Економічні підсумки 2021 року: як бізнес та українці виживали у коронакризу

Вже цієї ночі завершиться 2021 рік, який був насичений складними викликами як для пересічних громадян, так і для українського бізнесу. УНІАН спробував визначити та проаналізувати разом з експертами головні економічні тенденції цього року, а також зробити прогноз на новий 2022 рік.

Перед новорічними святами прийнято підбивати підсумки року, що минає. Це дає можливість не лише визначити найбільш значущі економічні події, які впливали на життя українців, але і на основі отриманого досвіду спробувати спрогнозувати подальший напрям розвитку у прийдешньому 2022 році.

Це важливо, адже саме від економічних факторів залежить, чи будуть в Україні рости рівень життя, підніматися пенсії, заробітні плати, чи буде стабільною національна валюта, ціни в магазинах та тарифи на комунальні послуги.

Багато чого з переліченого вимагає великих видатків з державного бюджету, який формується, у тому числі, за рахунок сплачених податків представниками малого, середнього та великого бізнесу. Їм, у свою чергу, для успішної роботи необхідне стабільне та прогнозоване законодавство, чесні та прозорі правила гри.

Україна ще на шляху формування своєї сталої економічної політики та знаходиться на етапі переходу до повноцінних ринкових відносин, і є багато зовнішніх і внутрішніх викликів на цьому шляху.

Другий рік поспіль Україна, як і увесь світ, живе у новій коронавірусній реальності / фото УНІАН

Коронавірусна реальність

Другий рік поспіль Україна, як і увесь світ, живе у новій коронавірусній реальності, у якій присутні "локдауни", "антисептики", "маски", "ковідсертифікати" тощо. Територія нашої держави поділена на зони від найбільшого (червона) до найменшого (зелена) поширення вірусу.

При цьому послаблення та посилення карантину, які переживала країна цього року, вже не так сильно гальмували національну економіку. Якщо минулого року реальний валовий внутрішній продукт України знизився на 4 відсотки, то цього року, за різними оцінками, його показник зросте на 3-3,5 відсотки.

Читайте такожBloomberg назвав основні ризики для світової економіки у 2022 році

"Попри глобальну пандемію та економічну кризу, спричинену нею, ми стабілізували економічну ситуацію. У 2021 році розмір економіки України вперше досягне рекордного рівня за період незалежності – перевищить 190 мільярдів доларів, більше, ніж у докризових 2008 та 2013 роках", – заявив глава держави Володимир Зеленський.

Як визнають бізнесмени та експерти, цього року національний бізнес працював на багато спокійніше, ніж минулого. Статистична служба відзначила навіть збільшення підприємницької активності українців цього року.

Кількість фізичних осіб-підприємців з початку 2021 року збільшилася на 85 тисяч та досягла рекордного за останні 5 років показника - майже 2 млн.

"Бізнес та громадяни вже адаптувалися до нових реалій – багато компаній повністю перейшли на дистанційний формат роботи та змогли налагодити внутрішні процеси", - підкреслив виконавчий  директор компанії WePlay Holding Олег Гуменюк.

Поступове відновлення економіки, а також вакцинація, яка набирає обертів (майже 15 млн українців уже вакциновані, з них – 13,6 млн повністю), супроводжується зміною бізнес-середовища та попиту громадян на різні групи товарів.

"Бізнеси, які зараз не займають лідерські ролі на ринку, змушені закриватися або знімати офіс дешевше. У той же час, структура попиту, що змінюється, відкриє нові можливості для вирішення старих завдань. А значить, бізнесу доведеться запускати нові продукти (сервіси), як це вже багато хто робить", -  підкреслив директор з розвитку бізнесу консалтингової агенції "Ольшанський та Партнери" Олександр Федотов.

Україна суттєво програє сусіднім європейським країнам за рівнем мінімальних стандартів життя / фото фото УНІАН

Зростання зарплат

Наша держава суттєво програє сусіднім європейським країнам за рівнем мінімальних стандартів життя. Проте, за даними Державної служби статистики, "середня температура по палаті", тобто середня зарплата в Україні, повільно, але поступово зростає.

Так, середня номінальна заробітна плата штатного працівника у листопаді 2021 року зросла порівняно з листопадом 2020 року на 19 відсотків - до 14 282 гривні (460 євро).

При цьому реальна заробітна плата у листопаді 2021 року зросла лише на 8 відсотків.

Читайте такожВ Україні підвищать зарплату військовим: коли та на скільки

Найнижча середня зарплата серед областей зафіксована в Чернівецькій області – 11 тисяч 340 гривень (366 євро), а найвища - у Донецькій - 14 тисяч 809 гривень (478 євро).

Такими темпами українські зарплати наздоженуть польські через 18 років за умови, що польські зарплати не зростатимуть (зараз середня зарплата у Польщі трохи більше 1200 євро).

Проте, не зважаючи на низькі доходи і слабо розвинений фондовий ринок, який в Україні представлений в основному державними борговими цінними паперами, громадяни впевнено протягом декількох років заходять на ринок інвестицій. Зокрема, в криптовалюти. Активність українців у цій сфері підтверджують і міжнародні рейтинги.

За даними американської аналітичної компанії Chainalysis, Україна посіла 4-ту позицію в рейтингу глобального індексу сприйняття криптоактивів у 2021 році, випередивши таких потужних гравців на міжнародному крипторинку, як Сполучені Штати Америки та Китай.

В Україні майже протягом усього року зміцнювалася гривня і зростали ціни, проте наприкінці року тенденції змінилися / фото УНІАН

Ріст цін і нестабільна гривня

В Україні майже протягом усього року зміцнювалася гривня і зростали ціни, проте наприкінці року тенденції змінилися: інфляція почала дещо сповільнюватися, а гривня – слабшати. 

За даними Державної служби статистики, споживча інфляція в Україні у листопаді у річному вираженні - порівняно з листопадом 2020 року - склала 10,3 відсотка, трохи сповільнившись після показника 10,9 відсотка у жовтні. Порівняно з жовтнем ціни зросли на 0,8 відсотка, а з початку року - на 9,4 відсотка.

Читайте такожГривня ослабла напередодні Нового року: курс в обмінниках

Найбільше зросли ціни на продукти харчування, зокрема, на соняшникову олію та цукор - на 47 відсотків та 39 відсотків відповідно.

Підвищення цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива на 10 відсотків відбулося переважно через подорожчання природного газу на 16 відсотків та електроенергії на 27 відсотків.

Що стосується національної валюти, то вона після довгого періоду укріплення за останні два місяці подешевшала більш, ніж на 1 гривню.  Експерти прогнозують, що найближчим часом гривня продовжить залишатися на рівні вищому, ніж 27 гривень за долар.

"Активність валютного ринку напередодні різдвяних свят поступово знижується. Покупці перехоплюють на ринку активність, так як відкат курсу робить його привабливим для покупки. Ймовірно, найближчим часом гривня продовжить залишатися під тиском з коливаннями в діапазоні 27,2-27,3 гривень за долар", - зазначив керівник відділу аналітики групи компаній Forex Club Андрій Шевчишин

Цьогоріч загальна економічна ситуація у світі та російські маніпуляції з «Північним потоком-2» спровокували дефіцит енергоносіїв на міжнародних ринках / фото REUTERS

Енергетична криза

Цьогоріч загальна економічна ситуація у світі та російські маніпуляції з "Північним потоком-2" спровокували дефіцит енергоносіїв на міжнародних ринках настільки, що ціни зросли  у рази порівняно з минулорічними показниками.

У листопаді на європейських біржах вартість газу становила 1000 доларів за одну тисячу кубометрів, а в грудні ціни в окремі дні досягали 2000-2200 доларів за тисячу кубометрів.

Читайте такожУ Німеччині допустили зупинку "Північного потоку-2"

Така ситуація змусила країни Європейського Союзу тимчасово  відмовитися від ринкових цін на енергоносії і почати контролювати тарифи у ручному режимі.

Україна також повернулася до практики регулювання тарифів на енергоносії. Ще у травні для усіх українців зафіксували річну ціну на газ на рівні 7,96 гривень за один кубометр.

Але зафіксувати тарифи для населення і для бюджетних організацій – не достатньо. Не можна забувати про ще одних дуже важливих споживачів – бізнес!

Зараз підприємці змушені купувати енергоресурси за ринковими цінами (по 45-50 тисяч гривень за тисячу кубометрів), а це болючий удар для них і для громадян. Оскільки бізнес не може працювати в збиток, і за умови підвищення собівартості вироблення товарів, змушений піднімати ціни. Кожен це щодня може бачити на цінниках в магазинах.

Уряд вже пообіцяв дотації для підприємств, які виробляють соціально значущі продовольчі товари. У першу чергу, йдеться про хліб. Проте ще не зрозумілий механізм, який влада планує використовувати.

Експерти звертають увагу: єдине, що точно не можна робити, це штучно змушувати виробників не підвищувати ціни без будь-якої підтримки з боку держави, оскільки це може призвести до зникнення товарів з полиць магазинів. 

Рада встигла проголосувати, а президент підписати "ресурсний" закон про підвищення низки податків / фото УНІАН

Підвищення податків

Наприкінці року Верховна Рада встигла проголосувати, а президент підписати "ресурсний" закон про підвищення низки податків.

Розглядати урядову ініціативу почали ще на початку літа, проте під час проходження до другого читання розгорілася гостра дискусія серед представників бізнесу, влади та експертного середовища щодо остаточного тексту закону.  До останнього були сумніви щодо наявності голосів на його підтримку в сесійні залі, адже він містив низку суперечливих положень.

Читайте такожПодаткова амністія: українцям пояснили, чи доведеться доплачувати за старі квартири

"Закон чинить фіскальний тиск на мале підприємництво - без жодних компенсаторних заходів. На нашу думку, імплементація його норм підвищить рівень тіньової економіки. Це неправильний шлях. Жодна країна світу не дозволяє собі в час кризи підвищувати податковий тиск", - підкреслив президент Українського союзу промисловців і підприємців  Анатолій Кінах

За словами урядовців, метою закону є забезпечення збалансованості бюджетних надходжень з метою залучити наступного року у держбюджет додатково 25-30 мільярдів гривень.

 "У частині надходжень до загального фонду держбюджету передбачено, зокрема, зростання рентної плати за користування надрами та видобування природного газу та нафти на 24 млрд гривень, акцизного податку - на 2,7 млрд гривень, екологічного податку - на 1,7 млрд гривень", - зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.

При цьому, не зважаючи на "податкові гойдалки", як показали результати цьогорічного опитування Європейської бізнес асоціації, підприємці налаштовані оптимістично.

"Вперше за десятилітню історію дослідження інтегральний показник податкового індексу опинився у нейтральній площині з результатом 3,01 бали з 5-ти можливих. Зростання інтегрального значення здебільшого зумовлене суттєвим покращенням одного з компонентів індексу – оцінки фіскального тиску", - зазначили в Асоціації.

Серед найбільш поширених методів фіскального тиску бізнес виділив необґрунтовані трактування податкового законодавства контролюючими органами та необґрунтовані інформаційні запити.

Президент вніс на розгляд парламенту законопроект про економічний паспорт українця, який зараз готується до розгляду у першому читанні. / фото ua.depositphotos.com

Економічний паспорт українця

У своєму щорічному грудневому посланні до Верховної Ради президент Володимир Зеленський також згадав про "ресурсний" закон і запропонував витратити додаткові кошти, які надійдуть у державний бюджет після підвищення податків за використання надр, на запровадження економічного паспорта українця.

 "Ми спрямуємо ці кошти на наших дітей. Тому цього року вперше за всю історію нашої незалежності я внесу (до Верховної Ради–УНІАН) законопроект про економічний паспорт українця. Відповідно до нього, ці кошти – плата за використання наших українських надр. Після досягнення повноліття діти зможуть використати ці накопичення для здобуття освіти в Україні чи купівлі власного житла", – повідомив Зеленський.

Читайте такожЕкономічний паспорт українця: отримати гроші достроково дозволять за однієї умови

Через кілька днів президент вніс на розгляд парламенту законопроект про економічний паспорт українця, який зараз готується до розгляду у першому читанні.

Згідно з документом, гроші накопичуватимуться не для всіх українців, а лише народжених з 1 січня 2019 року. Перші виплати зможуть отримати діти після досягнення повноліття у 2037 році у розмірі 626 тисяч гривень (майже 23 тисячі доларів за сьогоднішнім курсом).

Водночас багато представників експертного середовища підкреслюють, що у майбутньому така ініціатива може стати дуже дорогою для державного бюджету: від неї прийдеться відмовитися, оскільки подібні проекти можуть дозволити собі лише багаті на нафту і газ країни.

Чого чекати в новому році / фото ua.depositphotos.com

Чого чекати у 2022 році?

З 1 січня 2022 року касові апарати стануть обов'язковими майже для всіх фізосіб-підприємців, що, на думку самих підприємців, призведе до підвищення вартості товарів і послуг. Це, у тому числі, стосується кав’ярень, інтернет-магазинів, турагентств, ресторанів.

Поряд з цим, на жаль, наступного року точно не варто очікувати на суттєве зростання рівня життя і помітне підвищення мінімальної зарплати.

Мінімальна зарплата з 1 жовтня 2022 року зросте лише на 200 гривень - до 6700 гривень на місяць (220 євро), а прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 липня на 119 гривень - до 2600 гривень на місяць (83 євро), а з 1 грудня – до 2684 гривень (86 євро) на місяць. Це найнижчі показники серед країн Європи!

Читайте такожНоворічний стіл 2022: скільки доведеться витратити й до чого найбільші черги (відео)

Наприклад, у сусідній Польщі, рівень заробітної плати втричі більший, ніж у нашій країні. Мінімальна зарплата там становить 610 євро, а прожитковий мінімум перевищує 400 євро.

Проте наші можновладці пообіцяли переглянути наступного року ряд податків для бізнесу та громадян у меншу сторону. Планується знизити оподаткування доходів фізичних та юридичних осіб, а також запровадити податок на виведений капітал для деяких видів бізнесу. 

До речі, уряд пообіцяв наступного року не вводити більше тотальні локдауни і навіть дозволили працювати у "червоних" зонах, але при умові, що працівники будуть на 100 відсотків вакциновані.

Влада також планує у 2022 році почати реалізовувати програму дешевого кредитування для громадян під красномовною назвою "Українська мрія", за якою кожен громадянин нашої держави, який чесно сплачує податки, зможе отримати кредит за ставкою 5 відсотків у гривні для придбання власної нерухомості, електромобіля та здобуття освіти або зміни професії.

При цьому наступного року у вересні завершиться програма добровільного декларування доходів громадян, з яких колись не були сплачені податки, і депутати можуть ухвалити закон, яким підвищать контроль за доходами і видатками українців.

Очевидно, що прийдешній рік не буде легшим за  той, що минає. На громадян і бізнес чекає ряд викликів, у тому числі незрозуміло, якими будуть ціни на газ для населення, адже завершиться період річних контрактів.

Може посилитися контроль податкових органів за громадянами, але при цьому відчутного зростання зарплат, пенсій, інших соціальних виплат для громадян не відбудеться.

Також залишаються актуальними виклики загострення ситуації не лише з коронавірусом, але і на кордонах з агресивним північним сусідом.

Проте наявні негативні тенденції не мають завадити українцям вірити у краще. Необхідно добре відпочити у святкові дні, набратися позитивної енергії, і наступного року з новими силами взятися до роботи, адже наше майбутнє – у наших руках!

Богдан Слуцький

УНІАН в Google News