Ефектне чи ефективне: чому у Бюро економбезпеки не виходить побороти економічну злочинність

Рівно два роки пройшло з дати створення нового органу для боротьби з економічними зловживаннями – Бюро економічної безпеки. Але, на жаль, поки що він не виправдав очікувань, які на нього покладали. УНІАН проаналізував виправдання вже екс-очільника БЕБ та спробував визначити, що може виправити ситуацію.

Створене рівно два роки тому Бюро економічної безпеки, яке мало стати основним бастіоном у боротьбі з економічною злочинністю в Україні, не виправдало очікувань ні бізнесу, ні експертного середовища, ані самої влади, яка і проводила реформу.

Директора органу Вадима Мельника звільнили кілька тижнів тому, а нового поки не призначили. Обов’язки керівника зараз виконує Едуард Федоров, який працював заступником директора. І, схоже, така ситуація непевності буде тривати до кінця 2023 року, бо влада хоче перезавантажити Бюро економічної безпеки (БЕБ).

Бюро стало єдиною структурою, що об'єднала в собі функції, раніше розкидані між СБУ, Національною поліцією та податковою міліцією Державної фіскальної служби.

Та перші результати роботи БЕБ стали предметом гострої дискусії. У жовтні 2022 року профільний парламентський комітет заслухав звіт Мельника і не приховував свого незадоволення роботою Бюро. Керівництво на свій захист заявляло про недостатність часу та коштів для втілення реформи.

Серед внутрішніх проблем, з якими стикається БЕБ, є питання кадрів та матеріально-технічної бази. Вони, на переконання службовців органу, прямо впливали на ефективність роботи структури та на створення системи економічної безпеки в країні. Так, наразі Бюро укомплектовано лише на 20 відсотків, відкрито лише 8 з 24 територіальних управлінь, набрано близько 800 осіб (де 435 – представники центрального апарату, з них зокрема, 190 – аналітиків та детективів).

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики у лютому 2023 року визнав роботу керівництва БЕБ незадовільною. Через 3 тижні після того Мельник, відчувши, що крісло під ним захиталось, написав заяву на звільнення за власним бажанням, а Кабінет міністрів на своєму засіданні 11 квітня звільнив керівника Бюро.

Кадрові перестановки

Виконуючим обов’язки директора БЕБ став колишній перший заступник - Едуард Федоров. Відомо, що він з 2007 року по 2022 рік обіймав оперативні та керівні посади у Службі безпеки України і також був заступником начальника відділу Київської митниці Державної митної служби, а також – тимчасовим виконувачем обов’язків начальника цієї установи.

"Пан Мельник майже не керував БЕБ. Він, звичайно, фронтив цю історію, але рулили там інші. Ще зранку Мельник не знав, що буде мати бажання звільнитися. Навіть дві години до того БЕБ публікував новину, як він з бізнес-асоціацією зустрівся", - розповів агенції УНІАН перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

"Але, глобально, це така собі перемога. Треба боротися за повне перезавантаження органу, а не змін "весільних генералів", - додав Железняк.

Скоріше за все, швидкого перезавантаження не відбудеться. Поки депутати ухвалять зміни до законодавства, направлені на вдосконалення процедури обрання персоналу, поки проведуть конкурси та наберуть нових працівників – пройде чимало часу. За найоптимістичнішими сценаріями, усього цього можна очікувати не раніше кінця 2023 року.

Друга спроба реформувати орган

У Верховній Раді представники влади вже зареєстрували законопроект, що передбачає реформування органу з урахуванням рекомендацій Міжнародного валютного фонду. Зміни передбачають зміцнення незалежності Бюро та залучення міжнародних спостерігачів до процесу відбору керівництва БЕБ.

Заплановано, що комісія, яка повинна проводити конкурс з обрання нового керівника органу, буде складатися з дев'яти представників: по двоє від Ради національної безпеки і оборони та Кабінету міністрів, а також п'ятьох представників міжнародних організацій, що активно долучалися до реформ в Україні в економічній та антикорупційних сферах.

"Минулого разу конкурс проходив "лівою ногою". Зараз прийшов виконуючий обов’язки. Він може бути найкращою людиною, але це не вирішує, на жаль, нашу проблему відновлення довіри до органу. Тому має відбутися прозорий конкурс з міжнародними спостерігачами, які виберуть нового очільника", - зазначив перший заступник керівника податкового комітету Ради Железняк.

Окрім цього, передбачено, що члени комісії повинні будуть мати досвід роботи в сферах права або протидії корупції не менше ніж п'ять років. При цьому конкурсна комісія має представляти на розгляд Кабміну лише одного кандидата на посаду керівника БЕБ, а не трьох, як це передбачено зараз.

Чистка нового органу

Законопроект також пропонує запровадити новий механізм щорічної атестації всього персоналу Бюро. Цей процес має включати тестування знань і вмінь у застосуванні законодавства, проходження перевірки на поліграфі та співбесіду, спрямовану на визначення професійної компетентності.

"Треба почистити весь орган, всі мають пройти переатестацію. Важлива розбудова інституції та відновлення довіри до органу. Новому керівнику органу треба дати справжню незалежність і самостійність ухвалювати рішення", - підкреслив Железняк.

Ще одне значне нововведення полягає в тому, що підставою для відставки директора БЕБ має бути негативний висновок зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) діяльності Бюро. Це – замість звіту директора БЕБ, як це передбачено в діючому законі. Також законопроектом пропонується передати наглядові повноваження над органом від Кабміну безпосередньо до Міністерства фінансів.

"Кабмін, на жаль, БЕБ не займається. А в самому органі теж без нагляду не справляються. Красти навчилися, а розбудовувати орган – ні. Натомість Мінфін – перший, хто зацікавлений, щоб структура дійсно ефективно працювала, бо це гроші, які потрібні бюджету", - пояснив Железняк.

Однак поки точно невідомо, коли депутати почнуть розгляд зазначеного законопроекту. Як показує досвід, керівники держорганів можуть перебувати у статусі виконуючих обов’язки роками, що значно звужує повноваження і легітимність самого органу.

"Враховуючи те, що у нас навіть найбільш погоджені рішення дуже часто втілюються через одне місце, то остаточне ухвалення рішення та оголошення конкурсу за новим законом з обрання голови БЕБ, думаю, що розпочнеться десь тільки через пів року", - прогнозує перший заступник голови податкового комітету Железняк.

Необхідність внутрішніх перетворень

У самому Бюро вже зараз говорять про плани почати внутрішню перебудову органу. Реалізація цієї стратегії, як підкреслюють в БЕБ, відбуватиметься шляхом розвитку аналітичної функції Бюро, застосування ризик-орієнтовного підходу та ліквідації законодавчих прогалин, які призводять до тінізації в національній економіці. Також визначено 5 основних сфер, в яких проводиться робота Бюро: бюджетна, митна, податкова, грошово-кредитна та інвестиційна.

"В планах - розробити автоматизований підхід до виявлення ризиків, аби виключити ручний режим на замовлення впливових осіб держави для створення тиску на бізнес. Також комунікуємо отримання доступу до всіх баз та систем персональних даних в Україні, аби була можливість не приходити фізично до бізнесу, а дистанційно аналізувати всі можливі ризики", - повідомили в БЕБ.

Представники Бюро економбезпеки повідомили, що розвивають активну співпрацю з іншими країнами та налагоджують автоматизований обмін інформацією з іноземними держорганами. Наразі така співпраця з іноземними органами відбувається на запити БЕБ.

Як зазначив виконуючий обов’язки голови БЕБ Едуард Федоров, Бюро наразі ставить собі за мету "стати ефективним аналітичним органом з виявлення економічних злочинів".

"Знищення алгоритмів і схем тіньового ринку є однією з передумов надходження інвестицій в економіку України. У цьому також зацікавлені наші підприємства. І тут я вбачаю перспективи спільної з бізнесом роботи, зокрема щодо напрацювання законодавчих ініціатив. Також завдання Бюро - мінімізувати втручання у роботу бізнесу. Реалізуємо це через підключення до баз даних та автоматизацію процесів. Водночас, для нас важливо, щоб бізнес розумів рамки, в яких треба працювати. Ми хочемо не лише чути бізнес, а щоб бізнес чув нас", - підкреслив Федоров.

В очікуванні змін

Представники бізнесу, у свою чергу, чекають від БЕБ найближчим часом таких кроків і дій, які зможуть допомогти відновити до нього довіру.

"Питання довіри до Бюро потребує покращення… Дуже сподіваємось, що БЕБ все ж вдасться це зробити, зокрема, дійсно демонструючи результати в питанні боротьби з тіньовою економікою, абсолютної нетолерантності до корупції та розумної кадрової політики, яка передбачає очистку від старих кадрів з податкової міліції", - підкреслили в Європейській бізнес асоціації.

Майбутнє України залежить від того, як ми – суспільство та влада – відповідаємо на виклики, які перед нами стоять. Боротьба з економічною злочинністю є одним із ключових аспектів цього. І БЕБ потрібно перетворити на дієвий інструмент у цій боротьбі.

БЕБ повинен запобігти витоку коштів, які зараз дуже потрібні державному бюджету для фінансування оборони, соціальних програм та інших ключових державних витрат.

В іншому випадку – боротьба з економічної злочинністю буде відбуватися лише на папері, а фактично продовжить існувати інститут "смотрящих" та "недоторканих", що продовжить тримати значну частину вітчизняної економіки в тіні та приносити мільярдні збитки бюджету. Цього допустити точно не можна. Саме тому будь-якої спадковості з податковою міліцією варто уникнути під час другої спроби реформування органу. Тільки тоді вдасться побудувати не ефектний, а дійсно ефективний орган боротьби з економічною злочинністю в нашій державі.

Богдан Слуцький

УНІАН в Google News