Гроші на нагальні потреби: чи реально отримати українцю кредит під час війни

Руйнівна війна значно ускладнила доступ українців до споживчого кредитування. Багато банків взагалі відмовилися давати збіднілому населенню в борг, але все ж залишилися ті, хто продовжує це робити. На яких умовах можна зараз отримати кредити для купівлі потрібних речей?

Українцям в умовах руйнівної війни, яку веде проти нашої країни кривава Росія, стає все складніше отримати позику на споживчі потреби у банків. Мова йде, наприклад, про ремонт, покупку побутової техніки або на інші потрібні речі.

Багато банків або взагалі припинили кредитувати громадян, або значно посилили умови отримання кредитів. За даними Національного банку, обсяг загального кредитного портфелю громадян у банків з початку року скоротився на 7 відсотків – до 234 млрд гривень. На перший погляд може здатися, що це незначний відсоток, але насправді в реальних грошах скорочення складає понад 16 млрд гривень.

Поряд із зростанням військових ризиків скороченню кредитування складна економічна ситуація в країні. В першу чергу, мова йде про зростання інфляції, яка до кінця цього року, за прогнозами Національного банку, наблизиться до 30 відсотків. Приблизно такою ж вона прогнозується і у 2023 році.

Негативним фактором для кредитування є також девальвація гривні. З початку року вона подешевшала відносно долара близько на 50 відсотків. Якщо ще на початку 2022 року один долар можна було придбати за 28 гривень, то зараз більш ніж за 40 гривень. Прогнози на наступний рік теж невтішні, оскільки розрахунковий курс, який заклали урядовці під час складання держбюджету на наступний рік, перевищує 42 гривні за долар. А до кінця наступного року його прогнозують на рівні 50 гривень.

В таких умовах Національний банк був вимушений влітку значно збільшити облікову ставку – до 25 відсотків, щоб стримати інфляцію і підтримати курс гривні. Як наслідок, постраждало кредитування.

Підвищення ключової ставки призвело до зростання вартості рефінансування комерційних банків – до 27 відсотків річних та дохідності депозитних сертифікатів – до 23 відсотків річних.

Все це суттєво вплинуло на напрацьовані до цього бізнес-моделі фінансових установ, що призвело до зменшення обсягу кредитування громадян. Водночас деякі банки все одно продовжують видавати клієнтам позики, однак і умови, і вимоги до клієнтів змінилися.

Зміни у роботі з кредитними картками

Кредитні картки є одним із найпопулярніших банківських продуктів серед українців, оскільки їх зручно використовувати у повсякденному житті, відсотки сплачуються лише за ту суму, яка фактично використана, а також, як правило, є пільговий період, протягом якого кредитними коштами можна користуватися майже безкоштовно.

Однак з початку військового вторгнення російських загарбників на нашу землю банки суттєво переглянули умови, за якими працюють кредитні картки. Найперше, мова йде про максимальний ліміт, який доступний громадянам.

"Ми проживаємо дуже непрості часи. Війна неабияк вплинула на економічну ситуацію в Україні та на добробут українців, відповідно. Частина людей втратила роботу, у когось різко скоротився дохід, у когось закінчуються заощадження. Банки - це не монстри, які хочуть щось погане. Навпаки, банки зацікавлені у нарощені кредитування, але зараз високі ризики і багато невизначеності", - розповіла директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

"Банки не хочуть мати зайвих клопотів з невчасним поверненням заборгованості. Потім просто прощати кредити банківська система також не має можливості. Бо кредити зазвичай видають за рахунок залучених депозитних коштів", - додала вона.

Ще рік тому банки активно встановлювали громадянам кредитні ліміти на десятки тисяч гривень без жодних застав, а інколи навіть без довідок про доходи та наявність документів про офіційне працевлаштування. Але зараз більшість банків взагалі не видають кредитні картки новим клієнтам, а вже діючим зменшують максимально доступну суму кредитного ліміту та збільшують вартість кредитування. Станом на середину жовтня, в середньому вартість обслуговування банківської кредитної картки обійдеться близько 50 відсотків річних. Ще рік тому цей показник коливався на рівні 36-40 відсотків річних.

"Умови стали жорсткішими, оскільки суттєво збільшилися ризики. Їх зараз дуже багато у них. Найголовніший – це те, що суттєво знизилася платоспроможність у громадян, хтось втратив роботу, комусь скоротили заробітну плату, хтось переїхав жити закордон. Тобто по суті значно змінилася характеристика клієнта. Відповідно змінилася сума, яку банк готовий уже в поточних умовах видати на споживчі потреби клієнта", - розповів УНІАН фінансовий експерт Сергій Костянтинов.

"Кредитна картка – це один із найвигідніших продуктів для громадян, і один із найменш вигідних для банків. Тому недивно, що банки почали зменшувати пільговий період користування і значно зменшили доступ нових клієнтів до цього продукту", - додав експерт.

Саме тому, якщо є потреба у кредитній картці, то краще звертатися до того банку, у якого вже перебуваєте на обслуговуванні. Наприклад, це може бути банк, у якому тримаєте депозит на якусь навіть невелику суму або отримуєте заробітну плату, сплачуєте комунальні послуги або інші щоденні потреби. В такому випадку значно збільшуються шанси отримати потрібну суму кредитного ліміту на карту на більш вигідних умовах.

У черзі за готівкою

Останніми роками українські банки почали активніше пропонувати та видавати готівкові кредити українцям. Перевага їх полягає у тому, що у разі погодження позики можна забрати суму кредиту готівкою, не сплачуючи відсотків банку за зняття.

При цьому вони є значно дорожчими в обслуговуванні, ніж, наприклад, кредитні картки. Це пов’язано з тим, що банки обов’язковою умовою отримання такого кредиту зазначають оформлення страхування, а також встановлюють інші комісійні платежі. Наприклад, одноразову комісію за отримання кредиту. Відсоткова ставка за такою позикою може перевищувати навіть 100 відсотків річних.

Однак, враховуючи великий потенційний прибуток, банки готові, як правило, погоджувати за таким кредитом більшу суму, ніж, наприклад, за кредитною карткою. Але в умовах війни це стосується лише тих банків, які не бояться кредитувати у складні часи. Деякі установи взагалі припинили видачу нових позик громадянам, сконцентрувавшись вже на виданих кредитах та обслуговуванні бізнес-клієнтів.

"На такі банківські установи, якщо вам потрібен кредит на споживчі потреби, взагалі не варто витрачати час. Вони або відмовлять, або погодять мізерну суму, або запропонують позику на дуже невигідних умовах з високою переплатою", - розповів експерт Костянтинов.

Товарна розстрочка

Однією з найбільш популярних послуг серед українців залишаються банківські товарні розстрочки. Вони дозволяють придбати в магазині дороговартісний товар, навіть якщо немає в наявності потрібної суми для покупки. Достатньо оплатити – якусь частину на місці, а залишок – розділять рівними частинами на зручний термін.

Серед переваг цього продукту – це невелика переплата. Вона є значно меншою за вартість готівкових кредитів і навіть кредитної картки. До початку повномасштабної війни банки з радістю видавали такі кредити українцям на строк від декілька місяців до декількох років з переплатою близькою до нуля. Однак з 24 лютого умови стали все ж таки жорсткішими.

По-перше, майже не залишилося пропозицій без переплат. Навіть на декілька місяців розстрочки встановлюється 1-3 відсотки щомісячної комісії за обслуговування.

По-друге, максимальний термін, на який погоджується розстрочка, значно скоротили. Майже неможливо знайти з невеликою переплатою розстрочку терміном більше одного року.

По-третє, значно посилили вимоги до потенційних позичальників і зменшили максимальну суму ліміту. Якщо раніше розстрочки видавали, якщо українцю вже є 21 рік і громадянин має достатній щомісячний дохід, то тепер мінімальний вік для отримання розстрочки в більшості банків перевищує 25 років.

Експерти пояснюють посилення умов отримання товарної розстрочки тим, що прибутковість банку від такої послуги не дуже велика, а ризики з початку війни значно зросли.

"Мова йде про зростання інфляції до майже 30 відсотків, девальвацію гривні з початку цього року на близько 50 відсотків. В таких умовах видавати товарні розстрочки з мінімальною переплатою стає не лише не прибутково, а навіть збитково. Тому банки або взагалі відмовилися від такого продукту, або значно зменшили ліміт на такі операції, або посилили вимоги до потенційних отримувачів і підвищили вартість обслуговування", - розповів експерт Костянтинов.

Таким чином, можна говорити проте, що в умовах продовження війни вартість товарної розстрочки поступово наближається до вартості обслуговування кредитної картки. Це означає, що перед тим, як обрати, якою послугою скористатися краще попередньо порахувати переплату за цими двома варіантами і вибрати той, де переплата менша.

"Наприклад, якщо є кредитний ліміт на картці з пільговим періодом на два місці. То який сенс брати розстрочку з переплатою на пару місяців, якщо можна скористатися кредитною карткою?" - зазначив експерт Костянтинов.

Гроші до зарплати

Мікрокредитування в нашій країні з початку війни також зазнало змін, а саме фінансові компанії почали більш уважніше робити фінансову оцінку позичальників і, як наслідок, стали погоджувати менші суми кредитів.

"Враховуючи, що значна кількість позичальників перебуває за кордоном, виникла потреба додаткової оцінки кредитного ризику позичальника. Якщо минулого року 85 відсотків кредитів видавались онлайн, то зараз – 70 відсотків. Також скорочується середній розмір кредиту, виданого онлайн, із 4,2 тис. гривень торік до 2,7 тис. гривень нині", - повідомили у Національному банку.

При цьому кредитування до зарплати, як і раніше, залишається найбільш зручним, бо його є можливість дистанційно і швидко оформити. Але і так само - найбільш дорогим, оскільки переплата за послугу може досягати 100 відсотків на місяць і тисячі відсотків на рік. Саме тому експерти рекомендують або взагалі не користуватися таким видом кредитування, або робити це на дуже короткий термін.

"Не рекомендую зловживати кредитами до зарплати. Таким чином, ви себе заганяєте у боргову пастку. Якщо систематично не вистачає коштів, то необхідно або скорочувати витрати, або збільшувати доходи. Якщо потрібно придбати щось дороговартісне, то краще скористатися банківськими продуктами, оформивши кредитну карту або рострочку. На крайній випадок – кредит готівковю від банку", - розповів УНІАН фінансовий аналітик Василь Боярчук.

Українська фінансова система зараз перебуває у складному стані в умовах продовження руйнівної війни. Як наслідок, це позначається негативно на доходах українців і тому банківська система вимушена реагувати на це та переглядати умови, зокрема, споживчого кредиутвання громадян.

Багато банків в умовах війни змінили власні бізнес-моделі. Якщо раніше вони переважно заробляли на різниці між залученими депозитами у населення та виданими кредитами, то зараз переважно отримують доходи від різниці між залученими депозитами у населення та депозитними сертифікатами НБУ, дохідність яких наразі становить 23 відсотки річних.

Наявність такого інструменту виконує важливу функцію, мотивуючи банки підвищувати ставки за депозитами і, відповідно, зменшувати попит населення на готівкову валюту.

В сьогоднішній системі, яка сформувалася в умовах війни, виходить, поки що немає місця для активного кредитування населення, тому на позики можуть розрховувати клієнти лише з найкращою кредитною історією, високою зарплатою та офіційним працевлаштуванням. Однак навіть за таких умовах немає стовідсоткової гарантії отримання кредитних коштів у бажаному обсязі на привабливих умовах.

Богдан Слуцький

УНІАН в Google News