Повномасштабне вторгнення РФ ослабило українську економіку. Зокрема, було втрачено третину валового внутрішнього продукту. А вимушена емісія у 2022 році спричинила зростання інфляції. Водночас в умовах війни важливо отримувати необхідну фінансову допомогу. Про це заявив голова Нацбанку Андрій Пишний в інтерв'ю каналу "Ми – Україна".
"Критична залежність України від міжнародної фінансової допомоги залишається і не потрібно применшувати значення цього джерела. Він є для нас принципово важливим. Адже Україна через повномасштабне вторгнення Україна втратила третину ВВП, 20% території, а міграційний потік став найбільшим з часів Другої світової війни. Це величезна глобальна катастрофа, від якої Україна продовжує потерпати", – вказав голова НБУ.
За його словами, останні два роки Нацбанк робив усе для того, щоб вгамувати наслідки безпрецедентної і вимушеної емісії 2022 року і щоб вони не створили деструктивних наслідків для фінансової стабільності.
"Інфляція 2022 року і висока інфляція на початку цього року як раз є наслідками того, що Україна для фінансування бюджету війни повинна була надрукувати 400 млрд грн. Ми отримали у 2022 році безпрецедентні на той момент обсяги фіндопомоги – 32 млрд доларів, але їх надали наприкінці третього в четвертому кварталах. А жити… потрібно було протягом усього року", – підкреслив Пишний.
Він також додав, що у 2023 році НБУ не здійснював емісію гривні для покриття дефіциту бюджету.
"Ми 2023 рік прожили без жодної емісійної гривні. Бюджетний дефіцит фінансується не за рахунок друку грошей – і це була стратегічна мета, яку я як голова Нацбанку і команда ставили перед собою. Ми з найшли повне порозуміння в економічному блоці уряду щодо того, наскільки це важливо – відмовитись від емісійного фінансування державного бюджетного дефіциту", – зазначив банкір.
Фінансування бюджету
Раніше УНІАН писав, що за словами Пишного, Національний банк не бачить причин для повернення до практики емісійного фінансування дефіциту бюджету. Попри ризик ритмічності надходжень, ситуація знаходиться у визначеній стратегічній рамці, тому монетизація бюджетного дефіциту не знадобиться.
Водночас у 2024 році Україні потрібно на наступний рік менше грошей від міжнародних партнерів, ніж очікувалось. Потреба у зовнішньому фінансуванні наступного року сягатиме 37,3 млрд доларів США. Цифра верифікована експертами МВФ. Це на 4 млрд доларів менше, ніж планувалось.
