Чи готова гривня повернутися в 2023 році у вільне плавання

Офіційний курс гривні вже десятий місяць війни зафіксований Нацбанком.  Це дозволяє тримати вартість безготівкового долара на стабільному рівні, але і створює суттєві ризики. УНІАН розбирався, як швидко держава може повернутися до плаваючого курсу гривні та якими можуть бути наслідки.

Вартість валюти в Україні залишається важливим аргументом для громадян, у якому стані знаходиться економіка нашої країни. На жаль, обсяг викликів, які тиснуть на гривню в умовах війни, дуже великий. Серед них і зростання обсягу емісії грошей для фінансування значного дефіциту держбюджету, і зменшення золотовалютних резервів, і прискорення інфляції.

Як наслідок, з лютого 2022 року курс національної валюти до готівкового долара девальвував майже на 50 відсотків. Так, якщо до початку великої війни один долар коштував приблизно 28 гривень, то станом на початок грудня в обмінниках національна валюта коливається на рівні близько 40 гривень за долар.

При цьому курс національної валюти до безготівкового долара помітно міцніший, ніж до готівкового, він коливається на рівні близько 37,5 гривень за долар. Таким курсом можна користуватися під час розрахунків карткою закордоном, а також під час купівлі товарів та послуг на іноземних сайтах.

Насправді ніхто не знає, який би був курс валюти зараз, якби Національний банк не зафіксував його офіційний показник з початку війни варварської Росії проти нашої країни одразу на рівні 29,25, а згодом – на рівні 36,6 гривень за долар, щоб урівноважити попит і пропозиції на валютному ринку.

Таке рішення дозволило зменшити панічні настрої громадян щодо девальвації національної валюти та зробити більш дешевою закупівлю імпортних товарів та послуг, а також карткові розрахунки українських біженців за кордоном.

Звісно, у фіксованому курсі є і ряд негативних сторін, зокрема, те, що така політика викривлює ринкові умови, створює можливості для маніпуляцій та інших нечесних спекулятивних можливостей заробітку. Саме тому в експертному середовищі триває дискусія щодо того, щоб з часом відпустити курс у вільне плавання. Однак таке рішення досить ризиковане і може привести до непередбачених наслідків, які важко завчасно прорахувати.

Тимчасова консервація гривні

У Національному банку вважають, що фіксований офіційний курс гривні має залишатися ще певний час, незважаючи на те, що він достатньо помітно (на 10 відсотків) відрізняється від готівкового ринкового курсу.

"Фіксований курс дозволив вгамувати ситуацію, взяти її під контроль і забезпечити якір для населення та бізнесу в умовах ідеального шторму. Спільна позиція ключового персоналу НБУ - фіксований курс ще має відігравати певний час свою роль. І я її підтримую", - розповів голова Нацбанку Андрій Пишний.

В центробанку наразі не говорять, скільки цей "певний час" буде тривати. Іншими словами, невідомо, коли громадянам і бізнесу готуватися до перегляду валютної політики та зміни вартості гривні до долара. Поки валютний курс тримається на рівні 40 гривень вже більше двох місяців, але прогнози, у тому числі урядові під час розрахунку державного бюджету на наступний рік, говорять про те, що повільна девальвація гривні буде продовжуватися.

До прикладу, урядовці очікують, що наступного року курс долара буде становити в середньому 42,2 гривні, а наприкінці наступного року може перевищити 45 гривень за долар. І не зрозуміло, про який курс йде мова у цих документах. Чи це готівковий ринковий курс, чи це закладають такий офіційний курс, який може встановити протягом наступного року Національний банк.

Як розповів УНІАН економічний експерт Сергій Костянтинов, невизначеність у валютній політиці держави може призвести до збільшення попиту громадян на готівкову валюту, що підштовхне курс знову до зростання.

"Так, зараз громадяни не сильно активно купують валюту, тому курс відносно стабільний. Однак ніхто не гарантує такого в майбутньому. "Друк" коштів для фінансування держбюджету продовжується, кількість гривні збільшується, а це все тисне на валюту",  - сказав Костянтинов.

"Якщо почне сильно зростати вартість долара в обмінниках, то Національний банк просто вимушений бути також переглядати курс, щоб не спалювати багато резервів на стабілізацію ситуації", - додав експерт.

Ризики фіксованого курсу

За словами доцента Каліфорнійського університету в Берклі Юрія Городніченка,  для багатьох українців курс долара до гривні є показником інфляції, купівельної спроможності та загального стану економіки.

"Після російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року він також став барометром успіхів та болю України у війні. Але зараз рух стрілки, яка показує стан економіки та допомагає економіці адаптуватися до викликів воєнного часу, обмежений. Україна має дозволити обмінному курсу знову говорити й виконувати свою роботу з балансування економіки". – зазначив Городніченко.

Однак через природу фіксованого обмінного курсу з плином часу накопичуються потенційні викривлення цін та дисбаланси. Зрештою економіка досягає критичної точки, коли знову необхідно коригувати курс. Тож чергова корекція курсу під час затяжної війни, за оцінками експертів, майже напевно відбудеться.

По-перше, як зазначив Городніченко, реальний обмінний курс підвищується, оскільки інфляція в Україні набагато вища, ніж рівень інфляції її торговельних партнерів. Це робить, відповідно, українських експортерів менш конкурентоспроможними та виснажує валютні резерви Нацбанку.

Наприклад, напередодні липневої девальвації НБУ спалював резерви по 4 млрд доларів на місяць. Девальвація допомогла скоротити відплив приблизно до 2 млрд доларів на місяць. Однак ця відстрочка була тимчасовою, і в жовтні відплив прискорився до приблизно 3 млрд доларів. Це потенційно небезпечно, якщо зовнішня допомога Україні буде затримана або скасована.

По-друге, розрив між офіційним та готівковим обмінними курсами створює викривлення в економіці і можливості для зловживань та корупції. По-третє, зважаючи на чинне середовище, корекція обмінного курсу стає дуже політизованою подією.

"Через це, імовірно, необхідні коригування можуть бути відтерміновані, що далі погіршить економічні результати. Очевидно, що найкраща політика – спробувати придушити ці проблеми в зародку. І над цим необхідно активно працювати", - зазначив доцент Каліфорнійського університету в Берклі Городніченко.

Тиск на гривню

Однак для того, щоб дійсно можна було сформувати ефективну валютну політику, у тому числі розглянути можливість повернення до плаваючого валютного курсу, необхідно прорахувати усі ризики.

Як розповіла УНІАН доктор економічних наук Вікторія Рудевська, Нацбанку в розробці монетарної політики на наступний рік треба врахувати наслідки тих факторів та подій, що вже проявились.

"Мова йде про втрату валютних надходжень від ключових експортерів та погіршення торгівельного балансу, перша еміграційна хвиля населення за кордон та  зростаючий рівень безробіття всередині країни, дефіцит держбюджету з величезними витратами на війну", - зазначила Рудевська.

За словами експерта, додатковий тиск на гривню чинитимуть наслідки руйнування енергосистеми країни і, як наслідок, зменшення виробництва реальним сектором економіки та невизначеність ситуації з втратами від майбутніх руйнувань критичної інфраструктури. Якщо цілеспрямоване знищення української промисловості не припиниться, то гривня продовжить девальвувати.

"Передчасне повернення до плаваючого курсу матиме негативний вплив на стабілізацію курсу. Друкарський верстат та боргові інструменти держави вже збільшили об’єм гривні в обігу, натомість споживання знизилось через міграцію населення в інші країни", - підкреслила Рудевська.

Регулярні відключення подачі електрики та заклики влади до населення виїхати  з метою зменшення навантаження на енергосистему також збільшать міграційний потік та знизять споживання в середині країни.

Натомість надходження з-за кордону від осіб, що отримали тимчасовий захист, та  міжнародна допомога Україні сприятиме зміцненню національної грошової одиниці. Така ситуація вимагатиме від регулятора не відпускати важелі впливу на формування курсу.

"Тільки збалансування попиту та пропозиції дозволять відпустити гривню у "вільне плавання", керуючись виключно ринковими законами", - підкреслила Рудевська.

Рецепти стабільності

Яким же чином можна, з одного боку, не наражати гривню на ризики, відпустивши курс у повноцінне вільне плавання, а з іншого, не накопичувати проблеми у валютній системі країни через наявність неринкового офіційного курсу?

Над цим питанням, очевидно, зараз працюють у владі, оскільки воно є важливим під час формування економічної та фінансової політики держави на наступний рік.

За словами експерта Городніченка, насправді є декілька варіантів, які допоможуть частково вирішити проблему валютного курсу в нашій державі. Але, на жаль, не кожен спрацює в умовах триваючої війни. Враховуючи високу чутливість інфляційних очікувань до обмінного курсу в Україні, вільний плаваючий курс може спричинити надмірну макроекономічну волатильність. Тому потрібне проміжне рішення.

Перший варіант – це режим так званої повзучої прив'язки.

"Концепція полягає у тому, що центробанк публікує річний графік майбутніх обмінних курсів. Це забезпечує певну гнучкість та обмежує волатильність,  Але лише ринок може знайти точку, де попит дорівнює пропозиції, а отже, під час повзучої прив’язки курс може бути викривленим", - розповів експерт.

Також, за словами Городніченка, якщо центральний банк опублікує графік з поступовим знеціненням місцевої валюти, то це погіршить інфляційні очікування, що може дестабілізувати ринок. При цьому, як і у випадку з фіксованим обмінним курсом, несподівані потрясіння можуть вимагати змін у траєкторії прив’язки, що може підірвати довіру до Нацбанку.

Другий варіант – обмежити добові коливання курсу вузьким діапазоном. "Наприклад, обмінний курс не може знизитися або підвищитися більш ніж на 0,1 відсотка в будь-який день. У цьому випадку напрямок зміни визначається ринковими силами, але швидкість зміни курсу контролюється центральним банком", - підкреслив експерт Городніченко.

Цей режим, за словами експерта, не передбачає обов'язкової девальвації гривні. Якщо взяти кількість робочих днів у році за 250, у найгіршому випадку гривня знеціниться щонайбільше на 28 відсотків, чого достатньо для врахування поточної різниці. Але це коригування відбуватиметься поступово, даючи досить часу для адаптації економіки.

Іншими словами, цей режим встановлює баланс між виявленням впливу ринкових сил, допомагаючи економіці пристосуватися, і обмеженням коливань.

Українські владі необхідно буде вже найближчим часом визначатися, яким шляхом варто піти, щоб підтримати вартість гривні на стабільному рівні, але і не витрачати на це багато золотовалютних резервів та не провокувати додаткове зростання інфляції.

Розумна та виважена валютна політика не лише допоможе нашій державі підтримувати економічну та фінансову стабільність, але і може пришвидшити завершення руйнівної війни нашою перемогою. Головне – не зволікати з ухваленням рішень, що потім не прийшлося в терміновому порядку радикально переглядати валютний курс, що може негативно вплинути на діяльність бізнесу та економічний стан громадян.

Богдан Слуцький

УНІАН в Google News