Гроші за реформи: за яких умов Україна отримуватиме економічну допомогу у 2023 році

Україна цього року потребує близько 36 млрд доларів додаткового фінансування, щоб профінансувати усі необхідні оборонні та соціальні видатки. УНІАН розбирався, як швидко міжнародні партнери допоможуть нам і які зобов’язання на себе за це взяла наша держава.

Україна в умовах продовження руйнівної війни увійшла у 2023 рік із рекордним за історію незалежності дефіцитом державного бюджету у розмірі близько 1,3 трлн гривень (36 млрд доларів), що становить понад 20 відсотків від валового внутрішнього продукту нашої країни. Очевидно, що самостійно профінансувати таку потребу немає жодних шансів, тому без міжнародної допомоги союзників не впораємося.

Однак, якщо минулого року партнери, надавши нашій державі майже 30 млрд доларів фінансування, майже не ставили жодних політичних та економічних завдань, бо необхідно було допомогти швидко пристосовуватися до нової реальності та терміново фінансувати щомісячний дефіцит, який досягав від 3 до 5 млрд доларів. Тепер же партнери висувають до України перелік політичних і економічних вимог, щоб отримати нові гроші.

Кабмін цього року розраховує отримати кошти з трьох основних джерел – від Євросоюзу, Сполучених Штатів та Міжнародного валютного фонду.

"Ми маємо проголосовані 18 млрд євро від Європейського Союзу. Ми маємо також обіцянки від Сполучених Штатів Америки у сумі 9,8 мільярда доларів. Ми також працюємо з МВФ, з яким вже маємо програму моніторингу. І не пізніше першого кварталу, сподіваємося отримати велику фінансову програму, яка також стане суттєвою фінансовою підтримкою для України, що дозволить нам повністю закрити весь дефіцит бюджету 2023 року", - заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Цей обсяг фінансової допомоги нашій державі починає підтверджуватися наданням міжнародними партнерами грошей на практиці. Зокрема в середині січня Україна вже отримала від Європейського Союзу перший транш у розмірі 3 млрд євро. Але вже наступні 15 млрд євро наша держава отримає лише за умов виконання узятих зобов’язань щодо проведення політичних та економічних змін.

Аналогічна ситуація з отриманням коштів від США та Міжнародного валютного фонду, перед якими наша держава має також низку завдань щодо руху по дорожній карті реформ, прозорого витрачання наданих коштів та подальшого звітування.

Дорожня карта реформ

Якщо говорити про реформи, то наші зобов’язання перед Європейським Союзом, членом якого ми хочемо стати, чітко зафіксовані у меморандумі між Україною та ЄС й розбиті на блоки: "Макрофінансова стабільність", "Верховенство права", "Енергетика", "Структурні реформи та ефективне врядування".

Зокрема, Україна зобов’язалася:

• до кінця березня завершити відбір нового голови Національне антикорупційне бюро України, а у другому кварталі – призначити його на посаду;
•  запровадити оцінку ефективності керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
• до кінця вересня відновити роботу Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на основі рекомендацій Етичної ради та конкурсної комісії;
• до кінця 2023 року змінити систему відбору майбутніх суддів за нової методології та за участю реформованого органу;
•  до кінця вересня затвердити стратегічний план комплексного реформування правоохоронного сектора;
• повернути кримінальне покарання за контрабанду у значних розмірах;
• до кінця лютого провести дерегуляцію ліцензування та дозвільної системи, а до кінця року – цифровізацію видачі ліцензій;
•  зберегти ДП "Медичні закупівлі України" як єдиного національного закупівельника медичного обладнання, ліків та вакцин на центральному рівні;
• до березня обрати наглядову раду НАК "Нафтогаз України";
• до червня запустити корпоративну реструктуризацію ТОВ "Оператор ГТС України".

Як видно із зазначеного списку, перелік змін, які необхідно здійснити, актуальний для нас не лише для отримання коштів, щоб профінансувати бюджетний дефіцит, а й тому, що це нам самим потрібно з огляду на нашу стратегічну мету стати частиною Європейського Союзу. Для цього треба унормувати усю законодавчу базу за європейськими нормативами і стандартами, покращити боротьбу з корупцією та зробити судову систему по справжньому незалежною та професійною. І ще – зробити ефективною та прозорою роботу державного сектору.

"Наприклад, вимога проведення конкурсів до наглядових рад державних підприємств означає, що українські підприємства нарешті будуть працювати з максимальною ефективністю, що надзвичайно важливо в умовах війни. Ідуть логічні і назрілі вимоги по створенню і розвитку страхового ринку, доступності облігацій простим громадянам", - розповів УНІАН директор Інституту урядових відносин Артем Олійник.

Більшість наших зобов’язань перед партнерами є логічними і вже давно назріли. "Можу констатувати, що жваво почався рух у блоці "Верховенство права", зокрема конкурсний відбір директора НАБУ та відновлення роботи Вищої Ради правосуддя. Зважаючи на те, що чіткої дати закінчення війни немає, відтермінувати виконання "домашнього завдання" не вийде. У нас немає вибору, окрім як проводити реформи", - розповіла УНІАН адвокат, кандидат юридичних наук Анна Даніель.

Необхідні зміни

Окрім антикорупційних реформ та покращення роботи державних органів, які в цілому позитивно сприймаються українським суспільством, вимоги наших партнерів передбачають збільшення бюджетних надходжень та скорочення витрат.

Найбільше звертає увагу саме на необхідності економічної трансформації Міжнародний валютний фонд, успішна співпраця з яким є своєрідним маркером для країн-донорів та інших міжнародних інвесторів, що наша держава рухається в правильному напрямку побудови ефективної ринкової економіки.

Зокрема у підписаному наприкінці минулого року меморандумі про економічну та фінансову політику між МВФ та Україною від нашої держави вимагається виконання низки заходів для посилення мобілізації доходів держбюджету, пожвавлення роботи боргового ринку, зміцнення фінансового сектора та підвищення прозорості й ефективності управління в секторі державних підприємств.

Зокрема Україна має розробити план дій із запобігання та погашення заборгованості протягом виконання бюджету на 2023 рік і надалі. Мова йде про заборгованість за деякими видами державних видатків.

Також уряд має зареєструвати у парламенті три закони щодо збільшення податкових надходжень: закон, про скасування мораторію на податкові перевірки, закон про скасування спрощеної системи оподаткування зі сплатою 2 відсотків від доходу, а також закон щодо забезпечення ефективного використання РРО та відновлення відповідальності за порушення у цій сфері. Відповідні закони мають запрацювати з 1 липня 2023 року.

"Міжнародні партнери вимагають від України скасування спрощеної системи оподаткування, відновлення відповідальності за порушення у використанні касових апаратів, скорочення соціальних витрат, зокрема субсидій, підняття тарифів до ринкового рівня", - розповів УНІАН економічний експерт Олександр Хмелевський.

Також партнери висловлюють побажання щодо економного використання золотовалютних резервів та збалансування зовнішньоторговельного балансу, тобто експортних та імпортних операцій.

"Якщо ситуація на фронті буде важкою, доведеться обдумати відмову від фіксованої валюти та уникати валютних інтервенцій, що своєю чергою зробить українську економіку більш експортоорієнтованою. У будь-якому разі, такі зміни підуть на користь Україні, потенційно збільшать кількість робочих місць, активізують економічну діяльність, експорт та прозорість фінансової системи", - розповів директор Інституту урядових відносин Олійник.

"Все це у наших інтересах, аби Україна позбувалася зарегульованості, бюрократії, формальних стримувань для розвитку", - додав експерт.

При цьому важливим аспектом на етапі проведення реформ та отримання західної фінансової підтримки є ефективність витрачання міжнародних грошей. Іншими словами, партнери, зокрема Сполучені Штати Америки, хочуть бути впевненими, що надані кошти витрачаються максимально ефективно.

Для цього Світовий банк та Держказначейство США отримали доступ до інформації про витрати українського бюджету, оцінюючи реальні потреби нашої держави, дефіцит бюджету та як використовуються надані кошти.

Реформи без затягування

Інших шляхів отримати підтримку від міжнародних партнерів та перемогти ворога, окрім як провести реформи та побудувати ринкову економіку з прозорими правилами гри для громадян та бізнесу, у нашої держави немає. Ці зміни подекуди є болючими і складними, оскільки більшість з них треба було вже давно провести, щоб збільшити ефективність роботи національної економіки та фінансової системи.

Як розповів УНІАН старший аналітик "Вокс Україна" Ксенія Алеканкіна, попередній гіркий досвід України вкотре доводить, що не можна ставати на слизьку доріжку затягування з проведенням реформ.

"У нас немає реальних альтернатив кредитам від країн ЄС, США та міжнародних організацій, які в обмін на гроші вимагають розвитку державних інституцій та їх стійкості. Ми пам’ятаємо, чим у 2013 році закінчилася спроба взяти гроші у РФ замість руху до євроінтеграції", - розповіла Алеканкіна.

"Китай зараз - теж не найбільш надійний кредитор для України. А Інші країни на кшталт Японії і Канади навряд будуть здатні компенсувати Україні втрату більш "вимогливих" партнерів", - додала експерт.

Звісно, у разі затягування виконання взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами влада може почати активно "друкувати" гроші, щоб профінансувати терміново військові та соціальні видатки. Однак у разі такого рішення, очевидно, прискориться зростання цін в Україні та пришвидшиться девальвація нашої національної валюти. Тому такий сценарій є шкідливим і неприйнятний для держави, яка протистоїть жорстокому ворогу – путінській Росії.

Тому український владі варто посилити діалог з бізнесом та громадянами, прозоро пояснивши необхідність проведення непростих реформ. Та активніше виконувати взяті політичні зобов’язання щодо боротьби з корупцією та побудови прозорої судової та правоохоронної системи.

У нинішніх складних умовах наш єдиний шлях – це виконання взятих на себе політичних і економічних зобов’язань перед партнерами, що дозволять нам, з одного боку, отримати вкрай необхідні ресурси для фінансування військових та соціальних видатків, а з іншого – пришвидшити інтеграцію України з Європейським Союзом. Тому що тільки приєднання до ЄС дозволить нашій країні розкрити свій потенціал та унеможливить повернення до орбіти дикої північної сусідки.

Богдан Слуцький

УНІАН в Google News