпраця Нацбанку щодо цього питання з МВС та податковою. Регулятором навіть створено Комітет з протидії проведення недобросовісних валютних операцій. Главу відомства вже призначено - Юрій Горшков, який заявив, що метою комітету буде боротьба з нелегальним ринком валюти спільно із силовими структурами, які, на відміну від НБУ, мають право проводити оперативно-розшукові заходи, перевірки суб'єктів підприємництва, вилучати грошові кошти та затримувати громадян . Ще одне очікуване нововведення - "бівалютний кошик", але питання вивчається, до того ж у діалозі з росіянами, які цю практику і запровадили першими. За логікою НБУ, наступним кроком має стати запровадження кримінальної відповідальності за незаконні операції з готівковою валютою, адже «сірий» ринок у таких жорстких рамках повинен тільки розквітнути. Національний банк вже заявив про підтримку цього рішення.

За словами голови комітету із запобігання проведення недобросовісних валютних операцій НБУ Юрія Горшкова, «це (тіньовий продаж готівкової валюти - ред.) вже буде не адміністративне правопорушення, а ухилення від сплати податків. Якщо ми говоримо про особливо великі суми, то це вже буде кримінальна відповідальність».

Він також зазначив, що ситуація на валютному ринку в частині послаблення курсу гривні обумовлена, насамперед, маніпуляціями настроєм населення з боку окремих гравців. Таким чином, до розхитування ситуації на валютному ринку доклало руку і саме населення.

«Ситуацію з курсом долара нагнітили штучно. Є низка людей, які хочуть на цьому заробити надприбуток і, по суті, втягнули всіх громадян України в цю піраміду. Але якщо у випадку з фінансовою пірамідою можна притягнути організаторів до відповідальності, то тут всі основні функції переклали на саме населення», - наголосив Горшков.

Хоча, колишній міністр економіки України Богдан Данилишин вважає, що дефіцит доларів на внутрішньому ринку України створено штучно, насамперед через заниження грошової оцінки експорту.

«Дефіцит доларів на внутрішньому ринку України створили штучно, насамперед через заниження грошової оцінки експорту, штучного завищення ціни імпорту і цілої низки інших факторів, які використовуються в інтересах олігархічних структур», - відзначає Данилишин. На його думку, вільний обмінний курс у країні потрібно було запровадити ще в травні-червні 2012 року, «штучне стримування курсу також сприяло рецесії в економіці країни», тепер девальвація через непродуману політику Нацбанку неминуча.

«Неминучість девальвації національної валюти штучно підігрівалася і непродуманою політикою Національного банку України. Якщо є попит на валюту - не треба нічого забороняти - це тільки підсилює ажіотаж, паніку, а намагатися всіма можливими засобами задовольняти попит. Для цього потрібно пропонувати привабливі депозитні програми для акумулювання коштів населення в банківських структурах, створювати державні (під гарантії уряду) житлові фонди для будівництва житла, формувати, так би мовити, державні житлові облігації, які потім можна було б обміняти через житлові програми на квадратні метри житла. Нарешті - реально займатися ринком землі, а не імітувати якусь земельну реформу. Потрібно реально показати, що скупка валюти є не найкращим способом заощадження в період кризи», - наголошує Данилишин.

У будь-якому разі, очевидно, що регулятор дістався до святого - валютних заощаджень громадян плюс до "конвертової" складової зарплати. Мабуть, для того, щоб населення так не хвилювалося, і не бігало з купою баксів у кишені, регулятор вирішив усіма доступними методами вилучити валютну готівку з-під матраців. І, власне,  введення 15%-го збору, і кримінальна відповідальність за операції з готівковою валютою, які широко обговорювались, - ланки одного ланцюга, за допомогою якої населення хочуть простимулювати добровільно віддати "зелені". Скептики кажуть, що показавши нестійкість, м'якотілість і схильність до паніки, влада руками населення може запустити прихований механізм девальвації гривні. І станеться це, як тільки "на світло" вийде достатня кількість валютної готівки.

Утім, законопроект про 15% валютний збір, підготовлений головою профільного комітету ВР Віталієм Хомутинником, відкликаний для доопрацювання, але його розгляд Радою не виключено 4 грудня - на останньому засіданні ВР у нинішньому складі.

І тут варто звернути увагу на найсвіжіший месидж від Президента, вірніше від першого заступника глави Адміністрації Президента Ірини Акімової, яка вважає, що можливе запровадження в Україні 15% податку на продаж валюти не є інструментом, здатним вирішити проблеми економіки країни. До того ж вона висловила переконання, що і автори відповідного законопроекту це розуміють.

Але це, так би мовити, окреслення загальної ситуації.

"Валютку" підганяють під існуючу кримінальну відповідальність

А якщо конкретно про кримінальну відповідальність, то, за словами Віталія Ізвекова, юриста компанії «Jurimex», її запровадження - не нововведення в історії українського законодавства.

У 2000-му році була скасована стаття 80 Кримінального кодексу України 1960-го року, яка передбачала можливість притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які незаконно займалися скупкою, обміном та іншими операціями з іноземною валютою.

«Як бачимо, влада знову намагається повернути кримінальне переслідування «валютників», яких, враховуючи запропоновані новаторства з 15%-м збором до Пенсійного фонду від продажу валюти, з'явиться чимало. Слід зазначити, що законодавець не вводить спеціальну норму, яка вважала б злочином «тіньові» валютні операції. Як висловлюються представники Нацбанку, після запровадження збору від продажу валюти її «тіньовий» продаж вважатиметься ухиленням від сплати податків, за що передбачається кримінальна відповідальність. Тут слід виправити допущену «понятійну» помилку, так як Кримінальний кодекс розрізняє ухилення від сплати податків (ст. 212 ККУ) і ухилення від сплати збору до Пенсійного фонду (ст. 2121 УКУ). І саме остання стаття підлягає застосуванню в цьому разі», - відзначає експерт.

Таким чином, за його словами, кримінальна відповідальність вже передбачена, просто під неї зазначеними змінами «підводять» тіньовий обіг валюти.

«На сьогодні в разі несплати збору до Пенсійного фонду передбачена кримінальна відповідальність у вигляді штрафу від 8500 грн. до 25 500 грн. або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. До того ж слід розуміти, що до кримінальної відповідальності притягуються ті особи, які продають валюту за гривню і лише у випадках, якщо сума збору з таких операцій, що підлягає сплаті до Пенсійного фонду, перевищує 536 500 грн. Тобто, проста людина, яка вирішила обміняти свою тисячу доларів на ринку, не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за несплату 15% збору», - пояснює юрист.

Водночас, за його словами, Кодекс про адмінправопорушення рясніє нормами, за якими можна притягнути до адміністративної відповідальності.

Наприклад, ст. 162 КУпАП передбачає відповідальність за незаконний продаж, обмін валютних коштів; ст. 1651 встановлює санкцію за несплату збору до Пенсійного фонду у вигляді штрафу в розмірі від 425 грн. до 850 грн.

Не виключено, що контролюючі органи можуть порахувати, що, обмінюючи валюту, людина займається незаконною підприємницькою діяльністю, що тягне за собою адміністративне покарання як штраф від 340 грн. до 1 700 грн. з конфіскацією грошей.

Садити не можна оштрафувати...

Ігор Реутов, керівник департаменту, адвокат АФ «Грамацький і партнери», уточнив, що до скасування в 2000 році кримінальної відповідальності за порушення правил про валютні операції, санкція статті передбачала позбавлення волі на строк до 5 років (якщо діяння вчинено в значному розмірі, тобто 20 мінімальних зарплат), а за діяння, вчинені у великих розмірах (100 мінімальних зарплат) - від 5 до 10 років позбавлення волі.

«Як відомо, у цей час порушення порядку проведення розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти є адміністративним правопорушенням, яке для звичайних громадян згідно зі ст. 155-1 Кодексу про адміністративні правопорушення (КУпАП) передбачає відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 3 до 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (н.м.д.г.) 1 н.д.м.г. становить 17 грн.), при повторному правопорушенні до 6 до 15 н.м.д.г.

У разі, якщо неофіційний продаж іноземної валюти будуть трактувати як ухилення від сплати податків (як несплату нововведеного податку), то кримінальна відповідальність може наставати на загальних підставах (ст. 212 КК), а саме:

* У вигляді штрафу в розмірі від 1 до 2 тис. н.м.д.г., якщо порушення (несплата податків) становить 1000 н.м.д.г.і понад - у 2012 році 1 н.м.д.г. при кваліфікації злочинів становить 536.5 грн.;

* У вигляді штрафу в розмірі від 2 до 3 тис. н.м.д.г., якщо порушення становить 3000 н.д.м.г. і більше;

* У вигляді штрафу в розмірі від 15 до 25 тис. н.м.д.г., якщо порушення становить 5000 н.д.м.г. і понад.

До того ж, у перших двох випадках особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона сплатила податки і відшкодувала заподіяну шкоду до притягнення до відповідальності.

Ростислав Кравець, адвокат, старший партнер адвокатської компанії "Кравець, Новак і партнери", наголошує, що запровадження кримінальної відповідальності за незаконні операції з готівковою валютою або порушення правил про валютні операції, вкрай малоймовірне. Останнім часом держава доклала чимало зусиль щодо декриміналізації кримінальної відповідальності в частині, що стосується економічних злочинів. У зв'язку з чим зовсім недавно ухвалили Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» (від 15.11.2011 № 4025-VI).

«Запровадження кримінальної відповідальності за ці правопорушення в кримінальному кодексі фактично поверне Україну до радянських часів, коли за такі злочини було передбачене покарання аж до розстрілу. Однак навіть у разі внесення відповідних статей сьогодні до кримінального кодексу, на мій погляд, відповідальність за такі злочини буде обмежена штрафом і особи, що компенсують шкоду державі, будуть звільнятися від кримінальної відповідальності», - підсумував юрист.

Таким чином, можна зробити висновок: валюта в гаманці - знову злочин, а якщо на це пішов або тебе пішли (з урахуванням «чорних» зарплат, які процвітають у зв'язку з податковим законодавством), то обов'язково знайди собі «дах». Так би мовити, згадай уроки минулого - ми до них постійно повертаємося.

Нана Чорна (УНІАН)

УНІАН в Google News